Протягом останніх кількох років Чернівці регулярно потрапляють у новини у зв’язку з реалізацією сучасних та успішних проєктів з перепланування міського середовища — як в історичному центрі, так і на периферії. Попри певні обмеження, пов’язані з військовими діями на території України, місту вдається поступово покращувати свою інфраструктуру, роблячи її доступнішою та комфортнішою. Що ж цьому сприяє і яким чином виходить досягати таких результатів?

Так само у Чернівцях цьогоріч проходитиме Український урбаністичний форум, що поєднає у собі панельні дискусій та презентації, а також прогулянки, воркшопи та неформальне мережування із можливістю дослідити місто та познайомитись із місцевими активіст_ками. Зареєструватися на подію можна за посиланням.

Чернівці — друге місто України, що започаткувало практику проведення публічних консультацій щодо перепланування міських просторів

Одним із перших кроків до впровадження партисипативного процесу при розробці проєктів реконструкцій громадських просторів стало запровадження практики проведення публічних консультацій щодо перетворення міського середовища. Чернівці стали другим після Дрогобича містом в Україні, що почало застосовувати цей інструмент громадської участі. Перші публічні консультації стосувалися майбутнього вигляду Центральної площі міста. Вони були проведені у 2021 році за підтримки представників Ради Європи. Передувало цьому громадське обурення через несприйняття проєкту-переможця першого архітектурного конкурсу, що був проведений напередодні та не відображав запитів містян_ок. 

Загалом публічні консультації Чернівців передбачають два етапи залучення громадськості. Перший відбувається в онлайн-форматі. Якщо впродовж першого етапу було подано надто багато різноманітних пропозицій, опитування переходять в офлайн-формат. Він передбачає проведення фокус-груп та/або воркшопів.

Дмитро Домітрюк, головний архітектор Чернівців, зазначає: «Публічні консультації дозволяють залучити якомога ширшу авдиторію та зібрати якомога більшу кількість думок щодо майбутніх змін того чи іншого простору. Значною перевагою цього інструменту є те, що ініціювати публічні консультації може не лише міська рада, а й містяни та громадські організації, таким чином проявляючи свій інтерес до трансформацій публічного простору. Чернівці вже мають досвід використання результатів публічних консультацій задля формування технічних завдань на архітектурні конкурси. Одне з них стосувалось перепланування Центральної площі. Ми, як організатори архітектурного конкурсу, можливо, не очікували, що робота переможців виявиться настільки сміливою, тож реалізувати її буде не найпростішим завданням. Але це те, що майже повною мірою відображає бажання жителів міста».  

Тут має бути галерея № 1

Архітектурні конкурси — хороший інструмент у руках міської ради, яким потрібно вміти правильно користуватися

Практика проведення архітектурних конкурсів задля перепланування масштабних громадських просторів у Чернівцях досить швидко дала свої позитивні плоди. Ними можна вважати суттєве розширення географії учасни_ць, а також збільшення кількості та якості конкурсних робіт. Це все призвело до частішої появи цікавих та оригінальних об’ємно-просторових, транспортних і ландшафтних рішень. Архітектурні конкурси стали по-справжньому всеукраїнськими, а не «розіграшем» призових місць виключно з-поміж місцевих архітектор_ок. Так, за останній час перемож_ицями ставали представни_ці Рівного, Одеси, Києва, Дніпра і, звісно ж, Чернівців.

Читайте також:

Спільний дім. Український урбаністичний форум 2023. Конспекти дискусій

За останні три роки у Чернівцях пройшли архітектурні конкурси на перепланування Парку ім. Фрідриха Шиллера, вулиці Одеської, Центру культури та дозвілля ім. Тараса Шевченка, пам’ятника Юрію Воробкевичу, частини парку «Жовтневого», пам’ятника Володимиру Івасюку, спорткомплексу на проїзді Парковому та торгово-офісного центру замість ринку на вул. Сергія Скальда. У журі окремих конкурсів входили як місцеві фахів_чині, так і закордонні — до прикладу, Рудольф Граф, який раніше працював міським планувальником у Чернівцях у рамках співпраці міста із GIZ. До визначення проєкту-переможця на кращий ескіз пам’ятника Володимиру Івасюку була долучена його сестра Оксана Івасюк. 

Тут має бути галерея № 5

Одним із найбільш резонансних архітектурних конкурсів став конкурс щодо пам'ятника Юрію Федьковичу. На жаль, бажаного результату досягнути не вдалось: архітектурні колективи не змогли запропонувати варіант, який би влаштував більшість містян_ок. Це призвело до того, що Чернівецька міська рада прийняла рішення про проведення повторного конкурсу. Під час нього було збільшено призовий фонд, а скульптор_кам та архітектор_кам дозволили обрати місце розташування пам'ятника у сквері на власний розсуд. Саме з цієї другої спроби і вдалось обрати найбільш оптимальний варіант майбутнього пам’ятника, який станом на сьогодні вже встановлений у сквері поруч із колишньою Резиденцією митрополитів Буковини та Далмації. Він швидко став популярною фотозоною та точкою тяжіння у центрі міста — як мешкан_ок Чернівців, так і турист_ок. 

Пішоходизація центральної частини міста 

У 2022 році Чернівці тимчасово запровадили пішохідну зону в середмісті — на вихідні та святкові дні. Вона діяла впродовж двох місяців. За своєю площею ця пішохідна зона була однією із найбільших у країні. Її розмір можна порівняти із аналогічною у центрі Львова. Попри хвилю обурення і пересторог, які були ще до початку впровадження пішохідної зони, заборона заїзду приватного транспорту у центр Чернівців не призвела до колапсу. На вулицях доволі успішно співіснували пішоходи, велосипедист_ки, а подекуди й громадський транспорт, який продовжував курсувати звичними маршрутами. Експеримент із пішохідною зоною загалом можна вважати успішним, адже після його завершення деякі міські простори вирішили зробити пішохідними на постійній основі. 

Тут має бути галерея № 2

Готельний провулок, який був складовою експериментальної пішохідної зони, у 2022–2023 роках реконструювали та перекрили для проїзду транспорту. На одній його частині використали історичну бруківку, на іншій — крупноформатну безфаскову плитку, зручну для маломобільних груп населення. Згідно зі статистичними даними, зібраними місцевими громадськими активіст_ками, за три пікові години Готельним провулком проїжджали від 60 до 65 машин. Після реконструкції транзитний пішохідний рух цією ділянкою наразі становить близько 600 людей за аналогічний проміжок часу.

Ще одним наслідком експериментальної пішохідної зони стало перекриття транзитного проїзду на частині вулиці Музичного товариства. Ця ділянка логічно сполучає пішохідним зв’язком Центральну площу та площу Філармонії, що відповідає Інтегрованій концепції розвитку Чернівців. Нині розпочалася реконструкція частини вулиці Марії Заньковецької, яка була чи не в найгіршому стані у центрі міста. Після закінчення ремонтних робіт із незручної запаркованої вулиці вона перетвориться на комфортний громадський простір із деревами, багаторічним озелененням і місцями для сидіння. 

 

Реалізація демо-проєкту за співфінансування GIZ 

Яскравим прикладом людиноцентричного дизайну при проєктуванні вуличної інфраструктури у місті Чернівцях можна назвати зупинку громадського транспорту на перехресті вулиць Богдана Хмельницького й Університетської. Тут на місці хаотичної парковки, котра не мала твердого мощення, з’явилося перше у місті підвищене перехрестя та питний фонтан, а також було встановлено кассельські бордюри, котрі допомагають низькопідлоговому громадському транспорту під’їжджати впритул до платформи посадкового майданчика. Це стало ще більш актуальним у зв’язку з тим, що впродовж останніх трьох років місто збільшило кількість комунального автобусного транспорту з 0 до майже 60 одиниць, закупило 10 нових тролейбусів PTS-12, а також очікує на результати проведеного тендеру щодо закупівлі ще близько 50 тролейбусів. Варто зазначити, що зупинка громадського транспорту була реалізована за співфінансування GIZ у межах проєкту міжнародної технічної допомоги «Місто для людей: дружнє до пішоходів середмістя». 

Як зауважує Дмитро Домітрюк, «при визначенні місця реалізації демо-проєкту було проаналізовано відразу декілька локацій. Зупинка на вулиці Богдана Хмельницького найбільше підходила, тому що вона закривала питання і по транспорту, і по публічному простору. Тобто тут перепліталися ті шляхи і ті запити, які потрібно було задовольнити цим проєктом». 

Тут має бути галерея № 3

Озеленення як невід’ємна складова міського простору

Довгий час Чернівці послуговувалися типовою для українських міст практикою озеленення, котра передбачала скошення трави, кронування дерев і висадку однорічних квітів на площах. Такий підхід змінився після зміни керівного складу КП «Чернівецький трест зеленого господарства та ПЗР». Керівниця комунального підприємства та її заступниця переїхали до Чернівців із Маріуполя.  

Правильне використання озеленення — не менш важливий елемент людиноцентричного підходу до проєктування міських громадських просторів, ніж забезпечення доступності або збір запитів громадськості. Типовою для Чернівців практикою протягом останніх двох років стало об’єднання лунок дерев у великі суцільні зелені зони з додатковою висадкою кущів між тротуаром та проїзною частиною. Це сприяє зменшенню як аудіального, так і візуального шуму у місті. Такий підхід наразі успішно реалізований на вулиці Лесі Українки та вулиці Героїв Майдану. 

Тут має бути галерея № 4

Варто зазначити, що на деяких вулицях міста вперше за останні 100 років з’являється озеленення. До них належить, до прикладу, вулиця Банкова, реконструкція якої була здійснена у 2023 році. На ній з’явилися не тільки дві антикишені, що покращують безпеку руху, а й десять дерев з багаторічним озелененням. 

За словами Наталії Гончарової, заступниці начальниці КП «Трест зеленого господарства та ПЗР», у планах міста є створення кишенькових парків (невеликих зелених зон на відстані 10 хвилин пішки одне від одного). Таким чином туристичні локації будуть пов’язані між собою комфортними шляхами, а деякі з них отримають потенціал стати точками тяжіння. Окрім того, у планах комунального підприємства таке:

  • озеленення вулиць міста декоративними квітами у вазонах;
  • залучення приватних підприєм_иць до озеленення прилеглої території закладів громадського харчування;
  • максимальний перехід на багаторічні трав'янисті зелені насадження, які є найкращим і найдешевшим способом охолодження вуличних поверхонь;
  • створення умов для самоідентифікації кожного парку та скверу;
  • підтримка, розвиток та оновлення концепції у пейзажах і видових картинах;
  • розгляд парку як музею, який демонструє культуру людини по роботі з рослинами, міською природою та національними ландшафтами.

Одним із останніх прикладів якісного озеленення у місті Чернівцях стало «розбетонування» тротуару на вулиці Кафедральній. Воно передбачало демонтаж частини мощення, підготовку місця під посадковий матеріал і висадку 6 саджанців дерев. Таким чином місто продемонструвало готовність до зміни помилкових проєктних рішень та розуміння потреби забезпечення комфортного середовища для пішоходів. 

Залучення бізнесу до роботи над міським середовищем 

В умовах обмежень, пов’язаних із повномасштабним вторгенням, міська влада Чернівців не могла здійснювати капітальні масштабні роботи за бюджетні кошти. При цьому у містян_ок та внутрішньо переміщених осіб був запит на появу у місті доступних, зручних і красивих рекреаційних об’єктів, у яких можна було би відпочивати від інформаційного навантаження та знижувати рівень стресу. Виходом із цієї ситуації стало залучення до реконструкцій місцевих підприєм_иць, які стали меценат_ками реконструкції трьох скверів: на вулиці Михайла Коцюбинського, Мирона Кордуби та Соборній площі. 

Василь Зазуляк, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів, розповідає: «Враховуючи те, що мер — виходець з бізнес-середовища і має обширні зв’язки з бізнесом, то, звичайно, використовуючи свої знайомства, просив підприємців, яким не байдуже місто, долучатись до міських перетворень». 

Саме зі співпраці бізнесу та міської ради й розпочались якісні перетворення міського простору. Першим публічним простором, який був реконструйований за меценатські кошти, став Попівський сквер, ремонт якого розпочався у 2021 році — одразу після місцевих виборів. 

Тут має бути галерея № 6

Перевагою залучення коштів представни_ць бізнесу до реконструкцій громадських просторів можна назвати можливість використання у проєктах дорожчих і нетипових матеріалів, а також застосування новітніх технологічних інструментів. До них можна віднести, до прикладу, засоби освітлення скверу на вулиці Мирона Кордуби й аудіальні елементи цього об’єкту. 

Людиноцентричні підходи до проєктування вулиць і громадських просторів Чернівців поступово покращують безпеку та комфортність обласного центру. Окрім того, ці процеси ілюструють наявність у місті запиту на зміни, який до цього був дещо непомітним у зв’язку з браком якісних перетворень вуличного простору. Варто сподіватися, що людиноцентричні підходи до проєктування будуть сталою складовою роботи міської ради Чернівців у майбутньому, незалежно від зовнішніх чинників.

Поділитися текстом