У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, та публікували результати дослідження мережі п’яти міст.

У цьому матеріалі презентуємо результати дослідження мережі міських ініціатив та організацій Харкова.

Підвантажую ініціативи...

Харків

Київ

Одеса

Львів

Івано-Франківськ

інше місто

інша країна або міжнародна організація

 
 

InDegree — кількість вхідних зв'язків, яку має ініціатива/організація.

Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації.

Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Сильні зв’язки — зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкі — інформаційна співпраця та відвідування заходів. Товщина ліній на графіку залежить від сили зв'язку.

«Ініціатива X» та «Ініціатива Y» — ініціативи, що побажали залишатись анонімними. Якщо ви бажаєте, щоб у візуалізації не відображалась назва вашої ініціативи/організації про це на info@mistosite.org.ua.

Опис методології дослідження

Дослідження проводилось за допомогою онлайн-анкетування лідерів та лідерок або уповноважених осіб ініціатив та організацій з Києва, Харкова, Львова, Одеси та Івано-Франківська. Респондент(к)ам пропонувалось вказати 10+ ініціатив, з якими вони об’єднані різними за силою зв’язками взаємодії:

  1. Материнська/дочірня взаємодія, у випадку якщо одна організація є ініціатором або творцем іншої організації, ініціативи або проекту;
  2. Реалізація спільних проектів;
  3. Відвідування заходів або участь у проектах;
  4. Обмін інформацією.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використання програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, застосованими до мережі, є її конфігурація, згуртованість та структура зв’язків, а також особливості окремих акторів, такі як помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу та визначити особливості взаємодії міських ініціатив і організацій.

Читайте також:
Методологія та методичні обмеження дослідження
Опис ініціатив та організацій, що долучились до дослідження
Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Якою є мережа міських ініціатив та організацій Харкова?

В дослідженні мережі міських ініціатив Харкова взяли участь 15 організацій. Відповідно, мережа утворена 15 его-мережами організацій-респондентів. Вона складається зі 189 акторів і об’єднана 376 зв’язками. За чисельністю є третьою серед п’яти досліджуваних міст після Києва та Львова.

287 зв’язків (77%), які об’єднують цю мережу, є сильними зв’язками (організація спільних проектів та дочірні зв’язки), а 86 (23%) — слабкими (обмін інформацією та відвідування заходів). Мережа тримається на сильних зв’язках і це може вплинути на її сталість. У разі руйнування зв’язків спільної організації проектів, саме слабкі зв’язки, наприклад, інформаційна співпраця, дадуть можливість зберегти сталість зв’язків та обмін ресурсами в мережі.

Схарактеризувати мережу з точки зору можливості забезпечення рівномірного доступу до ресурсів, а також швидкості їх передачі можна за допомогою аналізу показників щільності, компактності мережі, кількості контактів та дистанції між акторами. На рівень щільності впливає кількість контактів між акторами. Мережа міських ініціатив Харкова є дещо меншою, ніж мережі Києва та Львова, але більш щільною. Попри це, показник щільності є невисоким та становить 0,01. Причиною низької щільності є також те, що мережа складається із двох відокремлених підмереж: однієї великої мережі та однієї мережі з 2 акторів.

На одного актора, в середньому, припадає 1,9 контакти. Середня дистанція між двома акторами — 4 контакти. Тобто, організація може сконтактувати з іншою незнайомою організацією мережі через 4 контакти. Дистанція між найбільш віддаленими акторами мережі становить 8 контактів. Харківська мережа — найбільш компактна з-поміж 5 міст, тому дистанція між ініціативами, які до неї входять, є меншою.

Про рівень стабільності мережі свідчить її здатність уникати викривлення потоків та розпаду через припинення активності деяких акторів. Стабільність мережі можна забезпечити наявністю трикутних зв’язків між акторами (коли кожен з трьох акторів поєднаний з двома іншими сильними чи слабкими зв’язками). За рівнем стабільності мережа Харкова займає середню позицію серед 5 міст, на рівні зі Львовом, і налічує 27 трикутних зв’язків. Проте, цей показник не є високим, що свідчить про потенційну небезпеку викривлення потоків ресурсів (наприклад, інформації) у мережі. Тому важливими подальшими кроками розвитку мережі Харкова є нарощування кількості трикутних зв’язків між ініціативами.

Хто входить до мережі?

Мережа складається зі 107 акторів із Харкова, 25 — з Києва, 6 — зі Львова, 1 — з Івано-Франківська, 35 — з інших міст України та загальноукраїнських, 15 — з інших країн. Участь у мережі акторів не лише з Харкова, а й з інших міст, значно підсилює мережу, адже вони є посередниками, а також можуть долучити додаткові ресурси до мережі (наприклад, обмін досвідом).

Переважну більшість акторів мережі складають представники громадянського суспільства (163 актори). Найбільш чисельними організаціями є міські фестивалі, семінари, форуми; освітні/просвітницькі ініціативи та мистецькі, культурні, туристичні організації. Окрім міських низових ініціатив та громадських організацій, у харківській мережі представлені 13 міжнародних або іноземних організацій та інституцій (найбільш центральними є Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Британська Рада), 5 організацій із бізнесової сфери (переважно, видавництва), 6 міських інституцій (в основному, освітньо-культурні заклади та музеї; найбільш центральними є Харківський літературний музей; органів міської влади у мережі немає) та 2 освітні заклади (ХНУБА та ХНУ імені Каразіна). Одним із джерел послаблення мережі може бути відсутність співпраці міських ініціатив та організацій безпосередньо з муніципалітетом. Існує тісна співпраця з культурними та освітніми інституціями, проте органи міської влади відсутні. Аналіз мережі взаємодії міських ініціатив у інших містах свідчить, що долучення до мережі органів влади об’єднує та підсилює її.

Як згруповані актори в мережі, які є об’єднавчі фактори?

Розуміння структури мережі та основних принципів групування акторів дає можливість зробити висновок про потенційні причини існування «структурних дір», описати процес обміну ресурсами в мережі.

Структурно, в мережі міських ініціатив та організацій Харкова можна виділити 4 групи підмереж відповідно до напрямків та способів їхньої діяльності. Найбільш чисельною та зв’язаною є підмережа мистецьких та культурних ініціатив і організацій (до цієї підмережі належать, наприклад, «Дитяча площАртка», «Перекотиполіс» та інші). Також у Харкові можна помітити зародки «урбаністичної тусовки» (до неї належать ГО «Міські реформи», ГО «Urban Forms Center» та інші); актори цієї групи тісно співпрацюють із феміністичними організаціями міста. Водночас «урбаністична тусовка» у Харкові не має такої щільності зв’язків, як у Києві, тому тут іще немає тенденції до «закриття» цієї підмережі. Малочисленними, проте виокремленими є ще дві групи підмереж: група екологічних та природоохоронних его-мереж (утворена з зіркоподібної его-мережі EcoLanding) та підмережа ініціатив, що займаються транспортом та інфраструктурою (утворена, в основному, з зіркоподібної его-мережі ГО «Товариство учасників руху»).

Отже, основним фактором для групування ініціатив в Харкові є сфера діяльності. Тому для посилення мережі важливо розвивати також міждисциплінарну взаємодію. Вона дасть можливість більше згрупувати мережу, уникнути структурних дір, а також долучитись до більшого обсягу ресурсів (важливо, що ці ресурси можуть бути абсолютно новими та непритаманними, незнайомими для групи акторів з певної сфери діяльності).

Які ініціативи та організації є центральними, посередниками та найбільш впливовими?

Аналіз ролі та положення акторів в мережі дають можливість виявити структурно важливих акторів мережі — найбільш центральні та впливові організації, а також причини їхньої «успішності». Це можна зробити за допомогою трьох критеріїв:

  • InDegree — кількість вхідних зв’язків, яку має ініціатива/організація;
  • Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації;
  • Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Центральні актори мережі були виявлені за допомогою показника кількості вхідних зв’язків (indegree) — кількості згадувань цих акторів організаціями-респондентами у відповідь на питання про взаємодію. Актори з високим значенням показника мають більш розгалужену мережу зв’язків. За indegree найбільш центральними акторами є «Дитяча площАРТка» (23 контакти) і «Спілкування без кордонів» (22 контакти), меншу кількість контактів мають ГО «Міські реформи» та EcoLanding (по 13 контактів). Середній показник indegree становить 2.

Значний розрив у значенні за кількістю вхідних зв’язків між центральними та нецентральними акторами говорить про наявність перекосу у мережі. Актори з більшою кількістю контактів (в основному, спільних проектів), мають більший досвід взаємодії, а відповідно, і потенційно більшу впливовість у мережі. Для збалансування мережі та ролі центральних акторів, радимо ініціативам налагоджувати зв’язки не лише з центральними акторами, а й з менш досвідченими (в сенсі взаємодії). З іншого боку, центральним ініціативам бажано ділитись досвідом проектів міжорганізаційної співпраці.

Рівень посередництва в мережі дає можливість виявити акторів, що об’єднують частини мережі та окремих акторів, які, часто, є розрізненими та віддаленими. Високий показник посередництва певного актора свідчить про високу ймовірність передачі ресурсу саме через нього. Такі актори займають центральні позиції в мережі та мають можливість контролю потоків ресурсів у ній. Найважливішими акторами з точки зору можливості поєднання розрізнених частин мережі — здійснення функції брокерства (betweenness) — є 5 організацій та ініціатив: «Дитяча площАРТка» (betweenness 0,23), «Спілкування без кордонів» (0,21), ГО «Міські реформи» (0,14), «Критичне мислення» (0,13) та «День музики» (0,11). Середній показник betweenness становить 0,009. Високий показник посередництва має невелика кількість акторів, що може свідчити про наявність в мережі «структурних дір», тобто прогалин у зв’язках між групами акторів.

Виявити у мережі впливових акторів дозволяє ейгенвектор. Впливовість визначається за наявністю зв’язків з іншими впливовими акторами. До найбільш впливових (eigenvector centrality) акторів належать 6 організацій: «Дитяча площАРТка» (0,45), «Спілкування без кордонів» (0,35), «Перекотиполіс» (0,31), «День музики» (0,27), ГО «Міські реформи» (0,2), «Соціальний Vitamin» (0,19). Середнє значення показника eigenvector centrality для мережі становить 0,04.

Розрізнення сильних та слабких зв’язків у мережі, а також відокремлений аналіз цих зв’язків дає можливість виявити, які організації схильні до спільної організації проектів та подій із більшою кількістю партнерів (тобто, встановлення сильних зв’язків), а які є інформаційними та комунікаційними посередниками (тобто, мають слабкі зв’язки). І сильні, і слабкі зв’язки для організацій важливо розвивати рівною мірою.

Сильні зв’язки (зв’язки спільної організації подій та заходів) дозволяють створювати міцну співпрацю та знаходити надійних і постійних партнерів. Слабкі зв’язки (інформаційний обмін та участь у заходах) можуть бути ситуативними та нестійкими, проте наявність слабких зв’язків дає можливість диверсифікувати джерела інформації (і тим самим уникнути її викривлення чи свідомих маніпуляцій), залучити до мережі нові ресурси. Також ці зв’язки можуть стати основою для швидкої мобілізації ресурсів у разі потреби та розбудови нових сильних зв’язків.

Якщо розділити мережу за різними типами зв’язків — сильними та слабкими, то найбільш центральними за показником indegree ініціативами в мережі, об’єднаній сильними зв’язками спільних проектів, є «Дитяча площАртка» (23 контакти) та «Спілкування без кордонів» (22 контакти). Найбільш потужними посередниками теж є «Дитяча площАРТка» (betweenness 0,2) та «Спілкування без кордонів» (0,17). Найважливішу об’єднавчу роль посередника (betweenness) у мережі слабких зв’язків відіграє ГО «Міські реформи» (0,0004). Найбільшу кількість вхідних контактів (indegree) у такій мережі теж має ГО «Міські реформи» (5 контактів). Таким чином, ГО «Міські реформи» є основним інформаційним та комунікаційним посередником у Харкові.

Таким чином, найбільш центральними та впливовими акторами мережі за різними показниками є, практично, одні й ті ж актори. З одного боку, це обумовлено ненасиченою чисельністю мережі, з іншого, існуванням значного перекосу в розподілі структури взаємодії.

Серед центральних акторів мережі присутні організації з різною сферою діяльності. Харків є одним із небагатьох міст, де центральну роль відіграє екологічна організація. Спільною рисою для центральних організацій різних міст є наявність реалізованих прикладних проектів, організація освітніх заходів, а також участь або співорганізація подій зі значною кількістю організацій з усієї України (наприклад, урбаністичного форуму). Центральні актори мережі можуть бути важливими партнерами для налагодження нових зв’язків у мережі, від них можна перейняти досвід налагодження зв’язків. Проте, для розбудови більш ефективної та сильної мережі необхідно розбудовувати сильні та слабкі зв’язки між нецентральними акторами.

Висновки

Як місто-мільйонник, Харків має відносно розвинену мережу міських ініціатив та організацій. Чисельно вона займає третє місце серед 5 досліджуваних міст. Характерним є і те, що мережі Харкова менше, ніж мережам Києва, Львова та Івано-Франківська, притаманний розвиток слабких зв’язків (інформаційний обмін та відвідування заходів). Водночас, харківська мережа є досить компактною та щільною у порівнянні з іншими містами. За кількістю трикутників ця мережа перебуває на тому самому рівні, що й мережа Львова, і є відносно стабільною.

Структурно, мережу Харкова можна схарактеризувати як мережу зіркоподібних підмереж, щільно пов’язаних між собою. Така ситуація є причиною існування «структурних дір у мережі» та викривлення потоків ресурсів. Це призводить до зниження ефективності мережі, а також загрози її сталості. Для посилення мережі саме «зірки» мають потенціал створювати умови для активної співпраці партнерських організацій між собою.

У мережі міських ініціатив та організацій Харкова можна спостерігати характерну для Києва та Львова тенденцію виокремлення підмереж із більш тісною взаємодією («тусовок»). Такою є підмережа мистецьких та культурних ініціатив. Проте, ця підмережа поки що не носить ознак «відмежованості» від інших підмереж, навпаки, вона має щільні взаємозв’язки з так званою «урбаністичною тусовкою».

Важливою рисою мережі Харкова є значна посередницька роль акторів з інших міст та іноземних організацій. З одного боку, участь організацій з інших міст та країн підсилює мережу, але, з іншого боку, така посередницька роль є несталою і може нести загрозу зникнення зв’язків.

У мережі ініціатив та організацій Харкова немає зв’язків з міськими органами влади, проте представлені два виші (ХНУБА та ХНУ імені Каразіна). Відсутність органів влади у мережі послаблює роль громадського сектору в місті та дозволяє припустити існування потенційного конфлікту або свідомого усунення однієї зі сторін від взаємодії.

Серед центральних акторів харківської мережі наявні організації з різною сферою діяльності. Харків є одним із небагатьох міст, де центральну роль відіграє екологічна організація. Посилює мережу і присутність тут однієї з найстарших організацій загальної мережі п’яти міст — «Спілкування без кордонів».

Рекомендації для посилення мережі міських низових ініціатив Харкова

  1. Посилення взаємодії з організаціями з інших міст. Міські організації та ініціативи Харкова активно співпрацюють з організаціями Києва та Львова, але менш активно взаємодіють з організаціями з інших міст, включно з Івано-Франківськом та Одесою. Однак, така взаємодія відкриває доступ до нових ресурсів та забезпечує більш стале функціонування мережі.
  2. Розвиток слабких зв’язків. Мережа Харкова насичена сильними зв’язками, проте значно посилити мережу можуть, у тому числі, і слабкі зв’язки: відвідування заходів одне одного та інформаційний обмін.
  3. Налагодження взаємодії з міськими органами влади. Муніципалітет, як і всі управлінські інституції міста, мало залучені до мережі ініціатив та організацій Харкова. Однак, взаємодія з міськими інституціями суттєво посилює мережу та зв’язує її.
  4. Розширення мережі шляхом долучення нових акторів та виникнення нових організацій.
  5. Підвищення рівня зв’язаності мережі через створення трикутних взаємозв’язків. Трикутні зв’язки між організаціями забезпечують стабільність мережі та дозволяють уникнути викривлення передачі інформації. Посередниками створення більш зв’язаної мережі можуть бути «Дитяча площАРТка», «Міські реформи», «Спілкування без кордонів», «Соціальний Vitamin», «День музики», «Перекотиполіс», «Критичне мислення». Потенціальним чинником розвитку є і те, що до мережі харківських ініціатив належать найбільш «досвідчені» (найстарші) організації з усієї мережі 5 міст.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі