Левандівка — житловий масив у Залізничному районі Львова. Це було приміське село, біля якого 1914 року збудували аеродром для військових, а згодом і цивільних, літаків. Після закриття летовища його територію розпланували під забудову. У 1931 році Левандівку офіційно приєднали до Львова.

У 1960-х роках вигляд мікрорайону змінюється з появою типових багатоквартирних будинків. У той же період в районному парку відкривають кінотеатр «Супутник». На початку 90-х його перейменовують у «Стрілець», а ще за декілька років кінотеатр стає нічним клубом «Далі». Після закриття клубу будівля залишалася пустою аж до 2014 року. Поруч виросли кілька кіосків, з’явилися плани збудувати у парку житловий будинок. Активістки і активісти вирішили захистити зелену зону і колишній кінотеатр, а також відновили діяльність «Супутника» як культурно-мистецького центру.

Ця історія — один з небагатьох прикладів того, як громада спального району на околиці великого міста взялася захищати старий занедбаний кінотеатр від знищення і змогла перетворити його на районний культурний центр, орієнтований на підлітків. Він не має сучасного ремонту, але говорить з молодими людьми зрозумілою для них мовою, працює над збереженням районної ідентичності і проводить щорічний міжнародний фестиваль.

Про ініціативу розказує Олександр Агашков, активістський лідер, призначений згодом директором комунального підприємства «Культурно-мистецький центр Супутник», яке управляє будівлею.

Боротьба за кінотеатр і парк

Відновлення Супутника — це продовження Майдану. В липні 2014 року у Левандівському парку планували збудувати багатоповерхівку. Ми підозрювали, що будівлю колишнього кінотеатру знесуть. Існування парку було під загрозою. Відбулося віче, зібралася громада Левандівки, представники забудовника, голова районної адміністрації. В документах, які нам показали, було написано, що межі Левандівського парку змінюються. Територія, де планували звести будинок, формально парком уже не вважалася.

Читайте також:
Активізм і вигорання: досвід українських ініціатив і окупація кінотеатру «Звєзда» у Белграді

Створили ініціативну групу з 12 людей. З’ясувалося, що будівля Супутника — діючий заклад культури. Ми хотіли відновити межі парку і припинити будівництво, а також спробувати відродити занедбаний кінотеатр. Домоглися створення міжвідомчої комісії, куди увійшли представники громадянського суспільства, Управління культури, районної адміністрації, експерти. Провели обстеження кінотеатру зсередини. Ззовні будівля виглядала, як після бомбардування, наче у нас на Левандівці йде війна. Проте всередині усе було не так погано.

«Квиток на не перший сеанс» — акція, з якої ми розпочали відновлення кінотеатру. Нагадували мешканцям Левандівки, що у нас є кінотеатр. На початку 2000-х років його передали в оренду і в будівлі відкрили нічний клуб «Далі». Відколи клуб закрився, будівля пустує. «Супутник» чекала така ж доля, як і кінотеатр «Галичина», на місці якого зводять житловий будинок, всередині якого обіцяють відкрити нові кінозали. Приємно, що громада Левандівки є найуспішнішою в утопічному спротиві реалізації такого сценарію.

«Левандівська революція» затягнулася. Ми досі не отримали очевидних результатів, межі парку не відновлені. Прикро, і це не робить честі органам влади. Кінотеатр «Супутник» юридично має дві адреси: 22 і 20 номер одночасно. Це перешкоджає відновленню єдиного майнового комплексу: будівлі кінотеатру і земельної ділянки. Ми зараз працюємо над цим. Коли органи влади надали дозвіл на розміщення кіоску біля кінотеатру, вони знищили цей майновий комплекс. Підприємці також отримали довідки, що частина парку, яку їм передали для обслуговування цих тимчасових споруд — зона незначного озеленення. У нас часто виникають конфлікти з ЛКП «Зелений Львів». Декілька разів ми зупиняли обрізку, а точніше, повне знищення дерев. Жахаючі цифри: у 2014 році підприємцям дозволили вирубати під забудову 80 дерев. Від Левандівського парку мало що залишилося би.

Читайте також:
Львів: як взаємодіють органи міської влади і громадянське суспільство

Зараз Левандівський парк убезпечений. Ми багато зробили, щоби вберегти його від забудови. У 2014 році було складно знайти документи, які би підтверджували позицію громади. Ми збирали копії генпланів, аби довести міській раді: межі парку змінювати не можна. Щоби зберегти парк для наших дітей, онуків, правнуків, інопланетян, зайців, для будь-кого, ми просили підписати нову ухвалу, затвердити межі парку і змусити приватного підприємця піти звідси.

Культурний центр

Працюємо з 8 ранку до 10 вечора, щодня. Це важко і виснажливо, але водночас приємно. Більшість людей, які з нами працюють — волонтери. Будь-хто може прийти запропонувати провести захід. Наприклад, сусідка прийшла до нас, щоби створити художню студію і стала там керівницею, бере участь у конкурсах. Супутник — саме такий майданчик. Хотілося, щоби він був ширшим, комфортнішим. Перш за все, він має бути платформою для мешканців нашого району, щоби вони спробували себе у чомусь новому.

На Левандівці є багато молодих людей. Студенти, які живуть у гуртожитку. Їм потрібне місце, де можна цікаво провести вільний час. Більшість з них, на жаль чи на щастя, не мають грошей. Вони не є аудиторією нічних клубів. Проте, не можна позбавляти їх молодості, енергії. Є люди, які не відвідують гуртки, не співають у хорі, але хотіли би це робити. Я надзвичайно тішуся, що нам вдалося зібрати команду, яка знаходить інших активних людей у своєму середовищі. Завдяки громадському бюджету ми відкрили в «Супутнику» студію звукозапису. Спочатку це виглядало фантастично, нам казали: «Яка студія у побитих, подертих стінах? Зробіть спочатку ремонт». Однак все вдалося. Ми її активно використовуємо для репетицій. У майбутньому хочемо створити простір для неформального міжвікового спілкування «Orbita Fest». Нещодавно проводили захід «MC Shevchenko Party». Людина, яка дуже гарно читає реп, прочитала вірш Шевченка. Також у нас проходить «Поетична весна на Левандівці», можливо, вона триватиме цілий рік. Ми хочемо залучати молодь і створили суботню школу документалістики і публіцистики для тих, хто хоче навчитися працювати з інформацією.

Люди повинні мати можливість потримати в руках мікрофон, розказати вірш чи заспівати. Хтось згадуватиме це як дитячу забавку, але не буде більше боятися сцени і мікрофона. Супутник — місце для спілкування з іншими.

Читайте також:
Алгоритм протидії незаконним забудовам: досвід ГО «Микільська Слобідка»

Головна подія — Міжнародний кінофестиваль Параджанова, на який приїжджають митці з різних країн. Проводимо його вже 4 роки. Завдяки фестивалю у Львів приїхали діти з Діліжану, а наша команда змогла відвідати Вірменію. Можливо, колись левандівська команда буде організовувати такі фестивалі на європейському рівні. Минулого року події фестивалю якось недостатньо висвітлювалися у медіа. У нас просто не вистачило на це часу. Зараз будемо працювати активніше.

Виставка «Історія Левандівки у фотографіях» має підштовхнути до створення мінімум ще кількох таких експозицій. У майбутньому це дозволить заснувати музей громади Левандівки. Кожен район міста може пишатися своєю історією і тими людьми, які жили в ньому у різний час. У нас є спогади про перший міжнародний аеродром на Левандівці, на основі цього можна розповідати про історію української, польської авіації. Іншим місцям потрібно шукати такі історії, а у нас усе лежить на поверхні.

У 2013 року будівлю «Супутника» оцінювали у 36 000 гривень. Це були смішні гроші. Водночас тепер ми маємо оціночну вартість у майже 6 мільйонів. Сподіваємося, що підрядник нарешті завершить встановлення системи опалення. Провели тендер на ремонт глядацького залу. Це найбільша проблема, адже зал розкрадений і знищений. З 2014 року головне питання — це збереження Левандівського парку. Ні органам влади, ні підприємцям-забудовника розслаблятися не треба. Все попереду.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі