Чи не кожного тижня у стрічці фейсбуку можна побачити щонайменше два заходи, у назві чи описі яких зустрічається слово «нетворкінг». Люди платять гроші за те, аби знайомитись одні з одними, розповісти про свої проекти і можливості та почати співпрацю. Такі заходи проводяться як для представниць і представників бізнесових кіл, так і для громадських активісток і активістів. Чому вони такі популярні?
Зв’язки та соціальний капітал у 21 столітті стають настільки ж важливими, як гроші чи майно. Ще у 1973 році професор Стенфордського університету Марк Грановеттер у своїй роботі «Сила слабких зв’язків» дійшов висновку, що люди частіше отримують роботу, про яку вони дізналися поза звичним і близьким колом спілкування. Іншими словами, вони отримали її, використовуючи свою мережу слабких зв’язків.
«У мережевому суспільстві сили проявляються через зв’язки,» пише теоретик інформаційного суспільства Мануель Кастельс у статті «Мережева теорія сили» 2011 року. Він припускає, що мережі та мережева комунікація впливають на нейромережі в людських головах і конструюють системи сприйняття інформації.
Мережі сьогодні всюди: від смартфонів до наших голів. Бути в мережі на вигідній позиції означає отримувати силу та впливовість.
Чому це варто розуміти міським ініціативам?
Збільшення кількості ініціатив і організацій, що опікуються міськими проблемами, є важливим для міст із двох причин. З одного боку, вони є ефективним інструментом об’єднання спільнот і залучення жителів до міського управління, підтримки та захисту інтересів і прав громадян. З іншого, ініціативи виконують освітню та мотиваційну роль у своїх громадах, надихаючи людей і пояснюючи їм, як можна захищати свої інтереси.
У певний момент кількість має переходити в якість. Якісний зсув неможливий без кооперації, співпраці й обміну досвідом між ініціативами. Така співпраця — спільні проекти, участь у заходах, інформаційний обмін — стає основою для створення мережі взаємодії міських ініціатив.
Мережа — це сукупність пов’язаних між собою різноманітними зв’язками акторів (тобто, людей, ініціатив та організацій). Окремі «кола контактів» об’єднуються в мережу через перетини зв’язків.
Чому міським ініціативам та організаціям важливо «бути в мережі»?
1. Емоційна підтримка. Сьогодні все активніше обговорюються теми активістського вигорання, невдалий досвід ведення проектів та інші «професійні» проблеми. Ділитися подібним досвідом, а також шукати разом спільні шляхи роботи з цими явищами можна за допомогою створення спільноти належності, що надає підтримку і організаціям в цілому, і окремим учасникам цих організацій у їхній діяльності. Пов’язані між собою організації можуть, скажімо, підтримувати одна одну на суді або під час захисту своїх проектів перед міською владою, збиратися для обговорення проблемних питань.
2. Доступ до спільних і додаткових ресурсів. Зв’язки можна конвертувати у різноманітні ресурси. З одного боку, інформаційні: досвід інших ініціатив «з перших рук», інформація про можливості фінансування, нові події та проекти. Ресурсами іншого порядку є залучення нових людей, пошук необхідного знаряддя та грошей. Мережа як сукупність різноманітних контактів одночасно сама є ресурсом (знайомства, досвід, інформація тощо), а також дозволяє учасникам мережі досягати до ресурсів один одного, які в іншому випадку є недоступними. Через наявні зв’язки ініціатива може підсилювати свою діяльність інформацією, фінансами (наприклад, через пошук і поширення можливостей за допомогою Спільнокошту), людською підтримкою та партнерствами при проведенні заходів.
3. Швидка мобілізація ресурсів та людей до дії. Наявність розгалуженої мережі контактів дозволяє оперативно мобілізувати людей або ресурси. Запросити відвідувачок на свою подію, залучити нових учасників до проекту — все це легше зробити за наявності налагоджених зв’язків та шляхів комунікації. Захист кінотеатру «Жовтень», пішохідного Хрещатика чи площі Свободи у Харкові — це приклади ініціатив, для яких саме наявність мережі взаємодії дозволяла отримати широкий розголос, залучити велику кількість людей і домогтися свого.
4. Уникнення маніпуляцій. Маніпуляції та втручання в роботу ініціатив для спрямування їхньої діяльності в потрібне річище можуть здійснювати як політичні сили та органи влади, так і впливові організації. Мережі взаємодії міських ініціатив в Україні часто тяжіють до виокремлення «лідерських» організацій — таких, що мають багато зв’язків і користуються беззаперечним авторитетом. Ця позиція дає їм можливість впливати на процеси передачі інформації та «нав’язувати» свою точку зору. Маніпуляції та викривлення інформації в такому випадку можуть бути несвідомими, однак у будь-якому разі їхній вплив на діяльність ініціатив у мережі може бути негативним. Наприклад, випадкове поширення фейкових новин «лідер(к)ами думок», на яких тримається частина мережі, може призвести до викривлення того, як інші сприймуть важливу інформацію. Відповідно, побудова розгалуженої мережі, в якій ініціативи взаємодіють з різними гравцями, знижує імовірність появи маніпуляцій, урізноманітнює шляхи обміну ресурсами та робить мережу більш стійкою.
5. Підсилення позицій одне одного. За наявності ефективної, розгалуженої мережі ініціативи та організації стають більш згуртованими, обізнаними з діяльністю одні одних. У разі потреби вирішити певну проблему (наприклад, взаємодіяти з органами влади) вони матимуть можливість виступати консолідовано, гуртом. Разом, як відомо, і батька бити легше, тому це підсилить їхню спроможність виконати поставлене завдання.
6. Вигідна позиція в мережі. Широке коло зв’язків забезпечує як індивідам, так і організаціям розвиток соціального капіталу (наявності певної кількості соціальних зв’язків та можливості користуватися ними). Набір зв’язків, які має індивід або організація, дає йому чи їй усі зазначені вище переваги. З одного боку, перевагою є наявність слабких зв’язків (таких, що не відповідають постійній та активній взаємодії), наприклад, обміну інформацією. Якщо існує велика кількість інформаційних контактів, можна отримувати більше джерел як отримання нової інформації, так і поширення власної. З іншого боку, перебування у позиції мережевого брокера — актора, який виступає єдиною точкою об’єднання для інших акторів в мережі, — так само є вигідним. Вона забезпечує ініціативі доступ до декількох джерел, не пов’язаних між собою.
Отже, мережевість є важливою для розвитку ініціатив та громадянського суспільства в цілому. Існування пов’язаних ініціатив та організацій, що працюють у спільному широкому тематичному колі дозволяє самим ініціативам розвиватись ефективніше завдяки використанню мережевих ресурсів і переваг. З іншого боку, це робить саму мережу впливовою групою інтересів у міському розвитку.
Чи існує така мережа серед українських ініціатив, що опікуються міською проблематикою?
З лютого по липень 2016 року Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Минулого року ми вже поширювали його попередні результати. Цей матеріал є першим у серії публікацій остаточних результатів дослідження.
А ви в мережі?
