2016 року Аналітичний центр CEDOS та Urban Forms Center реалізували проект «Шкільний модуль Урбаністика», в рамках якого учні та учениці однієї з харківських шкіл протягом місяця мали факультативні заняття з урбаністики, де навчалися самостійно проводити дослідження міських проблем. Які ще практики залучення дітей та підлітків до процесу прийняття рішень є в Україні та чому вони важливі, розбиралася стажерка урбаністичних проектів CEDOS Анастасія Іванюта.
Коли мова заходить про дискриміновані групи, навряд чи ми в першу чергу думаємо про дітей і підлітків. Їх скоріше назвуть соціально незахищеними — і тому у переважній більшості випадків вони перебувають під опікою батьків, вчителів чи інших дорослих. Їхній доступ до участі у міських та й навіть просто громадських ініціативах часто дуже обмежений. Вони не тільки часто потребують дозволу та/або допомоги батьків у реалізації такої ініціативності, а й мають досить обмежений доступ до інформації. Та й наскільки часто представникам і представницям державної влади та громадським активіст(к)ам спадає на думку запитати думку дітей та молоді чи залучити їх до процесу прийняття та виконання рішень? Адже навіть у шкільному середовищі до дітей часто звертаються як до «майбутніх громадян України» в дискурсі того, що справжніми громадянами вони ще не є і ними їм ще належить стати. Їх багато вчать та виховують, закладають багато знань, часто ідеологічно навантажених, але рідко питають їхню думку чи заохочують брати участь у справді важливих процесах.
Втім, міжнародний досвід свідчить, що спільноти отримують користь від молодіжної участі, адже завдяки їй відбувається підвищення рівня обізнаності з проблемами, інформування про занепокоєння молоді і покращення благоустрою для всіх громадян та громадянок. Для молоді участь (партисипація) також є безумовно корисною, адже вона дає їй змогу підвищити свій громадський потенціал.
Все частіше з’являються проекти та стратегії розвитку зі створення міст, дружніх для дітей, але далеко не завжди такі ініціативи передбачають залучення дітей до прийняття рішень та планування змін. Тобто, досить часто дорослі намагаються зробити місто кращим для тих, чиєї точки зору вони насправді не знають.
Загальна тенденція у висвітленні молодіжної участі в Україні полягає у тому, що «у кадр» здебільшого потрапляють ініціативи макрорівня. Наприклад, участь у політичному житті чи у масштабних громадських рухах. Багато уваги приділяється «пробудженню української молоді після радянського застою», яке проявилося спочатку «Революцією на граніті», потім Помаранчевою революцією, а потім Євромайданом, у кожній з яких початковою рушійною силою були студент(к)и.
Після революції напрямки низових ініціатив в Україні мають тенденцію звертатись саме до локально важливих проблем (наприклад, протести проти незаконного будівництва, рухи за розвиток велотранспорту, благоустрій зелених зон тощо). Проте яку роль в цих ініціативах відіграють діти та підлітки та чи відіграють взагалі?
Що говорять дані опитувань
Звіт ООН про молодь України за 2015 рік надає такі дані: більш ніж половина (54%) молодих людей за останні 12 місяців брали участь хоча б в одній громадській ініціативі — без статистично значущої різниці між чоловіками і жінками. Найчастіше молодь брала участь у ініціативах на підтримку Української Армії (36%), заходах, спрямованих на розвиток інфраструктури у районах їх проживання (19%), допомогу переселенцям та/або жертвам бойових дій (16%), допомогу дітям та дорослим у кризових ситуаціях (окрім внутрішньо переміщених осіб — 16 % і 15% відповідно), в політичних заходах та природозахисних ініціативах (14% та 13% відповідно).
Водночас, на питання про те, в яких активностях респондент(к)и ще не брали участь, але хотіли б взяти, 56% відповіло, що зацікавлені у заходах, спрямованих на розвиток інфраструктури в своїх районах проживання (наприклад, прибирання парку, покращення дитячих майданчиків), включаючи звернення до державних органів. Також 60% опитаних зацікавлені у діях на захист прав чи інтересів, які безпосередньо стосуються їх чи їхньої родини та друзів (наприклад, проти нелегального будівництва на територіях, що прилягають до їхнього будинку).
«Найактивнішими» регіонами молодіжної участі в Україні є Черкаська, Київська та Вінницька області — 80%, 78% та 77% осіб відповідно, що брали участь хоча б в одній ініціативі.
На запитання про участь у волонтерській діяльності, 41% опитаних відповіли, що брали участь у прибиранні та організації території, 27% — у озелененні свого міста/села, 4% — у покращенні системи управління, боротьбі з корупцією, покращення комунальних послуг, просування реформ. Окрім того, існує 23%, 26% та 18% потенційних волонтерів та волонтерок серед молоді до кожної з цих активностей відповідно.
Згідно з результатами дослідження становища молоді, проведеного у 2016 році на замовлення Міністерства молоді та спорту України, лише 5,7% опитаних бере участь у студентському або учнівському самоврядуванні та 0,2% залучені до діяльності організацій з охорони навколишнього середовища. Водночас дослідження показало, що 78,9% взагалі не бере участі у діяльності громадських організацій.
Залученість молоді
З 2002 року працює молодіжний виконком Кривого Рогу. Члени виконкому брали активну участь у таких заходах, як, наприклад, молодіжні екологічні акції «Чисте місто» і «Паперове місто», а також в екологічному флешмобі «Ecomotion».
В червні 2011 року в Донецьку та Луганську пройшов проект для активної молоді під назвою «Участь молоді в розвитку громад: побудова соціально справедливого міста» за підтримки представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Донецького міського осередку ВМГО «Фундація Регіональних ініціатив». У серпні того ж року цей проект отримав своє продовження, розширившись на Харків, Дніпро та Суми.
11-12 квітня 2012 року у Харківській національній академії міського господарства відбулася Міжнародна науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих науковців «Стратегія розвитку міст: молодь і майбутнє». Одна з її секцій була присвячена, зокрема, ролі студентського профспілкового руху у формуванні стратегії розвитку міста.
У Запоріжжі діє молодіжна міська рада, яка у своїй діяльності ставить за мету посилення впливу молоді на життя громади у місті шляхом розвитку партнерської участі молоді у прийнятті рішень. Також існує Молодіжна рада при Харківському міському голові з метою налагодження комунікації між молодіжними ініціативами та органами місцевого самоврядування.
У наймолодшому місті України діє Молодіжна рада «Майбутнє Славутича», що складається з 36 депутатів та депутаток, учнів та учениць 9-11 класів загальноосвітніх шкіл та ліцеїв. Для проходження в раду необхідно взяти участь у виборах: скласти та подати на розгляд виборчого журі кандидатські програми на тему бачення діяльності Молодіжної ради. Рада поділяється на 6 комісій, які присвячені спорту та здоров’ю, культурі та дозвіллю, екології, бізнесу та праву, зв’язкам з громадськістю та питанням освіти. Одним з основних завдань ради є сприяння зацікавленню молоді соціально-економічним розвитком свого міста. Восени та навесні проходять зустрічі з міським головою, де обговорюються зокрема і питання благоустрою міста. Рада також активно займається екологічним станом міста і проводить суботники.
У Львові діє студентська рада — колегіальний представницький орган студентства міста. Метою діяльністю організації є захист прав та відстоювання інтересів студентів у стосунках з органами місцевої влади.
Також діє організація «Молодіжна ініціатива міст» (МІМ), яка має осередки в різних містах України, і одним із проектних напрямів має екологічний, в рамках якого був проведений захід «Чисто Донецьк».
Заходи для дітей
Ціла низка подій проводилася львівською Майстернею міста. Наприклад, інтерактивний проект «ОСББ очима дітей» мав на меті популяризацію цієї ідеї серед дітей та формування думки про те, як можна зробити свій будинок кращим. 2015 року на Майстерні діти створювали макет львівського району Збоїща. Метою цього проекту було відкриття нового бачення району, який серед дорослих мешканців має досить негативну репутацію. Сприйняття маленьких мешканців дозволило відкрити новий кут зору через локації, на яких вони акцентували увагу, та діяльність, з якою вони їх пов’язували. Окрім того, проводилися польові дослідження за участю дітей, які разом з молодими музикант(к)ами збирали дані для проекту «Звуки міста на карті Львова».
За ініціативи «Феміністичної майстерні» Майстерня міста проводила воркшоп «Girl space: Дівчата і місто», метою якого було знайти та показати місце дівчат-підлітків у місті. Також з ініціативи Центру міської історії був реалізований проект «Гра в Міста/ City Playing: діти в місті, про місто, для міста». Його метою було поглянути на наймолодше українське місто — Славутич — свіжим поглядом. Разом з дизайнером, діти працювали над збором інформації, пошуком ігрової механіки та візуалізації. В результаті цього воркшопу була презентована серія ігор про місто, які дають змогу говорити про урбаністику просто та цікаво.
Також у Славутичі проходить дитяча освітня програма Фестивалю кіно та урбаністики «86». Наприклад, 2016 року її учасники та учасниці вивчали сучасні методи збору, збереження і передачі пам’яті про минуле, а також практикували польові історичні дослідження у просторі міста. За допомогою документації усної історії, фото- і відеозйомки, мапування та творчих практик діти та підлітки відтворювали власне бачення історії міста, відкритої через комунікацію з представниками різних поколінь. Результатом цієї діяльності стала капсула часу міста Славутича.
Інноваційний проект «Мрій грай дій» мав на меті залучати дітей, а також їх батьків та вчителів до переосмислення шкільних подвір’їв, шляхом проектування дітьми бажаних просторів у комп’ютерній грі Minecraft у супроводі експертів та архітекторів. У результаті проекту мають відбутися фізичні трансформації шкільних подвір’їв (ліцею № 4 в Кременчуці та школи № 172 у Києві). Ініціатор(к)и проекту наголошують на тому, що шкільні подвір’я українських шкіл є здебільшого сірими та однотипними, спроектованими під проведення всім добре відомих «лінійок». Ініатор(к)и мають намір повністю оновити ці місця та «вдихнути» в них нове життя, а оскільки це місця переважно для дітей, то саме діти мають бути їх творцями.
Ще один проект, вартий уваги, — «Дитячі географії». Це спроба за допомогою гри та мистецьких практик залучати дітей до процесів впливу на міський розвиток. Активіст(к)и хочуть не просто «перероблювати» міський простір, а переосмислити простір міста з позиції дітей.
У рамках Публічної програми CANactions проходила так звана KIDSactions «Ідеальний квартал для міста». Маленькі мешканці та мешканки разом з командою CANactions проектували будинки та квартали, щоб навчитися краще розуміти, що відбувається у місті, де вони живуть.
З вересня минулого року по травень цього проходить урбаністична школа для підлітків «Svidomi». До неї входитимуть такі блоки, як історія, культура, архітектура Києва, міське управління та самоврядування, інфраструктура, соціальне життя, безпека в місті, туризм.
З девізом «Сьогоднішні діти створюватимуть наші міста уже завтра» харківська громадська організація «Критичне мислення» проводить дитячу архітектурну школу. Спочатку вони запустили пілотний семестровий курс, а зараз вже мають в планах запустити повноцінну річну програму, синхронізовану зі шкільним навчанням. Дітей віком від 8 до 11 років вчать критично осмислювати та відчувати архітектуру, розуміти важливість архітектурного середовища для щоденних взаємодій та його вплив на наше життя.
Висновки
Як бачимо, міські процеси, до яких якось залучена молодь, можна здебільшого віднести до двох напрямів:
- навчально-просвітницький напрям — переважно зініційований органами місцевого самоврядування або молодіжними радами, які існують при них. В рамках цього напряму проводяться різноманітні тренінги та семінари, проте не практично орієнтовані заходи
- екологічний напрям — заходи організовуються більш неформальними молодіжними ініціативами в русі загального підвищення обізнаності суспільства та громадської активності.
З залученням дітей справи йдуть трохи краще — різноманітні дитячі школи та воркшопи організовуються групами молодих завзятих професіоналів та професіоналок, і спрямовані на те, щоб сприяти дитячій зацікавленості та залученості у вивчення архітектури, процесів самоврядування, питань міського розвитку. Розуміння того, що за 10-20 років саме ці люди творитимуть та перетворюватимуть наші міста, дає потужний поштовх до того, щоб давати їм необхідні знання та заохочувати критичне мислення вже сьогодні.
