З 25 по 31 липня у Києві стояв автомобільний смог. Концентрація шкідливих речовин — продуктів вихлопу — в приземному шарі повітря перевищувала норми (гранично-допустимі концентрації, ГДК) в 2-5 разів:

У світі смог, основним джерелом якого в містах є автомобільні викиди, вважається серйозною екологічною проблемою та проблемою міського здоров’я, з ним борються багатьма методами. Розвинуті міста мають стратегію боротьби з екологічним навантаженням міського транспорту, в основі якої — створення сталих систем міської мобільності.

Тактичні заходи поліпшення екологічної ситуації включають інтенсивне озеленення міських вулиць, в тому числі, створення зелених бар’єрів вздовж магістралей (але, звісно, не пластмасових, таких як УЗН Шевченківського району та Шевченківська РДА встановили на Бесарабській площі), зелених фільтрів для дощової води, тимчасові або постійні обмеження автомобільного руху (pop-up публічні простори типу парклетів), «дні без авто» тощо. В будь-якому разі, ця проблема є настільки складною, що для її вирішення об’єднуються і міські менеджери, і проектувальники, і екологічні та соціальні активісти.

Оскільки в КМДА немає довгострокової стратегії зменшення екологічного навантаження від автомобільного транспорту, розберімося, до яких тактичних дій вдавалась міська адміністрація як орган, зобов’язаний реагувати на такі виклики, і підпорядковані їй комунальні підприємства. Для цього ми надіслали запити у ряд департаментів та інших підрозділів КМДА.

Інтенсивне забруднення приземного шару повітря через комбінацію метеорологічних умов почалось 24 липня. 25 липня Держпродспоживслужба звернулась до голови КМДА з попередженням про метеорологічні умови та високий рівень забруднення повітря.

На основі цього звернення Управління з надзвичайних ситуацій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА підготувало доручення вжити невідкладних заходів для зменшення накопичення шкідливих речовин в атмосфері. Заходи включали:

  • Рекомендоване обмеження авторуху на центральних вулицях міста, особливо, вантажного.
  • Забезпечення безперервного руху на центральних автомагістралях, попередження накопичення автотранспорту на перехрестях та утворення корків (в тому числі «зелені хвилі»).
  • Забезпечення щоденного поливу автошляхів, прибудинкової території і зелених зон біля будинків у ранкові (до 8 годин ранку) і вечірні години (після 18 години).
  • Недопущення неорганізованого спалювання відходів та будь-яких інших матеріалів, розведення багаття для приготування страв на відкритому повітрі на міських і приміських територіях.
  • Донесення до населення інформації, що людям, які схильні до хвороб дихальних шляхів, легенів, серцево-судинної системи, алергічним проявам та людям похилого віку і дітям необхідно обмежити по можливості перебування на відкритому повітрі у денні години, а під час підвищеної сонячної активності (12-15 годин) краще утримуватись від прогулянок та відпочинку на пляжах.

Доручення було передано факсограмою безпосереднім виконавцям: Департаменту охорони здоров’я, Департаменту житлово-комунальної інфраструктури, Управлінню екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища, всім десяти районним державним адміністраціям, Головному управлінню Національної поліції у Києві та комунальним підприємствам «Плесо», «Київзеленбуд», «Київавтодор», «Київпастранс».

Що реально було зроблено?

При КМДА існує Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, покликана безпосередньо опікуватись вирішенням таких проблем. 27 липня (на 3 день смогу) Комісія прийняла рішення № 19 «Про обмеження в’їзду вантажного транспорту в межі м. Києва з 28 липня 2016». Тобто, через 4 дні після початку накопичення смогу в атмосфері. Рух вантажного транспорту в Київ залежав від постів Національної поліції на в’їздах в місто. Якихось додаткових обмежень автомобільного руху в Києві у зв’язку із забрудненням повітря не проводилось. Однак, 27 та 28 липня в різний час доби через хресну ходу тимчасово перекривались центральні вулиці — частина Хрещатика, Трьохсвятительська, Грушевського, Володимирський узвіз та інші.

Департамент охорони здоров’я у відповідь на запит зазначив, що «не володіє даною інформацією». Іншими словами, Департамент не вживав ніяких заходів у зв’язку із забрудненням. На сайті Департаменту жодної інформації про забруднення повітря не розміщено.

Комунальна корпорація «Київавтодор», до повноважень якої входить утримання та ремонт вулиць в місті, проінформувала, що 24-26 липня 2016 року на поливі вулиць у Києві працювало до 36 машин. Зокрема, 4 машини у Голосіївському районі та 2 машини у Шевченківському. В цих районах, точніше на Московській та Бесарабській площах концентрація шкідливих речовин була найвищою в Києві (і зазвичай також є найвищою) відповідно до спостережень Центральної геофізичної лабораторії, пости якої знаходяться на цих площах. Разом з тим, Київавтодор повідомляв на сайті та власній сторінці у фейсбуці, що на дорогах міста знаходиться не менше 50 поливомиєчних машин, і 27 серпня було використано близько 2000 кубометрів води.

Але, за Технічними правилами утримання та ремонту вулиць і доріг населених пунктів, затвердженими наказом Мінрегіонбуду № 54 від 14 лютого 2012 року, полив вулиць влітку і так має здійснюватись. Тому, ймовірніше за все, з 25 липня по 1 серпня Київавтодор і підпорядковані йому районні КП ШЕУ не збільшували передбачені Правилами обсяги робіт з поливу вулиць, принаймні жодних інформаційних повідомлень про це було.

2000 кубометрів води — багато це чи мало? Всього на балансі підприємства перебуває 19 059,5 тисяч квадратних метрів проїжджих частин (тротуари ми не враховуємо). Отже, виходить, що розхід води був 1 кубометр на 9 529,5 квадратних метрів, тобто кубометр на гектар асфальту.

Департамент житлово-комунальної інфраструктури повідомив, що надіслав районним адміністраціям листа (№ 058/4/3-6432 від 02 липня 2016 року) про обов’язковий щоденний полив прибудинкових територій та зелених зон вранці та ввечері. Тобто, це було здійснено незалежно від смогу.

Департамент суспільних комунікацій КМДА у відповідь на запит повідомив, що у міських ЗМІ та медіа-ресурсах КМДА (радіо Київ 98 FM, газети «Хрещатик», «Вечірній Київ», телеканал «Київ» та сайт КМДА) з 25 липня по 1 серпня було розміщено 26 повідомлень про смог та боротьбу з ним.

Пост спостереження за станом забруднення атмосферного повітря Центральної геофізичної обсерваторії на Бессарабській площі

Що можна було зробити?

Очевидно, що вжитих заходів було недостатньо для зменшення масштабів забруднення повітря. Що ж можна було зробити із тактичних заходів в межах повноважень і можливостей КМДА?

Власне КМДА: видати розпорядження голови КМДА не тільки про обмеження в’їзду вантажних авто в Київ (що і так, не залежно від забруднення повітря, передбачено чинним розпорядженням КМДА № 1173 від 07 липня 2012 року «Про обмеження руху великовагового автотранспорту на вулицях і дорогах міста у зв’язку з підвищенням температури повітря»), але й про реальне, а не символічне обмеження руху центральними вулицями та площами, зокрема, в суботу та неділю 30 та 31 серпня впродовж усього дня. Зрештою, перекриття Хрещатика на вихідні почалося саме з метою провітрювати центр міста. Вулиця Сагайдачного також перекривалась на вихідні по всій довжині з 2003 по 2008 роки. Невідомо, чи такі тактичні заходи відразу допомогли б у цій конкретній ситуації, але тимчасові перекриття авторуху та різноманітні заходи з обмеження в’їзду в центральні частини міста — це одні з основних способів зменшення екологічного навантаження автотранспорту в різних містах світу, зокрема в Парижі, Сингапурі, Пекіні, Гельсінські та інших.

Київавтодору: інтенсифікувати полив вулиць (бо кубометр на гектар — це сміховинна цифра), причому, поливати не тільки проїжджу частину, але й тротуари, площі та пішохідні зони; збільшити випуск поливо-миєчної техніки на вулиці міста.

КП «Київпастранс» та КП «Київський метрополітен»: посилити роботу громадського транспорту, збільшити випуск машин на маршрути наземного ГТ та ввести додаткові поїзди метрополітену. Це дозволило б частині киян відмовитись від поїздок автомобілями.

Департаменту суспільних комунікацій КМДА: через наявні медіа-ресурси та канали, а також через муніципальні ЗМІ (газети Вечірній Київ, Хрещатик, ТРК «Київ») систематично доносити до мешканців і гостей міста не тільки інформацію про те, що смог — наслідок природних умов, як це регулярно робилося, але й актуальну інформацію про рівень забруднення повітря, в тому числі дані з постів спостереження, які Центральна геофізична лабораторія регулярно передає до КМДА. Закликати не використовувати, за змоги, приватний автотранспорт та утриматись від поїздок на авто в центральну частину міста впродовж смогу, натомість, користуватися громадським транспортом. Інформувати про збільшення випуску громадського транспорту саме з цією метою (якщо б це таки відбулося).

КО «Київзеленбуд»: збільшити полив зелених зон, причому, поливати не лише центральні парки, клумби та молоді дерева, як це робиться зараз, але також і звичайні міські газони (які також необхідно поливати у спеку, відповідно до Правил утримання зелених насаджень, затверджених наказом Мінрегіонбуду № 105 від 10 квітня 2006 року).

Департаменту охорони здоров’я: на нашу думку, проблема сильного забруднення міського повітря впродовж тижня — це, зокрема, і проблема охорони здоров’я киян, тож Департамент в межах своїх повноважень міг би принаймні інформувати мешканців про рівень забруднення і доносити до населення поради, що робити у цій ситуації. Наприклад, через регулярне розміщення інформаційних повідомлень про актуальний рівень забруднення в міських поліклініках, лікарнях та аптеках комунальної форми власності.

Можливо, ці заходи й не відіграти б особливої ролі у подоланні смогу, який фактично розсіявся сам через зміну погодних умов. Але вони показали б, що зумовлене автомобільним транспортом небезпечне забруднення повітря і його наслідки для здоров’я киян є проблемою не тільки для вчених з Центральної геофізичної обсерваторії, незалежних експертів та громадських активістів, але турбують і міську адміністрацію.

Пройшло три тижні. 5 серпня КМДА видала розпорядження про перекриття у вихідні та святкові дні частини вулиці Сагайдачного «з метою зменшення викидів відпрацьованих газів транспортних засобів у повітряний басейн центральної частини міста, створення належних умов відпочинку мешканцям та гостям Києва». При цьому, і площа, і тривалість перекриття є меншими, ніж у 2003-2008 роках:

Про жодні інші дії КМДА, тактичного чи стратегічного характеру, спрямовані на зменшення забруднення атмосферного повітря у місті та упередження повторного виникнення смогу, протягом останніх трьох тижнів не повідомлялося.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі