У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, та публікували результати дослідження мережі п’яти міст і мереж Харкова, Львова, Івано-Франківська й Одеси.

У цьому матеріалі презентуємо результати дослідження мережі міських ініціатив та організацій останнього з досліджуваних міст — Києва.

Підвантажую ініціативи...

Харків

Київ

Одеса

Львів

Івано-Франківськ

інше місто

інша країна або міжнародна організація

 
 

При натисненні на вузол можна побачити додаткову інформацію про нього та виділити його зв'язки

InDegree — кількість вхідних зв'язків, яку має ініціатива/організація

Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації

Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість

Сильні зв’язки — зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкі — інформаційна співпраця та відвідування заходів

«Ініціатива X» та «Ініціатива Y» — ініціативи, що побажали залишатись анонімними. Якщо ви бажаєте, щоб у візуалізації не відображалась назва вашої ініціативи/організації про це на info@mistosite.org.ua

Опис методології дослідження

Дослідження проводилось за допомогою онлайн-анкетування лідерів та лідерок або уповноважених осіб ініціатив та організацій з Києва, Харкова, Львова, Одеси та Івано-Франківська. Респондент(к)ам пропонувалось вказати 10+ ініціатив, з якими вони об’єднані різними за силою зв’язками взаємодії:

  1. Материнська/дочірня взаємодія, у випадку якщо одна організація є ініціатором або творцем іншої організації, ініціативи або проекту;
  2. Реалізація спільних проектів;
  3. Відвідування заходів або участь у проектах;
  4. Обмін інформацією.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використання програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, застосованими до мережі, є її конфігурація, згуртованість та структура зв’язків, а також особливості окремих акторів, такі як помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу та визначити особливості взаємодії міських ініціатив і організацій.

Читайте також:
Методологія та методичні обмеження дослідження
Опис ініціатив та організацій, що долучились до дослідження
Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Якою є мережа міських ініціатив та організацій Києва?

У дослідженні взяло участь 76 організацій з Києва. Відповідно, мережа міських ініціатив та організацій Києва утворена 76 его-мережами організацій-респондентів. Вона складається з 623 акторів, об’єднаних 1763 зв’язками.

Мережа об’єднана переважно сильними зв’язками. 1235 (70%) зв’язків є сильними, 528 (30%) — слабкими. Сильні зв’язки — це спільна організація проектів та зв’язок дочірньої/материнської організації. Вони дозволяють створити умови для довготривалої співпраці. Слабкі зв’язки — це інформаційний обмін та відвідування заходів. Взаємодія на цьому рівні дає можливість долучити до мережі додаткові ресурси, розширити соціальні зв’язки, а також забезпечити цілісність мережі за умови зникнення співпраці на рівні спільної організації проектів. Для сталого розвитку мережі важливо розвивати як сильні, так і слабкі зв’язки.

Щільність контактів та компактність мережі відповідають за ефективність передачі ресурсів та запобігання викривленню цієї передачі. Мережа Києва є більш згуртованою та має більш щільну взаємодію ніж загальноукраїнська мережа, проте ці показники є невисокими. Щільність зв’язків акторів у мережі дорівнює 0,005. З одного боку, причиною є те, що не всі ініціативи та організації взаємодіють з мережею або взаємодіють з незначною кількістю організацій. Мережа Києва, об’єднана сильними та слабкими зв’язками, не є повністю зв’язаною й утворена з 1 великої підмережі та 1 малої зіркоподібної его-мережі. Є дві відокремлені ініціативи, що не мають контактів. З іншого боку, Київ є великим містом та має значну кількість міських ініціатив та організацій. З розширенням мережі відповідно зменшуються можливості взаємодії з усіма акторами. Для посилення рівня згуртованості та щільності контактів в мережі важливим є розвиток не лише спільних проектів між організаціями, а й розбудова слабких зв’язків — інформаційного обміну, долучення до заходів одне одного. Налагодження такої взаємодії дасть можливість зв’язати мережу більшою кількістю контактів, а також створити підґрунтя для ініціювання спільних проектів.

Середня кількість контактів, що припадає на одного актора, становить 2,7 контакту. Найбільш віддалені актори мережі зв’язані 13 ланками (тобто, діаметр мережі становить 13 акторів). Середня відстань між акторами в мережі становить 4,7. Це означає, що організація в мережі може отримати контакт іншої незнайомої досі організації, в середньому, через ланцюг з 4,7 контакту.

З точки зору стійкості — можливості збереження мережі за умов руйнування частини зв’язків чи зникнення деяких посередників — мережа є досить сильною в порівнянні з іншими досліджуваними містами. Вона має найбільшу кількість трикутних зв’язків з-поміж усіх 5 міст пропорційно до розміру (468). Трикутні зв’язки підсилюють рівень стійкості та зменшують можливість монополізації та маніпуляцій з боку центральних посередників.

Хто входить до мережі?

В мережі присутні актори не лише з Києва, а й з інших міст: 435 організацій та ініціатив — з Києва, 27 — зі Львова, 10 — з Харкова, 7 — з Одеси, 6 — з Івано-Франківська, 81 — з інших міст України та загальноукраїнські організації, 57 — міжнародні та іноземні організації.

Найбільш чисельними в мережі є організації громадянського суспільства (465 організацій та ініціатив). У Києві найбільш представленими є організації зі сфери мистецтва, культури, туризму; організації, що займаються інформаційною діяльністю та міські фестивалі, семінари, форуми.

Однак, для мережі важливими є не лише низові ініціативи та громадські організації. Потужну підсилювальну роль відіграють бізнес, міжнародні організації та міські інституції. Загалом у мережі ініціатив Києва налічується 56 муніципальних та державних інституцій, а також 7 закладів освіти (найбільшу кількість зв’язків, indegree, має Департамент містобудування та архітектури КМДА), 43 організації зі сфери бізнесу (найбільш центральною є atelier.intooutside), 52 міжнародні організації та інституції (найбільшу кількість зв’язків, indegree, має Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Ґете-Інститут).

Як згруповані актори в мережі, які існують об’єднавчі фактори?

Розуміння структури мережі та основних принципів групування акторів дає можливість зробити висновок про потенційні причини існування структурних дір, а також описати процес обміну ресурсами в мережі.

Структурно в мережі можна умовно виділити 6 згрупованих підмереж, що пов’язані між собою за напрямками та особливостями діяльності акторів. Найбільш чисельною підмережею з високою щільністю контактів усередині та меншою кількістю контактів назовні є підмережа, умовно названа «урбаністичною тусовкою». До неї належать організації, що займаються різними напрямками міського розвитку. Серед них є ініціативи зі сфери містопланування, ревіталізаційні ініціативи та ініціативи, пов’язані з розвитком міського управління і громадотворення. До цієї підмережі входять найбільш потужні з точки зору центральності організації (наприклад, CANactions, «Хмарочос», «Агенти змін» та інші).

Другою за чисельністю згрупованою підмережею є культурні та мистецькі ініціативи та організації. Чисельною є також підмережа екологічних та природоохоронних організацій.

Менш чисельними та дещо відокремленими від основної мережі є групи ініціатив за збереження історичної спадщини «старого Києва» (сюди належать старші ініціативи, основним видом діяльності яких є захист історичного центру від руйнування та забудови) та група «нових» антизабудовних ініціатив (сюди належать ініціативи та організації, діяльність яких пов’язана з захистом від забудови на території зелених зон, озер у спальних районах міста). При чому, ці дві групи мають незначну кількість взаємних контактів. Існує парадоксальна ситуація, що антизабудовні ініціативи центральної частини та спальних районів міста не мають тісної взаємодії між собою. Однак, антизабудовні ініціативи із різних (часом віддалених) спальних районів мають зв’язки. Справді, ці дві групи ініціатив мають різну історію створення, досвід активізму та передумови виникнення, проте тісна співпраця потенційно могла б дозволити їм обмінюватися досвідом, концентрувати зусилля та ресурси.

Окремо варто виділити групу об’єднаних у підмережу організацій, що не належать до міських низових ініціатив, проте відіграють важливу роль — підмережу міських інституцій та організацій (КМДА, УЗН, КП, райради, департаменти тощо). У цьому дослідженні підмережа міських інституцій була утворена з міських інституцій, що мають зв’язки з ініціативами — учасниками дослідження.

Потенційним джерелом розвитку та водночас загрози для мережі міських низових ініціатив Києва є утворення «урбаністичної тусовки» — підмережі зі щільною взаємодією між центральними акторами та менш інтенсивною інтеракцією, спрямованою назовні. До «урбаністичної тусовки» належать найбільш впливові актори міста — ініціативи, фонди та міські інституції. Утворення такої підмережі, з одного боку, закладає підвалини консолідації міських низових ініціатив для досягнення спільної мети. Досвід співпраці та значна кількість контактів дасть можливість організаціям цієї підмережі швидко мобілізуватися, а значна концентрація ресурсів може стати основою для ефективної дії. Наявність розгалуженої системи зв’язків між акторами підмережі дозволить уникнути маніпуляцій та викривлення потоків ресурсів в «урбаністичній тусовці», а також значно зміцнить саму мережу, що забезпечить додаткові можливості для консолідованої взаємодії між акторами.

З іншого боку, існування «урбаністичної тусовки» за умови збереження тенденції до «закритості» цієї підмережі (щільної взаємодії між акторами підмережі, але менш сильної зв’язаності з рештою мережі) може нести низку загроз для існування всієї мережі. Приналежність до мережі впливових організацій та взаємодія з нею є бажаною для менш потужних ініціатив. Водночас, існує тенденція долучення таких ініціатив за посередництва лише одного або кількох центральних акторів. Така роль «гейткіперів», яку відіграють центральні актори, створює умови для маніпуляцій з боку підмережі тусовки. Тому існує небезпека виникнення монополії на доступ до ресурсів з боку підмережі найбільш впливових акторів.

Для уникнення можливих ризиків менш потужні ініціативи мають створювати розгалужену систему контактів та співпраці з центральними ініціативами «урбаністичної тусовки», а також налагоджувати тісні контакти з іншими менш центральними акторами мережі (для створення альтернативних підмереж). Центральні ж ініціативи «тусовки», зі свого боку, мають заохочувати взаємодію своїх партнерів з «тусовки» з партнерами поза нею.

Отже, в мережі міських ініціатив Києва є структурно виділені угрупування зі спільним напрямком діяльності чи орієнтаціями щодо міського розвитку, які мають між собою більш тісну взаємодію і дещо віддалені від інших. Водночас, ці групи також пов’язані між собою. Важливо і те, що підмережі виділені лише умовно та не є абсолютно гомогенними (до підмереж входять ініціативи і з іншими сферами діяльності, для яких, проте, виділені сфери є домінантними).

Які ініціативи та організації є центральними, посередниками та найбільш впливовими?

Аналіз ролі та положення акторів в мережі дають можливість виявити найбільш центральні та впливові організації, а також причини їхньої «успішності». Це можна зробити за допомогою трьох критеріїв:

  • InDegree — кількість вхідних зв’язків, яку має ініціатива/організація;
  • Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації;
  • Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Аналіз показників центральності демонструє лідерів за кількістю зв’язків. Показник indegree (вхідні зв’язки) фіксує кількість згадувань акторів організаціями-респондентами як таких, з якими вони мають зв’язки. Актори з високим значенням цього показника мають розгалуженішу мережу контактів. Такими є CANactions (38 контактів), ГО «Конгрес активістів культури» (34 контакти), ГО «Місто-сад» (29 контактів), Асоціація велосипедистів Києва (28 контактів), Київський міський журнал «Хмарочос» (26 контактів), ГО «Ґараж Ґенґ» (25 контактів). Середній показник indegree для мережі становить 2,8. Існує тенденція до того, що незначна кількість акторів має велику кількість контактів, тоді як більшість має значно нижчі показники. Це свідчить про розрив між центральними акторами та іншими. Такий розрив ще більше посилює роль та вплив лідерів мережі. Для підсилення своєї позиції в мережі нецентральні актори мають розвивати більшу кількість зв’язків. Для збалансування ролі різних організацій ми рекомендуємо вибудовувати нові контакти з нецентральними акторами.

Об’єднавчу роль посередників у мережі (betweenness), що зв’язують віддалені групи підмереж, відіграють ГО «Конгрес активістів культури» (0,11), CANactions (0,08) та ГО «Новий київський велотрек» (0,07). Середній показник betweenness centrality для мережі становить 0,003. Посередники виконують важливу функцію об’єднання окремих незв’язаних груп мережі. Їхня роль дуже важлива для збереження цілісності мережі та передачі ресурсів. Взаємодія з цими ініціативами та організаціями дасть можливість отримати доступ до більшого обсягу ресурсів мережі. З іншого боку, ці організації мають вплив та владу контролювати передачу ресурсів. Для збалансованості мережі важливо, щоб таких посередників ставало дедалі більше.

Виявити у мережі впливових акторів дозволяє ейгенвектор. Впливовість визначається за наявністю зв’язків з іншими впливовими акторами. З точки зору впливовості в мережі (eigenvector centrality) провідні місця займають CANactions (0,34), Київський міський журнал «Хмарочос» (0,24), ГО «Місто-сад» (0,23), ГО «Конгрес активістів культури» (0,22), ГО «Ґараж Ґенґ» (0,20). Значну впливовість з точки зору зв’язків у мережі має і Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні (0,16). Середній показник eigenvector centrality для мережі становить (0,02). До найбільш впливових акторів мережі належать організації з різних сфер діяльності (освітні ініціативи, культурні, ініціативи зі створення та ревіталізації публічних просторів), а також міжнародні організації. Це дає можливість значно посилити мережу та ресурсно підтримувати її.

Підтримка зв’язаності мережі міських ініціатив забезпечується наявністю сильних та слабких зв’язків у мережі. Аналіз окрема сильних і окремо слабких зв’язків дає можливість виявити, які організації в мережі схильні до спільної організації проектів та подій, а які є інформаційними та комунікаційними посередниками. При цьому, розвиток як сильних, так і слабких зв’язків в рівній мірі є важливим для організацій.

Сильні зв’язки (спільна організація подій та заходів) дозволяють створювати міцну співпрацю та знаходити надійних та постійних партнерів. Слабкі зв’язки (інформаційний обмін та участь у заходах) можуть бути ситуативними та нестійкими, проте дають можливість диверсифікувати джерела інформації (тим самим уникнути її викривлення чи свідомих маніпуляцій), залучити до мережі нові ресурси. Також такі зв’язки можуть стати основою для швидкої мобілізації ресурсів у разі потреби та розбудови нових сильних зв’язків.

Якщо розділити мережу за різними типами зв’язків, сильними та слабкими, то найбільш центральною (за показником indegree) ініціативою в мережі, об’єднаній сильними зв’язками, є ГО «Конгрес активістів культури» (30 зв’язків). Посередником виступає ГО «Новий київський велотрек» (betweenness 0,07).

Найважливішу об’єднавчу роль посередника (betweenness) у мережі слабких зв’язків (інформаційний обмін та відвідування заходів) відіграють ГО «Київський новий велотрек» (0,05) та Київський міський журнал «Хмарочос» (0,04). За рівнем центральності (indegree) першість належить CANactions та ГО «Місто-сад» (15 вхідних зв’язків). Це свідчить про те, що провідними інформаторами та комунікаційними партнерами у Києві є ГО «Київський новий велотрек», Київський міський журнал «Хмарочос», CANactions та ГО «Місто-сад».

Центральну роль у мережі відіграють ініціативи та організації, які працюють у сфері урбаністики та архітектури, освіти для міського активізму, а також ті, що надають гранти іншим організаціям. З іншого боку, центральні позиції займають і організації, які реалізують конкретні локальні міські проекти вдосконалення публічного простору. Присутні й антизабудовні ініціативи. Важливу роль у мережі відіграють також організації, які є асоціаціями міських організацій. Спільними рисами центральних акторів мережі міських ініціатив та організацій є 1) наявність реалізованих успішних проектів; 2) значна кількість активностей та залучення широкої аудиторії; 3) взаємодія з представниками міських органів влади; 4) всі з них належать до групи підмереж «урбаністична тусовка».

Висновки

Мережа взаємодії міських ініціатив та організацій Києва є розвинутою та чисельною. Організації пов’язані між собою різноманітними зв’язками. Загалом мережа є розгалуженою, однак не досить компактною та щільною. Це може говорити про існування «структурних дір», які обмежують обмін ресурсами в мережі, наслідком чого може стати обмеження в доступі до ресурсів для нецентральних ініціатив.

Мережа міських ініціатив та організацій Києва має велику кількість трикутних зв’язків, що свідчить про стабільність та потенціал до спільної мобілізації ресурсів. Але значна кількість трикутних зв’язків сконцентрована в одній щільній підмережі, решта ж мережі менш зв’язана між собою. Це породжує «структурні діри» та негативно впливає на процес передачі ресурсів мережі, особливо доступу до них зі сторони нецентральних акторів. Тому для посилення стабільності необхідно розвивати трикутні зв’язки серед саме нецентральних акторів.

Центральні актори з різних сфер діяльності тісно взаємодіють між собою. Існує тенденція серед ініціатив та організацій, що опікуються питаннями охорони природи, культури, захисту міста від незаконної забудови та охорони історичної спадщини, активно співпрацювати з акторами з тою самою сферою інтересів, проте значно менше взаємодіяти з організаціями, які займаються іншими міськими проблемами. Ці підмережі мають контакти здебільшого з підмережею «урбаністичної тусовки». Наслідком такої тенденції до групування може бути «відокремлення мережі», що зменшує потенціал до мобілізації та ресурсного обміну. Окрім цього, існування впливової підмережі, до якої належать усі центральні актори, може призвести до викривлення потоків ресурсів та маніпуляцій з боку деяких з них.

Показовою для міської мережі Києва є участь порівняно великої кількості міських інституцій, бізнесу та міжнародних організацій. Ці актори в мережі відіграють важливу роль посередників та підсилюють як усю мережу, так і впливовість акторів, що беруть участь у такій взаємодії.

Найбільш впливовими акторами в мережі є організації, які щільно взаємодіють між собою, проте мають різні сфери діяльності. Тут представлені і професійні урбаністичні організації, і антизабудовні, і інформаційні, і культурні. Показовим є те, що організаціями, які об’єднують мережу на основі сильної взаємодії (спільних проектів) є ініціатива, пов’язана з реалізацією конкретного проекту, та освітня ініціатива. Організаціями, що об’єднують мережу на основі слабких зв’язків, є як освітні та інформаційні, так і антизабудовні ініціативи. Таким чином, ключову роль у мережі міста відіграють організації з різних сфер роботи та з різним досвідом, що значно підсилює мережу та дозволяє мобілізувати більше ресурсів.

До київської мережі належать найбільш центральні актори загальної мережі з 5 міст, що підсилює мережу цього міста та створює виняткові умови для її розвитку. Однак, для гармонійного розвитку міських низових ініціатив важливим є розвиток як мережі в кожному місті, так і міжміської співпраці. Для уникнення викривлення потоків та маніпуляцій у мережі важливим кроком має бути налагодження міжміської співпраці між ініціативами, що походять не лише з Києва, а й із малих міст, а також не лише з центральними ініціативами міста, а і з менш впливовими.

Рекомендації для посилення мережі міських низових ініціатив Києва

  1. Підвищення зв’язності мережі. Мережа міських ініціатив та організацій Києва складається з відокремлених підмереж. Мережа потребує дій, спрямованих на поєднання розрізнених підгруп, передусім, слабкими зв’язками, наприклад, налагодження обміну інформацією.
  2. Пожвавлення міждисциплінарних взаємодій. Потрібен обмін інформацією та організація спільних проектів між ініціативами, що діють у різних сферах. По-перше, ініціативам, які займаються екологією, потрібно більш активно включитися до мережі, адже наразі вони лишаються дещо відмежованими. По-друге, ініціативи, що займаються антизабудовною діяльністю в центрі міста, не мають тісного зв’язку з антизабудовними ініціативами зі спальних районів. Посилення їхньої співпраці та консолідація зусиль дали б можливість зміцнити свій вплив на процес прийняття рішень; крім того, ініціативи полегшили б роботу одна одної через обмін досвідом та інтелектуальними ресурсами. По-третє, структурна діра у взаємодії між інформаційними ресурсами та організаціями, що займаються освітою в місті, обмежує швидкість передачі інтелектуального та інформаційного ресурсів у мережі. Таким чином, міська мережа потребує налагодження більш тісної співпраці між організаціями у цих сферах. Для згуртування мережі можна використовувати ресурс соціального капіталу ключових акторів: Конгресу активістів культури, «Міста-саду», CANactions, «Ґараж Ґенгу», міського журналу «Хмарочос».
  3. Інтенсифікація взаємодії з міською адміністрацією та міжнародними організаціями. Взаємодія з цими інституціями дає можливість посилити свою позицію в мережі, долучитися до їхніх ресурсів, а також до мережі найбільш потужних міських ініціатив та організацій. Дослідження показало, що у Львові для активізації взаємодії муніципалітету та міських ініціатив важливу роль зіграла «Майстерня міста». Можливо, варто використати цей досвід для розбудови мережі.
  4. Використання потенціалу «урбаністичної тусовки». Утворення згуртованої підмережі найбільш впливових і досвічених організацій та ініціатив, що займаються міською проблематикою, з одного боку, створює можливості для співпраці та координації діяльності, забезпечує плідний обмін досвідом та інформацією. З іншого боку, створення закритої підмережі впливових організацій породжує небезпеку монополізації ресурсів мережі, маніпуляцій потоками цих ресурсів та їхнього викривлення. Таким чином, з одного боку, необхідно стимулювати більш віддалених акторів долучатися до цієї мережі і брати участь в інформаційному та ресурсному обміні з організаціями з «тусовки». З іншого боку, для обмеження можливості маніпуляцій необхідно розвивати зв’язки між менш впливовими організаціями, налагоджувати контакти між усіма партнерами впливових ініціатив, що належать до підмережі «тусовки».
  5. Розвиток трикутних зв’язків поза «урбаністичною тусовкою». Підмережа, описана вище — так звана «урбаністична тусовка» — має тісну взаємодію між усіма організаціями, що до неї належать. Сталість та ефективність цієї підмережі гарантована значною кількістю трикутних зв’язків у ній. Для розвитку та забезпечення стійкості та сталості решта мережі міських ініціатив Києва також потребує розвитку трикутних зв’язків на основі як реалізації спільних проектів, так і інформаційного обміну.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі