Запоріжжя: стале відновлення та візія майбутнього

Розділившись на «прифронтові» та «тилові», українські міста по-різному реагують на наслідки війни. Західні міста України тяжіють більше до європейських практик щодо розбудови інфраструктури міста, тоді як східні інерційно повторюють тренди радянського модерністичного планування. Сьогодні ця прірва у підходах лише зросла. Тилові міста мають більший ресурс залучення грошей від іноземних донорів і світових банків через значну віддаленість від безпосередньої лінії зіткнення. Наприклад, Львів впроваджує політику скорочення витрат на благоустрій територій, що не є критично важливими для функціонування міста: парки, сквери. Разом з тим системно підходить до створення інфраструктурних багатоцільових просторових проєктів на кшталт UNBROKEN Ukraine, що націлені на реагування на зміни, спричинені збройною агресією. Водночас такі міста як Харків чи Запоріжжя реагують на щоденні обстріли та намагаються прогнозувати власний розвиток не виходячи за межі вузької рамки точкових проєктів відновлення. Такі міста є форпостом війни і мають нагальну потребу реагувати на руйнування та загальну невизначеність майбутнього. Підземні школи, реконструкція та будівництво укриттів, відновлення зруйнованого житла та критичної інфраструктури — дії, націлені на забезпечення фактичного життя міста. Стратегічне ж бачення просторового розвитку міста є складним і настільки невизначеним, що будь-яке планування стає недоречним.

Окрім цього, прифронтові міста проживають зміну якості населення — креативний клас, який, фактично, генерував основні фінансові ресурси, мігрує на захід України чи за кордон, а внутрішньо переміщені особи з менших міст і селищ переміщуються у великі міста-притулки. ВПО потребують інтеграції у велике місто, адаптації, залучення матеріальних ресурсів, соціального житла, психологічної допомоги. Економічна ситуація погіршується у зв’язку з релокацією та руйнуванням виробництв, що погіршує фінансові можливості соціальної підтримки людей.

Анна Литовка — експертка з місцевого розвитку та просторова планувальниця в ГО «Урбаністична коаліція Ро3квіт» — на прикладі Запоріжжя погляне на те, як у місті відбуваються процеси відновлення, хто та якою мірою залучений у процеси розробки планів відновлення українських міст.

Виклики у відновленні українських міст: невизначеність у стратегічних планах і нескоординованість дій муніципалітетів

Українські міста вже не можуть існувати за «старими правилами гри», адже місто змушене реагувати на зміни й адаптуватись до нових викликів, пов’язаних із війною. Принципи сталого розвитку міст стають більш актуальними саме у прифронтових містах через критичну наближеність до лінії фронту та неможливість захисту засобами протиповітряної оборони.

Очевидною проблемою для відновлення міст є невизначеність у стратегічних документах, що законодавчо регулюють процеси відновлення: програма комплексного відновлення (далі — ПКВ) і план відновлення та розвитку громад. Розробку ПКВ делеговано департаментам архітектури і містобудування, а план відновлення та розвитку — департаментам економіки муніципалітетів. За умов слабкої комунікації між різними департаментами виникає дезорієнтація у діях муніципалітетів щодо відбудови конкретних об’єктів, та й загалом це заважає подивитися на місто з точки зору взаємопов’язаної системи зв’язків і просторів.

За результатами розробки програми та плану всі проєкти мають бути внесені в систему моніторингу реалізації проєктів відбудови DREAM. Наразі з відбудови Запоріжжя внесено 102 проєкти — замала кількість для великого міста, що суттєво постраждало від російської агресії.

Контекст Запоріжжя: оптимістичні тенденції та загрози війни

Місто Запоріжжя має великий потенціал для відбудови якісного простору міста, який є зручним для життя: центральна частина міста має широкі вулиці, що дає можливість розробити якісну інфраструктуру, яка здатна враховувати різні типи мобільності, а середня поверховість центральної частини міста до 6 поверхів створює приємний міський масштаб. Запоріжжя розташоване в осередку унікальної природи: Хортиця — найбільший острів на Дніпрі та природний заповідник, різкі перепади рельєфу вздовж річок, що відділяють певні райони міста один від одного, але й створюють унікальні можливості відпочинку та потенціал для розбудови ландшафтних парків з певними видовими точками на природу Дніпрової долини. Промислові об’єкти, велична ДніпроГЕС, схили з відвалами шлаку — переробленого матеріалу, особлива природа та історична значимість міста в контексті України створюють потенціал для розвитку різних типів туризму.

Зараз Запоріжжя — місто-фронтир: місто військових, внутрішньо переміщених осіб з півдня та сходу, місто як опорний пункт для розгортання воєнних дій на півдні та сході. Місто зазнає трансформацій власної ідентичності та перебуває у пошуку нових шляхів репрезентації: посилення декомунізації та дерусифікації, переосмислення історичного образу російської фортеці, що домінувала на територіях колишнього вільного козацтва. Проблеми та виклики, які існували й до повномасштабного вторгнення, загострились і потребують швидкого реагування. Місто переживає прискорену трансформацію політичних процесів: зміна секретаря міської ради, який є виконувачем обов’язків міського голови, посилення впливу громадськості на прийняття рішень, переосмислення міських політик. Ці зміни дають оптимістичну надію на зміну вектору розвитку та прискорення соціально-політичних перетворень, які більш динамічно відбувались у західних містах України.

Сьогодні місто страждає від обстрілів критичної та житлової інфраструктури: ДніпроГЕС, промислові об’єкти, об’єкти генерації електроенергії поруч. Разом з тим Запоріжжя та область розробляють плани з децентралізації теплозабезпечення й енергозабезпечення. Відповідний проєкт був розміщений у системі DREAM, і місто активно працює над пошуком інвестицій і реалізацією. Забезпечення сталого функціонування частин міста є пріоритетним попри відключення енергії, проблеми з водопостачанням, дефіцит бюджетів та посилену оборону.

В умовах війни Запоріжжя має три основні загрози: підрив російськими військами атомної електростанції в Енергодарі, руйнування ДніпроГЕС, руйнування мостів, що сполучають лівий та правий берег.

При підриві атомної електростанції радіус обов’язкової евакуації населення становитиме 50 км. Згідно з планом, має бути евакуйовано частину міста на лівому березі. Один із районів — це щільно населений район багатоповерхової забудови Бабурка. З іншого боку, при руйнуванні ДніпроГЕС та мостів і посиленому наступі росіян правий берег фактично буде заблоковано і більшість населення опиниться в оточені. Є шлях евакуації на північ, але з наближенням лінії фронту він стає вкрай небезпечним для евакуації значної частини міста. Ці сценарії стають дедалі реалістичнішими у зв’язку з ударом по ДніпроГЕС 1 червня. Рух транспорту по шляхопроводу був перекритий. Це пряма невідворотна загроза, на яку місто має реагувати вже зараз.

У місті ще до повномасштабного вторгнення вже були відчутні проблеми з транспортною інфраструктурою: нерозвинена вулична інфраструктура, старі приватні маршрутки, мости, що не справляються з трафіком між лівим і правим берегом. У 2019 році почалася розробка Плану сталої міської мобільності, який так і не був завершений. У громадських організацій та активної спільноти є великий запит на поновлення роботи над планом сталої міської мобільності попри військові дії та невизначеність. Під час воєнного стану комунальний громадський транспорт є безкоштовним, але його частка в загальноміських перевезеннях є незначною, і він не покриває всі райони міста. Міська мережа комунального транспорту потребує суттєвого розширення, адже, попри міграцію населення з Запоріжжя, тут є велика частка ВПО, які потребують забезпечення сталої мобільності.

Запоріжжя зараз переживає другу хвилю прибуття ВПО, адже ще з 2014 року місто стало прихистком для людей з Донеччини. Існує брак доступного соціального житла, і воно має незадовільну якість. За даними Департаменту соціального захисту населення, в місті проживають 158 тис. ВПО, що становить 20% від кількості населення до повномасштабного вторгнення. Це окреслює та оприявнює проблему відсутності соціального житла, змушує муніципалітет розглядати можливості створенням нової житлової політики міста. ВПО потребують якісної інтеграції у громаду: покращення доступу до робочих місць, переходу на офлайн-навчання у школах і садочках для працевлаштування жінок, соціальної та психологічної допомоги.

Окрім цього, у Запоріжжі є запит на меморіалізацію та вшанування пам’яті воїнів і воїнок, створення місць поховань. Кладовища міста є критично переповненими та потребують розширення. У травні міська рада оголосила конкурс на створення меморіалу вшанування пам'яті загиблих. Наразі у центрі Запоріжжя, як і в інших містах України, є тимчасові стенди, присвячені пам’яті полеглих воїнів. Проте цей конкурс може стати початком ширшої дискусії у місті щодо меморіалізації травматичних подій війни.

Навчальний процес у місті призупинений, що впливає на якість освіти. До повномасштабного вторгнення, за даними рейтингу, Запоріжжя посідало 19-те місце серед обласних центрів України за оцінками національного мультипредметного тесту. Нині місто займає 20-те місце. Рівень базової середньої освіти у місті погіршується. Зі зміною виконувача обов’язки голови місто продовжило політику укрупнення шкіл і прийняло рішення про закриття 14 шкіл і дошкільних навчальних закладів, бо не може забезпечити наявність укриттів у цих закладах. У зв’язку з вторгненням і вимушеною міграцією відчувається брак вчитель_ок, лікар_ок, креативного класу.

Запоріжжя страждає від обстрілів критичної та житлової інфраструктури: ДніпроГЕС, промислових об’єктів, об’єктів генерації електроенергії. Забезпечення розподілених систем водопостачання, теплопостачання й електропостачання є негайним викликом для забезпечення комфорту і зниження ризику зупинки функціонування міста. Також місто потребує швидкої перебудови централізованих систем розподілу електроенергії та переходу на розподілені системи генерації електроенергії, переходу на відновлювані джерела енергії. Місто має думати, як забезпечити енергонезалежність окремих районів міста та сусідств, що в подальшому істотно вплине на просторове планування. Переосмислення всієї інфраструктури водопостачання, водовідведення, електрозабезпечення — важливий і невідворотний процес реорганізації українських міст. Цей підхід корелює і є взаємопов’язаним із загальноєвропейським трендом сталого розвитку та посилення стійкості міст (resilient city): економічної незалежності міст, покращення здоров’я населення, створення кліматично нейтральних міст. Окрім ризиків, пов'язаних із війною, муніципалітет також має думати про зміни клімату та тенденції опустелювання півдня України, що посилилися з підривом Каховської ГЕС і руйнацією мережі меліоративної системи на півдні. Вже сьогодні на території області посилюються суховії.

Чи можемо ми думати про відновлення і пошук відповідей на комплексні просторові та політичні питання, думати про стратегічний розвиток і тактичні дії в умовах невизначеності?

Як місто планує відновлюватися?

Кейс Запоріжжя унікальний, бо одразу дві команди експерт_ок залучені до розробки двох просторових планувальних документів: програми комплексного відновлення та візії міста. Програма комплексного відновлення — це документ формального планування, який регулює, координує та пріоритезує відновлення будівель, інфраструктури. Візія міста — це неформальний просторовий документ, який узгоджує дії муніципалітету й активних громадських діяч_ок, бізнесу щодо стратегічного розвитку міста.

Урбаністична коаліція Ro3kvit реалізує проєкт «Посилення стійкості міст», який фінансує уряд Німеччини і виконує німецька урядова компанія Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. У рамках цього проєкту коаліція досліджує критичні потреби, спричинені війною, і можливі сценарії вирішення цих викликів у містах Дніпрі, Кривому Розі та Запоріжжі. Між Урбаністичною коаліцією Ro3kvit і Запорізькою міською радою був підписаний меморандум про співпрацю. Також було створено робочі групи з підтримки команди проєкту за такими напрямками: генерація ресурсів для міста, формування якісного життєвого простору для запоріжан, надання якісних послуг запоріжанам. До робочих груп, які працюють над «Візією Запоріжжя — 2030», увійшли представни_ці структурних підрозділів міської ради, громадських організацій та активні містян_ки, які дотичні до розвитку міста й адвокатують політичні зміни. Команда урбаністичної коаліції Ro3kvit за підтримки міжнародного фонду «Відродження» здійснює організаційну й експертну підтримку робочих груп.

Партисипативні заходи посилюють діалог між структурами міської ради і громадських організацій для планування майбутнього розвитку міста. Проект «Візія Запоріжжя — 2030» націлений як на короткострокове точкове реагування на руйнування, міграцію населення з півдня та сходу, цивільний захист населення, так і на довгострокові стратегії щодо просторового планування міста, що можуть бути закладені у формальні просторові документи, такі як генеральний план, детальні плани територій та цільові програми розвитку різних департаментів.

Методологія, за якою працює Урбаністична коаліція Ro3kvit, включає інтегрований підхід, де місто розглядається як набір різних шарів (структур), що збираються один в одного. Такий підхід дозволяє аналізувати, прогнозувати і координувати системні економічні, соціальні та просторові зміни у структурі міста, пов’язані з повномасштабним вторгненням, безпекою, зовнішніми та внутрішніми факторами.

Робота над візією міста має три основні етапи: дослідження, створення сценаріїв розвитку міста, дизайн. Станом на червень 2024-го завершено перший етап комплексного дослідження міста, а команда переходить до етапу розробки сценаріїв розвитку міста.

Просторова структура Запоріжжя складається з різних районів, що сформувалися завдяки особливостям географічного розташування міста біля Дніпра та його різкому рельєфу, історичній структурі поселень. Рельєф, річки, великі промислові підприємства, транспортні магістралі, колії є бар’єрами для житлових районів. Через розмежовану структуру місто має великі проблеми з громадським транспортом і мобільністю. Дослідження виявило основні вектори просторового розвитку міста, проаналізувавши детальні плани територій, містобудівні умови й обмеження, видані з 2017 року. Місто тривалий час просторово розвивалось у напрямку північного сходу (в бік міст Харкова та Донецька), і ця тенденція зберігається. Наближення фронту та можливі загрози можуть спровокувати більший розвиток правого берега.

Надалі планується активне залучення робочих груп до розробки сценаріїв просторового розвитку міста. Попередня команда експерт_ок визначила 3 можливі сценарії: «оптимістичний», «реалістичний» і «песимістичний». Оптимістичний сценарій — Запоріжжя стає хабом для відновлення визволеного півдня України,формування спільнот, технологій, ресурсів для відновлення. Реалістичний сценарій — лінія фронту зберігається, місто потерпає від обстрілів і пристосовується до прифронтового життя. Песимістичний сценарій — місто частково або повністю захоплене Росією.

ГО «Спільнохаб» у кооперації з CEDOS реалізують проект «Розробка програм відновлення для п’яти громад Запорізької області» — напрацьована разом з експерт_ками програма буде затверджена міською радою.

На Департамент архітектури та містобудування фактично були покладені повноваження розробити програму комплексного відновлення: стратегічний планувальний документ, який регламентує процеси відбудови міста у всіх сферах міського життя. Програма розробляється відповідно до постанови 1159. Для реалізації амбітної програми департаменту не вистачає внутрішньої комунікації між структурними підрозділами міської ради, компетенцій щодо повоєнного відновлення й обізнаності щодо стратегічних планів обласної військової адміністрації.

Наразі завершився перший етап проєкту. Було зібрано 43 пропозиції громадськості. У Запоріжжі публічний захід із напрацювання пропозицій до ПКВ об’єднав представни_ць департаментів, безпосередньо дотичних до реалізації програми відновлення, та громадських організацій, що напрацьовують концепції реагування на основні просторові виклики Запоріжжя: транспорт та екологію.

Впродовж двох ітерацій воркшопу учасни_ці працювали над темами, що враховують усі ключові сфери міста: житло; промисловість, виробництво та бізнес; соціальна сфера (освіта та медицина); культура та туризм; транспорт і комунальне господарство; екологія та зелені публічні простори. Під час воркшопу було виявлено найактуальніші проблеми міста. У сфері житла це будівництво нового житла для внутрішньо переміщених осіб, військових і створення нової житлової політики з урахуванням орендного соціального житла для незахищених верств населення.  У сфері промисловості, виробництва та бізнесу — застарілі індустріальні технології, які потребують реновації та реконструкції, що дуже тісно пов’язано з надмірним забрудненням повітря металургійними комбінатами, зокрема «Запоріжсталлю» та супутніми виробництвами. Відчутна нестача кадрів внаслідок міграції великої кількості професіонал_ок і мобілізації в соціальній сфері (освіта та медицина). Були пропозиції щодо вирішення цієї проблеми м’якими проєктами: програмами залучення професіонал_ок у громаду та наданням соціального житла, покращенням умов праці фахів_чинь. Проблематизували і розвиток велосипедної мережі у сфері культури та туризму й запропонували розробити велосипедну мережу в Національному заповіднику «Хортиця» та вздовж річок і визначних пам’яток. Критичні проблеми є у сфері транспорту та мобільності, адже місто розташоване на двох берегах річки Дніпра і з’єднане двома переходами: ДніпроГЕС та мостами через Хортицю. Головна проблема, відзначена учасниками воркшопу, — це наявність великої кількості маршруток приватної власності. Було запропоноване рішення завершити розробку плану сталої мобільності, щоб місто могло отримувати позики та гранти від ЄС для закупівлі громадського транспорту й посилення транспортного зв’язку правого та лівого берегу. У сфері екології та публічних просторів основною проблемою є забруднення повітря великими підприємствами. Також була відзначена проблема браку вільних місць для поховань на території кладовищ і відсутності крематорію. Учасни_ці запропонували створення колумбаріїв, розширення наявних кладовищ за рахунок розчищення старих закинутих поховань, переосмислення кладовищ, створення нових кладовищ.

Наразі триває робота Департаменту архітектури та містобудування ЗМР над написанням програми з урахуванням пропозицій громадськості та напрацьованих драфтів проєктів. Обов’язковою частиною проєкту є залучення громадськості та проведення громадських обговорень, які планується провести, коли робоча група завершить роботу над програмою й оприлюднить її. Підтримка з боку експерт_ок посилює компетенції департаментів і дозволяє ширше поглянути на виклики та проблеми міста. Зменшення «дистанції» між різними департаментами дає більш чітку мапу потреб щодо відновлення та розвитку. Важливо консолідувати зусилля ініціативних груп, донорів та експертних груп і не розпорошувати роботу муніципалітету, який приймає ключові рішення.

Для якісного відновлення необхідна подальша інтеграція проєктів, посилення спроможності реалізації проєктів з боку центрального уряду, грантодавців. Усі департаменти й установи міста мають бути скоординовані та працювати як єдиний механізм, націлений на відновлення не окремих секторів, таких як безпека чи житло, а всього міста.

Поділитися текстом

Facebook Twitter