Підтримка міських енергосистем в межах програми LIFE: досвід Інституту міста Львова

Трансформація теплопостачання й енергетичних систем у Львові стає важливою складовою стратегії сталого розвитку міста. У цьому процесі акцент робиться на інноваційних проєктах, які реалізуються в рамках міжнародних програм, таких як LIFE та Horizon Europe. Взаємодія з європейськими партнерами, впровадження найкращих практик та розробка ефективних інвестиційних планів допомагають забезпечити зменшення викидів вуглецю і перехід до чистих енергетичних рішень. Ми поговорили з Максимом Терлецьким, в. о. директора комунальної установи «Інститут міста», про ключові аспекти реалізації таких проєктів, зокрема стратегії комунікації, залучення експерт_ок і важливість досвіду в успішному втіленні ініціатив.

Проєкт Support DHC — трирічна ініціатива, фінансована програмою LIFE. Інститут міста Львова спільно з 10 європейськими організаціями розробляє трансформаційні й інвестиційні плани для 10 операторів центрального теплопостачання з Італії, Німеччини, Австрії, Польщі та Литви, а в Україні підтримку отримує Львівтеплоенерго. Розкажіть, будь ласка, коротко про мету Support DHC і про його цілі.

Наше завдання — допомогти відібраним теплопостачальним підприємствам у створенні трансформаційних планів. В Україні зазвичай ці підприємства мають 10-річні Схеми теплопостачання. Одна з цілей — надати консультації пілотним теплопостачальним підприємствам і поширити їхні успішні практики на інші компанії в Європі. Для цього буде створена мережа теплопостачальних підприємств, які отримають додаткову підтримку. Також необхідно підвищити кваліфікацію працівників через навчальні курси та сприяти поширенню цих практик у Європі шляхом внесення пропозицій до європейських політик у сфері енергетики та теплопостачання.

Як виникла ідея цього проєкту?

Насправді це не було з нічого. У нас «зійшлися» два проєкти на темі теплопостачання у Львові. Один проєкт — це «Енергоефективний район» у Львові з трансформації Сихівського району, який реалізовував GIZ. У цьому проєкті консультаційну допомогу надавала  австрійська компанія AEE INTEC. Інший проєкт, який реалізовував Інститут міста та Львівська міська рада в рамках програми Horizon 2020, називається SPARCS — Sustainable Energy Positive and Zero Carbon Communities. Ця ініціатива була націлена на формування енергопозитивних районів. Йдеться про відновлювані джерела енергії та смарт-системи управління енергетикою, зокрема теплопостачанням.

У певний момент ми об’єднали зусилля задля того, щоб якісно напрацювати Просторовий енергетичний план для міста як рішення, налагодити якісний енергоменеджмент, зокрема у сфері теплопостачання. Ми почали співпрацю над двома проєктами, обмінювались ідеями з AEE INTEC і зрозуміли, що для подальшого розвитку нам необхідно більше ресурсів і нові проєктні ідеї.

Під час однієї із зустрічей обговорювали плани України приєднатися до програми LIFE. Колеги з Австрії поділилися своїм досвідом участі в проєктах цієї програми та згадали про конкурс, пов'язаний із трансформацією систем теплопостачання в містах. Ми вирішили розробити окремий проєкт для продовження співпраці, і ним став Support DHC. Спільно з AEE INTEC ми детально описали пропозиції для Львова, а колеги з Європи залучили до конкурсу кілька зацікавлених організацій. У результаті був створений консорціум під керівництвом німецької консалтингової компанії WIP, і ми разом подали заявку на участь у конкурсі програми LIFE.

Тобто фактично залучення іноземних партнерів взяли на себе AEE INTEC, правильно?

Кожна з організацій почала писати своїм партнерам. Далі разом із ними вийшли на спільний кол. Я особисто підключався до дзвінка з бібліотеки в Гельсінкі по дорозі до Львова із заїздом на конференцію у Брюсселі, щоб пояснити, чому в проєкті має брати участь Інститут міста та Львівтеплоенерго, якими є наші інтереси. Кожен із учасників поділився своїми інтересами, і в результаті ми вирішили працювати разом.

Як Інститут міста, ми також звернулися до наших партнерів, з якими раніше реалізовували проєкт SPARCS. Зрештою, до основного складу консорціуму долучилися навіть не партнери AEE INTEC, a партнери їхніх партнерів. Важливу роль у формуванні консорціуму відіграла асоціація ТЕЦ Німеччини (AGFW), а також WIP — невелика організація з хорошими контактами, яка взяла на себе координацію. Це був важливий крок, оскільки зазвичай такі проєкти координують великі організації. Процес підготовки заявок на програму LIFE тривав три-чотири місяці, і кожен учасник доклав зусиль, щоб знайти відповідні контакти і зробити свій внесок у проєкт.

А скажіть, чому партнерам з ЄС було цікаво взяти участь у проєкті? На чому ви робили фокус?

Ми стикаємося з викликами, подібними до тих, що є у багатьох європейських країнах. Цей проєкт не приділяє особливої уваги Україні. Головна мета — трансформація систем теплопостачання в Європі. Низькотемпературні джерела тепла є новаторськими навіть для багатьох європейських міст, тому наш досвід і потреби стали важливими для проєкту. Зазначалося, що рішення, які будуть розроблені, увійдуть до планувальних документів. Українські організації, як правило, більш відкриті до співпраці і трансформації своїх стратегічних документів, ніж європейські, особливо у сфері теплопостачання, де приватні компанії часто неохоче розголошують інформацію. Тому участь української команди сприйняли позитивно.

Крім українських організацій, ми маємо партнерів з Польщі, яких залучила асоціація Energy Cities та Литви. Також AGFW залучила підприємствj з Франкфурта-на-Майні. Я не акцентував на тому, що Україні потрібна особлива допомога — виклики схожі для всіх. Ми розповіли про великий потенціал трансформації системи теплопостачання, що може значно зменшити викиди CO2. І що навіть невеликі вдосконалення дадуть помітний ефект.

Австрійські партнери, які вже мали досвід роботи з нами, залучили кілька теплопостачальних підприємств у своїй країні, де навіть невеликі громади мають центральне теплопостачання. Таким чином, усі виклики й підходи до проєкту базувалися на спільних цілях, без акценту на особливі проблеми чи потреби України. Ми всі рухаємося в напрямку досягнення амбітних цілей, визначених Європейським Союзом, і виступили на рівних умовах з іншими партнерами.

Гаразд, тоді ось цей інноваційний компонент, який важливий для LIFE, як ви його знайшли?

Програма LIFE сприяє впроваджунню кращих практик та інновацій. Відповідно, фокусуючись на трансформації теплопостачальних підприємств Європи, які переважно використовують природний газ, ми скоріше зосереджували увагу на тому щоб привести їх до рівня кращих практик Європи, а не інновацій. У процесі обговорень у консорціумі ми зрозуміли, що для досягнення цих цілей необхідно зменшити споживання газу, декарбонізувати систему теплопостачання та впровадити відновлювані джерела енергії.

Колеги з AEE Intec  запропонували свої знання щодо інтеграції біомаси, ґрунтуючись на досвіді роботи в Австрії. Тим часом представники університету Гальмстада поділилися своїми напрацюваннями в галузі використання геотермального тепла. Вони проаналізували геотермальний атлас Європи і виявили, що у Львові на певній глибині є відповідна температура, що дозволяє розглянути можливість впровадження геотермальної енергії. Крім того, були присутні експерти в галузі теплових насосів, які також висловили готовність надати свою експертизу.

Уся ця експертиза організацій консорціуму наведена в заявці. Серед наших партнерів є організації, які розробляють інструменти для аналізу і планування роботи теплопостачавння, зокрема, програмне забезпечення, яке можуть використовувати міста. Інші партнери, у рамках проєкту, працюють над створенням рішень, що сприятимуть передачі знань і досвіду.

Для впровадження змін у європейському законодавстві ми співпрацюємо з асоціацією Euroheat & Power, що об'єднує експертні організації у сфері енергетики на європейському рівні. Ця асоціація, яка розташована у Брюсселі, активно залучена до обговорень на політичному рівні в Європейській комісії та має хорошу репутацію, що дозволяє їй брати участь у важливих дискусіях.

У процесі роботи над проєктом кожен учасник визначив свої можливості та пропозиції. Це багатосторонній  процес, у якому обговорюються потреби та завдання. На основі отриманої інформації ми сформулювали цілі проєкту та розробили план дій для їх досягнення.

Отже, умови й експертиза впливають на самі цілі? Виходять з цих факторів і умов конкурсу, формуючи таким чином проєкт.

Так. Програми європейської комісії, такі як LIFE, Horizon Europe та Interreg Europe, спрямовані на підтримку організацій, які можуть продемонструвати свою здатність реалізувати завдання проєктів. Організації без експертизи повинні залучати інші, досвідченіші компанії на умовах підряду, проте така практика зазвичай не отримує високої оцінки. Консорціуми можуть не обмежуватися кількістю партнерів, тому важливо залучити тих, хто зможе дійсно виконати заплановані завдання, а не просто бути отримувачем коштів, який найме інших на підряд.

Можливо, є ще якісь специфічні характеристики європейських програм, зокрема LIFE, крім того, що ви згадали? Крім того, що має бути оця спроможність?

Спроможність організації визначається наявністю кваліфікованого персоналу, реалізованими проєктами, публікаціями та звітами, що фіксуються у частині A проєктної заявки. Ці аспекти підкреслюються в тексті заявки, де зазначається, що організація має певні досягнення та проводить відповідну діяльність. Ще одним важливим моментом є те, що ми подавалися на конкурси, де 95% фінансування - грантові кошти, ьільшою мірою ці кошти спрямовані на оплату праці. Програма LIFE, зокрема підпрограма «Перехід на чисту енергію», створена для сприяння впровадженню чистої енергії, а не для фінансування будівництва таких об'єктів. Це важлива різниця, бо багато українських громад намагаються подавати проєкти для будівництва сонячних станцій. Наприклад, проєкт зі створення офісу декарбонізації може відповідати вимогам програми LIFE, але цей офіс має займатися консультуванням, а не будівництвом.

Створення сервісного центру, або one-stop shop, для допомоги мешканцям у впровадженні рішень щодо трансформації їхніх будівель — підходить. Що стосується  трансформації будівель — це для іншої програми. Розробка інвестиційних планів для теплопостачальних компаній є доречною, адже це сприятиме інвестиціям і трансформації теплопостачання в Європі.

Важливо також усвідомлювати, що у вас має бути кваліфікований персонал. Якщо його немає, не варто подаватися на участь у проєкті. Наявність команди, яка може виконувати завдання в рамках проєкту, є ключовою. Якщо ваш персонал вже працює і отримує 100% фінансування, то взявши новий проєкт, ви отримаєте 60% або 95% компенсації за діяльність, яку вже здійснюєте у своїй сфері.

На тверду частину насправді закладається дуже мало?

Взагалі не закладається. У межах програми Horizon Europe можливе фінансування проєктів, що передбачають закладення коштів на конкретні заходи, такі як закупівля обладнання або реалізація пілотних проєктів — наприклад, трансформація громадського простору з метою тестування інноваційних рішень. Колись ми готували проєкт, що передбачав розробку системи синтезу кисню в найбільш забруднених територіях міста та закритих приміщеннях. В такому проєкту, ми передбачали створення громадського простору, де мала би бути інтегрована ця системаю. Це був пілотний проєкт, мета якого полягала у перевірці ефективності технології та досягненні визначених цілей. Це приклад проєкту програми Horizon Europe із «твердим» компонентом.

Програма Horizon Europe орієнтована на інноваційні ідеї та пілотні кейси, яким часто потрібно продемонструвати свою ефективність та економічну доцільність.

Ідеї проєктів, які на перший погляд, можуть здаватися не зовсім доцільними, отримують фінансування саме через гранти, бо все, що вже довело свою економічну ефективність, зазвичай фінансується банками або іншими кредитними установами. Програма LIFE також підтримує подібні ініціативи.

Чи правильно розумію, що у Львова вже була стратегія енергоефективності і вона допомогла вам при подачі?

Львів має свою специфіку у сфері енергопостачання. Зокрема, місто розробило План дій у сфері сталого енергетичного розвитку та клімату (SECAP) і План дій Зеленого міста. Крім того, існує Концепція інтегрованого розвитку, що охоплює питання просторового планування. Ця інформація є важливою для планування системи теплопостачання.

Контент, що міститься у цих стратегічних документах, включений також до нашої проєктної заявки. Ми мали довести, що Львів готовий зменшити викиди відповідно до директив Європейського Союзу. Зафіксовані в документах цілі використовуються для підтвердження нашої готовності, а проєкт допомагає втілювати довгострокові плани міста. Більше того, ці стратегії зазвичай містять аналітику, яку можна використовувати під час підготовки проєктних заявок.

Інститут міста несе відповідальність за реалізацію цих стратегій, підтримуючи міську раду та інші структури у досягненні стратегічних цілей. Наша організація допомагає різним департаментам і підприємствам міста досягати цих цілей, що також відображено у самій заявці. Таким чином, стратегії справді працюють: ми активно їх використовуємо для налагодження контактів, комунікації з партнерами та планування і реалізації проєктів.

Дякую. Можливо, є вже якісь проміжні успіхи проєкту?

Проєкт розпочався, і ми поєднали його з процесом розробки Схеми теплопостачання міста. Команда розробників Схеми теплопостачання розробляє більшу частину рішень, а роєкт SupportDHC пропонує інноваційні практики та найкращі рішення, які використовує Європейський Союз для Схеми теплопостачання.

Ми очікуємо, що до кінця жовтня або на початку листопада ми об’єднаємо напрацювання обох команд у альтернативному сценарії Схеми теплопостачання міста. Наша мета — звести всі ці матеріали разом і мати готову схему до кінця року. Варто зазначити, що ми рухаємося швидше за інші підприємства теплопостачання проєкту, адже маємо чіткий дедлайн до кінця року за Схемою теплопостачання, тоді як реалізація проєкту триватиме до 2025–2026 років.

Наступного року ми плануємо зосередитися на інвестиційних планах і варіантах реалізації технічних рішень. Це можуть бути витрати з міського бюджету, кошти підприємства або пропозиції до банків. Також ми будемо шукати нові грантові можливості для підтримки ще більшої інтеграції інновацій та кращих практик у  систему енергетики Львова.

Які поради ви могли би дати іншим громадам, які також планують подаватися на програму LIFE?

Після першого року проєкту, усвідомлюючи, що цей конкурс буде оголошено повторно, ми зібрали новий консорціум. 60% його учасників становили члени нашого попереднього консорціуму, але координатор змінився. Ми подали заявку на новий проєкт під назвою EnableDHC, який є подібним до проєкту SupportDHC. Оскільки ми не могли подавати заявку від Львівтеплоенерго, ми залучили два інші підприємства теплопостачання з України: Стрийтеплоенерго та Полтаватеплоенерго. Проєкт був успішно поданий і прийнятий.

У жовтні ми проведемо стартову зустріч проєкту Enable DHC і річну конференцію SupportDHC та об'єднаємо всіх учасників разом. За цей час ми значно розширили нашу мережу європейських партнерів. У нас з'явився новий пул контактів, до яких можна звертатися по цікаві проєкти та ідеї. Я впевнений, що ми зможемо далі розвивати сферу теплопостачання в Україні завдяки проєктам, які виникнуть у рамках цих консорціумів. Фіналізуючи, можна сказати, що один проєкт слугує основою для інших, адже це можливість втілювати та запускати нові ініціативи.

У рамках програми LIFE, наприклад, є випадок, коли громадська організація «Центр розвитку й співпраці громад» з України підписала угоду з європейським проєктом, що допомагає містам впроваджувати SECAP. Завдяки цій угоді дві українські громади — Чорноморська та Нікопольська — були підключені до проєкту Own Your SECAP як фоловер-кейси. Тому важливо проаналізувати чинні проєкти в рамках програми LIFE. Якщо вони ще активні, слід звернутися до відповідних організацій з пропозицією про співпрацю, поділитися знаннями, досвідом та іншими ресурсами для налагодження комунікації. Наявність такої комунікації створює сприятливий фон для ініціювання спільних проєктів. Інформація про всі проєкти програми LIFE доступна з 1992 року на ресурсі LIFE Public Database, де зафіксовано, які організації брали участь, які партнери були залучені, які цілі ставилися та що було досягнуто. Раджу зосередитися на проєктах за останні два роки, адже вони зазвичай мають трирічний термін реалізації, і краще фокусуватися на тих, що ще тривають.

Важливо виходити на комунікацію з партнерами й активно брати участь у різних заходах, проєктах і конференціях. Наш блок поширення інформації повністю складається з участі в таких конференціях. Якщо ви хочете знайти і познайомитися з організаціями, які реалізують проєкти LIFE, вони зазвичай присутні на конференціях, адже програма LIFE фінансує участь представників різних компаній у цих заходах.Це ідеальні місця для пошуку партнерів, адже від них залежить багато аспектів. Щоб закрити всі цілі, які ви ставите перед проєктом, потрібно мінімум п'ять, а бажано десять-п'ятнадцять організацій у консорціумі. Це важливо, бо покладати всі зусилля на одну організацію не лише нереалістично, а й не вітається.Тому важливо заявляти про себе, дізнаватися, що роблять інші. І що особливо важливо — потрібно реально зануритися в тему. У нашому випадку ми змогли налагодити співпрацю частково завдяки попереднім двом проєктам, фінансованим GIZ, у рамках яких ми вже обговорювали найкращі практики з Віднем і Ригою. Також ми співпрацювали з Ляйпциґом, Інститутом Фраунгофера та іншими організаціями, які пропонують інноваційні рішення. Це допомогло нам отримати чітке уявлення про ситуацію. Я і мої колеги пройшли тренінги, присвячені трансформації енергетичних систем у містах, бо я не є спеціалістом у цій сфері і для мене це була нова тема. Але навчання  у рамках проєкту SPARCS дало мені змогу зрозуміти, що таке третя і четверта генерації теплопостачальних підприємств, а також зазирнути в майбутнє п’ятої.

Тому важливо виконувати «домашнє завдання» і заглиблюватися в тему, щоб легше комунікувати на одному рівні з іншими організаціями. Також варто ознайомитися з директивами, європейськими політиками та документами, на яких зосереджена програма LIFE. В описах проєктних заявок часто є посилання на ці документи, щоб довести актуальність проєкту та його відповідність європейським політикам.

Зазвичай громади мають конкретні потреби, які потребують вирішення, і всі переймаються цими проблемами. І тут часто виникає така ситуація: «Нам потрібні кошти, тому що ми хочемо це побудувати». Є приказка: «Якщо ви йдете за порадою, отримуєте гроші; якщо йдете за грошима, отримуєте пораду». Це важливий аспект у спілкуванні з потенційними партнерами й організаціями. Тому, щоб знати тему, потрібно спершу йти за порадою, а потім переходити до проєктів, рішень і залучення коштів.

Чільне фото: Паропроводи до Геотермальної електростанції Вайракей у Новій Зеландії.

Поділитися текстом

Facebook Twitter