Протягом останнього року в пострадянських країнах було проведено чимало проектів, спрямованих на розвиток спільнот або залучення містян. Розвиток спільнот (community development) стає дедалі популярнішим — виникають організації, які займаються «коучінгом», розвитком або ж «здруженням» — консолідацією певних сусідств. Припускається, що випрацювання спільної ідентичності, солідарності або ж суб’єктивності спільноти — а в деяких випадках спільна ідентичність вже є, їй треба допомогти кристалізуватися — емансипує спільноту і надає їй важелів впливу. Таким чином, певна спільнота може самостійно вирішувати свої проблеми, не чекаючи ініціативи з боку держави або благодійних організацій. Зрештою, такий результат і є демократією в дії.
5 грудня 2015 року Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні провело круглий стіл «Досвід учасницьких проектів: від локальних ініціатив до створення інституцій», покликаний надати простір для рефлексії практикам учасницьких проектів. Під учасництвом чи партисипацією розуміємо підхід, коли цільова група проекту активно залучається до його творення. Згідно з концепцією PAR (Participatory Action Research), менеджер(к)ам проектів, які планують покращити ситуацію певної групи, варто орієнтуватися на роботу З людьми, а не ДЛЯ людей, адже інакше проект не буде сталим і довгостроковим чи може виявитись взагалі непотрібним.
Блок 1
У першому блоці свої ініціативи представили Євгенія Кулеба з організації Місто-Сад, яка розповіла про Сквер Небесної Сотні на Михайлівській у Києві, Павло Калюк зі спільноти «Подоляночка», Анна Доброва та Марічка Семененко з організації Містодія, які презентували проект ConnecTable, а також Андрєй Карпека з Мінської урбаністичної платформи, який розповів про проект Альтернативный дворик.
Блок 2
У другому блоці свій досвід презентували Наталя Тарнавчик, яка розповіла про залучення мешканців до оновлення дворів в рамках проекту розвитку та оновлення історичної частини Львова німецького товариства GIZ, Дмитро Заєць зі Школи добросусідства, організованої за підтрики Мерії Москви та Надзєя Ількевич, організаторка Школи супергероїв у Мінську. Презентацію «Чи повинні громадяни інфраструктурі? Пострадянський міськелектротранспорт між волонтерством, залученням та маніпулюванням» зробив дослідник Андрій Возьянов.
Блок 3
У третьому блоці виступали Анетта Проскуровська, яка розповіла про брюссельський досвід створення локальних спільнот, Мар’яна Куземська з львівського Інституту міста, яка розповіла про проект «Громади в дії», а також Ольга Драженко з київського Департамент містобудування та архітектури, яка розповіла про досвід залучення мешканців до обговорення розвитку міських парків.
