У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, описували методологію дослідження і респондентів, які взяли у ньому участь, а також пояснювали поняття, які використовуються у дослідженні. У цьому матеріалі презентуємо результати дослідження мережі взаємодії міських ініціатив та організацій п’яти міст.

Підвантажую ініціативи...

Харків

Київ

Одеса

Львів

Івано-Франківськ

інше місто

інша країна або міжнародна організація

 
 

InDegree — кількість вхідних зв'язків, яку має ініціатива/організація

Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації

Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість

Сильні зв’язки — зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкі — інформаційна співпраця та відвідування заходів

«Ініціатива X» та «Ініціатива Y» — ініціативи, що побажали залишатись анонімними. Якщо ви бажаєте, щоб у візуалізації не відображалась назва вашої ініціативи/організації про це на info@mistosite.org.ua

Як проводилось дослідження?

Дослідження мережі взаємодії міських ініціатив та організацій проводилось за допомогою онлайн-анкетування лідерів та лідерок або уповноважених осіб ініціатив та організацій з Києва, Харкова, Львова, Одеси та Івано-Франківська. Респондент(к)ам пропонувалось вказати 10+ ініціатив, з якими вони об’єднані різними за силою зв’язками взаємодії:

  1. Материнська/дочірня взаємодія, у випадку якщо одна організація є ініціатором або творцем іншої організації, ініціативи або проекту;
  2. Реалізація спільних проектів;
  3. Відвідування заходів або участь у проектах;
  4. Обмін інформацією.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використання програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, застосованими до мережі, є її конфігурація, згуртованість та структура зв’язків, а також особливості окремих акторів, такі як помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу та визначити особливості взаємодії міських ініціатив і організацій.

Читайте також:
Методологія та методичні обмеження дослідження
Опис ініціатив та організацій, що долучились до дослідження
Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Які організації належать до мережі?

У дослідженні взяли участь 175 лідерів та лідерок (або активістів та активісток) ініціатив та організацій, що займаються міськими проблемами. Відповідно, мережа складається з їхніх наборів зв’язків — его-мереж. Перетин індивідуальних его-мереж утворює загальну мережу міських низових ініціатив, яка складається з 1357 акторів (включно з тими, що долучилися до дослідження) з різних українських міст.

Розподіл акторів мережі за містами
Місто Кількість Відсоток
Івано-Франківськ 49 4%
Київ 477 35%
Львів 230 17%
Одеса 78 6%
Харків 49 4%
Інші міста України 202 15%
Всеукраїнські 86 6%
Інші країни 124 9%
Загалом 1357 100%

Актори об’єднані 3436 зв’язками різних типів. Середня кількість зв’язків, що приходиться на одного актора — 2,6.

Середня дистанція (average geodesic distance) між усіма акторами дорівнює 4,293. Відповідно, в середньому, кожен з акторів може досягти іншого через 4 кроки (з відхиленням 1,3). Така довжина шляху є відносно невеликою, однак через конфігурацію мережі ці шляхи можуть бути не завжди прямими та мати певні перешкоди для комунікації.

Переважну більшість акторів у мережі складають міські ініціативи та організації. Однак, у ній також є державні установи, міжнародні фонди, освітні, медійні та інші організації. Вони потрапили до мережі, оскільки входять до его-мережі одного або декількох респондентів. Ці організації часто виконують об’єднавчу роль, стаючи мостами між ініціативами. Тому їхня наявність у мережі є важливою для її функціонування.

У п’яти досліджуваних містах розподіл організацій громадянського суспільства за сферою діяльності різниться. Так, у Києві найбільш представленими є організації зі сфери мистецтва, культури, туризму; а також організації, що займаються інформаційною діяльністю та міські фестивалі, семінари, форуми. У Львові мережа найбільше представлена мистецькими та культурними організаціями; а також міськими фестивалями, конференціями, форумами й освітніми/просвітницькими організаціями. Найбільш чисельними організаціями харківської мережі є міські фестивалі, семінари, форуми; освітні/просвітницькі організації і мистецькі, культурні, туристичні організації. Лідерами за чисельністю в Одесі є організації, що працюють у сфері освіти/просвітництва та міського управління, громадської участі та громадотворення. У Івано-Франківську першість мають освітні/просвітницькі, екологічні та природоохоронні ініціативи, а також організації зі сфери міського управління. Що ж до акторів мережі в інших містах України, то найбільш представленими є мистецькі та культурні організації, освітні та просвітницькі, а також екологічні, природоохоронні та зоозахисні інституції.

Які основні характеристики мережі?

Мережа є направленою. Це означає, що зв’язки між акторами мають напрямки, визначені відповідно до виду взаємодії. Якщо одна ініціатива вказує свій зв’язок з іншою як спільну організацію проектів (співпрацю або партнерство), то такий зв’язок є взаємним. Натомість, у випадку інформаційної взаємодії чи участі у заходах іншої ініціативи/організації зв’язок є одностороннім, направленим тільки від однієї організації до іншої.

Мережа є майже повністю зв’язаною. Всі, крім одного (Сквер Павлова, Київ), актори пов’язані в єдину мережу. Вона є достатньо розвиненою та має здатність до ефективної передачі ресурсів, взаємодії та гуртування.

Однак, показники згуртованості для цієї мережі є досить низькими. Щільність — частка від суми всіх наявних зв’язків, поділена на суму всіх можливих зв’язків — дорівнює лише 0,002. Цей показник визначається для з’ясування міри зв’язності мережі. Його значення говорить про те, що потенціал мережі та наявних в ній зв’язків використовується не в повному обсязі. Є декілька структурних особливостей мережі, які можуть це зумовлювати.

По-перше, групи тісної взаємодії ініціатив, в основному, визначаються через приналежність до певного міста. Ініціативи активніше взаємодіють всередині міста, ніж вступають у міжміські інтеракції. Основними посередниками, що зв’язують різні міста між собою, є Асоціація велосипедистів Києва (Київ), Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ), «Спілкування без кордонів» та ГО «Міські Реформи» (Харків), Urban Habitat та Impact Hub Odessa (Одеса). Таким чином, у повному обсязі не використовується потенціал до міжміської взаємодії, яка могла би значно підсилити та устабільнити мережу.

По-друге, у мережі є велика кількість неефективних конфігурацій зв’язків. Зокрема, наявні зіркоподібні підмережі, тобто ті, в яких група акторів напряму пов’язана лише з одним актором, що перебуває у центрі підмережі. Доволі часто він є єдиним посередником цієї групи акторів зіркоподібної підмережі із загальною мережею. Наявність великої кількості зіркоподібних підмереж може призводити до асиметричної передачі ресурсів та викривлення потоків інформації.

Окрім зіркоподібних, у мережі є також ланцюгові підмережі, які складаються з послідовно пов’язаних акторів. Ці підмережі, як і зіркоподібні, можуть спричиняти зниження продуктивності передачі ресурсів у загальній мережі.

Третім важливим типом зв’язку є трикутники — зв’язки різної направленості між трьома акторами. Вони забезпечують найбільшу кількість варіантів передачі ресурсів, а також мають високу стійкість. Навіть у разі розриву одного зі зв’язків у трикутнику всі три актори все одно залишаться пов’язаними через інші два зв’язки. Наявність багатьох трикутників свідчить про високу зв’язаність мережі. Втім, у мережі їх є 475, що становить лише одну сьому від усіх наявних зв’язків. Відповідно, така незначна кількість трикутників потенційно є однією з причин низької зв’язаності мережі.

Хто і чому впливовий у мережі?

Основними характеристиками акторів, визначеними в цьому дослідженні, є кількість вхідних зв’язків (degree centrality), впливовість (eigenvector centrality) та посередництво (betweenness centrality).

Найбільш впливовими за рівнем центральності будуть актори, що мають вищу кількість вхідних зв’язків. Іншими словами, ініціативи з високим значенням цього показника мають розгалуженішу мережу зв’язків. Середнє значення degree centrality в акторів мережі дорівнює 2,6.

Найбільшу кількість вхідних зв’язків у мережі має CANactions (Київ) — 42 вхідні зв’язки. 24 з цих зв’язків є сильними зв’язками співпраці, 18 базуються на участі інших акторів у проектах та заходах цієї організації, 1 — на рівні інформаційного обміну. Іншими центральними за цим показником акторами є Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ) з показником 37; Конгрес активістів культури (Київ) з показником 35; Асоціація велосипедистів Києва з показником 30; ГО «Місто-сад» (Київ) з показником 30; «Гараж Ґенґ» (Київ) з показником 30; Київський міський журнал «Хмарочос» (Київ) з показником 27; Новий київський велотрек, Kyiv Urban Fest, Дитяча площАРТка (Харків), Kickit Art Studio (Львів) та «Urban Curators» (Київ) з показником 23; «Код міста» (Київ) та «Спілкування без кордонів» (Харків) з показником 22; ВГО «Зробимо Україну чистою» з показником 21; а також ГО «Кращий Сихів» і Благодійний фонд «Вільна освіта» з показником 20.

Показник посередництва показує рівень спроможності акторів об’єднувати мережу. Високий показник посередництва свідчить про високу ймовірність передачі ресурсу саме через цього актора. Як бачимо на графіку, високий показник посередництва має невелика кількість акторів, що може свідчити про наявність «структурних дір» — прогалин у комунікації між групами акторів у мережі. У разі наявності розрізнених груп вагомого значення набувають ініціативи, що поєднують мережу, тобто брокери — актори, що мають зв’язки з акторами з різних віддалених підгруп. Саме вони в такому разі матимуть високий показник посередництва. Позиція посередника в мережі з невисоким рівнем зв’язаності є дуже важливою: посередники (брокери) виступають одними із небагатьох акторів, що перекривають собою структурні діри. Відповідно, займання позиції брокера в мережі з такою конфігурацією означає впливовість і можливості отримувати доступ до більшого обсягу ресурсів та перерозподіляти їх всією мережею.

За показником посередництва, основним брокером мережі, якщо враховувати всі типи зв’язку, є Асоціація велосипедистів Києва (АВК) зі значенням 0,06. Ця ініціатива поєднує між собою дві віддалені частини мережі, а таклж об’єднує підмережі ініціатив із різних міст. Таким чином, вона є об’єднавчою організацією для великих міст України. Відповідно, попри середню кількість наявних зв’язків (56), внаслідок такого розташування в мережі Асоціація велосипедистів Києва є найбільш впливовим актором-посередником. Наступними за рівнем посередництва є три організації: CANactions, «Гараж Ґенґ» та Конгрес активістів культури (Київ), — значення показника для цих організацій становить 0,05. Ці ініціативи, на відміну від АВК, вказали про наявність зв’язків з іноземними організаціями, що забезпечує їм доступ до віддалених елементів мережі. Основними посередниками між містами, окрім уже зазначених, виступають ГО «Спілкування без кордонів» (Харків), Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ), Impact Hub (Одеса), «Музей ідей» (Львів).

Посередниками в мережі часто виступають всеукраїнські або іноземні організації, наприклад, Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Фундація регіональних ініціатив. Вони не мають високого показника посередництва, однак зі структури мережі ми бачимо, що ці організації пов’язують акторів з різних міст між собою. Це можна пояснити тим, що вони надають різноманітну допомогу та підтримку локальним організаціям та ініціативам, зокрема, проводять заходи та конференції для знайомств та мережування. Таким чином, ініціативи, не пов’язані між собою прямою співпрацею або іншими типами зв’язків, можуть бути поєднані саме через «донорів». З одного боку, за умови браку донорської допомоги, зв’язок між ініціативами може послабитись або зникнути. З іншого боку, донорські організації можуть стимулювати ініціативи взаємодіяти між собою.

Яка роль сильних та слабких зв’язків?

Залежно від того, які типи зв’язків враховувати, впливовість може різнитися. Сильні зв’язки є стабільнішими та більш тривалими у часі, дозволяють створювати міцну співпрацю. Слабкі зв’язки, натомість, можуть бути ситуативними та нестійкими. З іншого боку, створення розгалуженої мережі слабких зв’язків (обміну інформацією, відвідування заходів) є менш ресурсозатратним, аніж створення великої кількості зв’язків співпраці над спільними проектами. Для успішного функціонування ініціативам та організаціям важливо мати обидва типи зв’язків. Однак, в деяких випадках кількість одних переважає над іншими. При врахуванні тільки одного з типів зв’язків можна побачити, як змінюється ситуація із впливовістю тих чи інших акторів.

У цьому дослідженні сильними зв’язками було визначено зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкими — інформаційну співпрацю та відвідування заходів.

Так, при врахуванні лише зв’язків співпраці над спільними проектами за показником рівня центральності найбільш значущими акторами є Конгрес активістів культури (29 зв’язків), CANactions (24 зв’язки), «Спілкування без кордонів» (22 зв’язки) та «Дитяча площАРТка» (23 зв’язки) з Харкова, а також Kickit Art Studio (23 зв’язки) зі Львова. Якщо ж враховувати тільки інформаційні зв’язки та відвідування заходів, то значущими стають Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ) з показником 21, CANactions (Київ) з показником 18, Київський міський журнал «Хмарочос» із показником 15, ГО «Місто-сад» та «Велика Ідея» (Київ) з показником 12.

Та ж ситуація відбувається і з показником посередництва. У разі врахування лише слабких зв’язків (відвідування заходів та інформаційної взаємодії) основними брокерами є Київський міський журнал «Хмарочос» (показник дорівнює 0,003), Новий київський велотрек та Платформа «Тепле місто» (показник дорівнює 0,002). АВК (ініціатива, яка має найвищий показник посередництва при врахуванні всіх типів зв’язків), «Гараж Ґенґ» та Конгрес активістів культури в такому випадку теж не втрачають свій брокерський потенціал, однак показник посередництва для них зменшується (0,009 для АВК та 0,001 для двох інших).

Ініціативи та організації, що мають більше розгалужених слабких зв’язків, зберігають високу центральність як за умови врахування сильних зв’язків, так і без них. Прикладом цього є Платформа «Тепле місто». Відповідно, наявність розгалуженої мережі слабких зв’язків дозволяє організаціям та ініціативам «підстраховувати» свої позиції на випадок, якщо сильні зв’язки будуть обірвані. Також, потенційно, слабкі зв’язки можуть ставати основою для спільної організації проектів.

Що таке «урбаністична тусовка»?

Окремою характерною рисою мережі є наявність щільно згуртованої «тусовки» впливових акторів, що мають високі значення трьох основних досліджуваних показників. Виявити у мережі впливових акторів, а також їхніх угрупувань-«тусовок» дозволяє ейгенвектор. Під час розрахунку цього показника впливовість визначається за наявністю зв’язків з іншими впливовими акторами.

«Тусовка» утворена переважно київськими ініціативами та організаціями, однак до неї входять також актори з інших міст і деякі іноземні організації. Зокрема, до «тусовки» входять Конгрес активістів культури (0,22), Київський міський журнал «Хмарочос» (0,21), «Гараж Ґенґ» (0,2) та їхній проект «Код міста» (0,21), ГО «Місто-сад» (0,2), Новий київський велотрек (0,22), Асоціація велосипедистів Києва (0,17), Платформа «Тепле Місто» та інші. Важливою є наявність у цій «тусовці» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні з показником 0,16. Воно виконує функцію брокера між різними членами «тусовки». Цікаво, що до неї також належить Департамент містобудування та архітектури КМДА (показник 0,11). Таким чином, до «тусовки» входять ініціативи та організації з різними напрямами діяльності: і освітньою діяльністю, і діяльністю у сфері культури та мистецтва, і мобільність, і ревіталізація, і, власне, містобудування та архітектура.

При врахуванні тільки слабких зв’язків «тусовка» практично не змінюється. Це свідчить про те, що центральні ініціативи в мережі не лише взаємодіють на рівні обміну інформації, а й активно впроваджують спільні проекти, що значно посилює їхній зв’язок та місце в мережі. Ініціативи та організації з «тусовки» активно взаємодіють у її межах, однак мають значно менше зв’язків із рештою мережі. Ініціативи, що не входять до «тусовки», таким чином, лишаються дещо осторонь взаємодії з цими організаціями й, відповідно, втрачають можливість набути впливовості. Закриття «тусовок» може призводити до появи більшої кількості структурних дір у мережі: мережа стане менш зв’язаною, і більш вигідну позицію займатимуть ті актори, що стоятимуть між її розрізненими частинами — брокери.

Існує дві стратегії закріплення та підвищення своєї позиції в мережі для менш впливових ініціатив. Однією з них є створення зв’язків (бажано, співпраці або участі у проектах та заходах) з акторами з «тусовки». Другою стратегією є утворення власних «тусовок» — об’єднань у консолідовані групи — так само може допомогти акторам набути більшої впливовості в мережі. Однак, кожна з цих стратегій має як позитивні наслідки, так і негативні. До переваг першої стратегії належить створення зв’язків з сильними акторами та доступ до ресурсів, що розподіляються всередині «тусовки». У другій же стратегії перевагою є утворення власної консолідованої групи, що підсилюватиме її учасників через наявність різних зв’язків між самими акторами-учасниками.

З ким хочуть співпрацювати?

Ми спробували з’ясувати, хто з акторів у мережі є відомим, бажаним партнером для співпраці — «підсвіченим» — і має вплив на мережу через свою популярність. Окремим питанням дослідження було «З ким із існуючих ініціатив ви б хотіли співпрацювати?» Бажаність визначається за показником indegree для зв’язків бажаної співпраці.

Кількість вхідних зв'язків бажаної співпраці
Назва організації/ініціативи Indegree
Платформа «Тепле Місто» 15
CANactions 13
Аналітичний центр CEDOS 9
«Велика Ідея» 8
Агенти змін 6
Kyiv Smart City 6
Urban Curators 6
«Дивовижні» 5

Серед ініціатив та організацій, з якими хочуть співпрацювати, немає антизабудовних чи екологічних. Такі ініціативи, що опікуються конкретними проблемами, переважно мають тенденцію до групування виключно за напрямком діяльності. Ініціативи ж, що належать до «тусовки», займаються радше широким колом проблем. З іншого боку, такі ініціативи як «Агенти змін», що теж займаються однією (хоча й широкою) проблемною сферою, зараз у тренді й, відповідно, набули широкого інформаційного розголосу — про них знають усі. Можемо припустити, що група бажаних для співпраці ініціатив утворюється в першу чергу не через напрямок їхньої діяльності, а саме через те, якого розголосу вони набули, наскільки вони відомі та представлені в медійному полі й інших джерелах інформації.

Висновки

Мережа взаємодії міських ініціатив та організацій є достатньо розвиненою. Завдяки великій кількості зв’язків (3436) вона має високий потенціал до передачі ресурсів, усталення та розвитку.

Однак, цей потенціал наразі не використовується в повному обсязі. Більшість акторів мережі пов’язані зв’язками з акторами тільки зі своїх міст, взаємодія між містами відбувається через двох-трьох брокерів. Це означає, що не використовується потенціал взаємодії організацій та ініціатив, які мають досвід роботи з подібними проблемами, але в різних містах. Як наслідок, мережі міст можуть бути «законсервовані» всередині себе і свідомо не отримувати доступу до нових ресурсів (інформації, контактів, досвіду) з інших міст. Також ця ситуація може призводити до того, що брокерські (посередницькі) організації завдяки їхній нечисленності можуть використовувати свої позиції для контролю над передачею ресурсів, в результаті чого можливі викривлення передачі, а також маніпуляції. Через тенденцію до групування виключно в межах своїх напрямків роботи актори в мережі можуть навіть не знати про існування один одного. Якщо ж вони будуть знайомі й почнуть взаємодіяти, мережа ущільниться, а самі актори посилять свої позиції.

Формування зіркоподібних підмереж також не впливає на розвиток мережі позитивно. Вони можуть призводити до маніпуляцій та контролю над передачею ресурсів з боку центральних акторів. Збільшення кількості зіркоподібних підмереж призводить до зниження згуртованості мережі. Альтернативою такому групуванню є створення трикутних зв’язків: вони забезпечують найбільшу кількість варіантів передачі ресурсів, а також мають високу стійкість. Однак, кількість трикутників у мережі досить низька.

Ці фактори призводять до низької згуртованості мережі. Така розпорошеність не сприяє використанню всього потенціалу мережі й призводить до зниження стійкості зв’язків, наслідком чого є ймовірність розриву вже наявних зв’язків.

Рекомендації

Уникнути обмежень доступу до ресурсів мережі, підвищити ефективність обміну інформацією, а також унеможливити маніпуляції, можна за допомогою наступних засобів.

1. Зменшення кількості структурних дір з використанням потенціалу активних брокерських організацій. Збільшення кількості трикутних зв’язків між ініціативами всередині міст суттєво підсилить мережу та впливовість низових ініціатив, а також знизить імовірність викривлення потоків ресурсів. З іншого боку, розвиток розгалужених слабких зв’язків (відвідування заходів та інформаційної взаємодії) може виступати додатковим способом отримання ресурсів та підтримання зв’язків між віддаленими частинами мережі (наприклад, організаціями та ініціативами з різних міст).

2. Використання знань про своє місце у мережі для налагодження зв’язків та співпраці. Звісно, взаємодія з центральними ініціативами мережі відкриває доступ до ресурсів мережі, але для посилення своєї ролі та посилення самої мережі варто також розвивати зв’язки з ініціативами, які не мають високого рівня центральності. Іншою стратегією може бути побудова власної розгалуженої мережі.

3. Розвиток «слабких зв’язків». Розбудова не лише сильних (спільні проекти), але й слабких зв’язків (інформаційний обмін, відвідування заходів інших) суттєво зміцнює мережу. Крім того, відвідування заходів інших ініціатив дає можливість познайомитися одній з одною, представити себе на публіці, заявити про себе.

4. Посилення взаємодії з міською адміністрацією та іноземними організаціями. Співпраця з представниками місцевої адміністрації та міжнародними фондами суттєво впливає на роль ініціативи у мережі та її доступ до додаткових джерел ресурсів. Об’єднавчий потенціал мають, наприклад, форуми ініціатив або «Майстерні міста».

5. Розвиток взаємодії між ініціативами із різних сфер діяльності. Важливим для розвитку мережі є створення контактів між ініціативами, що працюють із різними проблемами та напрямками, адже їхня консолідація сприятиме обміну ресурсами та унікальним досвідом. Особливо важливо переходити від стратегії конкуренції до співпраці та взаємопідтримки. Така кооперація несе в собі значно більший потенціал посилення впливу на процес прийняття рішень у місті та зростання довіри (а потім і залучення) жителів до міських організацій.

6. Активізація співпраці між організаціями з різних міст з метою підсилення одна одної та обміну досвідом. При чому, важливо залучати ініціативи не лише з великих, а і з малих міст України.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі