Міські рухи опікуються реальними питаннями нашого часу... вони є симптомами наших протиріч, і, отже, потенційно здатні вирішити ці протиріччя. Вони є організаційними формами, життєвими школами, де нові соціальні рухи нашого емерджентного суспільства існують, зростають, навчаються дихати поза досяжністю державних структур... їх специфіка полягає у використанні нової мови, якою ніхто ще не говорить в її багатогранному значенні... Так, міські рухи створюють нові історичні значення — в невизначеній зоні намагання розбудови в межах місцевої громади нової спільноти, яка бачиться недосяжною. Вони реалізовують ці ідеї створюючи та розвиваючи «ембріони громадських рухів» пропонуючи створення локальних утопій, які вони реалізовують в намаганнях ніколи не капітулювати перед варварством.

Мануель Кастельс, The City and the Grassroots: A Cross-cultural Theory of Urban Social Movements. Berkeley: University of California Press, p. 331 (1983)

За минулі 2 роки в українських великих містах, та останнім часом і малих, спостерігається вибух розгортання міських низових ініціатив, рухів, організацій. Так навколо міської тематики об’єднуються дедалі більше активних міських жителів, а не лише професійні спільноти, захисники історичної спадщини, екологічні активісти, як це було в попередніх роках. Міські ініціативи діють для покращення системи міського управління, інфраструктури, міської мобільності, безбар’єрного та зручного міста, розвитку міської спільноти, благоустрою. Також з’являються ініціативи, що діють в культурній сфері, займаються екологічними та природоохоронними проектами. Свою потужну діяльність продовжують антизабудовні та історикоохоронні ініціативи. Виняткова роль саме міських низових ініціатив та організацій в розвитку міського середовища, і підвищення ефективності міського управління, розбудові громадянського суспільства та демократичної спільноти підкреслюються як міськими дослідниками, так і організаціями та фондами, що займаються розвитком демократії.

Тож сьогодні одна за одною в містах виникають нові ініціативи. Деякі успішно розвиваються, розширюються та формалізуються як громадські організації, деякі менш успішні, є такі, що існують деякий час та розпадаються. Фіксуючи ці тенденції у нас виник ряд проблемних питань:

  • Які і скільки міських низових ініціатив існує на сьогодні?
  • Як вони виникають та які стратегії діяльності використовують?
  • Як ці ініціативи взаємодіють між собою та чи кооперують свою діяльність?
  • А головне, як ми можемо посприяти розвитку цього руху?

Для відповіді на ці питання в статті ми коротко представимо два напрямки нашої діяльності: дослідження мережі та База міських низових ініціатив.

Що таке База міських низових ініціатив і як вона може вам допомогти?

Для сприяння співпраці міських низових ми створили Базу міських низових ініціатив України.

База міських ініціатив, розміщена на Mistosite, наразі складається з 160 ініціатив з великих та малих міст України, що опікуються питаннями міста в різних сферах. В базі міститься інформація про назву, сферу діяльності, місто та конкретну локалізацію діяльності організації та контактну інформацію ініціатив. Для того, щоб знайти потрібну організацію, ви можете скористатись фільтрами та пошуком.

Так, якщо шукаєте партнерів для співпраці ви можете знайти потрібну ініціативу в нашій базі. І навпаки, присутність ініціативи в базі підвищить шанси в популяризації своєї діяльності серед звичайних мешканців та інших організацій.

Наступного тижня перелік ініціатив та організацій в Базі буде оновлено і їх стане значно більше. Якщо Ваша ініціатива ще не представлена в «Базі міських ініціатив», запрошуємо заповнити опитник і ми обов’язково її додамо до нашого списку. Як це зробити?

Що таке мережа взаємодії міських низових ініціатив і чому розвивати мережі — це важливо?

Активізація діяльності міських низових ініціатив є важливою для міського розвитку. Дослідження Джона Ч. Морріса, Керстін Джейкобсон, Мануеля Кастельса доводять, що збільшення кількості низових рухів в місті підвищує рівень цікавості до проблем міського розвитку та залучення пересічних мешканців. Саме тому розвиток та примноження таких ініціатив є дуже важливим для міст. Однак, важливим є не просто кількісний приріст. Кількість має переходити в якість. У свою чергу, якісний зсув неможливий без кооперації, співпраці та обміну досвідом між ініціативами. Така співпраця — спільні проекти, участь в заходах, інформаційний обмін — стає основою для створення мережі міських ініціатив.

Під мережею міських низових ініціатив ми розуміємо сукупність пов’язаних між собою зв’язками співпраці та обміну інформації добровільних об’єднань людей, що опікуються міською проблематикою.

Чому важливо бути в мережі? Долучення до мережі забезпечує:

  1. Доступ до спільних ресурсів — в умовах обмежених ресурсів об’єднані ініціативи отримують більшу ймовірність доступу до інформаційних, людських та фінансових ресурсів.
  2. Обмін досвідом та інформацією — кожна ініціатива стикається зі схожими проблемами і щодня наступає на ті самі граблі. Обмін інформацією та досвідом дасть можливість уникнути цих помилок.
  3. Уникнення маніпуляцій — маніпуляції та втручання в роботу ініціатив з метою спрямування їхньої діяльності в потрібне русло можуть здійснювати як політичні сили і представники міської адміністрації, так і впливові міські організації. Мережі взаємодії міських ініціатив в Україні часто тяжіють до виокремлення «лідерських» організацій та ініціатив — таких, які мають багато зв’язків, які користуються беззаперечним авторитетом. Взаємодіючи й абсолютно довіряючи лише «лідерській ініціативі» ми наділяємо її можливістю контролювати та впливати на процеси передачі інформації та «нав’язувати» свою позицію. Така ситуація може відбуватись через те, що «лідерські» ініціативи та організації стоять на всіх шляхах передачі ресурсів між різними ініціативами, виступають основними хабами для передачі. Відповідно, побудова розгалуженої мережі (коли ініціативи взаємодіють з різними організаціями (іноді й конкурентними), використовуючи різні типи зв’язку) знижує імовірність появи маніпуляцій, урізноманітнює шляхи ресурсного обміну та робить мережу більш стійкою.
  4. Підсилення позицій одне одного — за наявності ефективної, розгалуженої мережі ініціативи та організації стають більш згуртованими, обізнаними в діяльності одна одної. Таким чином, за потреби вирішення певної проблеми (наприклад, взаємодії з адміністрацією міста) вони матимуть можливість виступати консолідовано, гуртом. Це, у свою чергу, підсилить їхню роль у вирішенні поставленого завдання.

Отже, мережевість є одним з важливих факторів для розвитку міських низових ініціатив. Наявність ефективної мережі, з одного боку, дозволить ініціативам залучати до своїх лав більше нових учасників, також урізноманітнювати та покращувати власну роботу, а з іншого — консолідовано обстоювати свої права городян перед владою.

Попередні результати дослідження мережі міських низових ініціатив

Якими ж є характеристики наявної мережі взаємодії міських низових ініціатив України? Для з’ясування цього питання Аналітичний центр CEDOS проводить дослідження, яке дозволяє проаналізувати як взаємодіють між собою ініціативи та організації, які типи взаємодії превалюють та які слабкі і сильні сторони має мережа. В статті ми хочемо представити попередні результати нашого дослідження.

Дослідження проводиться з лютого 2016 року методом опитування лідерів та лідерок міських низових ініціатив 6 великих міст України. Питання анкети стосуються діяльності ініціативи та особливостей її взаємодії з іншими організаціями. Наразі ми маємо відповіді від 126 ініціатив в 5 містах.

Важливо! Дослідження досі триває, наступний текст є презентацією попередніх результатів, отриманих після першої хвилі опитування. Дані все ще збираються, тому ми запрошуємо представників та представниць ініціатив, які ще не взяли участь у дослідженні, заповнити анкету. Ваша інформація допоможе нам якнайточніше дослідити те, яким чином взаємодіють українські міські ініціативи та організації. В результаті дослідження кожна ініціатива зможе дізнатись про свою мережу.

Отже, перейдемо до результатів першої хвилі дослідження мережі взаємодії міських ініціатив та організацій України.

Мережа взаємодії ініціатив наразі налічує 989 акторів. З них 126 — ініціативи та організації, які відповіли на запитання анкети, інші — зазначені у відповідях цих 126. В мережі присутні не лише міські ініціативи, але й організації та інституції з якими взаємодіють ініціативи: державні установи, міжнародні фонди, освітні та медійні організації тощо.

Мережа є повністю зв’язаною — так чи інакше всі актори пов’язані в єдине ціле, відокремлених елементів в мережі немає. З одного боку, така характеристика мережі є вельми позитивною — ініціативи з різних міст теоретично мають доступ одна до одної і, відповідно, можуть співпрацювати. Однак, це не зовсім так. Безперечно, зв’язаність мережі є дуже важливим показником ефективності її діяльності. Проте тільки цього замало. Мережа є зв’язаною, але не згуртованою. Зв’язки між містами малочисленні, всередині міст ініціативи групуються переважно за напрямками діяльності. За таких обставин, зникнення лише декількох зв’язків, що пов’язують міста та ініціативи різного спрямування може призвести до розгрупування мережі.

Коли ми думаємо про зв’язок між двома організаціями, то одразу згадуємо про співпрацю. Спільна робота над проектами є тимчасовою, але дає підґрунтя до розвитку подальшої тісної взаємодії ініціатив. Через спроможність до спільної організації та спільного планування можна зафіксувати потенціал ініціатив до кооперації та мобілізації спільних ресурсів. Відповідно, саме такі зв’язки було визначено як сильні — такі, що забезпечують найбільш тісну та часту взаємодію.

Взаємозв’язки організацій на рівні реалізації спільних проектів ми фіксували за допомогою питання: «Вкажіть ініціативи/організації з якими ваша ініціатива співпрацює/влада на рівні реалізації спільних подій, програм, проектів».

Якщо дивитись на мережу, складену виключно з ініціатив, пов’язаних такими зв’язками, то вона складатиметься з 615 акторів, пов’язаних 1588 зв’язками. Мережа складається із 14 незв’язних підмереж — 1 великої мережі та 13 зіркоподібних (таких, в яких декілька акторів напряму пов’язані лише з одним актором, що знаходиться у центрі підмережі) малих мереж, що не пов’язані між собою.

Найбільша мережа складається з 548 елементів, що об’єднані 1487 зв’язками. Мережа утворена зі зв’язаних між собою декількома лінками різних підмереж: мереж ініціатив та організацій Києва, Львова, Одеси, Івано-Франківська, Харкова та окремо екологічних та природоохоронних (захисних) організацій Києва, України, Львова, Івано-Франківська, й розрізнених антизабудовних та ініціатив зі збереження історично-культурної спадщини Києва та Одеси.

Показовим є те, що міські ініціативи Києва, Івано-Франківська та Львова мають тісні зв’язки (поєднані багатьма лінками), тоді як одеська та харківські мережі залишаються дещо відокремленими, з загальноміською мережею їх поєднує значно менше лінків. Таким чином, можна попередньо зробити висновки про те, що ініціативи Києва, Львова та ключові ініціативи Івано-Франківська мають більше спільних проектів, до яких долучаються ініціативи з різних міст. Так, вони мають більший потенціал до розбудови загальноукраїнської мережі міських ініціатив.

Проаналізуємо найбільш чисельну зв’язану мережу детальніше. Ініціативами, що здатні об’єднати розрізнені підмережі та ініціативи (Betweenness Centrality — частка найкоротших ланцюгів зв’язків, що проходять через ініціативу) є: «Асоціація велосипедистів Києва» (Київ), «Київський новий велотрек» (Київ), «Kickit Art Studio» (Львів), Екоцентр (Київ), «Конгрес Активістів Культури» (Київ), «Феміністична майстерня» (Львів), «Інститут суспільних ініціатив» (Львів), «Спілкування без кордонів» (Харків), «Зробимо Україну чистою (Київ)», ГО «Міські реформи» (Харків), БО «Благодійний фонд „Тепле місто“» (Івано-Франківськ), для Одеси такою ініціативою є «Urban Habitat». Важливою рисою, що об’єднують ці ініціативи є орієнтація на взаємодію як з ініціативами, що діють у вузькій сфері (велоінфраструктура, екологія, мистецтво), так і з ініціативами, що працюють в різних напрямках в різних містах. Більш того, ці ініціативи активно беруть участь або організовують самостійно освітньо-культурні заходи із залученням значної кількості учасників. Таким чином, саме ці організації отримують потенціал до створення загальноукраїнської мережі взаємодії.

Серед міжнародних організацій важливу об’єднавчу роль відіграє «British Council». Найбільш потужний об’єднавчий потенціал мають ініціативи Києва, Львова та Харкова. Це можна пояснити більш розвиненою мережею ініціатив в цих містах, а також більшою кількістю міжміських проектів (варто робити поправку на малу наповненість масиву даними про ініціативи Одеси та Івано-Франківська).

Також, силу ініціативи в мережі показує рівень центральності (Indegree — кількість організацій з якими є спільні проекти). Зірковими організаціями, що мають найбільше партнерів для співробітництва є «Kickit Art Studio» (24 контакти, Львів), «Конгрес активістів культури» (23 контакти, Київ), «Спілкування без кордонів» (22 контакти, Харків), «Кращий Сихів» (20 контактів, Львів), «Kyiv Open Air» (20 контактів), «Kyiv Urban Fest» (20 контактів), «Гараж Генг» (20 контактів) (Київ). Кількість спільних проектів дає розуміння про значущість організації в мережі. Чим більше проектів з різними ініціативами, тим краще для розвитку мережі, з одного боку, та власне для рівня впливовості ініціативи з іншого. Взаємодія з такими організаціями дає можливість долучитись до ключових ресурсів мережі (людські, інформаційні тощо).

Повернемося до загальної мережі. Так, ми маємо 14 незв’язаних між собою мереж, 13 з яких — це зіркоподібні мережі. Спираючись лише на сильні зв’язки, ці 13 мереж втрачають можливість доступу до ресурсів (інформаційних, людських, організаційних) загальної мережі. Щоб зв’язати мережу, потрібне використання інших типів зв’язків, які б закрили собою розриви в мережі і, відповідно, ущільнили її.

Наявність слабких зв’язків зміцнює мережу. В дослідженні ми визначили такими зв’язки участі (в заходах ініціативи, наприклад) та інформаційного обміну. Саме слабкі зв’язки, як ми можемо побачити на малюнку, зв’язують підмережі сильних зв’язків в єдине ціле.

Найпотужнішими інформаційними посередниками для мережі виступають Київський міський журнал «Хмарочос», ГО «Місто-сад» БО «Тепле Місто», DreamKyiv, зв’язок з ними вказують ініціативи та організації з різних міст України. Поширення інформації через важливих для мережі акторів, які мають велику кількість контактів і, відповідно, можуть поширити інформацію доволі широко, стає важливим для ініціатив та організацій в мережі.

Однак, лише факту наявності зв’язків не достатньо для того, щоб мережа могла стабільно та ефективно працювати. Важливо також звертати увагу на конфігурацію зв’язків між ініціативами, те, яким чином вони пов’язані між собою. Ланцюгові та зіркоподібні зв’язки є недостатньо ефективними з точки зору обміну ресурсами — при передачі частина ресурсу може або концентруватись в окремих акторів (в разі зіркоподібного зв’язку), або ж розпорошуватись при передачі на дальні відстані (в разі ланцюгового зв’язку).

Натомість, найбільш продуктивним для стабільного функціонування мережі є створення тріад — зв’язків різної направленості між трьома акторами. Така конфігурація зв’язків забезпечує найбільшу кількість варіантів передачі ресурсів, а також має високу стійкість — навіть за умови розриву одного зі зв’язків у тріаді, всі три актори все одно залишаться пов’язаними через інші два зв’язки.

Кількість повних трикутників (які можна описати за формулою A<->B<->C, A<->C) в мережі складає лише 109 з більше як 2,500 зв’язків, наявних в мережі. Формування та підтримка множинних трикутних зв’язків забезпечує стабільну позицію актора в мережі, його включення до її структури на «постійній основі». Трикутні зв’язки між містами в мережі взаємодії міських ініціатив України малочисленні. Відповідно, такі види зв’язку потребують (а) підтримки і (б) збільшення їхньої кількості задля зміцнення мережі.

Окремим питанням дослідження було «З ким з існуючих ініціатив ви б хотіли співпрацювати?». Таким чином ми спробували з’ясувати, хто з акторів в мережі є «підсвіченим» — відомим і має вплив на мережу через свою популярність. Такими є CANactions, Агенти Змін, Подоляночка, аналітичний центр CEDOS, БО «БФ Тепле Місто», biggidea та інші.

Спираючись на аналіз сильних зв’язків та зв’язків бажаної взаємодії виявляється, що в Києві існує щільно зв’язана підмережа-«тусовка», яка активно взаємодіє всередині, але має нечисельні зв’язки з іншою частиною мережі.

Що це за ініціативи? Чому саме вони утворюють таку відому тусовку? Чому серед них немає, наприклад, антизабудовних чи екологічних ініціатив та організацій? Згадаємо знову про сильні зв’язки. Ініціативи, що опікуються конкретними проблемами — екологією, забудовою тощо переважно мають тенденцію до групування виключно за напрямком діяльності. Ініціативи ж, що належать до «тусовки», мають радше широкий спектр проблем, якими вони опікуються. Якщо говорити про характеристики цієї «тусовки» відносно мережі, то ми бачимо, що вони активно співпрацюють всередині, однак мають нечисельні зв’язки з іншими частинами мережі. Це свідчить про гіпотетичну закритість «тусовки». Таким чином інші ініціативи — менші київські, або ініціативи з інших міст — не мають змоги наблизитись до цих ініціатив і, відповідно, втрачають можливість набути впливовості в мережі. Таким чином однією з ефективних стратегій закріплення та підвищення своєї позиції в мережі для менш впливових ініціатив було б створення зв’язків (бажано співпраці або участі у проектах та заходах) з акторами з «тусовки». З іншого боку, стратегія утворення власних «тусовок» — об’єднання у консолідовані групи так само може допомогти акторам набути більшої впливовості в мережі.

Що далі? — Проміжні результати

  1. Важливо розвивати зв’язки не лише в містах, а й між містами. Так ми бачимо, що ініціативи Києва, Львова, Івано-Франківська більш тісно пов’язані між собою. Тоді, коли Харків та Одеса лишаються дещо осторонь.
  2. Збільшення «трикутних зв’язків» між ініціативами всередині міст суттєво підсилить мережу та впливовість низових ініціатив та зменшить можливість маніпуляцій.
    • Найбільш розвинена мережа ініціатив у Львові.
    • Досить розвиненою є мережа Києва, проте в місті є тенденція до створення закритої підмережі, що плідно взаємодіє між собою, але лишається слабопов’язаною із «зовнішнім середовищем».
    • Слаборозвиненою з точки зору мережевості є мережа Івано-Франківська. Як ми могли переконатись, мережа є не розгалуженою та тримається на парних зв’язках та зірковій мережі ключової організації. Такий стан речей несе загрози як для мережі вцілому, так і для організацій окремо, оскільки у випадку розриву парних зв’язків (хоча б одного), може бути розірвана і вся мережа.
    • Залишається не представленою мережа міських ініціатив Одеси. У зв’язку з цим звертаємось до одеських ініціатив долучитись до нашого дослідження.
  3. Обираючи ініціативи до співпраці корисно користуватись знанням про їхню позицію в мережі. Звісно взаємодія із «центральними ініціативами мережі» відкриває можливість доступу до ресурсів мережі, але для підсилення своєї ролі та підсилення самої мережі також варто розвивати зв’язки з ініціативами, які не мають високого рівня центральності (великої кількості вхідних зв’язків).
  4. Розбудова не лише сильних зв’язків (спільні проекти), а й слабких зв’язків (інформаційний обмін, відвідування заходів інших) суттєво зміцнює мережу. Крім того, відвідування заходів інших ініціатив дає можливість познайомитись одне з одним, представити себе на публіці, заявити про себе.
  5. Співпраця із креативними хабами, краудфандинговими організаціями, дослідницькими інституціями, представниками місцевої адміністрації та міжнародними фондами має важливий вплив на підвищення ролі ініціативи в мережі та отримати доступ до додаткових джерел ресурсів.
  6. Важливим для розвитку мережі є створення контактів між ініціативами, що працюють з різними проблемами та напрямками, адже їх консолідація дасть можливість обміну ресурсами та унікальним досвідом. Особливо закликаємо ініціативи перейти від стратегії конкуренції до співпраці та взаємної підтримки. Нагадаємо ще раз, що саме в єдності сила. Така кооперація має значно більший потенціал підвищення рівня впливу на процес прийняття рішень в місті, та зростання рівня довіри (а потім і залучення) населення до міських організацій.

Ми вдячні всі міським низовим організаціям та ініціативам, що долучились до нашого проекту. Висловлюємо окрему подяку за допомогу в проведенні польового етапу дослідження Інституту міста у Львові.

Наголошуємо, що дослідження ще триває. Дані все ще збираються, тому ми запрошуємо представників та представниць ініціатив, які ще не взяли участь у дослідженні, заповнити анкету. Ваша інформація допоможе нам якнайточніше дослідити те, яким чином взаємодіють українські міські ініціативи та організації. В результаті дослідження кожна ініціатива отримає можливість дізнатись про свою мережу.

Методичні обмеження дослідження

Анкету за декілька хвиль опитування було надіслано представникам(-ницям) 325 ініціатив та організацій. Загалом в дослідженні взяли участь 126 ініціатив. Частка респондентів(-ок), що відповіли на запитання анкети (response rate) складає 37.8%.

Опитування проводилось онлайн, тому ініціативи, не представлені в Інтернеті, не були включені до першої хвилі дослідження.

В дослідженні також не представлені організації, які потенційно могли б стати центральними в мережі, але не відповіли на запитання анкети.

Поділитися текстом