У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, та публікували результати дослідження мережі п’яти міст і мереж Києва, Харкова, Одеси, Львова й Івано-Франківська. У цьому матеріалі порівнюмо мережі міських ініціатив та організацій п’яти досліджуваних міст.

Дослідження мережі міських ініціатив та організацій проводилося з фокусом на п’яти містах України — Києві, Львові, Харкові, Одесі, Івано-Франківську. Ці міста є урбаністичними центрами чотирьох регіонів і належать до різних типів міст за чисельністю населення та місцем в економічній структурі країни. Вони були обрані на основі попереднього дослідження розвитку міських ініціатив в Україні, проведеного у 2015 році. На момент старту дослідження у цих містах потенційно була достатня кількість саме міських ініціатив, що об’єднуються в мережу та мають потенціал міжміської взаємодії.

За чисельністю населення Київ, Харків та Одеса є мільйонниками, Львів має понад 500 тисяч жителів, Івано-Франківськ — понад 100 тисяч. На перший погляд, через різну кількість населення вони мають бути неспіврозмірними і з точки зору можливості розвитку мережі міських ініціатив. Проте, дослідження показало дещо інші результати.

Мережі взаємодії міських низових ініціатив у містах утворені з его-мереж організацій, які взяли участь у дослідженні. До мережі кожного міста потрапили організації та ініціативи з цього міста, безпосередньо зазначені організаціями-респондентами; а також ініціативи та організації з інших міст, що мають сильні зв’язки (спільна організація проектів або дочірня/материнська взаємодія) з організаціями цього міста. Наприклад, до мережі Києва потрапили всі актори з Києва, яких респонденти з Києва зазначили у відповідях на питання про спільну організацію проектів, дочірній зв’язок, інформаційний обмін та відвідування заходів; а також ініціативи з інших міст, які зазначили організації з Києва як дочірні/материнські або такі, з якими вони організовували спільні проекти чи заходи. Натомість, ініціативи з інших міст, які зазначили організації з Києва у питаннях про інформаційний обмін та відвідування заходів, до мережі ініціатив Києва включені не були, оскільки ці зв’язки є однонапрямними та не гарантують взаємного обміну ресурсами.

Сьогодні у п’яти досліджуваних містах — Києві, Львові, Харкові, Одесі та Івано-Франківську — міські низові ініціативи та організації існують не окремо й розрізнено, а активно взаємодіють, обмінюються ресурсами, досвідом та інформацією. Дослідження виявило наявність у цих містах мереж взаємодії міських організацій та ініціатив.

Ключовий вплив на рівень розвитку мережі має не розмір міста, а наявність достатньої кількості міських ініціатив, успішний досвід реалізації міських проектів, присутність іноземних та міжнародних організацій у місті, міжміська взаємодія, розвиток громадських організацій з інших сфер, підтримка бізнесу, а також взаємодія з міськими інституціями та організаціями. За чисельністю акторів найбільшими є київська та львівська мережі, значно меншою — мережа Харкова, найменшу кількість акторів мають мережі Одеси та Івано-Франківська. Відповідним є і розподіл за обсягом зв’язків у мережі. Таким чином, окрім Києва, лідерську позицію за розміром мережі займає Львів, який за чисельністю населення поступається Харкову та Одесі. Окрім того, не зважаючи на суттєву відмінність у кількості населення, Одеса та Івано-Франківськ не суттєво відрізняються за обсягом мережі. З іншого боку, існує значна різниця в показниках середньої кількості зв’язків, що припадають на одного актора між київською мережею та мережами інших міст. Це свідчить про вищу розгалуженість контактів у мережі Києва.

Місто Кількість его-мереж Кількість акторів Кількість зв’язків Середня кількість зв’язків для одного актора (average degree)
Івано-Франківськ 13 101 177 1,6
Київ 76 623 1763 2,7
Львів 32 356 743 2,0
Одеса 14 117 238 1,9
Харків 15 189 376 1,9
Загалом 175 1357 3436 2,5

Ефективність передачі ресурсів у мережі, наприклад, інформаційний обмін, забезпечується, в тому числі, згуртованістю мережі. Більш згуртовані мережі є більш зв’язаними. Рівень згуртованості вимірюється такими показниками як щільність та компактність мережі. Щільність дає можливість виявити, на скільки наявні у мережі зв’язки відповідають моделі, у якій всі актори взаємодіють між собою. Щільність демонструє рівень зв’язаності акторів у мережі: на скільки реалізована можливість безпосереднього доступу акторів один до одного. Компактність обраховується на основі відстані між акторами: чим більший цей показник, тим менше ізольованих елементів має мережа та швидше відбувається обмін ресурсів.

Читайте також: Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Більші мережі забезпечують більшу кількість контактів. З іншого боку, менш чисельні мережі мають вищу щільність та меншу дистанцію між акторами, що має забезпечувати швидший обмін ресурсами у мережі.

Київ є найбільшим за кількістю населення містом. Його мережа міських ініціатив та організацій є найбільш чисельною. Мережа Києва має нижчі показники згуртованості, ніж в інших міст, а також найбільший діаметр. Найвищий рівень щільності мають мережі Одеси та Івано-Франківська. У цих містах приблизно однакова середня дистанція між акторами: 3,5-3,6 контакту («рукостискань»). Найменший діаметр мережі — кількість контактів між найвіддаленішими акторами — має мережа Одеси (6 контактів). Мережі Івано-Франківська та Харкова мають однаковий діаметр, але мережа Харкова є більшою за кількістю акторів та зв’язків. Найбільш компактними є мережі Харкова та Одеси, що сприяє легкості ресурсного обміну. Мережа Одеси має вищі показники щільності та компактності, тому і більше можливостей для ефективної передачі ресурсів та забезпечення більш рівномірного доступу до них. Харків має кількісно більшу мережу, але порівняно вищі показники згуртованості. Приблизно на рівні з харківською мережею перебуває мережа міських ініціатив та організацій Івано-Франківська. Київ та Львів, маючи найбільші мережі, мають нижчі показники згуртованості мережі.

На основі цього робимо висновок, що з кількісним розвитком мережі стає важче забезпечити її високу згуртованість, збільшується ймовірність утворення «структурних дір» та викривлення потоків ресурсів у мережі. Для уникнення цих проблем та збереження цілісності мережі акторам необхідно налагоджувати різноманітні зв’язки з організаціями з різних сфер, а також розбудовувати трикутні зв’язки.

Місто Щільність Компактність Середня геодезична дистанція Діаметр
Івано-Франківськ 0,018 0,130 3,508 8
Київ 0,005 0,146 4,639 13
Львів 0,006 0,129 4,164 10
Одеса 0,018 0,162 3,596 6
Харків 0,010 0,165 4,075 8
Загалом 0,002 0,124 4,293 11

Рівень стабільності мережі показує можливість збереження її цілісності за умови руйнування деяких зв’язків або зникнення акторів. Трикутні зв’язки підвищують стабільність мережі й дають можливість диверсифікувати потоки ресурсів і уникнути їхнього викривлення. Найбільшу частку трикутників у мережі має Київ, менше — Одеса та Львів, найменше — Харків та Івано-Франківськ.

Таким чином, з точки зору розгалуженості зв’язків та потоків у мережі найбільш стабільними та розвинутими є мережі Києва та Львова, найменш стабільними та розвинутими — мережі Одеси та Івано-Франківська.

Окремий негативний вплив на обмін ресурсами в мережі має її незв’язаність — відокремленість частини мережі чи окремих акторів. Незв’язаними є мережі Івано-Франківська, Харкова та Києва.

Місто Кількість его-мереж Кількість акторів Кількість зв'язків Кількість трикутних зв'язків
Івано-Франківськ 13 101 177 9
Київ 76 632 1763 468
Львів 32 356 743 77
Одеса 14 117 238 25
Харків 15 189 376 27
Загалом 175 1357 3436 781

Мережу взаємодії міських ініціатив та організацій характеризують не лише кількісні показники, а і якісний склад. Дослідження продемонструвало, що мережу суттєво посилюють організації різного типу та з різних сфер діяльності. В усіх міських мережах більшість представлених акторів є організаціями громадянського суспільства. Рівень представленості міжнародних організацій та бізнесу майже не відрізняються у мережах різних міст (вони більше представлені в Києві, Львові та Одесі, менше — у Харкові та Івано-Франківську). Проте, існує значна різниця у представленості міських інституцій загалом та міських органів влади зокрема. У Києві та Львові муніципалітети грають важливу об’єднавчу роль. У Харкові та Одесі в мережі представлені міські культурні заклади та комунальні підприємства, проте не представлені муніципалітети. У Івано-Франківську та Одесі муніципалітети напряму не долучені до мережі, натомість, у ній присутні обласні державні адміністрації. Виняткову роль посередників у мережі Львова відіграють освітні заклади. Для підвищення ролі громадянського суспільства у процесі прийняття рішень у місті бажано, щоби до мережі були долучені представники муніципалітету, міські інституції, представники бізнесу та освітні заклади.

Рівень впливовості мережі міських ініціатив та організацій певного міста на регіональному чи національному рівні можна оцінити за присутністю у мережі акторів з інших міст. Така взаємодія створює можливість збільшити ресурсний потенціал мережі та підсилює рівень впливовості громадського сектору в місті. Найбільш представлені організації з інших міст у мережі Івано-Франківська: з п’яти досліджуваних міст це місто має найбільше контактів з Києвом та Львовом, не має жодних контактів з Одесою та майже не має контактів з Харковом. Харків, Львів та Одеса мають приблизно однаковий рівень представленості акторів з інших міст у мережі. Для Харкова та Львова найбільш характерною є взаємодія з київськими організаціями, тоді як для Одеси — у рівній мірі з Києвом та Львовом. З-поміж п’яти досліджуваних міст організації з інших міст найменш представлені у мережі міських ініціатив Києва. У мережі Харкова не представлена Одеса і, навпаки, Одеса не має харківських організацій у своїй мережі. Найбільша представленість київських організацій у мережах інших міст може бути пов’язана передусім з інформаційним обміном, а також із тим, що київська мережа має найбільшу кількість акторів. Тому міським низовим ініціативам важливо розвивати контакти та інформаційний обмін не лише з київськими та львівськими ініціативами, але і з ініціативами з інших міст, щоби створити всеукраїнський рух розвитку міст та консолідувати зусилля для досягнення спільної мети.

Отже, у п’яти досліджуваних містах сформувались розгалужені та кількісно наповнені мережі міських ініціатив та організацій. Мережі Києва та Львова мають вищу кількість акторів та зв’язків. Мережі цих міст є більш стабільними та мають можливість диверсифікувати потоки ресурсів через наявні трикутні зв’язки. З іншого боку, мережі Харкова, Одеси та Івано-Франківська є більш згуртованими та можуть забезпечити швидший обмін ресурсами між акторами.

Дослідження виявило важливість міжнародних організацій та бізнесу в міських мережах, об’єднавчу та підсилювальну роль муніципалітетів, а також важливість впливу організацій з інших міст на формування міських мереж.

Для мереж усіх міст характерними є низький рівень згуртованості та наявність «структурних дір». Це впливає на ефективність передачі ресурсів у мережі та створює можливість викривлення потоків. Окремою загрозою є можливість руйнування мережі через зникнення нечисленних посередників.

Читайте також:
Мережа міських ініціатив та організацій п'яти міст
Мережа міських ініціатив та організацій Києва
Мережа міських ініціатив та організацій Харкова
Мережа міських ініціатив та організацій Одеси
Мережа міських ініціатив та організацій Львова
Мережа міських ініціатив та організацій Івано-Франківська

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі