Головною темою цьогорічного Українського урбаністичного форуму було відновлення житла в умовах війни та розбудова справедливої житлової політики. Яка роль громад і як залучати містян_ок у процеси відновлення міст? З якими викликами стикаються міста, що прийняли велику кількість внутрішньо переміщених осіб? На яких принципах має базуватися співпраця місцевих органів влади з міжнародними партнерами?

До урочистого відкриття Форуму організатор_ки запросили цьогорічних партнерів форуму, щоб обговорити ключові питання на шляху до відновлення українських міст. Модерувала дискусію Анастасія Боброва — старша аналітикиня Cedos, координаторка Українського урбаністичного форуму.

Сергій Моргунов — міський голова Вінниці

Часто на зустрічах, наприклад, міських голів є тенденція розуміти відновлення як відбудову того, що вже було. Враховуючи стан інфраструктури на сьогодні, починаючи з критичної інфраструктури і завершуючи житлом, після нашої перемоги у нас є шанс по-новому підійти до поняття відновлення. Для цього необхідна передусім ґрунтовна експертиза. Без експертизи наших партнерів ми не зможемо якісно визначити всі пріоритетні напрямки відновлення.

На сьогодні будь-яка рушійна сила спроможності територіальної громади — це її економічний потенціал. Фактично це створення робочих місць та інвестиції. У Вінниці ми в цьому напрямі рухаємося поступово, однак якщо поглянути на статистику зайнятості серед переселенців, то ми побачимо, що з 47 тисяч людей — нехай 12 тисяч є дітьми та 12–15 тисяч є людьми похилого віку — то багато людей з решти не хочуть працювати на підприємствах, великою мірою через неконкурентні умови праці. У бюджетній сфері люди залучені — лікарі, вчителі, — однак це всього близько 2 тисяч осіб. Крім цього, нам необхідно створити умови для того, щоб повернулися українці, які виїхали за кордон. І тут ідеться не лише про робочі місця, а й про комфортність та якість життя у містах. Де людина буде відпочивати? Як вона буде культурно збагачуватися? Де вона буде займатися спортом, на якому транспорті громадському буде пересуватися, і найголовніше — які якісні комунальні послуги вона буде отримувати?

Я переконаний у тому, що жодна територіальна громада, у тому числі Київ, міста-мільйонники, самостійно не спроможні вирішити ці всі проблемні питання з точки зору створення таких екосистем. Через нестачу грошей. Водночас жоден міжнародний банк сьогодні не готовий напряму працювати з органами місцевого самоврядування. Вони потребують гарантій уряду. І якщо уряд буде збирати такі запити від громад і пріоритезувати, зрозуміло, що такі міста як Вінниця, Хмельницький та інші будуть підтримані за залишковим принципом. Варто подумати, як налагодити децентралізоване співробітництво через міста-партнери в Європі, через відповідні фінансові інституції та фонди. Коли робота буде відбуватися безпосередньо з громадою, інституції матимуть змогу пересвідчитися у позитивних практиках реалізації тих чи інших проєктних інвестиційних рішень, які відпрацьовувалися напряму з громадами.

Йорг Зінкен — заступник голови економічного департаменту та координатор з питань відбудови Посольства Королівства Нідерландів в Україні

Коли йдеться загалом про відбудову, то ми намагаємося зробити все можливе для підтримки України, починаючи від гуманітарної допомоги, закриття перших потреб людей та ранніх стадій відбудови. Важливими елементами цієї політики є водопостачання, охорона здоров'я та сільське господарство. Інші питання включають побудову інфраструктури, побудову житлових просторів і соціального житла. Світовий банк опублікував аналітичний звіт, у якому було заявлено, що ця сфера є критичною, і ми туди спрямовуємо свою роботу також.

Частиною програми є також фінансування ідей не лише з великих джерел, ми намагаємося знайти невеличкі компанії, які працюють у Нідерландах і можуть допомогти Україні у відбудові. Коли йдеться про житлове будівництво, ми надали освітні тренінги в Нідерландах з агенцією з оцінки екологічного впливу. Є місто в Нідерландах Утрехт, яке саме цим займається — надає допомогу українським органам місцевої влади, ділиться досвідом, ділиться знаннями, які ми здобули у нас вдома. На кілька місяців вони приїжджають сюди і допомагають впроваджувати зміни в Україні. Такий позитивний досвід можна розширювати.

"Важливо почати довіряти експертизі одне одного."

Софія Олійник — координаторка програм «Сприяння демократії та безпека людини» у 2020–2023 роках, Фонд імені Гайнріха Бьолля, бюро Київ, Україна.

У центрі відновлення повинна бути людина. Звичайно, що повинна бути відновлена зруйнована інфраструктура, але нам завжди треба пам'ятати, що в центрі цього процесу є люди, яким мешкати в цих містах. Як міста можуть дати відповідь на виклики війни, які поставали протягом останніх 9 років? Як вони можуть адаптуватися? Відновлення мусить відбуватися паралельно з тими процесами реформування, які вже тривають раніше. Одна з ключових реформ, яку я вважаю з однією з найуспішніших, — це реформа децентралізації. Те, що повноваження були передані на місця, допомогло  містам протистояти у контексті повномасштабної війни. Власне, зараз важливо ці повноваження і ці можливості, які дала реформа децентралізації, мультиплікувати в умовах відновлення та відбудови.

Часто на закордонних зустрічах ми говоримо про те, що в нас є унікальна можливість почати все з нуля, адже будувати все краще з нуля. Ми можемо зараз, як ніколи, враховувати сталий розвиток, те, як наші міста можуть стати більш інклюзивними, доступними, як стала мобільність може бути впроваджена, і, можливо, нам потрібно також подумати не лише про дороги, а й про велодоріжки, чи в нас є пішоходи, як місто сплановане, чи воно є більш екологічним, чи враховані потреби різних громадян_ок у процесі відновлення.

Як фонд імені Гайнріха Бьолля в Україні ми працюємо з кількома ключовими напрямками. Це підтримка демократії, зокрема політики участі на місцях. Ми стимулюємо і підтримуємо різних партнерів у містах України в тому, щоб надавати експертизу органам самоврядування, мобілізувати локальних активіст_ок. Окрім цього, ми працюємо з темами кліматичної та енергетичної політик, гендерної рівності і безпеки людей. Власне, ці чотири компоненти для нас є ключовими у процесі відновлення.

Важливо почати довіряти експертизі одне одного. У міському розвитку, в мобільності, правах людини, в екологічній сфері — як в окремих організаціях, так і в суспільстві. У нас є багато експерт_ок в академічному та громадському секторах, і нам потрібно не боятися співпрацювати. Говорячи до академічної спільноти чи до громадянського суспільства, нам важливо виходити за межі нашої бульбашки і співпрацювати з містами, де ми перебуваємо. Наша експертиза є цінною як ніколи, і вона може бути реалізована не на папері, а на практиці. Йдеться про взаємну відкритість і готовність до співпраці.

Фіона Аллен — Senior Development Officer, Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН)

Для нас як міжнародної агенції три поняття є ключовими: партнерство, координація та локалізація. Ми маємо створювати партнерські зв'язки для того, щоб підтримати Україну в часі кризи та відновлення, і всі ці компоненти доданої вартості є не лише ключовими, а й важливими саме на місцевому рівні для того, щоб допомогти саме тим громадам, які зазнали найбільшого впливу війни. Стосовно координації, то мусить бути майданчик для обміну різних досвідів з усіх куточків України. Водночас головним рушієм змін та тим, хто приймає рішення, мусять бути саме українські громади.

"Сфера житла в Україні довгодовгий час була деполітизованою"

Павло Федорів — радник проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні ІІ».

Проєкт «Інтегрований розвиток міст» за дорученням федерального уряду Німеччини та секретаріату Швейцарії з економічних питань працює над тим, аби покращити умови життя людей у партнерських громадах. Такими партнерами є Львів, Чернівці, Житомир, Полтава, Мелітополь, Харків, Подільський район Києва та Вінниця. Ми функціонуємо як на національному рівні, наприклад, працюючи із законодавчою регуляторною рамкою, так і на місцевому рівні, допомагаючи впроваджувати такі структури та процедури, які будуть наближати міста до кращого, інклюзивного, справедливого планування.

Реформа децентралізації місцевого самоврядування загалом дала містам як великі повноваження, так і ресурси. Проте сьогодні все ще бракує національного регулювання для інтегрованого розвитку, а часом муніципальної спроможності.

Сфера житла в Україні довго була деполітизованою. Тому повернення житла до сфери політичного, до розуміння того, що житло — це все-таки предмет регулювання житловою політикою як на національному рівні, так і на муніципальному, буде ключовим у майбутньому відновленні українських громад.

Повернення економіки та політики житла до сфер архітектури і просторового планування є ключовим викликом сьогодні для України. Наш проєкт працює над поглибленням експертизи у цій сфері. Ми вже підтримали напрацювання досліджень щодо Вінниці і будемо й надалі підтримувати Вінницю та інші міста у тому, щоб напрацювати доказову базу та пілотувати проєкти у сфері житла — як для ВПО, так і для нових членів громади, які повертатимуться додому.

Безумовно, саме на Україні лежить відповідальність за майбутню координацію тієї допомоги, яку можуть надавати уряди інших країн, проєкти міжнародної технічної допомоги, гуманітарні організації, міжнародні фінансові інституції. Це все відповідальність, як на мене, передусім центрального уряду, а все інше — те, як саме буде локалізовуватися відновлення на місцях, — має відбуватися відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування і згідно з принципом субсидіарності.

Безумовно, ми як проєкт працюємо над тим, щоб участь населення у процесі прийняття рішень була структурним елементом роботи сучасних муніципалітетів. Крім цього, є дві важливі тези. Перша — це багаторівневе урядування, а друге — міжмуніципальна співпраця. Перше — це про те, що нам неминуче потрібно буде сформувати моделі того, як будуть між собою працювати різні рівні органів влади: місцеве самоврядування, центральний уряд, окремі агенції. Все це попереду, але нам уже сьогодні потрібно думати, хто за що буде відповідальним і якою мірою. Друге — це міжмуніципальна співпраця. Як проєкт ми підтримуємо такі заходи як міжмуніципальна навчальна мережа на базі Асоціації міст України. У різних робочих групах міста працюють над тим, аби ділитися досвідом і знаннями, напрацювати рішення, які вони можуть передавати центральному уряду та вирішувати проблеми, з якими вони стикаються у повсякденному житті.

Чільна ілюстрація: Ганна Іваненко

Поділитися текстом