New European Bauhaus — це креативна та міждисциплінарна ініціатива Європейської комісії, яка об'єднує мистецтво, архітектуру, дизайн та науку для створення екологічно сталих і соціально інклюзивних просторів майбутнього. Вона покликана переосмислити європейські міста та громади, поєднуючи естетику, функціональність і сталість у відповідь на кліматичні виклики. У цій публікації ми розглянули принципи NEB, її ключові напрямки роботи та реальні проєкти в Україні, спрямовані на відновлення міських просторів та інфраструктури. Своїм поглядом на програму також поділилися Губерт Траммер — архітектор, який долучився до формування ключових принципів New European Bauhaus, і Марина Бакаєнко — менеджерка проєкту, який отримав нагороду за ефективне втілення цих принципів.

Що таке New European Bauhaus, його принципи та цінності

New European Bauhaus (NEB) — це інтердисциплінарний проєкт, ідея якого виникла у 2020-му як частина Renovation Wave Strategy — стратегії Єврокомісії з покращення енергетичного функціонування будівель.

Офіційний запуск New European Bauhaus (Нового європейського баугаузу) відбувся у  2021-му. Програма є одним із кроків на шляху до досягнення European Green Deal (Європейського зеленого курсу) — політик, спрямованих на покращення екологічної ситуації в Європі. NEB просуває створення екологічно стал та інклюзивних просторів, і все це з урахуванням естетичного виміру та комфорту життя. Задля досягнення цілей ініціативи і втілення принципів проводяться грантові конкурси, доступні для організацій з Європи та інших країн. Фінансування відбувається згідно з планом інвестицій та відновлення NextGenerationEU, створеного як відповідь на кризу, викликану пандемією коронавірусу.

Принципи роботи New European Bauhaus:

  • залучення людей на низовому рівні, фокус на районах;
  • надання інструментів і настанов;
  • рішення, персоналізовані для різних громад;
  • врахування інтересів різних стейкхолдерів у процесі проєктування та реалізації;
  • пріоритезація людей і соціальної інтеграції, а також економіки задля підвищення конкурентоспроможності та стратегічної автономії ЄС.

New European Bauhaus базується на трьох цінностях: сталість, інклюзивність та естетичний вимір. Разом вони утворюють «компас», який вимірює відповідність проєкту цим цінностям.

 

Сталість

Сталі проєкти спрямовані на зменшення негативного впливу на довкілля. Довговічність, адаптивність і придатність до вторинної переробки — такими є основні цінності сталості. Важливим для сталості є також створення циркулярних систем, повторне використання відходів виробництва, збереження біорізноманітності та природних ландшафтів.

Приклад: проєкт модульного будівництва Vivihouse в Австрії створює довговічні й адаптивні будівельні набори з модульних дерев'яних рам. Матеріали будівництва екологічні та відповідають принципам циркулярної економіки — так, для утеплення використовується солома.

Тут має бути галерея № 1

Інклюзивність

Інклюзивні проєкти прагнуть досягти рівності, доступності і пріоритезують людей із вразливих груп. Важливо подолати сегрегацію окремих спільнот, руйнувати несправедливі соціальні моделі і зміцнювати спільні соціальні цінності.

Приклад: Муніципальна школа архітектури у Берланґе, Швеція. Школа не лише навчає дітей процесів розвитку громади, а й залучає їх до експертної групи, яка бере участь у плануванні міського середовища. Таким чином місто стає більш інклюзивним для менших мешкан_ок, які зазвичай не мають права голосу у справах містобудування.

Естетичний вимір

Естетичний вимір, звісно, позначає ширший діапазон параметрів, аніж суто зовнішню привабливість. Йдеться про проєкти, які створюють приємні сенсорні досвіди, відображають регіональні особливості, використовують локальні матеріали та навички, заохочують творчість, формування нових звичок і загалом мають позитивний трансформативний вплив на життя учасни_ць.

Приклад: проєкт експериментальної архітектури Baubotanik, у рамках якого в публічних просторах створюються споруди, в яких частина будівельних матеріалів заміщена живими деревами.

Тут має бути галерея № 5

New European Bauhaus Prizes та підтримка проєктів в Україні

Задля відзначення найкращих проєктів програми щорічно проводиться New European Bauhaus Prizes 2024. З 2023 року нагородження призами проходить на фестивалі, в якому беруть участь організації з багатьох країн. У 2024 році ця нагорода вперше була відкрита для українських організацій. У категорії «Особлива відзнака зусиллям України з реконструкції та відновлення» переміг проєкт модульного житла для переміщених осіб Leo States і рекреаційний простір «Над джерелом».

Leo States збудували вже два модульні містечка для вимушених переселен_ок — у селі Хоросно Львівської області та в Білій Церкві на Київщині. Ці два містечка забезпечують житлом 240 осіб. Рекреаційний простір «Над джерелом» — це проєкт відновлення занедбаної зони біля центру матері та дитини «Незламні матусі» і перетворення його на комфортне місце для психологічного відновлення.

Тут має бути галерея № 2

У категорії «Пріоритезація місць і людей, які найбільше цього потребують» переміг проєкт Community reBuilding від незалежного аналітичного центру Cedos.

Ми поговорили з Мариною Бакаєнко, проєктною менеджеркою у Cedos, яка отримувала нагороду у Брюсселі і брала участь у панельній дискусії про відновлення України після війни — «Post-calamity reconstruction in Ukraine and beyond».

«Проєкт, який отримав премію New European Bauhaus Prizes 2024, — Community reBuilding. У рамках проєкту громади отримували гранти на створення центрів спільнототворення — інклюзивних просторів, хабів, де люди різного віку і роду занять можуть збиратися і втілювати ідеї».

З 311 заявок було обрано 10 організацій, з якими ми пройшли повний шлях від ідеї до реалізації — планування, ремонту, забезпечення інклюзивності. З ними працювали програмні ментор_ки та ментор_ки-архітектор_ки, які допомагали втілити просторову частину. Це були дуже різні приміщення — наприклад, колишня аптека чи гараж. Окрім фізичного ремонту, важливо було оживити простір подіями.

Тут має бути галерея № 3

Проєкт не планувався як такий, що базувався саме на принципах New European Bauhaus, але коли ми побачили оголошення про конкурс NEB Prizes, то зрозуміли, що він підходить. Подавали проєкт на конкурс у листопаді 2023-го, коли він ще тривав. При плануванні проєкту сталість була для нас дуже важливою — як громади далі будуть управляти просторами, де будуть брати гроші далі тощо.

Зараз триває друга хвиля проєкту, і ми вже отримали понад 300 заявок».

Марина зазначає, що, навіть поза перемогою, просто потрапити на фестиваль і поспілкуватися з людьми зі своєї галузі було дуже цінно.

«Тепер ми тісніше розвиваємо зв’язки зі спільнотою New European Bauhaus. Це середовище, де ми можемо співтворити, в якому є люди з різних країн. Чат фіналіст_ок зараз працює на те, щоб люди об’єднували свої проєкти. Ми вже отримали запит від цікавої організації зі Швеції, і зараз ми обговорюємо можливість спільного проєкту».

Ми спитали у Марини, що б вона порадила іншим українським проєктам, які прагнуть отримати фінансування або подаються на премію.

«New European Bauhaus покриває широкий діапазон тем і цінностей, що стосуються перетворення простору і взаємодії з людьми. При поданні треба чітко розуміти структуру проєкту. А також вміти донести цінність того, що ти робиш. Важливо не соромитися і бачити та підсвічувати в проєкті складові, на які звертають увагу — наприклад, чому проєкт інклюзивний. Проте не менш важливо, щоб це були ваші власні цінності, а не формально використані заради відповідності вимогам New European Bauhaus».

Читайте також: «У вдалій реновації видно кожен шар історії», — Антон Железнов про роботу над громадськими центрами

Крім цього, у 2022 році Марина спільно з ГО «Подоляночка» реалізувала проєкт «Подільський дворик» за фінансування програми New European Bauhaus.

«Подільський дворик — це проєкт зі створення концепції переоблаштування дворику за бібліотекою на перетині вулиць Ярославської та Волоської у Києві. Концепція передбачає реорганізацію паркомісць, упорядкування озеленення, дитячої зони, створення будиночку для комах (дерев’яна конструкція з секціями, яка приваблює різних комах). Також відбулася тактична інтервенція: на вулиці перед бібліотекою встановили А-подібні меблі разом зі столиком і стільцям, щоби бібліотека«вийшла на вулицю» і її відвідувачі могли більше і по-іншому з нею взаємодіяти. Ще одна тактична інтервенція стосувалася впорядкування павільйонів для сміття. Зрештою павільйон зробили не в тому дворику, а в іншому, в якому ОСББ було готове плідно співпрацювати».

Губерт Траммер, польський архітектор, викладач і учасник Круглого столу New European Bauhaus, має досвід роботи з українськими проєктами і є членом урбаністичної коаліції Ro3kvit. Губерт також є співорганізатором конференції про Україну — Architecture of Challenges. Rebuilding Ukraine, яка відбулася минулого року у Варшаві. Він активно бере участь у подіях, що стосуються відбудови України.

«Я почав глибше цікавитися українською архітектурою у 2015-му, коли в Польщі з’явилося багато українських студентів, а в своїх лекціях я мав лише два приклади з України, — розповідає Губерт. — З 97 студентів 24 було з України, тож я хотів додати більше інформації про українську архітектуру в навчальні матеріали».

З початком повномасштабного вторгнення Губерт брав активну участь у допомозі біжен_кам. Спільно з іншими архітектор_ками та з іншими особами він брав участь у встановленні в Польщі та Україні конструкцій, що покращують рівень комфорту в приміщеннях, які використовували як тимчасові прихистки.

«Мої колеги по круглому столу, Марія Беначкова Рішкова зі Словаччини та Шіґеру Бан з Японії, звернули увагу на те, що людей тимчасово розміщують у великих приміщеннях, де їм бракує приватності. Архітектор Шіґеру Бан запропонував використовувати паперові перегородки для створення приватних зон у таких приміщеннях.

Тут має бути галерея № 4

Ми почали шукати місця для реалізації цього проєкту. Спочатку я розглядав можливість використання їх у метро у Києві та Харкові, але мій український друг Олександр Анісімов запропонував зосередитися на місцях біля кордонів, де було багато переміщених осіб. Польська філія міжнародної фірми Corex, яка виробляє паперові трубки, подарувала їх безкоштовно. У колишньому супермаркеті в Хелмі, який було перетворено на центр прийому біженців, ми підготували матеріал для використання на місці і відправлення в Україну. Транспорт забезпечило місто Хелм.

У 2021 році Губерт спільно з іншими учасни_цями Круглого столу розробили документ-концепцію, який описує візію New European Bauhaus. Він розказав про те, як відбувався цей процес і які недоліки він вбачає у програмі.

«У нашому круглому столі ми критикували просування європейських канонів естетики як колоніальні. Сама назва “Новий Європейський Баухаус” змушує людей пов’язувати програму суворо з Європою та зі школою Баугауз і рухом Баугауз, які розвивалися в Німеччині між 1-ю та 2-ю світовими війнами. Партнери-учасники програми можуть бути з усього світу. Тому ми змістили фокус з естетики на якість досвіду, що є більш універсальним.

У програмі є такий собі “троянський кінь”: усі проєкти, фінансовані ЄС, мають слідувати принципам NEB. Проблема в тому, що ці принципи — абстрактні якості, тоді як критерій фінансування чіткий: є щось конкретне чи немає? Потрібні кількісні показники, а не лише якісні. Як для архітектора, для мене найкращий спосіб оцінювання — це порівняння. Треба порівняти проєкти і побачити, який працює краще. Але тут діє інший принцип: всі вони мають бути оцінені окремо, отримати бали, і потім бали порівнюються.

Наприклад, якщо пілотний проєкт відповідає критеріям, він отримує максимум 15 балів. Якщо має недолік — мінус 1 бал. Так, якщо проєкт посередній, але не має недоліків, то він отримує максимальний бал. А якщо проєкт чудовий, але має певні недоліки, він матиме нижчий бал. Це штучна об’єктивність, і часом через це не проходять дуже цікаві проєкти».

Губерт вважає, що Україна має великий потенціал для втілення принципів New European Bauhaus. Ми спитали у нього, що є найважливішими викликами в українському містобудуванні зараз.

«Першочергову важливість має відбудова того, що має бути відбудовано. Але разом з тим є й постійні потреби: соціальне житло, інфраструктура. Актуальними є такі проєкти як Сo-haty в Івано-Франківську, які адаптують невикористовувані будівлі для таких потреб. Важливим є знайти баланс між бажанням зробити все якомога швидше і робити повільніше, але якісніше.

Згідно з принципами New European Bauhaus, реконструкція і нове використання є більш доцільним, ніж збудувати щось “нове і краще”.

До прикладу, в Польщі до вступу в ЄС було менше грошей і тому ми краще адаптувалися, більше перевикористовували. Натомість тепер, як мені здається, ми схильні відмовлятися від непотрібних речей, викидати їх. Важливо не втратити звичку перевикористання, коли ви стаєте багатшими.

Залучення громади в Україні набагато глибше, ніж у більшості європейських країн, і його важливо зберігати та розвивати. В умовах війни участь громадян_ок стає ще більш значущою, особливо в партисипативному плануванні».

Як долучитися до програми

Якщо ви хочете отримати фінансування в рамках програми New European Bauhaus, за такими можливостями зручно стежити на спеціальний сторінці. Перед тим як почати готувати проєкт до гранту, варто переконатися, що він відкритий для учасни_ць з України.

Якщо ви не готові ініціювати проєкт самостійно, ви можете зареєструватися на платформі пошуку партнерів Єврокомісії і долучитися до проєктів, створених іншими організаціями або консорціумами.

Якщо ви працюєте над проєктом, який міг би стати учасником, спробуйте подати заявку на New European Bauhaus Prizes. Заявки приймаються з жовтня по листопад. Фестиваль і нагородження відбуваються у квітні.

Публікація цієї статті стала можливою завдяки підтримці Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах спільної ініціативи «Європейське Відродження України». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу чи Міжнародного фонду «Відродження».

Поділитися текстом