Восени 2017 року команда ГО «Місто-сад» працювала в Запоріжжі над партисипативним проектом «Моє соцмісто», щоб активізувати місцеву спільноту Круглого будинку в рамках великого проекту «Bauhaus — Zaporizhzhia. Modernism in Germany and Ukraine». Метою проекту було продовження процесу формування об’єднаної та свідомої громади мікрорайону, яка долучається до захисту власної історико-культурної спадщини.

Соцмісто

Соцмісто — в народі «6 селище» — це експериментальний архітектурний проект, розташований у Дніпровському районі Запоріжжя (від греблі до вулиці Верхньої). В його розробці брали участь архітектори Віктор Веснін, Георгій Орлов, Микола Коллі, Віталій Лавров. Вони мали на меті збудувати «місто майбутнього», «місто-сад». Окрему увагу під час проектування приділяли створенню комфортних публічних просторів між будинками: двори були обладнані дитячими майданчиками, естрадами, фонтанами.

При проектуванні були використані ідеї радянського авангардизму. Спочатку будинки зводили у стилі суворого та практичного конструктивізму, вершиною якого став Круглий дім. Але надалі стиль плавно переріс у сталінський ампір. Візитівкою Соцміста є дві вежі на сучасному проспекті Соборності.

Соцмісто зводили паралельно з ДніпроГЕСом та Запорізьким металургійним комплексом. Будівництво завершили за 3 роки, з 1929 по 1932. Соцмісто було майже повністю зруйноване під час Другої Світової війни: на 1945 рік залишилося всього 6 будинків, придатних до життя. У післявоєнний час його відбудували майже з нуля.

Перебіг проекту

Ми почали зі знайомства з мешканцями Круглого будинку. Провели опитування, щоб отримати якомога більше вхідної інформації для ефективності подальшої роботи. Всього опитали 70 респондентів, 40 чоловіків і 30 жінок. З їхніх відповідей ми виявили, що:

  • Історичну назву «6 селище» замінила назва «район вулиці Металургів» («Метал»). Популярність використання назви «6 Селище» характерна для осіб старшого віку (41+).
  • 90% опитаних відчувають приналежність до мікрорайону. 19% відчувають любов, 15% — гордість і лише 8% — байдужість.
  • Особливості, які в першу чергу помічають жителі мікрорайону, — це архітектура, форма Круглого будинку, а також велика кількість наркозалежних осіб.
  • Безпечно на території мікрорайону відчувають себе, в основному, чоловіки та лише 20% жінок.
  • 92% респондентів вважають, що їхній будинок має бути збережений та охоронятись на законодавчому рівні, а 66% вважають, що й на міжнародному.
  • Існує проблема комунікації між сусідами, адже більше, ніж 48% опитуваних не комунікують між собою та не ведуть діяльності, яка б їх об’єднувала.
  • Найнеобхідніший компонент, якого не вистачає, — це освітлення. Більшість мешканців мають портативні ліхтарики, які використовують ввечері під час дороги з роботи додому.

Для налагодження комунікації між мешканцями та встановлення з ними довірливих відносин, ми організували серію спільних активностей. Їхньою неодмінною частиною було чаювання як спосіб побудови довіри та умова для відкритого спілкування.

Найбільш активною виявилася голова ОСББ цього будинку, яка є двигуном багатьох позитивних змін. Залучити таку людину до команди гарантує 70% успіху, адже самостійно здобути довіру місцевих жителів за короткий термін проекту важко. Діяльність ОСББ демонструє пріоритети мешканців будинку. Його основною проблемою, в контексті збереження архітектурної цінності, є знесення балконів, що не відповідають архітектурному стилю. Натомість, першочерговою метою мешканців була реконструкція аварійного даху, який одного разу обвалився та ледь не вбив жительку. Під час нашої роботи в Запоріжжі ремонт даху саме тривав.

Першим заходом була толока, в якій взяли участь більше, ніж 30 людей. Після прибирання прибудинкової території, мешканці пили чай і ділились цікавими історіями та міфами, які окутують Круглий будинок. Буцімто його форма, схожа на букву «С», увічнює чи то Сталіна, чи то СРСР. Нібито тут проживав Хрущов. Місцеві кажуть, що форма будинку відповідає голові, а наступні будівлі розміщені у формі шиї та ребер. Розповідають історію про дворовий фонтан, який закрили через утопленика ще в радянські часи. І хоч підтвердження наявності фонтану, як і трагедії, що тут відбулася, немає; та кожен впевнений у його існуванні.

Ми провели виставку «Мій Архів». Її метою було не лише згуртувати громаду, але й ознайомити мешканців із ретро-фотокартками, пов’язаними безпосередньо з Круглим будинком та 6 селищем. Виставка стала місцем спогадів та історій. Поглиблюючись в них, розповіді жителів одразу набували ноток гордості та любові до рідного будинку. Перебуваючи там кожен день, перестаєш помічати його красу та унікальність. Натомість, фотовиставка пригадала почуття приналежності до такого унікального місця.

Ми дуже вдячні Віктору Воробйову, члену любительського фотоклубу Запоріжжя ще з 1963 року, який надав безцінні фотографії будівництва ДніпроГЕСу та Соцміста.

Провели також виставку «Митці Соцміста», присвячену талантам 6 селища. Коли задумували її, хотіли акцентувати на ролі таланту кожного в житті мікрорайону. Однак, виявилося, що не всі мають бажання показувати свої таланти, вважають, що «це не цікаво» чи «не гарно». Деякі мешканці таки поділилися власними творами мистецтва, але сором’язливість своїх талантів та незвичність демонструвати результати праці пройняла нас до глибини душі.

Особливим елементом проекту був воркшоп Алевтини Кахідзе з мешканцями Круглого будинку. Його метою було створення столу пам’яті. Попри холод і дощ, мешканці активно брали в цьому участь. Алевтина — Посолка доброї волі ООН та мисткиня, яка розвиває партисипативні практики за допомогою мови мистецтва. Вона вивчала двір Круглого будинку та спілкувалася з місцевими жителями: розкривала людей, допомагала їм відчувати та ділитися своїми почуттями і спогадами, вигадувати. Її завданням було слухати, а не розповідати. В результаті, на звичайному столі з’явився абетка ключових слів мікрорайону.

Також ми працювали з мешканцями над створенням айдентики Круглого будинку для посилення їхньої приналежності до локації. Створили логотип та брендовану продукцію, яка допоможе ОСББ займатися соціальним підприємництвом: кількість екскурсій на території 6 селища та Круглого будинку зростає з кожним разом. Логотип мікрорайону включає головний символ — Круглий будинок у формі цифри «6» (що означає 6 селище), поряд з якою — літера «Й», риска над якою у формі літери «С». Така гра символів у логотипі поєднала назви мікрорайону, які, виходячи з результатів опитування, змінювалися з поколіннями, але живуть до сих пір. Також ми створили флаєр з корисними контактами та адресами мікрорайону і роздали усім мешканцям. Проблема у пошуку номеру потрібної комунальної служби в людей старшого покоління вирішується простою запискою над телефонним апаратом. Ми вирішили повернути цей корисний винахід у кожну квартир.

Висновки

Результати роботи стали неочікуваними. На етапі підготовки ми очікували комунікацій з дуже складною та закритою аудиторією, але виявилося, що місцеві мешканці відкриті. З усіх людей відмовилися розмовляти лише дві жінки, які бігли у справах. Несподіваним було бажання жителів брати участь у процесах, які стосуються простору навколо. У проекті працювали три дівчини, через що місцеві чоловіки переймалися про безпеку і хотіли відповідати за неї.

На початку були складнощі в комунікації: привезені дизайнерські афіші не протрималися навіть одного дня. Відповідальний двірник зірвав їх та викинув у смітник, обґрунтувавши це неналежністю до місцевих оголошень. Наступні повідомлення ми робили вже звичним способом — оголошеннями, які починалися фразою «Шановні мешканці!». До кінця проекту вони залишалися на місці.

Ми зрозуміли, що люди є дуже відкритими. Мешканці Круглого будинку активно «йшли на контакт», долучались до заходів, ініціювали власні. Кожен готовий приєднатися до збереження культурного та архітектурного спадку, який є цінністю для більшості. Проблема відсутності комунікації призводить до того, що громадськість акцентує увагу на архітектурі мікрорайону, а проблеми мешканців турбують лише самих жителів. Під час реалізації проекту ми намагалися спрямувати свої зусилля саме на налагодження діалогу, хотіли відчути справжні турботи і бажання жителів. Мотивація людей покращувати простір значно зростала після того, як їх почули.

Архітектурна спадщина — не тільки бетон і цегла, але й «душа» — люди, для яких це не просто будинок з багатою історією, але і дім.

 

ГО «Місто-сад» запрошує всіх охочих приєднатися до зустрічі київських урбаністів та урбаністок для обговорення проекту «Моє соцмісто» та обміну досвідом.

Ми хочемо стати кращими і потребуємо вашої думки.
Будь ласка, заповніть коротку анкету (гугл форма), це займе не більше 3 хвилин.
Дякуємо за співпрацю!

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі