У книжці «Птахи в місті. Життя та виживання в бетонних джунглях» орнітологиня Наталія Атамась розповідає про пернатих мешканців міста: де вони живуть і як доглядають малечу, як вирішують болюче житлове питання та виборюють територію. Книжку побудовано як прогулянку – від околиць до центру, від парків та кладовищ до старих камʼяниць і хмарочосів. У співпраці з видавництвом «Віхола» ми публікуємо уривок з видання – запрошення уважніше подивитися на міську природу і її тихих сусідів.
«Нехай буде світло!»
У 2002 році у Нью-Йорку, як данину пам’яті жертвам жахливої терористичної атаки 11 вересня на вежі-близнюки, було відкрито видовищний артоб’єкт під назвою «Данина у світлі» (Tribute in Light). Десятки ксенонових прожекторів загальною потужністю близько 7 кіловат, видимі на відстані понад 100 кілометрів у кожному куточку Нью- Йорка та його околиць, утворюють два стовпи блакитного світла, що символізують зруйновані вежі. Урочисте увімкнення «Данини у світлі» відбувається щороку під час скорботної дати, а також у період із середини березня до середини квітня.
Подив і навіть занепокоєння викликали повідомлення науковців про те, що урочисті заходи пам'яті збивають з міграційних шляхів мільйони птахів, змушуючи їх безладно кружляти навколо потужних джерел світла та втрачати орієнтацію. У 2015 році за одну ніч кількість птахів навколо артоб’єкта сягнула 16 000 та одразу впала до 500, коли промені вимкнули. Тобто щільність птахів над Нижнім Мангетте ном зростала в 60‒150 разів, і цей ефект спостерігався на відстані до 4 кілометрів.
Що ж відбувається? Річ у тім, що величезна кількість видів птахів мігрує вночі й орієнтується при цьому на світло зірок і Місяця. Яскраве освітлення наших мегаполісів збиває та руйнує налаштування цієї навігаційної системи у пташиних мізках. Під час міграції птахи скупчуються біля маяків, великих яскраво освітлених споруд і стадіонів. Вогні великих мегаполісів Сполучених Штатів Америки: Вашингтона, Філадельфії, Бостона й Балтимора — притягують до себе мігруючих птахів на відстанях понад 200 кілометрів, подібно до того, як світло міського ліхтаря приманює нічних комах. І так само, як і комахи, птахи в яскраво освітлених міських джунглях потрапляють у велику небезпеку.
Отже, штучне освітлення в містах — це дуже-дуже погано, та й по тому? Не зовсім так. Птахи — дивовижні створіння, які сприймають світ переважно через зір, так само як і ми, і для яких світло та його спектральний склад визначають не тільки міграційні шляхи та активність. У багатьох містах уже запустили проєкти із заміни вуличних LED-світильників такими, що випромінюють у більш короткохвильовій частині спектра. Зеленкувате світло не тільки перестає приманювати птахів до скляних пасток висоток і хмарочосів, а й зменшує загибель птахів у бурхливому морі біля яскраво освітлених нафтових і газових платформ.
Червоне світло впливає на розвиток статевих органів у птахів, а от зелена частина спектра важлива для правильного сприйняття зміни дня й ночі. Як ми вже згадували, нічне освітлення в містах сильно зсуває терміни різноманітної шлюбної та батьківської активності у птахів, але деякі із цих ефектів корисні й надають містянам неабияку перевагу. Найжвавіше реагують на подовження дня за рахунок міського нічного освітлення ті пташині співаки, які звикли зачаровувати самиць або відлякувати суперників ще до сходу сонця. Так, наприклад, самці блакитних синиць в умовах подовженої ночі починають свою пісню не просто раніше зранку, але раніше навесні. Відповідно, самки, які обирають саме таких чоловіків, також починають свій шлюбний сезон рано. Це має різноманітні приємні наслідки. Адже ранні пташки мають змогу захопити багатші на корм і зручні території для подальшого розмноження, ніж їхні повільні конкуренти. Наприклад, самці на яскраво освітлених уночі територіях загалом мають більше позашлюбних дітей, аніж ті, що ховаються в темряві.
Але щодо впливу світла на раннє розмноження є й протилежні дані. Спеціальні експерименти з увімкнення та вимкнення дорожнього освітлення поруч з великими луками, де гніздували рідкісні ку лики — грицики великі, засвідчили: більш раннє розмноження характерне для тих птахів, які обирають затемнені ділянки. Отакі вони сором’язливі.
У яскраво освітлених естуаріях річок біля портів і великих міст місцеві кулики можуть полювати на різноманітну річкову дрібноту вночі. Це зручно, бо дає більше часу на годування та зменшує міжвидову конкуренцію. Великі синиці за рахунок штучного освітлення також можуть довше полювати й значно частіше прилітати до дітей зі здобиччю.
Де світло, там і скло. А його в сучасних містах аж занадто багато, і воно може бути для птахів дуже небезпечним. Тільки у Нью- Йорку сотня хмарочосів має переважно скляні стіни й покриття. Ми любимо скло та блискучі гладенькі поверхні в наших архітектурних рішеннях. Сучасні будівлі мають від 60 % скла на поверхні зовнішніх стін. Часто в таких будівлях відсутні видимі рами, а вікна взагалі не відчиняються, що створює майже ідеально рівну суцільну скляну поверхню. Птахи не бачать перед собою твердої перешкоди, бо скло або прозоре, або відбиває небо. І вони прямують до своєї загибелі.
Під час міграції птахи летять безперервно протягом щонайменше п’яти-шести годин на добу на висоті від 150 метрів і вище, рухаючись зі швидкістю 30‒50 кілометрів на годину. Більшість багатоповерхівок і хмарочосів Канади, Сполучених Штатів Америки та Австралії набагато вищі й розташовані точ но на міграційних шляхах птахів. Окрім того, описана в попередньому розділі мода на «висячі сади» й озеленення на дахах додатково приваблює птахів нагору, в царство невидимого та небезпечного скла, і спричиняє їх загибель. Тільки у Нью- Йорку від зіткнень із хмарочосами щорічно гинуть понад 200 000 птахів.
Але люди в мегаполісах і не тільки наразі дедалі більше переймаються природоохоронними питаннями та зручністю для наших пташиних сусідів, бо скривавлені пташині тушки, що падають на голови «білим комірцям» з ділового центру, — не дуже приємне явище. Наявність веранд, балконів, екранів, решіток і навісів не тільки утримує птахів від потрапляння всередину будівлі (тобто в пастку), а й від того, аби розбитися об дзеркальні поверхні, у яких так красиво та реалістично відбивається блакитне небо із хмаринками.
Деякі виробники вже зараз пропонують для великих будинків особливе скло з ультрафіолетовим візерунком. Птахи бачать в ультрафіолетовому спектрі, й такі попереджувальні знаки допомагають їм, не заважаю чи людям. Окрім того, на склі малюють і видимі попереджувальні знаки: силуети птахів, точки, смуги тощо.
Чільне фото: Джім Луо / Unsplash
