2016 року в Івано-Франківську вперше запроваджується бюджет участі. Поява нового інструменту залучення громадян до міського розвитку та нового джерела фінансування громадських проектів є, безперечно, позитивним явищем. Однак, Івано-Франківськ не використовує весь потенціал бюджету участі через недосконале інформування, складність голосування, проблеми з імплементацією та відсутність залучення громади до всіх етапів бюджету участі.

Бюджет участі — це інструмент прямої демократії, за допомогою якого громадяни беруть участь у прийнятті рішень щодо розподілу бюджетних коштів. Може мати різні назви: бюджет участі, учасницький бюджет, громадський бюджет, партисипативний бюджет.

Метою запровадження бюджету участі Івано-Франківська, відповідно до рішення міської ради № 52-4 від 11 березня 2016 року, є розвиток демократичного суспільства і громадянської освіти, удосконалення діалогу між владою і громадою, створення та підтримка повноцінного громадського простору, вирішення соціально значущих питань, активізація жителів щодо участі у бюджетному процесі.

Складовими бюджету участі Івано-Франківська є п’ять етапів: 1. Інформаційна і промоційна кампанія. 2. Подання проектів громадянами. 3. Перевірка проектів експертами виконкому. 4. Голосування за проекти громадянами та підрахунок результатів. 5. Реалізація проектів виконкомом та оцінка процесу.

Ми проаналізувати запровадження бюджету участі в Івано-Франківську на різних етапах і виявили низку проблем, для вирішення яких пропонуємо вжити наступні заходи.

Залучити громаду до адміністрування. Запровадження в Івано-Франківську бюджету участі було не лише ініційоване, але й повністю здійснюється силами виключно місцевого самоврядування. Не було відкритого залучення громади, активістів, міських ініціатив та громадських організацій до процесу запровадження бюджету участі: розробки моделі, створення нормативної бази, адміністрування, експертизи поданих проектів. Тобто, бюджет участі не є учасницьким повністю, на всіх етапах.

У Польщі і багатьох українських містах (наприклад, Черкасах, Полтаві, Львові, Житомирі та інших) існують координаційні ради, до яких входить порівно працівників органів місцевого самоврядування і громадських активістів. До компетенції цих рад належить розробка процедури проведення бюджету участі і розробка його нормативної бази, технічне відсіювання і затвердження результатів експертної перевірки проектів, загальний нагляд за процесом. Створення такої ради за участі громади дозволило б зробити процес запровадження бюджету участі Івано-Франківська прозорішим і підвищити громадську довіру до нього.

Удосконалити інформаційну кампанію. У 2016 році інформаційна кампанія обмежувалася офіційним сайтом виконкому та фейсбук-сторінкою міського голови, «надсиланням інформації у місцеві ЗМІ з проханням публікації», сюжетами на телебаченні та матеріалом у часописі міської ради «Західний кур’єр». Використання лише традиційних каналів комунікації через офіційні сторінки та ЗМІ дає дуже обмежені можливості для подолання зневіри та недовіри людей до органів влади і мотивування їх пожертвувати свій час, енергію та вміння на громадські справи. І автори проектів, і звичайні громадяни скаржилися на проблеми з інформуванням про бюджет участі.

Щоб залучити більше людей з різних соціальних груп, у першу чергу, потрібно розширити канали інформування про бюджет участі. Окрім традиційних медій, потрібно використовувати зовнішню рекламу, оголошення в громадському транспорті, на дошках оголошень і в муніципальних установах, на зворотній стороні платіжок за комунальні послуги тощо. Для кращої комунікації варто відкрити сторінки бюджету участі у соціальних мережах. Можна також створити стаціонарні або рухомі пункти інформування про бюджет участі. У Варшаві, наприклад, по місту їздить спеціальний автобус, який популяризує бюджет участі серед мешканців різних районів міста.

Проводити публічні заходи та обговорення. Відповідно до Положення про бюджет участі Івано-Франківська, «на початку календарного року є обов’язковим проведення публічних дискусій про пріоритети розвитку міста та визначення проблем — тематики проектів», однак ні таких дискусій, ні промоційних заходів, ні взагалі яких-небудь публічних заходів в рамках бюджету участі у 2016 році не проводилося. Проведення навчань та надання допомоги авторам проектів навіть не передбачено.

З одного боку, потрібно проводити публічні обговорення проблем розвитку міста та пріоритетів міського бюджету загалом, виносити на публічні обговорення проекти міського бюджету та змін до нього, звіти про виконання бюджету. З іншого боку, потрібно проводити публічні обговорення в рамках бюджету участі. Предметом таких обговорень мають стати процедури та правила проведення і розмір бюджету участі, пріоритетні напрямки проектів, самі проекти. Голосування є лише одним зі способів громадянської участі, який, попри переваги, має також значні недоліки. У Бразилії, на батьківщині бюджету участі, він проводиться саме у формі публічних обговорень, а не онлайн-голосувань. Метою запровадження бюджету участі, відповідно до Програми, є «налагодження системного діалогу» між органами місцевого самоврядування та жителями Івано-Франківська. Інтернет-голосування — це не зовсім діалог. Натомість, найкращою формою діалогу є живе спілкування, яке можливе лише під час публічних заходів.

Варто запровадити тренінги та навчання перед початком етапу подання проектів. Це дозволить залучити більшу кількість проектів через заохочення потенційних авторів до участі, а також уникнути можливих непорозумінь, які можуть стати бар’єрами для участі. Пересічні громадяни часто не мають необхідних технічних знань, не орієнтуються у вартості матеріалів і робіт, законодавчих умовах та обмеженнях. Офіс допомоги в складанні проектів міг би полегшити завдання для авторів проектів і збільшити кількість залучених громадян та кількість поданих проектів.

Краще комунікувати з авторами проектів. Відповідно до Положення, перевірку проектів здійснює експертна група фахівців із працівників виконавчих органів Івано-Франківської міської ради, яка створюється рішенням виконкому. Положення забороняє внесення будь-яких змін в проекти без згоди авторів. Однак, у 2016 році у проекти без авторських погоджень вносилися суттєві зміни, в тому числі, зміни назви і суми проекту. Автори проектів скаржилися на непорозуміння та проблеми в комунікації з представниками виконкому, які адмініструють бюджет участі.

Отже, по-перше, необхідним є узгодження будь-яких змін проектів з авторами. Порушення цього правила є неприпустимим, оскільки підриває довіру до бюджету участі. По-друге, потрібно удосконалити комунікацію з авторами на етапі виконання проектів.

Залучати виключені групи. Подавати проекти і голосувати за них мають право повнолітні дієздатні громадяни України віком від 18 років, які офіційно зареєстровані у Івано-Франківську. Таким чином від бюджету участі виключені діти до 18 років, ВПО та інші мешканці Івано-Франківська, які не зареєстровані в місті. Бюджет участі у 2016 році використали передовсім представники політичних еліт міста, які і раніше могли лобіювати свої інтереси. Натомість, особливих заходів для залучення груп мешканців, які традиційно виключені з бюджетного процесу, не проводилося.

Однією з основних цілей, яку ставлять перед собою організатори бюджетів участі поза межами України, — залучення до бюджетного процесу нових, дискримінованих груп, які раніше не мали доступу до бюджету і можливостей лобіювати свої інтереси через певні бар’єри. Потрібно вживати заходів для подолання цих бар’єрів і залучення до бюджету участі соціально вразливих груп і меншин, жінок, молодих людей, дітей, людей літнього віку, людей з низьким рівнем доходів, незайнятих. Це дозволяє зменшити нерівності та соціальну напругу в суспільстві. Можна проводити спеціальні заходи для цих груп, робити для них таргетовану рекламу бюджету участі, надавати допомогу в розробці проектів. Потрібно долати також прямі обмеження участі певних груп людей. Наприклад, у одному з міст України знизили вік голосування до 16 років, у іншому — надали право голосу для ВПО.

Розширити можливості голосування. Положення передбачає голосування за проекти через сайт бюджету участі або самостійно в інтернеті, або у пунктах голосування, де можна отримати перелік проектів і віддати свій голос за один з них. Стаціонарних пунктів голосування у 2016 році не було. Під час голосування в інтернеті підтвердження особи відбувалося за допомогою складних систем ідентифікації, що було бар’єром для великої кількості мешканців міста. Як результат, у голосуванні взяли участь 2089 осіб, що становить 0.83% жителів, менше планового показника (1%).

Літні люди, люди з низьким рівнем доходів часто не мають доступу до комп’ютерів чи смартфонів або не вміють користуватися ними. Великий відсоток людей не має BankID, електронного цифрового підпису чи інших способів онлайн-ідентифікації особи, що виключає їх від бюджету участі. Створення стаціонарних пунктів для голосування дозволить залучити цих людей.

Збільшити терміни. Програма бюджету участі Івано-Франківська передбачає проведення процедури голосування у 2016-2019 роках, а втілення обраних проектів — у 2017-2020 роках. 500 тисяч гривень, виділених за Програмою на бюджет участі у 2016 році, значаться за статтею «Інформаційна кампанія». У Програмі також зафіксовано виділення у 2016 році 10 тисяч гривень на «придбання програмного продукту для електронного голосування», але не передбачено коштів за статтею «Реалізація проектів-переможців». Отже, програма передбачала, що у 2016 році не буде етапу реалізації проектів, натомість буде проведена інформаційна кампанія, розроблено електронну систему голосування і проведено обрання проектів для втілення у 2017 році. Однак, насправді 2016 року не лише провели голосування і відбір проектів для наступного року, а й реалізовують їх.

Проведення збору, оцінки та відбору проектів у той же рік, що і їх втілення, значно обмежує часові можливості для якісного проведення та реалізації бюджету участі. Через це багато міст проводять відбір проектів за рік до їхньої реалізації. Програмою бюджету участі Івано-Франківська теж передбачено саме таку систему, тому потрібно повернутися до неї. Вже зараз варто починати роботу над бюджетом участі 2017 року, щоб не затягувати відбір проектів до червня, як було 2016 року. Обрання проектів для реалізації у 2018 році краще запланувати повністю на 2017 рік.

Проводити оцінювання. Відповідно до Положення, виконавці проектів подають звіти про реалізацію проектів. Не передбачено зовнішнього оцінювання та обговорення процедури проведення бюджету участі з учасниками, а також внесення змін до нормативних документів на їхній основі.

Для постійного удосконалення бюджету участі і врахування досвіду попередніх років не достатньо лише звітування виконавців про реалізацію проектів. Потрібно оцінювати весь процес: від інформування, подання проектів, до перевірки, голосування і реалізації. Для об’єктивності процесу, до нього варто залучати всіх учасників бюджету участі, проводячи з ними зустрічі і обговорення процесу запровадження бюджету участі наприкінці року. Потрібно встановити чіткі кількісні індикатори на кожному етапі, а також збирати відгуки учасників кожного етапу бюджету участі.

Ретельніше працювати над бюджетом участі. Якщо бюджет участі — це інструмент налагодження діалогу між органами місцевого самоврядування і громадою, то, як і будь-який інший діалог, він неможливий без довіри сторін. Основою для довіри є сумлінне виконання взятих на себе зобов’язань. Це означає, що порушення прийнятих рішень є неприпустимим. Потрібно виконувати прийняті Положення і Програму, навіть якщо вони є недосконалими і потребують поліпшення, уточнень і врахування здобутого у 2016 році досвіду.

Завантажити у форматі pdf: GoogleDrive, SlideShare

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі