У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, та публікували результати дослідження мережі п’яти міст і мереж Харкова, Львова, Івано-Франківська.

У цьому матеріалі презентуємо результати дослідження мережі міських ініціатив та організацій Одеси.

Підвантажую ініціативи...

Харків

Київ

Одеса

Львів

Івано-Франківськ

інше місто

інша країна або міжнародна організація

 
 

InDegree — кількість вхідних зв'язків, яку має ініціатива/організація.

Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації.

Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Сильні зв’язки — зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкі — інформаційна співпраця та відвідування заходів. Товщина ліній на графіку залежить від сили зв'язку.

«Ініціатива X» та «Ініціатива Y» — ініціативи, що побажали залишатись анонімними. Якщо ви бажаєте, щоб у візуалізації не відображалась назва вашої ініціативи/організації про це на info@mistosite.org.ua.

Опис методології дослідження

Дослідження проводилось за допомогою онлайн-анкетування лідерів та лідерок або уповноважених осіб ініціатив та організацій з Києва, Харкова, Львова, Одеси та Івано-Франківська. Респондент(к)ам пропонувалось вказати 10+ ініціатив, з якими вони об’єднані різними за силою зв’язками взаємодії:

  1. Материнська/дочірня взаємодія, у випадку якщо одна організація є ініціатором або творцем іншої організації, ініціативи або проекту;
  2. Реалізація спільних проектів;
  3. Відвідування заходів або участь у проектах;
  4. Обмін інформацією.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використання програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, застосованими до мережі, є її конфігурація, згуртованість та структура зв’язків, а також особливості окремих акторів, такі як помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу та визначити особливості взаємодії міських ініціатив і організацій.

Читайте також:
Методологія та методичні обмеження дослідження
Опис ініціатив та організацій, що долучились до дослідження
Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Якою є мережа міських ініціатив та організацій Одеси?

На питання анкети відповіли 14 представників та представниць міських ініціатив та організацій. Відповідно, мережа міських ініціатив Одеси утворена 14 его-мережами організацій-респондентів. Вона складається зі 117 акторів, які пов’язані між собою 238 зв’язками.

Мережа об’єднана переважно сильними зв’язками. 183 зв’язків (77%) — сильні (зв’язки з дочірніми організаціями та спільна організація заходів), 55 (23%) — слабкі (інформаційний обмін та відвідування заходів). Сильні зв’язки є більш довготривалими та міцними. Слабкі забезпечують більшу стійкість мережі та дають можливість залучити для мережі додаткові ресурси та акторів, зокрема. Саме інформаційний обмін та відвідування заходів дозволяють налагодити більш розгалужену та широку мережу контактів (що є соціальним капіталом) та створити передумови до налагодження зв’язків для спільної організації проектів. Розвивати і сильні, і слабкі зв’язки рівною мірою важливо для розвитку організацій та мережі в цілому.

Ефективність обміну ресурсами та рівність доступу до них забезпечується щільністю контактів в мережі та її компактністю. Мережа Одеси, об’єднана як сильними, так і слабкими зв’язками, є повністю зв’язаною, тобто будь-який актор має можливість сконтактувати з усіма іншими акторами в мережі. Мережа міських ініціатив Одеси є більш щільною, ніж мережі Києва, Львова та Харкова. Проте, рівень щільності є низьким. Щільність зв’язків у цій мережі становить 0,018. Мережа Одеси, як і мережа Харкова, є більш компактною, ніж мережі решти міст у дослідженні. Середня кількість контактів (average total degree) на одного актора дорівнює 1,9. Середня дистанція між двома акторами становить 3,6. Це означає, що один актор може сконтактувати з іншим незнайомим актором через ланцюг, в середньому, з 3,6 контакту. Найбільша відстань між акторами становить 6 контактів. Вищий рівень компактності мережі свідчить про вищу швидкість обміну ресурсами в мережі. Мережа міста є компактною, проте недостатньо щільною. Низька щільність може свідчити про існування «структурних дір», що перешкоджають ефективному функціонуванню мережі, зокрема, можливості рівного доступу до ресурсів мережі для всіх акторів.

Стійкість мережі показує її здатність до збереження цілісності за умови руйнування деяких зв’язків або зникнення акторів. Стійкість забезпечує диверсифікація потоків у мережі, якої можна досягнути шляхом розбудови трикутних зв’язків. Мережа має найбільшу частку трикутних зв’язків. Наявність 25 трикутників закладає фундамент для сталості та розвитку мережі.

Одеса є третьою за кількістю населення серед п'яти досліджуваних міст, проте її мережа значно поступається за кількістю акторів Києву, Львову та Харкову (причиною меншої кількості акторів можуть бути й методологічні обмеження). Мережа є більшою за івано-франківську, але цей розрив мінімальний. Водночас, мережа Одеси за майже такої самої кількості респондентів, що й у Харкові, має на 72 актори менше, що дає можливість говорити про меншу розвинутість мережі. Тому, для розвитку мережі та підвищення її впливовості може бути потрібний не лише якісний (розбудова більшої кількості диверсифікованих контактів), але й кількісний розвиток (збільшення кількості ініціатив).

Хто входить до мережі?

До мережі входять 66 організацій з Одеси, 9 — з Києва, 8 — зі Львова, 2 — з Івано-Франківська, 0 — з Харкова, 18 організацій з інших міст України та загальноукраїнських організацій, а також 14 іноземних та міжнародних організацій. Зв’язки з акторами з інших міст дають можливість залучити до мережі додаткові ресурси та посилити її вплив на міжміському рівні. Така співпраця стимулює обмін досвідом, а також консолідує організації громадянського суспільства, що підвищує їх вплив на міський розвиток в Україні.

Організації громадянського суспільства є основою мережі. Лідерами за чисельністю в Одесі є організації, що працюють у сфері освіти/просвітництва та міського управління, громадської участі та громадотворення. Окрім низових ініціатив і громадських організацій, у мережі Одеси також представлені бізнесові організації, освітні заклади, міські інституції, а також міжнародні організації та фонди. Так, до мережі входять 9 іноземних та міжнародних організацій (у тому числі, соціально-відповідальний бізнес), 5 муніципальних закладів (в основному, освітньо-культурні інституції, музеї; присутня обласна державна адміністрація, проте відсутні представники міських органів влади), 8 представників бізнес-організацій (коворкінги, хаби, IT тощо), 1 освітній заклад. Соціально відповідальний бізнес та іноземні організації суттєво посилюють мережу та забезпечують залучення додаткових ресурсів. Для забезпечення більшої впливовості мережа потребує залучення представників муніципалітету.

Як згруповані актори в мережі, які є об’єднавчі фактори?

Зображення демонструє розміщення акторів мережі відповідно до їхніх контактів: просторова близькість означає більш щільну взаємодію груп акторів. За просторовим розташуванням, відповідно до типів і стратегій діяльності, у мережі можна умовно виділити 4 групи підмереж акторів: підмережа освітньо-просвітницьких ініціатив (на чолі з БФ «Вільна освіта»), антизабудовні та історикоохоронні ініціативи (групуються навколо «Генерального протесту» та «Защитим Одессу вместе»), «урбаністична тусовка» («Подмостовье», Институт города), а також транспортно-інфраструктурні ініціативи (групуються навколо зіркоподібної мережі «ВелоОдеси»). Групи підмереж виділяються умовно на основі близькості акторів в мережі та аналізу більшості акторів, що до неї належить; межі груп є умовними та можуть перетинатись.

Окрему структурно важливу роль у мережі відіграє Impact Hub Odessa: через низку трикутних підмереж ця організація поєднує між собою освітні ініціативи та всі інші. Impact Hub існує як зіркоподібна підмережа в загальній мережі та виконує роль гейткіпера. Вона є центральним посередником між декількома групами мереж: освітніми ініціативами та містобудівними й транспортними. Існує всього один посередник («Маніфест миру»), який створює альтернативний шлях. Ця ситуація створює умови нестабільності мережі через відсутність диверсифікації потоків. З одного боку, це наділяє актора-посередника виключною владою контролю, що підсилює його роль в мережі. З іншого боку, існує небезпека викривлення потоків ресурсів або розриву мережі у разі зникнення центрального посередника.

Ліквідації «структурних дір» може посприяти налагодження прямих зв’язків між освітніми й просвітницькими організаціями та іншими групами підмереж. Важливим є розвиток як слабких (обміну інформації та відвідування заходів), так і сильних зв’язків (спільної організації проектів).

Які ініціативи та організації є центральними, посередниками та найбільш впливовими?

Аналіз ролі та положення акторів в мережі дають можливість виявити найбільш центральні та впливові організації, а також причини їхньої «успішності». Це можна зробити за допомогою трьох критеріїв:

  • InDegree — кількість вхідних зв’язків, яку має ініціатива/організація;
  • Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації;
  • Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Центральні актори мережі були виявлені за допомогою показника кількості вхідних зв’язків (indegree) — кількості згадувань цих акторів організаціями-респондентами у відповідь на питання про взаємодію. Актори з високим значенням показника мають більш розгалужену мережу зв’язків. За кількістю зв’язків найбільш центральні позиції займають Благодійний фонд «Вільна освіта» (20 контактів), Impact Hub Odessa (14 контактів), IT2School (10 контактів), «Генеральний протест» (10 контактів), Институт города (9 контактів), «Подмостовье» (7 контактів). Середня кількість контактів для мережі становить 2 (indegree). Актори, що мають більшу кількість контактів (в основному, контакти спільних проектів) мають більший досвід взаємодії і тому впливовість у мережі.

Важливо зауважити, що, у порівнянні з центральними організаціями з інших міст, центральні організації Одеси за показником вхідних зв’язків мають нижчу кількість контактів, що може свідчити про нижчу наповненість мережі. Для збалансування мережі та ролі центральних акторів ініціативам важливо налагоджувати зв’язки не лише з центральними акторами, а й з менш досвідченими (в сенсі взаємодії). З іншого боку, центральним ініціативам бажано ділитись досвідом міжорганізаційної співпраці.

Роль посередника у мережі дає можливість, з одного боку, контролювати потоки ресурсів мережі, з іншого, відігравати важливу об’єднавчу роль для віддалених підмереж або навіть груп підмереж. Найбільш потужними посередниками (betweenness) мережі є Impact Hub Odessa (0,3), Благодійний фонд «Вільна освіта» (0,1), Институт города (0,1), «Генеральний протест» (0,07), Urban Habitat (0,05). Середній рівень посередництва в міській мережі Одеси становить 0,008. Існує розрив між значеннями цього показника для найбільш центрального актора (Impact Hub Odessa) та інших акторів. Це свідчить про виключно важливу об’єднавчу роль для мережі центрального посередника — Impact Hub Odessa. Для збільшення стабільності мережі та рівного доступу всіх акторів до її ресурсів важливо диверсифікувати потоки ресурсів та створити умови для існування більшої кількості посередників.

Рівень впливовості в мережі (eigenvector centrality) визначається за наявністю зв’язків з іншими впливовими акторами. Така взаємодія дозволяє отримати доступ до більшої кількості ресурсів та збільшити свою роль у мережі. Найвищий показник eigenvector centrality отримали організації, що долучені до мережі Impact Hub (eigenvector centrality 0,52) та Благодійного фонду «Вільна освіта» (0,29). Це такі організації, як IT2School (0,32), БФ «Манифест мира» (0,21), Освітній кластер Одеси та Одеської області (0,21). Для підвищення своєї впливовості в мережі необхідно розвивати контакти між різними групами підмереж — посилювати взаємодію з організаціями, що діють у різних сферах.

Підтримка зв’язаності мережі міських ініціатив забезпечується наявністю сильних та слабких зв’язків у мережі. Розрізнення сильних та слабких зв’язків дає можливість виявити, які організації схильні до спільної організації проектів та подій з більшою кількістю партнерів, а які є інформаційними та комунікаційними посередниками.

Сильні зв’язки (зв’язки спільної організації подій та заходів) дозволяють створювати міцну співпрацю та знаходити надійних і постійних партнерів. Слабкі зв’язки (інформаційний обмін та участь у заходах) можуть бути ситуативними та нестійкими, проте дають можливість диверсифікувати джерела інформації (і тим самим уникнути її викривлення чи свідомих маніпуляцій), залучити до мережі нові ресурси. Також ці зв’язки можуть стати основою для швидкої мобілізації ресурсів у разі потреби та розбудови нових сильних зв’язків.

Якщо говорити про роль організацій у мережі відповідно до різних типів зв’язків, виокремлюється декілька патернів. У мережі з сильними зв’язками центральне місце займають 3 організації: БФ «Вільна освіта» (19 зв’язків), Impact Hub (13 зв’язків), «Генеральний протест» (10 зв’язків). При цьому, основними посередниками мережі з сильними зв’язками є Impact Hub (betweenness 0,22), БФ «Вільна освіта» (betweenness 0,13) та Институт города (betweenness 0,13). Окрім цього, мережа, заснована виключно на сильних зв’язках, розривається, і «ВелоОдеса» лишається відірваною від великої мережі. Слабкі зв’язки (інформаційний обмін та спільні заходи) поєднують «ВелоОдесу» з мережею. Це підкреслює важливість саме слабких зв’язків для об’єднання та посилення мережі.

Найбільш центральну позицію у мережі зі слабкими зв’язками займають Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ, indegree 3), БФ «Манифест мира», Институт города і «Антикорупційний офіс Одеси». Посередницьку роль у слабких зв’язках відіграє виключно Impact Hub Odessa. Ці організації відіграють важливу комунікаційну роль у мережі. Особливою характеристикою саме для одеської мережі міських ініціатив та організацій є наявність комунікаційного посередника з іншого міста — івано-франківської організації Платформа «Тепле Місто». З одного боку, це свідчить про її важливе значення для розвитку мережі міських ініціатив всеукраїнського рівня. З іншого боку, така взаємодія дає можливість долучити до мережі міста додаткові ресурси. Об’єднавчим фактором для них є взаємодія з Impact Hub Odessa, який грає роль майданчика для взаємодії та платформи, що підтримує розвиток організацій та імплементацію їхніх проектів. Отже, наявність у місті такого хабу значно підсилює розвиток мережі міських низових ініціатив та організацій як якісно, так і кількісно.

Висновки

Серед п’яти міст мережа міських низових ініціатив Одеси перебуває на четвертому місці за кількістю акторів. Ця мережа, як і мережа Харкова, більше, ніж мережі інших міст, заснована на сильних зв’язках (спільній організації проектів). Менша кількість акторів дає можливість сформувати більш щільну та компактну мережу. Це, у свою чергу, створює можливості для більш швидкого та легкого обміну ресурсами в мережі. Одеська мережа є повністю зв’язаною, що гарантує можливість доступу всіх акторів до цих ресурсів.

Окрім цього, кількість трикутників у мережі дає можливість зробити висновок про стабільність цієї мережі (на другому місці після Києва).

Impact Hub грає для Одеси важливу роль посередника та об’єднавчого актора. Таке виняткове (центральне) положення організації дає їй можливість як розвивати мережу, так і впливати на її розвиток та контролювати. Діяльність хабу спрямована на розвиток інноваційності, соціальних та громадських ініціатив. Проте, для посилення мережі важливо закрити «структурні діри», пов’язані із винятковою роллю посередника Impact Hub, а також розвивати диверсифіковані зв’язки напряму, а не за його посередництва.

У мережі міських низових ініціатив Одеси представлений і соціально відповідальний бізнес, і іноземні організації, і культурні інституції. Вони, а, особливо, соціально відповідальний бізнес, значною мірою посилюють та стабілізують мережу. Проте, у ній зовсім не представлені міські органи влади, що послаблює рівень впливовості громадського сектору на процес прийняття рішень у місті. Відсутність міських управлінських інституцій у мережі може бути пов’язана з конфліктною ситуацією або свідомим усуненням організацій від взаємодії з адміністрацією. Налагодження контактів та долучення муніципалітету до мережі є важливим напрямком підсилення мережі взаємодії міських низових ініціатив Одеси.

Рекомендації для посилення мережі міських низових ініціатив Одеси

  1. Посилення мережі через взаємодію з міськими органами влади. Міські управлінські інституції лишаються осторонь одеської мережі міських ініціатив та організацій. Взаємодія з такими інституціями посилює мережу, відкриває доступ до нового кола ресурсів. Окрім цього, міські органи влади потенційно можуть бути посередниками та об’єднувати мережу.
  2. Розвиток взаємодії з організаціями з інших міст, окрім Києва та Львова, особливо, з ініціативами Харкова та Івано-Франківська.
  3. Використання потенціалу Impact Hub для розвитку мережі. Impact Hub відіграє потужну центральну та посередницьку роль у мережі Одеси. Отже, взаємодія з цією організацією відкриває доступ до ресурсів усієї мережі. Водночас, Impact Hub потенційно може бути ініціатором розвитку трикутних зв’язків у мережі та зв’язків між розрізненими організаціями з різних сфер діяльності. З іншого боку, виняткова центральна позиція цієї організації створює умови для монополії: ініціатива є єдиним посередником між двома розрізненими підмережами. Це, у свою чергу, може створити небезпеку викривлення потоків ресурсів у мережі, наприклад, інформаційних потоків. Для уникнення потенційних загроз важливо розвивати трикутні зв’язки між організаціями, що взаємодіють з Impact Hub. Саме Impact Hub може бути ініціатором цього процесу.
  4. Посилення зв’язності мережі через розбудову трикутних зв’язків. Акторами, що потенційно можуть сприяти розвитку взаємодії між віддаленими організаціями в мережі, є Impact Hub, «Генеральний протест», «Інститут міста», Urban Habitat.
  5. Розвиток слабких зв’язків. Міські ініціативи та організації Одеси зв’язані переважно сильними зв’язками — реалізацією спільних проектів. Якщо ці зв’язки будуть частково втрачені, мережа розпадеться на незв’язані підмережі. У такому разі забезпечити сталість зможуть саме слабкі зав’язки — обмін інформацією та участь у заходах одне одного.
  6. Поширення досвіду Impact Hub в інших містах для посилення загальноукраїнської мережі міських ініціатив та організацій.
  7. Розширення мережі шляхом долучення нових акторів та виникнення нових організацій.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі