Львів: результати дослідження мережі взаємодії міських ініціатив та організацій

У 2016 році Аналітичний центр CEDOS провів дослідження мережі взаємодії міських ініціатив у п’яти містах — Києві, Харкові, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Ми вже писали, навіщо міським ініціативам мережевість, та публікували результати дослідження мережі п’яти міст і мережі Харкова.

У цьому матеріалі презентуємо результати дослідження мережі міських ініціатив та організацій Львова.

InDegree — кількість вхідних зв'язків, яку має ініціатива/організація.

Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації.

Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Сильні зв’язки — зв’язки співпраці над спільними проектами та зв’язки материнської/дочірньої взаємодії, слабкі — інформаційна співпраця та відвідування заходів. Товщина ліній на графіку залежить від сили зв'язку.

«Ініціатива X» та «Ініціатива Y» — ініціативи, що побажали залишатись анонімними. Якщо ви бажаєте, щоб у візуалізації не відображалась назва вашої ініціативи/організації про це на info@mistosite.org.ua.

Опис методології дослідження

Дослідження проводилось за допомогою онлайн-анкетування лідерів та лідерок або уповноважених осіб ініціатив та організацій з Києва, Харкова, Львова, Одеси та Івано-Франківська. Респондент(к)ам пропонувалось вказати 10+ ініціатив, з якими вони об’єднані різними за силою зв’язками взаємодії:

1. Материнська/дочірня взаємодія, у випадку якщо одна організація є ініціатором або творцем іншої організації, ініціативи або проекту;
2. Реалізація спільних проектів;
3. Відвідування заходів або участь у проектах;
4. Обмін інформацією.

Аналіз та візуалізація даних відбувалися з використання програм UCINET та Polinode. Основними аналітичними категоріями, застосованими до мережі, є її конфігурація, згуртованість та структура зв’язків, а також особливості окремих акторів, такі як помітність, брокерство, серединність, популярність. Усі ці характеристики дозволяють повністю описати мережу та визначити особливості взаємодії міських ініціатив і організацій.

Читайте також:
Методологія та методичні обмеження дослідження
Опис ініціатив та організацій, що долучились до дослідження
Словник термінів, які використовуються у дослідженні

Якою є мережа міських ініціатив та організацій Львова?

В дослідженні взяли участь 32 львівські організації. Відповідно, мережа міських низових ініціатив та організацій Львова утворена 32 его-мережами організацій-респондентів. Вона складається з 356 акторів, об’єднаних 743 зв’язками.

Мережа об’єднана переважно сильними зв’язками. 517 (70%) зв’язків є сильними: дочірніми зв’язками та спільними проектами; 226 (30%) — слабкими: обмін інформацією та відвідування заходів. Сильні зв’язки є більш стійкими та довготривалими, слабкі — підсилюють мережу. Обмін інформацією та відвідування заходів дають можливість залучити до своєї мережі ресурси з інших джерел, а також створюють передумови для розвитку сильних зв’язків. Саме слабкі зв’язки можуть забезпечити уникнення «структурних дір» мережі.

Ефективність мережі — швидкість передачі та рівномірність доступу до ресурсів — пов’язана зі щільністю контактів у мережі, її компактністю та зв’язаністю. Мережа міських ініціатив та організацій Львова, об’єднана і сильними, і слабкими зв’язками, є зв’язаною. Це означає, що всі актори долучені до загальної мережі. Щільність зв’язків дорівнює 0,006. Цей показник є вищим, ніж у Києві, проте рівень згуртованості мережі є невисоким.

Мережа Львова є досить великою: другою найбільшою серед п’яти міст, хоча за чисельністю населення Львів займає четверту позицію з п’яти. З одного боку, це свідчить про інтенсивність розповсюдження міського активізму. З іншого, збільшення кількості акторів може призвести до зменшення швидкості обміну ресурсами в мережі. Компактність мережі забезпечує цю швидкість. Середня відстань між ініціативами складає 4,2 контакту. Це означає, що отримати доступ до незнайомого актора мережі організація може, в середньому, через ланцюг з 4,2 контакту. Середня ж кількість контактів, що припадають на одного актора, становить 2. Дистанція між найбільш віддаленими акторами — 10 контактів. Мережа міських ініціатив та організацій Львова є найменш компактною серед п’яти досліджуваних міст.

Таким чином, аналіз згуртованості мережі дає можливість зробити висновок про існування «структурних дір» у мережі. Це ускладнює доступ до ресурсів мережі для нецентральних акторів, а також призводить до можливості маніпуляції та викривлення ресурсів зі сторони центральних.

Мережа є стабільною, якщо її цілісність зберігається за умови руйнування деяких зв’язків або зникнення акторів. Стабільність мережі можна досягнути через створення трикутних зв’язків. Саме трикутники забезпечують диверсифікацію потоків ресурсів, зменшуючи загрозу викривлення потоків та маніпуляцій зі сторони центральних акторів. Частка трикутних зв’язків у мережі Львова (77 зв’язків з 743) є нижчою, ніж у Києві та Одесі, проте вищою, ніж у Харкові та Івано-Франківську. Це свідчить про нижчий рівень стабільності мережі у порівнянні з першими двома містами. Частка зіркоподібних типів зв’язків в мережі Львова є меншою, ніж у Києві, проте більшою, ніж в усіх інших містах (хоч і досить низькою загалом). Наявність значної кількості зіркоподібних підмереж потенційно є джерелом загрози монополізації та маніпуляцій у мережі з боку центральних акторів. Отже, для посилення мережі міським ініціативам та організаціям Львова важливо розвивати багатосторонні контакти з різними організаціями. Розбудовуючи стратегію взаємодії, важливо пам’ятати про необхідність побудови трикутних зв’язків.

Хто входить до мережі?

218 акторів мережі походять зі Львова, 44 — з Києва, 6 — з Харкова, 5 — з Одеси, 9 — з Івано-Франківська, 41 — походять з інших міст України або є загальноукраїнськими організаціями, 33 є іноземними та міжнародними організаціями або інституціями.

За напрямками діяльності найбільшу частку в мережі мають представники громадського сектору. За сферою діяльності у мережі Львова найбільше представлені мистецькі та культурні організації; міські фестивалі, конференції, форуми та освітні/просвітницькі організації. Важливу роль у мережі міських ініціатив Львова відіграють не лише міські низові ініціативи та організації, а й представники міських органів влади, бізнесу, міжнародні фонди та іноземні організації чи інституції. Так, 25 акторів є представниками бізнесу (найбільшу кількість зв’язків — 3-2 indegree — мають «Urban Space 100» та «Щось цікаве»), 34 — державними та муніципальними інституціями (Львівська міська рада, комунальні підприємства та інші), 12 — освітніми закладами (найбільше зв’язків має УКУ, indegree 3), 32 — міжнародними, іноземними організаціями (найбільш центральними міжнародними організаціями для львівської мережі є GIZ з indegree 6 та Британська Рада з indegree 3).

Консолідація зусиль громадянського суспільства, бізнесу та міських управлінців різного рівня значно підсилює розвиток демократії у містах. Важливою є і кооперація з освітніми інституціями. Мережа міських ініціатив та організацій Львова є досить успішною з цієї точки зору. Вона має досить чисельну представленість міських інституцій і бізнесу, що характеризує її як більш сталу, ніж мережі інших досліджуваних міст.

Як згруповані актори в мережі, які є об’єднавчі фактори?

Кооперація акторів в мережі здебільшого здійснюється на основі спільної сфери діяльності та є менш розповсюдженою між акторами з різних сфер.

Структурно, в мережі Львова можна виділити 5 груп підмереж (групи підмереж виділяються умовно на основі близькості акторів в мережі та аналізу більшості акторів, що до неї належить; межі груп є умовними та можуть перетинатись):

• мистецькі та культурні ініціативи, кількісно найбільше представлені, серед них ГО «Музей ідей», «Дзиґа», «Свято музики у Львові»;
• «урбаністична тусовка» — ініціативи різного спрямування, що займаються міськими проблемами: ревіталізацією, громадотворенням, містоплануванням; серед них є і професійні організації; є найбільш щільною підмережею, до якої входять такі організації та ініціативи, як «Група 109», «Майстерня міста» та інші;
• транспортно-інфраструктурні ініціативи та організації, наприклад, «Львів’яни за електротранспорт», «За якісний транспорт»;
• освітньо-культурні ініціативи, наприклад, Відкритий університет міста Лева;
• ініціативи з антизабудовною діяльністю і збереженням історичної спадщини, наприклад, «Кращий Сихів» та інші.

У Львові можна спостерігати зародження двох великих підмереж, які мають щільний зв’язок між акторами всередині підмережі, але менш щільний з іншими акторами поза підмережею. Такими підмережами є так звана «урбаністична тусовка» та мережа культурних ініціатив. До цих підмереж входять декілька найбільш впливових акторів мережі Львова. На перетині більшості взаємозв’язків у підмережі «урбаністична тусовка» розташований найбільш впливовий актор іноземного походження — GIZ. Така тенденція, з одного боку, ймовірно, вказує на розвиток мережі та потенціал до утворення консолідованих груп і мобілізації активності «міських рухів». З іншого боку, це може призвести до «закриття» підмережі. Долучення до підмереж найбільш впливових акторів мережі значно підсилює ці групи підмереж та збільшує їх вплив на загальну мережу. Тому існує небезпека створення умов для викривлення потоків ресурсів, монополізації ресурсів та потоків, а також маніпуляцій з боку центральних акторів підмережі.

Для уникнення такої ситуації варто розвивати взаємодії з організаціями з інших сфер, а також трикутні типи зв’язків. Центральні актори, у свою чергу, для збереження сталості мережі мають розвивати зв’язки з менш центральними акторами. Розвиток слабких зв’язків (інформаційний обмін та відвідування заходів одні одних) дасть можливість диверсифікувати потоки ресурсів в мережі та зменшити ймовірність їхнього викривлення.

Які ініціативи та організації є центральними, посередниками та найбільш впливовими?

Аналіз ролі та положення акторів в мережі дають можливість виявити найбільш центральні та впливові організації, а також причини їхньої «успішності». Це можна зробити за допомогою трьох критеріїв:

• InDegree — кількість вхідних зв’язків, яку має ініціатива/організація;
• Betweenness Centrality — відношення кількості прямих шляхів, на яких лежить актор, до всіх шляхів, на яких він розташований; міра посередницької спроможності ініціативи/організації;
• Eigenvector Centrality — міра впливовості позиції ініціативи/організації в мережі; обрахування виходить з уявлення про те, що ті актори, які мають зв’язки з акторами, наділеними високою впливовістю, і самі мають високу впливовість.

Центральні актори мережі були виявлені за допомогою показника кількості вхідних зв’язків (indegree) — кількості згадувань цих акторів організаціями-респондентами у відповідь на питання про взаємодію. Актори з високим значенням показника мають більш розгалужену мережу зв’язків. Акторами із найвищим показником центральності є «Kickit Art Studio» (23 зв’язки), ГО «Кращий Сихів» (20 зв’язків), «Феміністична майстерня» (19), Інститут суспільних ініціатив (19), «Дзиґа» (19), ГО «Музей Ідей» (15), «Врятуй сквер Святого Юра» (12). Середній показник indegree становить 2,1. Актори, що мають більшу кількість контактів (в основному, це контакти спільних проектів) мають більший досвід взаємодії та можливість отримати більшу впливовість у мережі. Для збалансування мережі та ролі центральних акторів радимо ініціативам налагоджувати зв’язки не лише з центральними акторами, а й з менш досвідченими (в сенсі взаємодії). З іншого боку, центральним ініціативам бажано ділитись досвідом міжорганізаційної співпраці.

Посередниками, що здатні об’єднати розрізнені підмережі, у мережі Львова є ГО «Музей Ідей» (betweenness 0,13), Інститут суспільних ініціатив (betweenness 0,1), «Дзиґа» (0,09), «Феміністична майстерня» (0,09), ГО «Кращий Сихів» (0,08). Середній показник betweenness дорівнює 0,004. Високий показник посередництва свідчить про високу ймовірність передачі ресурсу саме через цього актора. Відповідно, він має можливість контролювати потоки ресурсів у мережі. У мережі міських ініціатив та організацій Львова високий показник посередництва має незначна кількість акторів. Окрім цього, є значний розрив між центральними та нецентральними акторами за показником посередництва. Це може свідчити про наявність у мережі «структурних дір» — прогалин у зв’язках між групами акторів.

Виявити у мережі впливових акторів дозволяє ейгенвектор. Впливовість визначається за наявністю зв’язків з іншими впливовими акторами. До найбільш впливових (eigenvector centrality) акторів належать «Kickit Art Studio» (0,32), «Феміністична майстерня» (0,3), «Майстерня міста» (0,24), Інститут суспільних ініціатив (0,22), Центр міської історії Центрально-Східної Європи (0,2), «Група 109» (0,2), ГО «Кращий Сихів» (0,19), Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ, 0,18), GIZ (0,15). Ці ініціативи мають високий вплив на мережу. Середній показник становить 0,03. Для мережі Львова характерним є те, що до впливових акторів мережі належать ініціативи з інших міст та міжнародні організації. Це дає можливість залучати до мережі більшу кількість ресурсів та мати більший вплив на мережі інших міст.

Підтримка зв’язаності мережі забезпечується наявністю в ній сильних та слабких зв’язків. Розрізнення між цими типами зв’язків дає можливість виявити, які організації схильні до спільної організації проектів та подій з більшою кількістю партнерів (тобто, встановлення сильних зв’язків), а які є інформаційними та комунікаційними посередниками (тобто, мають слабкі зв’язки). І сильні, і слабкі зв’язки для організацій важливо розвивати рівною мірою.

Сильні зв’язки (спільна організація подій та заходів) дозволяють створювати міцну співпрацю та знаходити надійних і постійних партнерів. Слабкі зв’язки (інформаційний обмін та участь у заходах) можуть бути ситуативними та нестійкими, проте їхня наявність дає можливість диверсифікувати джерела інформації (і тим самим уникнути її викривлення чи свідомих маніпуляцій), залучити до мережі нові ресурси. Також ці зв’язки можуть стати основою для швидкої мобілізації ресурсів у разі потреби та розбудови нових сильних зв’язків.

Центральну позицію у мережі, пов’язаній сильними зв’язками, займає «Kickit Art Studio» (indegree 23). Ця ініціатива є також основним посередником у мережі сильних зв’язків (betweenness 0,07). Таким чином, вона є лідером за кількістю спільних проектів з іншими ініціативами.

Центральними акторами мережі слабких зв’язків (інформаційний обмін, відвідування заходів) є Платформа «Тепле Місто» (Івано-Франківськ, indegree 6) та «Майстерня міста» (indegree 5). Роль посередників у мережі слабких зв’язків відіграють «Свято музики у Львові» (0,0007) та «Група 109» (0,0006). Ці ініціативи є важливими джерелами інформації для мережі, а також часто надають майданчик для розбудови контактів інших організацій під час своїх подій. Важливо, що серед центральних акторів за слабким типом зв’язку є «Майстерня міста». Цей захід має виняткову роль для розбудови кооперації міських ініціатив та їхньої співпраці з муніципалітетом. Досвід організації заходів такого типу важливо переймати й іншими містами для посилення мережі міських ініціатив.

Таким чином, центральними акторами мережі міських ініціатив та організацій Львова є різноманітні організації, серед яких культурні фестивалі; локальні ініціативи, спрямовані на міський розвиток; феміністичні організації, інституції, спрямовані на розвиток міських спільнот та міське управління; культурні інституції, що надають майданчик для взаємодії. Більш того, центральні актори мережі є пов’язаними між собою, що додає їм більшої впливовості в мережі.

Причини здобуття центральної позиції у мережі є різними для різних акторів. «Дзиґа» є однією з найстаріших культурних організацій Львова. «Kickit Art Studio» та «Музей ідей» активно залучають жителів до своїх активностей через фестивалі та публічні заходи. З іншого боку, «Кращий Сихів» та «Феміністична майстерня» мають потужну медіаприсутність, а також долучаються до значної кількості міських проектів. «Інститут суспільних ініціатив» підсилює свої позиції завдяки співпраці з програмою «Active Citizens» від Британської Ради, що дає можливість залучити значну кількість ініціатив та міських активістів. Таким чином, кожна центральна організація та ініціатива має свої секрети успішності. Для підсилення мережі центральним ініціативам важливо ділитись своїм досвідом кооперації з іншими ініціативами та організаціями.

Висновки

Мережа Львова є досить розвиненою та чисельною. Львів є лише четвертим за кількістю населення серед п’яти досліджуваних міст, але він має другу за чисельністю мережу.

Мережа Львова є повністю зв’язаною та має розгалужену систему зв’язків різного типу. Водночас, рівень щільності мережі та кількість трикутних зв’язків у ній свідчать про існування «структурних дір», а отже, відносну нестабільність.

В мережі міських ініціатив та організацій Львова відбувається зародження двох великих груп підмереж, що мають щільну взаємодію всередині групи та менш щільну — з акторами поза підмережею. До цих груп мереж належать центральні актори зі Львова та міжнародні організації (наприклад, GIZ). Така тенденція, з одного боку, свідчить про створення консолідованих груп серед міських ініціатив та організацій, що дає їм можливість швидко мобілізувати ресурси та спільно відстоювати свої інтереси, і, відповідно, мати більший вплив у місті. З іншого боку, така тенденція може призвести до «закриття» підмережі, монополізації та викривлення потоків ресурсів.

Важливу роль у міській мережі Львова, окрім громадського сектору та міжнародних організацій, відіграють і освітні заклади (Львів — єдине місто зі значним представленням ВНЗ у мережі) та муніципальні інституції. Так, «Майстерня міста» займає центральну позицію в мережі та є посередником між акторами. Проведення «Майстерні міста» має очевидний позитивний вплив на розвиток мережі міських низових ініціатив. Окремо варто відзначити й роль бізнесу. Показово, що однією з центральних бізнесових організацій у мережі міста є інституція з Івано-Франківська.

Серед ключових акторів Львова є представники різноманітних сфер: культурні, антизабудовні, правозахисні ініціативи. Найбільш центральні ініціативи здебільшого тісно пов’язані між собою. Така диверсифікація слугує на користь розвитку мережі. Водночас, існує розрив у зв’язках між організаціями, що займаються транспортом, з одного боку, та освітою і культурою, з іншого. Між ініціативами зі сфери культури також немає такої щільної співпраці, яка є серед «урбаністичних» організацій. Таким чином, мережа потребує розвитку саме у напрямку інтенсифікації зв’язків та розвитку міжсекторальної взаємодії.

Рекомендації для посилення мережі міських низових ініціатив Львова

1. Розвиток трикутних зв’язків. Мережа міських ініціатив Львова потребує посилення трикутних зв’язків між організаціями з різних сфер для підвищення ефективності передачі ресурсів та уникнення «замикання» найбільш згуртованої підмережі.
2. Інтеграція ініціатив, що займаються питаннями транспорту, до решти мережі. Структурні діри існують передусім у взаємодії між організаціями, що займаються транспортом, з одного боку, та культурою й освітою у місті, з іншого.
3. Використання потенціалу «Майстерні міста», GIZ та освітніх інституцій для розвитку мережі. Дослідження допомогло виявити, що зв’язки з міськими та державними інституціями дозволяють посилити свою роль у мережі через доступ до ресурсів. Ці інституції виступають важливими посередниками мережі.
4. Посилення зв’язаності мережі. Заповнення структурних дір мережі може відбуватися шляхом налагодження взаємодії через обмін інформацією та спільні проекти між організаціями, що мають зв’язки з впливовими акторами. Посередниками можуть виступати такі організації, як «Кращий Сихів», Інститут суспільних ініціатив, «Дзиґа», «Музей ідей», «Врятуй сквер Святого Юра», «Майстерня міста».

Поділитися текстом

Facebook Twitter