Комплекс Unbroken у Львові: як створення реабілітаційного кластеру впливає на розвиток навколишнього району?

Із повномасштабною війною в Україні загострилася потреба в послугах з якісної фізичної та психологічної реабілітації військових і цивільних, а також їхньої подальшої соціалізації й реінтеграції. У Львові нова реальність стала поштовхом для створення  комплексу Unbroken — кластеру медичних установ, у центрі якого розташований Національний реабілітаційний центр. Розбудова об'єкту почалася ще до 2022 року з об'єднання трьох лікарень і створення першого медичного об’єднання Львова. Однак нові виклики спричинили необхідність не лише інтенсивного розвитку медичної частини комплексу, а й створення супутньої інфраструктури: пішохідної, логістичної та рекреаційної. Певною мірою прискорила процес оновлення комплексу пандемія COVID-19, наслідком якої були додаткові інвестиції в окремі медичні об’єкти міста.

Нині реабілітаційний кластер Unbroken позиціонує себе як «унікальна екосистема людяності». Він розташований у Шевченківському районі Львова на теренах історичних місцевостей Замарстинів, Голоско, Збоїща та Знесіння. Як цей район розвивався та змінювався з часом, і який вплив на його розвиток мало створення медичного кластеру Unbroken?

Пізній СРСР і пострадянській період: типологічне формування району

Район навколо комплексу Unbroken типологічно був сформований у часи пізнього СРСР. Це стосується основних навколишніх магістралей — вулиць В. Липинського, В. Чорновола, І. Мазепи, П. Орлика, І. Миколайчука, А. Лінкольна, Б. Грінченка та Замарстинівської. Окремі ділянки деяких із них історично були приміськими селами, приєднаними до Львова та перебудованими протягом 1970–1980-х років. Згідно з генеральним планом, затвердженим у 1956 році, через район планувалася побудова північного півкільця: від транспортної розв’язки на вулиці Б. Хмельницького через Збоїща та вулицю Варшавську до вулиці Т. Шевченка.

Переважний тип забудови навколо комплексу Unbroken — радянські п’яти- та дев’ятиповерхівки, меншою мірою — чотирнадцятиповерхівки та будинки 1950-х років малосімейного типу. Поміж цими об’єктами впродовж останніх 20 років з’явилися новобудови — як окремо стоячі, так і житлові комплекси.

У 1970-х роках під час будівництва нового мікрорайону вздовж вулиці І. Мазепи був закладений Замарстинівський лісопарк — найбільша зелена зона району. До цього ж періоду належить остаточне каналізування русла річки Полтва, що простягається паралельно вулиці В. Липинського. Тоді ж, наприкінці 1970-х, у мікрорайон проклали тролейбусну лінію № 13 (нині — № 33), яка проходить вулицями В. Чорновола, І. Мазепи та частково Замарстинівською і Б. Грінченка.

Проєктування підземних ділянок швидкісного трамваю, які мали сягати району, розпочалося у 1970-х роках, проте на початку 1990-х років від цього проєкту відмовилися через складність реалізації у центральній частині міста та фінансову кризу пострадянського періоду. З цієї ж причини у Львові різко скоротилися темпи житлового будівництва. Певний час Шевченківський район не був привабливим для бізнесу. У 1990-х роках було прийнято остаточне рішення щодо демонтажу трамвайної лінії на вулиці В. Липинського до автостанції № 2 (нині — автовокзал «Північний»). Також було сформовано кілька ринків: за вулицею П. Орлика, вздовж вулиці Б. Грінченка та на вулиці І. Миколайчука. 

Важливим спортивно-рекреаційним об’єктом району був старий міжвоєнний відпочинковий комплекс з відкритими басейнами, побудований у 1930-х роках для проведення Чемпіонату світу зі стендової стрільби. В часи СРСР його реорганізували у навчально-спортивний комплекс «Спартак», котрий проіснував до 2000-х років, а згодом почав занепадати.

Медичні установи, на базі яких був створений реабілітаційний комплекс Unbroken, були побудовані у 1970-х і 1990-х роках відповідно. Комунальна міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги імені Св. Пантелеймона зведена на місці колишніх цегелень і глиняних кар'єрів за типовим проєктом, який був допрацьований у зв’язку зі складним рельєфом ділянки будівництва. Заснований у радянський період медичний кластер став основою для його майбутньої розбудови.

Невеликі тактичні зміни та розвиток громадської активності

У середині 2010-х років район навколо нинішнього реабілітаційного комплексу Unbroken почав зазнавати невеликих, але досить помітних змін — завдяки формуванню спільноти та зародженню низових ініціатив мешкан_ок. Цьому сприяв запуск програми громадського бюджету, котрий дозволяв отримувати фінансування на проєкти громади району. У листопаді 2016 року проєкт реконструкції Замарстинівського парку, розроблений «Групою 109», став переможцем першого року Громадського бюджету. Він передбачав відновлення центральної алеї, бокових доріжок, встановлення освітлення та лавиць. Через складність рельєфу проєктованої зони проєктно-кошторисна документація на цей об’єкт розроблялася до серпня 2017 року, а роботи проводились у кілька етапів протягом наступних років. У 2024 році проєкт допрацювали у контексті користування ним пацієнт_ками медичних установ поруч. Нині відбувається його активна реалізація одразу на кількох ділянках.

У 2016–2018 роках лугопарк 700-річчя Львова оновили: проклали мережу пішохідних доріжок, впорядкували зелені насадження й облаштували освітлення для комфортного пересування. Згодом у межах акції «Озеленення України» коштом бізнесменів на південному схилі парку був відновлений яблуневий сад, інформацію про існування якого можна знайти на картах XIX століття. Покращення простору тривали й надалі — у 2022 році там відкрили мультифункціональний дитячий майданчик, збудований за кошти благодійника.

Водні об’єкти району теж потребували відновлення, тож у 2020 році громада житлового району Голоско подала на громадський бюджет Львова проєкт «Кришталева перлина Голоска і рай для черепах (облагородження озера Стосика)». Він передбачав часткове очищення водойми, а також укріплення берегів і дамби габіонами. Наразі реалізація проєкту не розпочата, попри те, що він підтриманий у ході публічного голосування.

Активні мешкан_ки території навколо медичного кластеру брали участь у проєкті «Громади в дії», метою якого було посилення спроможності громадянського суспільства. Серед підтриманих ініціатив були такі:

• Мікрогромада Топольна-Замарстинів: встановлення вуличних тренажерів як перший етап ревіталізації стадіону на вул. А. Лінкольна, 23.
• Мікрогромада Щурата: облаштування майданчика для дозвілля та футбольного поля на вул. Д. Леннона, 39.
• Мікрогромада Чорновола: формування вхідної групи у лугопарк 700-річчя Львова.

У 2017–2020 роках була проведена реновація публічної бібліотеки на вулиці І. Миколайчука. Вона була повністю відремонтована й оновлена, отримавши окремий безбар’єрний вхід, нові сучасні меблі та технічне обладнання. Нова медіатека нині вирізняється зручним зонуванням простору, де є місце для мінігалереї, дитячої кімнати, лекторію, читального залу, а також зони для відпочинку та кавабрейків. Таким чином, мікрорайон отримав простір для спільної діяльності мешкан_ок, сприяючи культурному розвитку громади.

Однією з найцікавіших ініціатив громади стало проведення щорічного добросусідського фестивалю мікрорайону — «Балатон-фест». Його ціль — формування спільноти задля вирішення важливих і цікавих питань території, сформованої вулицями Топольною та Замарстинівською. Ініціатива сприяє знайомствам сусід_ок одне з одним та пошуку однодум_иць.

Нове дихання району: масштабні інфраструктурні проєкти

Вулиці району, спроєктовані ще в радянський період, довгий час не відповідали сучасним потребам мешкан_ок. Це зумовлено як зміною підходу до проєктування з автомобілецентричного до людиноцентричного, так і появою нового контексту: важливих точок тяжінь, житлових комплексів чи підприємств. Зважаючи на це, район навколо медичного кластеру тривалий час потребував масштабних реконструкцій вуличної інфраструктури, робота над якими почалася ще до повномасштабного вторгнення. Нині ж, враховуючи створення Національного реабілітаційного центру, відбувається інтенсивна реалізація уже розроблених проєктів і планування нових — відповідно до викликів, потреб та вимог сьогодення.

Попри те, що реконструкція вулиць І. Мазепи та Б. Грінченка ще не розпочата, робота над нею триває вже давно. Перші напрацювання щодо розробки проєкту були здійснені у 2017 році під час проведення громадських обговорень, ініційованих ЛКП «Інститут просторового розвитку» та підтриманих представни_цями Львівської міської ради. Кошти на реалізацію були знайдені цьогоріч у рамках проєкту «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України», що передбачає отримання позики на 9,8 млн євро від Європейського інвестиційного банку. У межах реконструкції планується влаштування смуг для громадського транспорту (автобусів і тролейбусів) посередині вулиці з облаштуванням зупинок острівного типу. Таке рішення є унікальним для України, адже у більшості випадків смуги для колісного громадського транспорту розміщуються у крайніх правих смугах.

Реконструкцію вулиці П. Орлика розпочали у липні 2020 року за проєктом ЛКП «Інститут просторового розвитку». На ній передбачили паркомісця для відвідувач_ок медичних закладів і забезпечили безбар'єрні входи на територію комплексу. На вулиці також облаштували зупинки громадського транспорту, хоча станом на кінець 2024 року жоден маршрут тут не проходить (окрім невеликої ділянки від вулиці Віри, Надії та Любові до перехрестя з вулицею І. Миколайчука). Таким чином місто закладає основу під майбутнє розширення транспортної сітки, а відповідно — і покращення доступності району.

Ґрунтову ділянку вулиці І. Миколайчука (від вулиці П. Орлика до Голосківського цвинтаря) було облаштовано у 2020 році. До цього часу типологічно вона мала вигляд польової дороги без твердого покриття. Реконструкцією було передбачено дві смуги руху, велосмуги, тротуари, освітлення та інфраструктуру для громадського транспорту.

У 2022 році Львівська міська рада провела архітектурний конкурс на реконструкцію вулиці І. Миколайчука (від вулиці В. Щурата до Полтв’яної). Проєкт-переможець передбачав влаштування двох виділених смуг громадського транспорту по центру вулиці та двох смуг руху загальноавтомобільного транспорту з обох боків. Початково на перетині вул. І. Миколайчука, Полтв’яної та А. Лінкольна запроєктовано унікальну кільцеву транспортну розв’язку з трамвайним кільцем і колією відстою, проте це рішення буде переглянуто. Для реалізації планів наразі вдалося знайти кошти у розмірі 5 млн євро від Уряду Франції на ділянку проєкту. Їх достатньо для здійснення лише першого етапу робіт, який не передбачає реалізацію трамвайної складової проєкту. У найближчому часі завершиться демонтаж двох ринків з МАФів, які не дозволяють прокласти якісну пішохідну та велосипедну інфраструктуру з забезпеченням доступності та безбар’єрності. У планах міста — проведення архітектурного конкурсу на новий ринок, у якому приватні підприєм_иці зможуть надавати свої послуги. Крім того, проєктом передбачене знесення кількох приватних будинків, розташованих у межах червоних ліній — після оцінки, компенсації та викупу цих об’єктів.

Таким чином, з розвитком медичної інфраструктури і розумінням потреби покращення мобільності у районі всі три магістральні вулиці, які безпосередньо оточують кластер Unbroken, отримали абсолютно нове сприйняття та бачення їхнього розвитку. Після реалізації запланованого комплекс отримає якісне трамвайне, автобусне та тролейбусне сполучення з іншими районами Львова. Попри складний рельєф території, всі проєкти розробляються з урахуванням вимог доступності, передбаченою велоінфраструктурою та пріоритетом для громадського транспорту.

Житло та соціальна інфраструктура

Найбільшим спортивно-торгово-розважальним центром району поблизу реабілітаційного комплексу Unbroken є «Спартак», побудований на місці занедбаного однойменного навчально-спортивного центру. У 2008 році Львівська обласна рада виставила споруди цього об’єкту на приватизацію конкурсним способом, а Львівська міська рада мала прийняти рішення про право оренди на цю земельну ділянку задля будівництва льодової арени, відкритих спортивних майданчиків, гостьових апартаментів, басейну та спортзалу. У 2015 році стало відомо про будівництво житла, хоча це не відповідало цільовому призначенню земельної ділянки. Лише через 3 роки виконком ЛМР затвердив містобудівні умови на будівництво, адже девелопер ТзОВ «Львівбудмакс-Інвест» замість житлового комплексу передбачив будівництво мультифункціонального центру з льодовою ареною. Остання донині так і не реалізована.

Щодо житлових комплексів району, чотирма найбільшими є «Greenville Park Lviv», «Avalon Flex», «Avalon Time» та «Avalon Light». Вони розташовані в межах вулиць Замарстинівської, І. Мазепи та Топольної. Внутрішня територія ЖК «Greenville Park Lviv» є повністю закритою від автомобілів. Вона має вигляд невеликого скверу, у якому передбачені місця для відпочинку, дитячі ігрові зони, прогулянкові алеї та спортивні майданчики. Перші поверхи комплексу відведені під комерційні об’єкти, а висота секцій варіюється від 4 до 20 поверхів.

Девелопер «Avalon» побудував у районі одразу кілька житлових комплексів висотністю 6–10 поверхів. Найцікавішим серед цих об’єктів є ЖК «Avalon Time» на вулиці В. Липинського. Для його зведення було здійснено каналізування високовольтної лінії електропередач. Щоправда, забудова цієї зони викликала невдоволення громадських активіст_ок, адже ще у 2015 році виконавчий комітет ЛМР погодив створення на цій ділянці парку «Індустріальний». Не без скандалів відбувається і будівництво ЖК «Avalon Flex». Під час зведення житлового комплексу будівельним сміттям було засипане озеро. Попри те що об’єкт обстежувала спеціальна комісія ЛМР, що має на меті зобов’язати девелопера відновити водойму, все ж представни_ці громадськості припускають, що згодом тут з’явиться заклад громадського харчування. Про це свідчить опублікований проєкт внесення змін до детального плану території, що наразі проходить етап публічних обговорень.

По сусідству з ЖК «Avalon Time» розташований нетиповий для України об’єкт сакральної архітектури — Монастир отців-оріоністів святих Петра і Андрія, спроєктований швейцарським архітектором Маріо Ботта. Поблизу нього є став гідроакумулятивного призначення, який також відіграє роль технічної водойми. Площа водного дзеркала складає 0,28 га, що робить став найбільшим у районі. Він має значний потенціал до облагородження — як і зелена зона поблизу.

Великі девелопери створюють у районі переважно якісну житлову інфраструктуру з точки зору архітектурної складової, однак часто ігнорують містобудівний контекст. Комплекси погано інтегровані у садибну мережу вулиць, притаманну деяким місцевостям. Крупні житлові об’єкти створюють додаткове навантаження на мережі, об’єкти соціальної сфери та транспортну систему міста, які не є готовими до таких разючих змін.

Також важливим для району житловим об’єктом є заплановане соціальне житло для внутрішньо переміщених осіб і людей, котрі проходять реабілітацію у медичному центрі Unbroken. Будинки розташовуватимуться безпосередньо біля лікарень і належатимуть муніципалітету Львова. Проживання у них буде можливе на умовах оренди тривалістю від 6 місяців до року. Для будівництва комплексу планують використати типологію міської вілли, у якій передбачені безбар’єрні входи на перший та другий поверхи, що є можливим завдяки розміщенню будівель на рельєфі. Окрім того, всі споруди матимуть бомбосховища. Згідно з концепцією, проєктні рішення об’єкту направлені на формування комфортного житлового середовища та добросусідства. Автором проєкту виступило архітектурне бюро Drozdov Partners. Попри те, що соціальне житло перебуває на стадії активного будівництва, наразі місто остаточно не визначило модель утримання об’єкта.

Основні об’єкти екосистеми UNBROKEN

Національний реабілітаційний центр — це радянська 7-поверхова споруда, орієнтована на південний захід. Попри те, що початково вона проєктувалась як заклад охорони здоров’я, все ж функціональність цієї будівлі не відповідала сучасним потребам у забезпеченні якісних медичних послуг. Реконструкцією Національного реабілітаційного центру займалася львівська архітектурно-інжинірингова компанія abmk. Її фахів_чині не тільки надали нові функції приміщенням споруди, а й оновили її зовнішній вигляд, що змінило сприйняття медичного закладу у навколишньому середовищі.

Нове фасадне вирішення основного корпусу реабілітаційного центру є енергоефективним, проте воно не потребує непропорційно великих витрат на реалізацію. Модернізацію фасаду виконувала компанія ZFB, використавши для цього сітчасті сонцезахисні системи FAСID німецького виробника Schüco, які не допускають надмірного перегріву об’єкту в літній теплий період року.

Крім нового фасаду, будівля отримала панорамний ліфт, який не тільки забезпечує доступність, а й акцентно виділяється на тлі білого сітчастого фасаду. На даху передбачена тераса для відпочинку та реабілітації. Госпітальний корпус і поліклініка поєднані між собою новим надземним переходом, завдяки якому була забезпечена доступність і зручність пересування пацієнт_ок між різними медичними установами.

Наразі триває реалізація дерев’яної надбудови одного блоку центру, а в планах — побудова нового 9-поверхового хірургічного корпусу за проєктом японської студії Shigeru Ban Architects. Поблизу цих об’єктів у 2024 році запрацювала протезна майстерня площею 1000 м². Вона має модульну конструкцію з використанням деревʼяних CLT-панелей.

Кілька об’єктів екосистеми Unbroken розташовані на значній відстані від головного реабілітаційного центру, що є однією з причин потреби покращення транспортної доступності міста — як для громадського транспорту, так і для власни_ць приватних автомобілів. Останні наразі частково запарковуються на велосмугах вздовж вулиці П. Орлика.

***

Район навколо реабілітаційного кластеру Unbroken типологічно був сформований у часи пізнього СРСР, коли на ділянці заклали кілька медичних закладів і сформували основні магістралі. Протягом тривалого часу район не зазнавав якісних змін, проте з початку 2010-х років ситуація значною мірою змінилася через побудову житлових комплексів, відкриття торгових центрів, активізацію бізнесу й отримання мешкан_ками можливості долучатися до прийняття рішень. Громада адвокатувала покращення благоустрою навколо себе, беручи участь у громадському бюджеті міста. З часом район привернув увагу великих приватних інвестицій.

Після реформи децентралізації, яка розширила повноваження органів місцевого самоврядування та збільшила фінансову автономію, уряд Львова почав робити ставку на покращення інфраструктури району. Формування першого територіального медичного об’єднання міста стало додатковим стимулом до реалізації запланованого. Попри це, вже за кілька років візія дещо змінилась — у зв’язку з повтомасштабним вторгненням та розбудовою реабілітаційного комплексу Unbroken. Окрім появи додаткової медичної інфраструктури, у районі з’являється і соціальне житло. Пріоритетом стає покращення логістичної доступності — як транспортної, так і пішохідної. Оскільки багато об'єктів досі перебувають на стадії проєктування та будівництва, періодично досі допускаються певні помилки щодо комплексності підходів, проте якісні зміни міського середовища району поступово стають видимими та відчутними.

Матеріал є частиною Українського Урбаністичного Форуму 2024. Форум організовує аналітичний центр Cedos, стаття вийшла за підтримки Фонду імені Гайнріха Бьолля.

Поділитися текстом

Facebook Twitter