Тема відновлення та розвитку прифронтових міст і сіл, як і тема майбутнього, викликає в суспільстві суперечливі думки. Постійні обстріли, демографічна невизначеність, зростання масштабів руйнувань з одного боку та довгострокові плани розвитку громад — з іншого породжують у багатьох сумніви щодо доцільності формування візій саме зараз. Однак, спираючись на досвід Британії та Німеччини у часи Другої світової війни, де після кожної серії бомбардувань планувальни_ці робили нариси планів відновлення за образами відбудованих міст, ми можемо вже сьогодні, формуючи візії, шукати інструменти, які дозволять нам відновлювати міста і робити їх кращими та доступнішими. Необхідно знаходити цінності відновлення і переосмислювати сенси, що будуть гідними тих, хто очікував і досі очікує деокупації, працює сьогодні під обстрілами, а також тих, хто, захищаючи нашу країну, створює можливість для нас планувати майбутнє. Валерія Семенова, міська планувальниця, архітекторка та співзасновниця City Spaces lab, розповідає про залучення мешкан_ок під час дослідження Херсона, їхні спостереження та побажання, а головне — розмірковує над тим, як зробити Херсон містом для та про людей.

Передумови створення візії Херсона

Херсонська область сьогодні тимчасово розділена й окупована. У часи до повномасштабного вторгнення вона була важливим рекреаційним, аграрним, промисловим та історичним ядром півдня України. Високий рекреаційний і туристичний потенціал міста був зумовлений його розташуванням на березі Дніпра поблизу Чорноморського біосферного заповідника НАН України, а також поруч із біосферним заповідником «Асканія Нова», національним природним парком «Джарилгацький», узбережжям Чорного й Азовського морів. Ці території та пам’ятки природної та історико-культурної спадщини сьогодні зазнають руйнувань через бойові дії, замінування та вивезення росією представників Червоної книги України. Використовуючи промислові потужності суднобудівного та комбайнового заводів, нафтопереробного та бавовняного комбінатів, Херсон був значним сільськогосподарським, промисловим, науковим і культурним центром на Півдні України.

Чинний генеральний план Херсона було затверджено у 2003 році. Попри потенціал міста, через економічні явища в Україні — такі як інфляційні процеси, закриття підприємств, наслідки пандемії COVID-19 — поступово відбувалася соціально-економічна стагнація міста, демографічні зміни, пов’язані зі зменшенням кількості населення, змінювалася економіка міста, трансформувалася соціальна тканина. Разом з тим занепадала наявна інфраструктура, у місті почали з’являтися занедбані будівлі та промислові території. З початку російсько-української війни 2014 року змінилася й геополітична ситуація, що спровокувала нові виклики як для міста, так і для регіону. Генеральний план потребував коригувань, які могли б покращити якість життя мешкан_ок, залучити інвестиції, дати «друге дихання» Херсону. Після подолання наслідків пандемії COVID-19 у часи до повномасштабного вторгнення почався пошук нових шляхів запуску соціально-економічної сфери, стимулювання розвитку громади, мотивації молоді не тікати з міста задля пошуків кращого життя. Відбулися перші спроби залучення мешкан_ок у форматі громадських слухань щодо внесення змін до Генерального плану. Слухання провела Херсонська міська рада за участі на той час головного архітектора Ігора Юрчака. Також стартували проєкти у межах розробки Стратегії розвитку Херсона до 2030 року. Проте 24 лютого 2022 року почалося повномасштабне вторгнення, росія здійснила наступ на Херсонську область, що згодом призвело до окупації міста попри спротив його мешкан_ок.

11 листопада 2022 року Херсон був звільнений від окупації. Сьогодні це прифронтове місто-Герой, яке щодня зазнає обстрілів російських військ з лівого берега Дніпра. У відповідь Сили оборони півдня ведуть контрбатарейну боротьбу, знищуючи командні пункти та техніку окупантів. Нові виклики, масштабні руйнування, колективні травми та прагнення мешкан_ок бачити Херсон оновленим, справедливим і безбар’єрним спонукають City Spaces lab шукати рішення вже сьогодні. У межах цієї роботи було створено проєкт Kherson City Rethinking.

Як перетворити Херсон на місто для та про людей? Дослідження ідентичності міста через асоціації та поняття любові

Сьогодні Херсон продовжує жити завдяки людям, які під обстрілами рятують життя, лікують, печуть хліб, ремонтують електромережі, прибирають вулиці й навіть вирощують сади у небезпечних районах. Місто тримається завдяки своїм захисникам і захисницям. Людський потенціал Херсона є його особливістю та сильною стороною. Саме тому Херсон сьогодні — це місто про людей: про їхній спротив у часи окупації, здатність до самоорганізації та емпатії. Якщо взяти за основу людиноцентризм як принцип відновлення, постає питання: «Як зробити так, щоб Херсон став містом для людей і про людей?» Як зробити візію архітектор_ки чи планувальни_ці більш об’єктивною, поєднавши професійний досвід із урахуванням контексту?

Відповіді на ці питання можна знайти через залучення мешкан_ок міста. Проте, з огляду на безпекову ситуацію та тимчасову міграцію населення (сьогодні в Херсоні проживає лише близько 29% мешкан_ок у порівнянні з чисельністю до повномасштабного вторгнення), організувати офлайн-воркшопи виявилося неможливим. Крім того, розробка візійних проєктів у прифронтовому місті, де співіснують потреби виживання та плани на майбутнє, може викликати неоднозначну реакцію серед мешкан_ок і навіть спровокувати конфлікти. Так сталося у 2023 році, коли Херсонська міська адміністрація опублікувала проєкт перетворення однієї з вулиць міста на інклюзивний громадський простір. Частина мешкан_ок підтримали цю ініціативу в соціальних мережах (місцеві групи Telegram), тоді як інші розкритикували її як недоречну і несвоєчасну в умовах воєнного часу.

Kherson City Rethinking — це благодійна урбаністична ініціатива, яка не має підтримки чи фінансування від зацікавлених сторін, не займається прийняттям рішень щодо будівельних робіт або фінансових операцій з державним бюджетом. Однією з наших задач було залучити мешкан_ок до онлайн-дослідження. В опитуваннях ми пояснили, що їхня участь може допомогти створити візію оновленого міста, яку ми передамо місцевому уряду, що і вдалося зробити в якості подання пропозицій до Плану відновлення та розвитку громади. Проєкт отримав позитивний фідбек від міської ради, ми сподіваємося на реалізацію пропозицій у мирний час. Зрештою нам вдалося залучити 93 херсон_ок. Їхні відповіді були змістовними та чіткими. Ми також отримали позитивний фідбек від респондент_ок як щодо теми дослідження, так і щодо самого формату роботи. Це було важливо, адже в такий складний час необхідно було уникнути додаткових травм. Робота була розподілена на кілька тем.

Спочатку ми зосередилися на визначенні ідентичності міста, досліджуючи асоціації херсон_ок з Херсоном. Асоціації мешкан_ок є важливими маркерами у формуванні айдентики міста, підґрунтям для оновлення брендингу населеного пункту, створення дизайн-коду, переосмислення підходів в управлінні, розробки майбутніх стратегічних проєктів. Окрім візуальних образів, в аналізі слід звертати увагу на те, чи асоціації відображають сильні сторони міста, чи вказують на його слабкі місця. Разом з мешкан_ками ми створили Wordcloud (хмару слів), що відображає асоціації містян_ок з Херсоном.

Далі мешкан_ки розмірковували про те, за що вони люблять Херсон, а що їх засмучує. Ідентифікація особливостей міста та ставлення до нього його мешкан_ок через поняття любові захоплює емоційну сферу сприйняття людиною простору міста. У цій частині дослідження можна побачити багато схожих відповідей, які варто приймати до уваги як особливість міста, досліджувати такі аспекти при розробці стратегічних документів. Збереження масштабу міста, його помірності, пішохідності, доступу до річок, зелених зон і відмінності від мегаполісів є критеріями Херсона як міста для людей. Такі дані важливо враховувати при коригуванні Генерального плану міста, при подальшій роботі з документами формального та неформального планування, для запобігання змінам, що можуть поставити під загрозу основні сильні сторони міста саме для його мешкан_ок.

Вернакулярні або народні райони Херсона. Точки тяжіння та потенціал для покращення

Ми також спробували дослідити вернакулярні (народні) райони Центр, Таврійський, ХБК, Шуменський, Північний, Текстильний, Житлоселище, Забалка, Порт, Привокзальний, Воєнка, Острів, Млини, Нафтогавань, Сухарний. На відміну від адміністративних районів, такий підхід дозволив респондент_кам самостійно визначати межі своїх районів. Мешкан_ки відповідали на питання, який район їм подобається, крім їхнього, і чому. Дехто вважає, що їхній район є найкращим, і пояснює свою думку. У результаті відповідей респондент_ок сформувався певний рейтинг районів. Однак деякі з них не були згадані — це Шуменський і Текстильний, і ці території в майбутньому потребують дослідження для виявлення їхніх сильних сторін і покращення слабких. При розробці документів просторового планування варто враховувати нерівномірний розвиток територій, підтримувати слабкі місця та розвивати їхню ідентичність, щоб покращувати інвестиційну привабливість міста рівномірно.

Наступним кроком було оцінити потреби вернакулярних районів, базуючись на думці мешкан_ок. Було запропоновано відповісти на питання: «Уявіть, що ви маєте кошти на те, щоб покращити свій район. Що б ви зробили/збудували/покращили?» Тут херсон_ки звертали увагу на такі незручності у місті як відсутність пандусів, питних фонтанів, нестачу смітників, на деякі аспекти гендерної чутливості. Також звернули увагу на потребу масштабних змін: вони прагнуть розвитку велосипедної та транспортної інфраструктури, хотіли б збільшити зони озеленення, бачити більше громадських просторів, мати потужну вуличну спортивну інфраструктуру міста, спостерігати ревіталізацію закинутих радянських будівель.

Деяким районам, на погляд мешкан_ок, не вистачає магазинів, аптек, дитячих локацій — це особливо простежується у районах з гомогенною (однорідною) структурою забудови.Точні відповіді мешкан_ок з прив’язками до локацій дозволяють звернути увагу на потенціал районів, їхні можливі імпульси до покращення соціально-економічного життя.

На останніх етапах опитування ми працювали з точками тяжіння міста у контексті прогулянок і вихідного дня, а також виявляли слабкі території, зони деградації Херсона, дослідили локації, які є для херсон_ок улюбленим місцем відпочинку у святкові та вихідні дні. Зважаючи на безпекову ситуацію, ми просили відповідати у часових рамках до повномасштабного вторгнення, однак є деякі спостереження щодо просторів під час війни. Наприклад, деяким непопулярним у мирний час вулицям херсон_ки віддають перевагу у переміщенні сьогодні, бо вважають їх більш безпечними під час обстрілів через щільну забудову. Було створено мапу міста, базовану на цих відповідях. А також була сформована пропозиція щодо розвитку зелених коридорів між рекреаційними територіями.

Важливо досліджувати доступність таких «сильних» територій, створювати зв’язок між локаціями, а також звертати увагу на місця, що позбавлені точок тяжіння. Такі пустоти, зокрема у гомогенній забудові району Забалки чи Північного, можуть говорити про розбалансування території громади. Ділянки деградації міст можуть бути небезпечними для мешкан_ок, стримувати розвиток і процвітання Херсона, тому на них також варто звертати увагу при комплексному переосмисленні просторів.

Зважаючи на невелику вибірку респондент_ок, із покращенням безпекової ситуації робота з мешкан_ками у форматі офлайн зможе дозволити глибше дослідити потреби стейкхолдерів, райони та їхні перспективи при відновленні. Спільне створення візії може бути інструментом лікування колективної травми мешкан_ок міста, дозволить окреслювати горизонти тим, хто вагається щодо повернення додому.

Можливості міста на прикладі району ХБК

Якість життя мешкан_ок часто залежить від районів їхнього проживання, адже більшість часу вони проводять саме там. Важливо передусім звертати увагу на райони житлової забудови, знаходити шляхи для задоволення потреб різних груп населення, створюючи якісні простори для всіх та умови для соціально-економічного відновлення.

Мікрорайон «ХБК» (за радянських часів — рос. «Хлопчатобумажный комбинат») почав формуватися у 1964 році як просторова одиниця для проживання робітни_ць Бавовняного комбінату. Соціальне житло, наявність закладів освіти, спортивної інфраструктури та культурних просторів, зелених зон, доступу до берегу Дніпра, розташування санаторіїв та пансіонатів створювало зручну на той час міську систему.

Тут має бути галерея № 1

У рамках проєкту, крім графічних методів дослідження, було проведено SWOT-аналіз району, що дозволив знайти відповіді на слабкі сторони та загрози, а також використати сильні сторони і можливості як імпульс для розвитку певних аспектів. Попри значний потенціал для розвитку, пішохідну доступність інфраструктури в межах 5–15 хвилин, рекреацію та добросусідство, території району були деградовані і потребували переосмислення ще до 24 лютого 2022 року. В умовах повномасштабного вторгнення цей район, як і інші, страждає від ворожих обстрілів, має численні руйнації та стикається з новими викликами, зокрема пов'язаними з наслідками підриву Каховської ГЕС у червні 2023 року та затопленням частини Херсона.

Більшість викликів залежать від змінних факторів, тому відповіді на них можна буде знайти лише з покращенням безпекової ситуації та досягненням демографічної ясності. Йдеться про відновлення пошкодженого житла і питання розміщення мешкан_ок, які не мають можливості жити у своїх домівках через руйнації, у тому числі людей, які повернуться у зруйноване житло. Це створення робочих місць, ревіталізація закинутих будівель, робота з браунфілдами, оновлення транспортної інфраструктури, освітлення, створення веломережі, модернізація покриття та створення умов для безбар’єрності фізичної та ментальної. Крім цього, існує питання комеморації, інтеграції ветеран_ок, розвитку спорту — як професійного, адаптивного, так і масового, адже це може бути інструментом боротьби з травмами війни у суспільстві. У відповідь на ці виклики ми можемо визначити принципи, які стануть дороговказом для вирішення цих питань, якщо враховувати їх при проєктуванні. Це стосується досягнення Цілей сталого розвитку України до 2030 року, Стратегії біорізноманіття ЄС до 2030 року, Стратегії розвитку фізичної культури та спорту до 2028 року, партисипації та інших аспектів. Однак є теми, які можна м’яко переосмислювати вже сьогодні, щоб покращити простір, — зокрема ті, що були актуальними ще до повномасштабного вторгнення.

Наприклад, наявна пішоходизація вулиць і просторів у Херсоні сприяє покращенню життя мешкан_ок, роблячи район ХБК більш безпечним, сталим та екологічним. Мешкан_ки інтуїтивно виборюють право на пішохідність, зокрема обмежуючи рух автомобілів у дворах багатоквартирних будинків, створюючи безпечні умови для дітей. Також вулиця Миру, від Іллі Кулика до Університетської, фактично стала пішохідною завдяки зусиллям мешкан_ок, які сприймають її як частину Дніпровського ринку. Ця ділянка є важливою пішохідною віссю, що з'єднує різні частини ринку, виконує роль променаду та торговельного коридору, а під час окупації стала неофіційним місцем зустрічі херсон_ок, підтримки духу спротиву завдяки ініціативам Героя України Григорія Янченка.

Якщо придивитися до транспортної системи ХБК, то можна побачити, що район має певні переваги суперблоку, до яких сьогодні прагнуть європейські міста. Суперблок — це сучасна містобудівна модель Сальвадора Руеди, директора Агентства міської екології Барселони, яка передбачає об'єднання кількох міських кварталів у більші, частково закриті для автомобільного руху зони. Основні транспортні потоки проходять навколо суперблоків. Це робиться з метою створення більш комфортного та безпечного міського середовища для пішоход_ок і велосипедист_ок, а також зниження рівня шуму та забруднення повітря всередині блоку. Однак на відміну від Барселони, Херсон має інші морфотипи забудови.

Вулиця Миру потребує переосмислення для створення безпечних умов пересування пішоход_ок і процвітання торгівлі водночас. Оскільки обмеження руху транспорту в одній частині району зазвичай впливає на інші ділянки вуличної мережі, важливо враховувати питання мобільності. Через знижену швидкість руху в цій зоні, зумовлену пішохідними потоками та звуженням проїзної частини через торгівлю, інтенсивність руху на цій ділянці не є високою. Потенційно вулиця Залаегерсег, яка є паралельною вулиці Миру, може прийняти частину транзитного автотранспорту. Наприкінці та на початку ділянки Дніпровського ринку на вулиці Миру можна встановити шлагбаум для платного паркування автомобілів відвідувач_ок ринку (основними клієнт_ками є пішоход_ки, що живуть у межах пішохідної доступності) і для пропуску сервісного транспорту.

Таким чином, ділянка вулиці Миру у межах Дніпровського ринку може перетворитися на вулицю спільного користування, де буде місце і для променаду, і для відпочинку і для велосипедист_ок. Загалом розвиток пішохідних ділянок і зменшення транспортного транзиту у місті може позитивно впливати на якість життя і в інших районах Херсона, особливо у середмісті.

Важливою частиною району є деградоване спортивне ядро СК «Старт». Воно має потенціал розбудови спортивного комплексу для проведення тренувань і змагань міжнародного класу. Футбольне поле може бути обладнане трибунами, легкоатлетичним манежем, тенісними кортами, розташованими відповідно до оптимального напрямку північ-південь, а також паркувальними майданчиками для відвідувач_ок з інших районів і волейбольним майданчиком. Є потенціал до створення критого спортивного комплексу, де можуть проводити тренування та змагання з різних видів єдиноборств, акробатики, фехтування, легкої та важкої атлетики, плавання та з художньої гімнастики, яка потребує особливої висоти стелі (12 м). У Херсоні є значна проблема відсутності залів для такого виду спорту попри високу популярність гімнастики та багатий досвід тренер_ок. «Старт» має вигідне розташування у центрі мікрорайону, що має 15-хвилинну пішохідну доступність у межах всього району ХБК. Навколо розташовані заклади освіти, охорони здоров’я, що можуть використовувати територію для проведення своїх занять і заходів. У співпраці закладів може відбуватися реабілітація пацієнт_ок після травм на території СК, натомість спортсмен_ки змогли б відвідувати лекції з медицини, реабілітації, отримувати підтримку лікар_ок у підготовці до змагань у закладах охорони здоров’я, що розташовані по сусідству. При розбудові цього ядра Херсон зможе приймати на змагання та спортивні збори спортсмен_ок зі всієї України та навіть із-за кордону, створювати нові робочі місця, мотивувати мешкан_ок району до ведення здорового способу життя і слугувати амортизатором впливу війни на ментальне та фізичне здоров’я і можливої маргіналізації населення.

Якщо коротко розглядати загальну концепцію розвитку району, виходячи з його особливостей, можна зробити акцент на таких пунктах:

  • Розвиток закладів освіти, їх візуальне переосмислення, термомодернізація, посилення міжнародної діяльності, проведення заходів для дітей району, формування kids-friendly територій.
  • Розвиток мистецтва у районі, створення арт-хабу на території 2 блоку Бавовняного комбінату, влаштування там майстерень, repair cafes, мистецьких і виставкових просторів.
  • Розвиток спорту у районі. Створення професійного спортивного ядра на території спортивного комплексу «Старт». Розвиток масового спорту на територіях закладів освіти. Підтримка культури вуличного спорту.
  • Побудова виробничих підприємств або індустріального парку на території блоків бавовняного комбінату та ділянках brownfield.
  • Підтримка малого та середнього бізнесу, переосмислення Дніпровського ринку, створення тут пішохідних зон і громадських просторів, влаштування тут ярмарок, заходів для мешкан_ок району та його гостей, водночас відновлення зруйнованих ТЦ.
  • Модернізація інфраструктури закладів охорони здоров’я, влаштування безбар’єрного доступу до них, міжнародна співпраця й обмін досвідом у лікуванні та реабілітації спортсмен_ок, ветеран_ок, людей, що постраждали від повномасштабного вторгнення росії в Україну.
  • Створення зелених коридорів між територіями рекреацій, підтримка та розвиток біорізноманіття міста, ревіталізація парків згідно з політикою безбар’єрності та гендерної чутливості.
  • Розмінування прибережних територій, відновлення пляжів.

Виклики міста в контексті відновлення та розвитку. Необхідність формування концепції інтегрованого розвитку та інституту міста

У січні 2023 року розпочалася робота з розробки Плану відновлення та розвитку Херсонської міської територіальної громади. У рамках проєкту було сформовано дерево цілей та ключові пріоритети розвитку. Згідно з документом, Херсон у майбутньому — «Регіональний діловий центр трансформації економіки, знань та партнерств, європейська громада відновленої інфраструктури, модернізації системи споживання ресурсів та благополуччя місцевих екосистем, громада якісних соціальних послуг та просторів розвитку». Які кроки можуть наблизити досягнення цілей, якщо розглянути такі вектори розвитку з містопланувальної точки зору?

Станом на листопад 2024 року в Херсонській області зруйновано 6093 цивільні об'єкти, серед яких 4210 житлових будинків, 203 освітні заклади та 158 медичних установ, за словами начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна. Демографічна невизначеність і щоденні руйнування обмежують планувальний горизонт. Однак Kherson City Rethinking запропонував деякі інструменти, принципи та цінності, які могли б допомогти Херсону досягти цілей, що зазначені у Плані відновлення та розвитку. В основі роботи ми використовували метод «від загального до конкретного», поступово рухаючись від викликів відновлення національного рівня до рівня тактичного урбанізму.

Через депопуляцію та переміщення бізнесу у більш безпечні регіони у міській структурі Херсона загострюється проблема наявних закинутих будівель, збільшується кількість «браунфілдів» (закинутих промислових територій). Одночасно існують ризики розширення міста через забудову вільних ділянок, адже це часто є простішим варіантом, ніж ревіталізація. Такі рішення не відповідають принципам сталого розвитку і не є екологічними, тому варто зосередитися на наявних браунфілдах, вирішуючи проблему без розширення Херсона, навіть якщо в місті є вільні ділянки. Прикладом для натхнення може бути проєкт «КО-ХАТИ» від «МЕТАЛАБ», де порожній гуртожиток в Івано-Франківську перетворився на доступне житло для тих, хто втратив дім під час повномасштабного вторгнення.

Спільнота архітектор_ок і міських планувальни_ць сьогодні шукає шляхи для впровадження безбар’єрності, цифровізації, покращення житлових умов, забезпечення цивільної безпеки, поліпшення екологічної ситуації, переосмислення підходів до створення публічних просторів і комеморації. Громади прагнуть розвиватися згідно з Цілями сталого розвитку України до 2030 року. Такі запити часто вирішуються секторально, у межах дій певних структур, коли немає узгодження між сферами функціонування міста. Альтернативно всі виклики можуть вирішуватися системно й узгоджено завдяки Концепції інтегрованого розвитку (далі — КІР), яка може стати доказовим підґрунтям для розробки Генерального плану та Комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади на противагу можливому інтуїтивному плануванню. Важливою особливістю такого документу є розробка просторової документації згідно з потребами мешкан_ок і саме разом з мешкан_ками. КІР охоплює абсолютно різні сфери розвитку міста, від транспортної інфраструктури до питань гендерної чутливості та культурного потенціалу міста, де стратегічні цілі прив’язуються до локацій, з’являються у просторі, відображаючись на мапах міста. КІР може враховувати План відновлення та розвитку Херсонської міської територіальної громади. Такий підхід може гарантувати принцип людиноцентризму, верховенства права та демократії в Україні. Концепції інтегрованого розвитку існують у Львові, Чернівцях, Вінниці, Житомирі, а сьогодні гарним прикладом є розробка Концепції інтегрованого розвитку Сумської територіальної громади.

Каталізатором відновлення Херсона може стати створення місцевої інституції, що має експертність саме у просторовому розвитку. Це може бути своєрідний інститут розвитку міста, що проводитиме міські дослідження, реалізовуватиме проєкти міського планування, який може стати платформою для навчання фахів_чинь, проведення заходів залучення мешкан_ок і бути містком для взаєморозуміння між ними та органами влади. Інститути розвитку міста існують у Львові, Вінниці, Полтаві, Кривому Розі, а також створена комунальна установа «Агенція розвитку Миколаєва». Такі платформи допоможуть створити взаємодію різних груп населення, сприяти вирішенню конфліктів, пошуку сталих і справедливих рішень у Херсоні.

Проєкт Kherson City Rethinking досліджує та підтверджує потенціал Херсона як сталого, європейського міста. Його мешкан_ки понад усе чекають звільнення лівобережжя та перемоги України у війні, підтримують наших захисни_ць і мріють про відновлення, охоче долучаючись до процесів планування. Важливо справді змінювати підхід до проєктування просторів, залучаючи херсон_ок, орієнтуючись на принципи людиноцентризму, ЦСР’30 і натхненні кейси у інших громадах, щоб Херсон був не тільки містом про людей, а й містом для людей. Тут можуть допомогти Концепції інтегрованого розвитку міста як підґрунтя для розробки містобудівної документації, а також створення інституцій, що будуть досліджувати Херсонщину та реалізовувати проєкти, спрямовані на розбудову регіону.

Цей матеріал було створено Cedos в рамках «Лабораторії громадянської участі», він став можливим завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.

 

Чільне фото: Сергій Кубанов

Поділитися текстом