«Міста для життя» — міжнародна кампанія, спрямована на попередження та адаптацію до змін клімату. У Києві до неї долучилися кілька десятків екологічних, кліматичних та урбаністичних громадських організацій, а також депутати різних фракції міськради. Вони домагатимуться прийняття міської кліматичної стратегії, а також працюватимуть над розбудовою громадської платформи для усіх зацікавлених активістів та ініціатив. У суботу, 3 червня, «Міста для життя» проводять у Києві День дій, щоби на прикладі Самосаду показати, як місто може працювати з проблемою змін клімату.

Навіщо потрібна кампанія і що вона передбачає, що таке День дій і як люди з інших міст можуть долучитися до кампанії, ми розпитали у співкоординаторки «Міст для життя» у Києві Олени Ангелової.

Навіщо потрібна кампанія «Міста для життя»?

Ідея кампанії «Міста для життя» виникла у кліматичних активістів ще декілька років тому. Ми дивилися на інші міста з сильними стратегіями сталого розвитку, екологічними та кліматичними, і думали, чому в нас так не може бути. Майдан допоміг почати вірити у свої сили, що ми можемо робити зміни. Це не тільки справа міст Європи або США. У кліматичної спільноти Києва є багато професіоналів, експертів, зв’язків із міжнародним рухом, щоб спробувати зробити це тут.

До Української молодіжної кліматичної асоціації приєдналася «Зелена Хвиля» і ще дуже багато організацій згодом. Нам допомагає міжнародний кліматичний рух 350.org. Минулої осені ми вирішили дізнатися, чи цікаво іншим організаціям підтримати ідею створення кліматичної стратегії міста. Як це краще зробити? Чи ми готові за це взятися?

Чим більше починали говорити, тим більше розуміли, що дуже багато живих, потужних, прогресивних організацій нас підтримують. Не обов’язково екологічних, і й урбаністичних, транспортних, аналітичних центрів.

Зміни клімату — це не вузька тема. Це велика система взаємозв’язків і наслідків. Наші викиди у Києві, в першу чергу, від автотранспорту, а також від ТЕЦ і заводів, промисловості, спричиняють багато шкоди. Ми дихаємо цим. Через забруднення повітря нагрівається. Дерева можуть допомогти з очищенням повітря і зниженням його температури, однак зменшення зелених зон гальмує ці процеси. У місті під час літньої спеки температура є більшою, ніж у передмістях, у середньому, на 2°С.

Окрім локальних наслідків, наші викиди є частиною світового забруднення і змінюють клімат на планеті. Що це значить для міста?

  1. Збільшується частота та сила екстремальних погодних явищ: тривалі посушливі періоди влітку, що спричиняють горіння торфовищ, крижані дощі взимку, сильні снігопади весною.
  2. Змінюється температурний режим, стають частішими періоди аномально спекотної погоди, які впливають на працездатність та здоров’я, особливо, дітей, людей літнього віку та людей з хронічними захворюваннями.
  3. Озера та ставки «цвітуть» через неконтрольоване розмноження синьо-зелених водоростей у занадто теплій і забрудненій воді.

Нам дуже хочеться спробувати створити кліматичну стратегію для міста, яка була б релевантною і на основі якої можна буде робити реальні програми, проекти і залучати інвестиції. Ми маємо підтримку не тільки від еко- та кліматичних гіків, але й від інакших громадських організацій та інституцій: Управління екології та депутатів з різних фракцій Київської міської ради.

Що передбачає кампанія?

Є три частини кампанії: 1) актуалізація і написання кліматичної стратегії, 2) медіакампанія і 3) створення та підтримка громадської платформи ініціатив, які працюють навколо цих питань.

1. Стратегія. Ми знайшли чудовий документ — проект Стратегії попередження та адаптації до змін клімату Києва. Він був написаний у 2013 році. Тішимося, що вже тоді в КМДА було замовлення і воля працювати над цим. Ми хочемо актуалізувати його відкритим партисипативним процесом. Найближчим часом зробимо експертно-громадську зустріч, щоб поговорити, якими методиками користуватися, яким буде цей процес.

Активна робота буде, мабуть, з осені у різних експертно-громадських підгрупах, наприклад, транспорт, енергетика, якимось чином і публічний простір також, зелені зони, водні ресурси. Вони за певною методикою будуть опрацьовувати і писати ці підрозділи з науковим підходом і за принципом відкритості. Будемо проводити відкриті слухання і обговорення з долученням представників КМДА.

Ми хочемо, щоб цей документ був достатньо амбітний для Києва, тому будемо залучати міжнародних експертів і робити цей процес якомога якіснішим за допомогою спільнот і багатьох організацій, зацікавлених у цьому процесі. Хочемо наступної весни вийти на розгляд Київради, але будемо дивитися. Для нас важливі якість та відкритість, тому ми будемо, в першу чергу, забезпечувати це. Подивимося, на скільки швидко це буде відбуватися.

2. Інформаційна кампанія. Ми хочемо показати, чи зміни клімату є в Києві. Чи вони якось проявляються, чи ми на них якось впливаємо. 20 організацій про це знають, але це всього лише 20 організацій. Багатьом активним людям було б цікаво про це послухати більше і знати про свою роль. Більшість організацій, які займаються урбаністикою та екологією, вже займаються темою змін клімату. Як це можна робити ще трошечки краще, до чого можна доєднатися, як можна вирішувати це.

Будемо підіймати питання змін клімату, екологічні, екоурбаністичні питання на такий рівень, щоби про це знали. Щоб активні люди, лідери думок розуміли, про що ми говоримо. Як за допомогою публікацій, традиційних каналів, так і через акції, воркшопи, семінари.

3. Громадська платформа. Ми дуже хочемо, щоби участь у цьому процесі була якісною. Хочемо створити платформу для ініціатив, організацій, які займаються питаннями, дотичними до змін клімату, щоб вони могли обмінюватися знаннями, рости, підвищувати спроможність, рівень знань та навичок, як впливати на процеси, як уникати факапів. Хочемо живу спільноту, члени якої допомагають одні одним.

На жаль, ми не можемо вирішувати зараз всі поточні проблеми, яких дуже багато. Дуже хочеться реагувати на кожен виклик, кожен парк. Але такої спроможності у команди з трьох людей, як зараз у нас, немає. Якщо ми створимо цю платформу, то спільних ресурсів і спільної допомоги буде на багато більше.

Навіщо проводиться День дій?

Один з основних принципів роботи — щоб кампанію творили місцеві організації. Часто стратегії і документи розробляються на дуже експертному рівні, є трохи мертвими і не відбивають реального стану речей, проблем і прагнень людей щось змінювати. Нам дуже важливо об’єднати навколо процесу місцеві громадські ініціативи. Показати, що зміни клімату — це дійсно стосується кожного з нас і в руках кожного з нас є інструменти вирішення. Не тільки у політиків, але і у нас.

День дій, ревіталізація простору — це важливий символ того, що місто вже готове до цих змін. До нас приєднуються безліч організацій, які готові включатися в цю роботу і допомагати точково змінювати місто на більш зелене, адаптоване до змін клімату, з чудовими енергетичними рішеннями і цікавинками. Хочемо говорити такими діями з експертним середовищем, з радою про те, що ми вже можемо ці кроки робити. Тоді чому б тим людям, яких ми обираємо, не робити також ці кроки разом з нами?

Дуже важливо не лише писати статті, інтерв’ю або постики, але й робити реальну роботу, спрямовану на благоустрій, на більш зелене місто, більш прогресивне.

На одній із зустрічей до нас дуже швидко прийшов слоган «Від слів до дій!». Усі втомлюються від стратегічних речей, нормативів, закликів, обіцянок і занадто візійних штук. День дій — це можливість показати, яким чином можна працювати зі змінами клімату, їхніми причинами і наслідками просто тут і зараз. Грубо кажучи, така невелика модель екосистеми. Це може легко робитися, це може бути силами громади.

Як проходитиме День дій?

За один день, з 7 ранку до 7 вечора, у Самосаді, який зараз переживає нове відродження, будемо створювати сквер, де втілено багато зелених рішень. Зелене рішення — це не тільки посадити багато дерев або створити міський город, хоча ми також це будемо робити. Це також поставити сонячну панель, встановити велопарковку і постійно робити велосипедні події, запровадити роздільний збір сміття і слідкувати за цим, своїми руками створити простір для спілкування.

Ми хочемо зробити багато маленьких, але системних рішень. Не на один день фестиваль, а дійсно допомогти цьому простору бути зручним і комфортним для людей, які живуть на Подолі і які приходять туди з візочками, проходять туди погуляти, попити кави або зробити якісь вечірні посиденьки.

Ми дуже хочемо, щоби прийшли активні люди, які підтримують Самосад, підтримують такі рішення, які б хотіли у своєму мікрорайоні, своєму місті, своєму парку зробити щось схоже. І щоби, в першу чергу, громада Подолу прийшла і допомогла створити це. Ми зможемо за 12 годин, тільки якщо прийде громада. Це також цікавий експеримент, можливість подивитися, на скільки гіпотеза про те, що ми готові до таких змін, справдиться.

Є дуже-дуже великі шанси, що все буле в порядку. Хіба що піде дощ. Дуже приємно, що громадські організації, які підтримували більш офіційне і формальне створення стратегії, у більшості готові допомагати зі створенням Самосаду. Дуже багато партнерів приєднуються до створення цього простору: Асоціація велосипедистів Києва, Всесвітній фонд дикої природи, Україна без сміття, Meconomica, ми зараз домовляємося про сонячні панелі, Пилорама буде робити сцену. Це дуже класне відчуття гуртування навколо якоїсь дуже потрібної ідеї.

Увечері зробимо вечірку-відкриття, на якій будуть музичні гурти. Ми хочемо, щоби місцеві бізнеси, кафе могли зробити невеличкий фудкорт, продати свої сувеніри, продукцію на підтримку Самосаду. Там потрібно ще багато інновацій: облаштувати доріжку, засіювати газон, робити постійний полив. Самосад буде надалі збирати на це кошти, гуртувати громаду і шукати ресурси. Ми не можемо зробити все за один день, але хочемо таким вечірнім відкриттям організувати ще і збір коштів, і збір громади, щоб допомогти їм.

Чи буде День дій у інших містах?

Кампанія була ініційована 350.org у трьох містах — Києві, Санкт-Петербурзі та Могильові з Білорусі. Спочатку очікувалося, що День дій буде у цих трьох містах. Однак, стійкі громадські ініціативи, які займаються кліматичними питаннями у інших містах, теж захотіли долучитися і ми вирішили, що це класна ідея — спільний регіональний день заклику до дій. До нас ще доєднуються Кутаїсі з Грузії та Бішкек з Киргизстану, а також 10 українських міст: Вінниця, Івано-Франківськ, Луцьк, Львів, Миколаїв, Одеса, Полтава, Рівне, Славське, Хмельницький.

Кожен сам собі вибирає формат, це не завжди ревіталізація. Може бути фестиваль, невеличка реновація якогось простору або щось більш символічне. Але всеодно це заклик до дій. Маніфестація, що громада готова до змін, щоби, можливо, менеджери міста також готувалися до цих змін і підтримували їх.

Чи можуть інші міста долучитися до кампанії?

Ми дуже мріємо про те, щоби такі процеси запускалися у інших містах. Однак, ми тільки задекларували наміри створення стратегії, але ще не створили її. Тому відчуваємо себе ще не дуже сильними говорити іншим: «Слідуйте за нами!». У нас є велике бажання зробити цього літа невеликий табір або зустріч на декілька днів і поговорити про кампейнінг як такий, про міські кампанії і запросити ініціативи, які хочуть просуватися в цьому.

Ми вже намагаємося рефлексувати наш досвід. Київ — це специфічне місто, столиця, яка має певні свої правила. Якщо це робити в Полтаві, я думаю, буде трохи інша ситуація, інакший ритм, кількість організацій, підтримки. Перед тим, як обіцяти іншим організаціям, ми хочемо зрозуміти і самі випробувати шляхи фандрейзингу на нашу кампанію. Якщо ми будемо давати ці інструменти, але не будемо казати, як шукати ресурси, люди можуть просто вигоріти у своїй роботі і бажанні створити класний проект. У нас було півроку або навіть рік розкачування до того, як починати робити кампанію, формувати платформу. Цей час ми працювали майже на волонтерських засадах, але чим більше кампанія розгортається, тим більше ресурсів потрібно.

Якщо хочеться робити — можна прийти на День дій і познайомитися, якщо ви ще не знайомі з місцевими організаторами, почати говорити про те, з чого можна почати. Ми спробуємо зі свого боку розповісти, що працює або не працює на нашому досвіді. Або, я була б дуже рада, якби хтось міг поділитися своїм досвідом, підказати, що можна зробити по-іншому. Ми також можемо збирати спільний простір навичок і досвіду.

Ми хочемо стати кращими і потребуємо вашої думки.
Будь ласка, заповніть коротку анкету (гугл форма), це займе не більше 3 хвилин.
Дякуємо за співпрацю!

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі