У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість. У цьому матеріалі презентуємо методологію дослідження. Він дає можливість ознайомитись з основною метою та завданнями дослідження, детальним описом методів збору та аналізу отриманих даних. Тут представлений огляд методичних обмежень дослідження, тобто потенційних джерел зсувів даних або обмеження можливості генералізації отриманих результатів, спричинених вибором дослідницької стратегії та методу. Матеріал дає можливість зрозуміти природу отриманих результатів.

Методологія дослідження

Метою дослідження було виявлення структури взаємозв’язків міських низових ініціатив у 5 містах України: Києві, Львові, Харкові, Івано-Франківську та Одесі. Для досягнення цієї мети ми ставили перед собою такі основні завдання:

  1. З’ясувати, якою є мережа взаємодії міських низових ініціатив в окремих містах:
    1. Виявити розмір мереж взаємодії ініціатив.
    2. З’ясувати насиченість взаємодії між ініціативами на основі розбудови спільних проектів, обміну інформацією, відвідування заходів інших міських організацій та ініціатив.
    3. Визначити структуру мережі (діади, тріади, підмережі).
    4. Виявити центральні ініціативи в містах та ініціативи, що мають найбільший об’єднавчий потенціал для мережі.
    5. Виявити існування структурних дірок у мережі.
  2. Визначити, як між собою взаємодіють ініціативи з різних міст; які ініціативи є центральними в міжміській взаємодії, які виступають у ролі об’єднавчих.
  3. На основі отриманих результатів розробити рекомендації для покращення роботи мережі міських низових ініціатив.

Дослідження проводив Аналітичний центр CEDOS в рамках проекту «Посилення громадянської участі в українських містах» за підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта.

Рецензенти: Тимофій Брик, аспірант Кафедри соціальних наук Мадридського університету імені Карлоса III, а також Тетяна Костюченко, страша викладачка Кафедри соціології Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Польовий етап тривав з лютого до липня 2016 року. Автори вдячні ЛКП «Інститут міста» за допомогу з проведенням дослідження у Львові.

Емпіричним об’єктом дослідження були міські ініціативи Києва, Львова, Харкова, Івано-Франківська та Одеси. Генеральна сукупність — усі ініціативи, що діють на території цих міст та опікуються питаннями дотичними до міста та його проблем.

Методом збору інформації було онлайн-анкетування. Ми надсилали анкету онлайн лідерам та лідеркам міських низових ініціатив.

Для відбору респондентів застосований метод спрямованого відбору — суцільне опитування ініціатив (організацій), включених до бази міських ініціатив (організацій). Базу було сформовано за результатами попереднього пошуку ініціатив, а також методом «снігової кулі» (долучення організацій, яких зазначили опитанні ініціативи під час першої, другої та третьої хвиль). Для фіксації зв’язків ініціатив на питання анкети відповідали лише ті члени/кині (активісти/ки) ініціатив, які є цілковито обізнаними з діяльністю своїх організацій (лідерки та лідери або уповноважені особи).

За 4 хвилі опитник було надіслано представникам(-цям) 425 ініціатив та організацій. Загалом у дослідженні взяли участь 175 ініціатив. Частка респондентів(-ок), які відповіли на запитання анкети (response rate) становить 41%.

Читайте також: Опис учасників дослідження мережі взаємодії 5 міст України

Дослідження передбачало використання методу мережевого аналізу.

Анкету було побудовано за методом «генератор імен»: респондент(к)ам було запропоновано перелічити 10+ ініціатив або організацій, з якими вони мають той чи інший тип зв’язку. В анкеті передбачені питання про загальні характеристики ініціатив (час створення, напрямок та локалізацію діяльності тощо).

Для визначення сили зв’язків між ініціативами (організаціями) було обрано чотири основні типи взаємодії: материнська або дочірня взаємодія у разі, якщо одна ініціатива або організація виступала творцем або ініціатором створення інших ініціатив, проектів (такий зв’язок визначається як взаємний), співпраця на рівні реалізації спільних проектів, подій як найсильніший тип зв’язку (такий зв’язок є взаємним), участь у проектах або заходах ініціатив (організацій) та взаємодія на рівні інформаційного обміну. Окреме питання стосується бажаної взаємодії — перелік ініціатив/інституцій, з якими організація бажає співпрацювати.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використанням програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, що застосовувались до мережі є її згуртованість, розмір, конфігурація, наявність структурних дір. Для опису місця в мережі окремих акторів використовуються такі показники, як-от: помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу, визначити особливості взаємодії міських ініціатив (організацій).

Методичні обмеження дослідження

Результати аналізу відображають структуру мереж лише ініціатив та організацій, що долучились до дослідження. Анкету за декілька хвиль опитування було надіслано представникам(-цям) 425 ініціатив та організацій. Загалом у дослідженні взяли участь 175 ініціатив. Частка респондентів(-ок), що відповіли на питання анкети (response rate), становить 41%.

Оскільки не всі ініціативи долучилися до опитування, можливе існування зсувів результатів дослідження через непредставленість контактів та мереж інших агентів. Однак до дослідження долучилися всі найбільш відомі ініціативи та організації в містах (ті, що мають велику кількість згадок у ЗМІ, а також визнані основними під час глибинних інтерв’ю з експертами у цій сфері). Це гарантує врахування мережі взаємодії найбільш потужних ініціатив.

До дослідження не долучились ініціативи та організації, що не мають жодних електронних контактів (включно особистих контактів учасників/учасниць). Опитування проводилося онлайн, тому ініціативи, що не мають жодних онлайн-контактів мали менше можливостей долучитися до опитування. Для надсилання анкети були використані всі можливі контакти: e-mail, повідомлення у Facebook та VKontakte. Для розсилання запрошень долучитися до опитування використовувалися як розсилки від імені організації, так і персональні звернення. Під час першої хвилі дослідження до опитування були включені лише ініціативи та організації, представлені онлайн. Під час наступних хвиль опитування у 5 містах відбувалися презентації дослідницького проекту та запрошення долучитися до дослідження під час загальноміських та всеукраїнських конференцій, семінарів та форумів. Таким чином, для підвищення response rate були використані декілька можливих засобів комунікації з респондентами.

Підчас опитування респондент надає суб’єктивну інформацію про діяльність своєї організації. Дані про взаємодію, обмін інформацією та відвідування заходів між ініціативами отримані методом опитування. Тому існує ймовірність, що респонденти давали відповіді, спираючись на особистісні контакти, ототожнюючи себе як активіста чи активістку з організацією. Для зменшення ймовірності цього у питальнику постійно підкреслювалося, що йдеться саме про контакти ініціативи. Для оцінки більш об’єктивних параметрів було окремо проаналізовано взаємозв’язки співпраці (організації спільних проектів) з іншими організаціями.

Дослідження не враховує ситуацію, коли активісти належать до декількох організацій, також дослідження не враховує активістів, що не належать до жодної ініціативи. Дослідження взаємодії міських ініціатив має на меті відображення взаємодії саме на рівні організацій. У даному контексті не враховується наявність активістів, що належать до декількох міських ініціатив чи можуть виступати засновником або засновницею ініціативи. Також не була врахована імовірна наявність у місті активних містян(-ок), які відіграють важливу посередницьку та лідерську роль у мережі, проте не є членами або членкинями жодної міської організації.

Дослідження не відображає зміни структури мережі в часі. Польовий етап дослідження тривав протягом майже 6 місяців. Результати дослідження відображають стан розвитку контактів акторів лише на момент опитування. Зміни політичного та соціального клімату міста можуть сильно впливати і на зв’язки ініціатив. Для поглибленого розуміння функціонування мережі взаємодії міських низових організацій Аналітичний центр CEDOS запланував повторне дослідження.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі