У лютому–квітні 2025 року команда Cedos провела дослідження «Три роки повномасштабної війни в Україні: думки, переживання, дії». Ми розглянули досвіди, переживання і побут україн_ок під час повномасштабної війни, а також зафіксувати зміни, які відбулися порівняно з попередніми роками. Ця публікація фокусується на повсякденному житті людей на третьому році повномасштабної війни: їхньому побуті, справах і звичках, підходах до планування свого часу, роботі та дозвіллі, спілкуванні з оточуючими та стосунках з близькими, а також тому, як люди бачать себе та свою роль в умовах війни.
Загальні тенденції
У попередній хвилі дослідження, проведеній на початку 2024 року, люди розповідали про те, що починали звикати до викликів і небезпек життя у воєнний період. Це зумовлювалося тим, що учасни_ці дослідження вже мали тривалий досвід життя під час повномасштабної війни, який вони могли враховувати, організовуючи своє повсякдення. Третій рік життя в умовах воєнного часу закріплював цю тенденцію. До прикладу, суттєва кількість учасни_ць дослідження вже мали сформовані алгоритми дій на випадок таких ситуацій як блекаути й обстріли.
Хоча значна кількість людей, які взяли участь у дослідженні, розповідали про зміни у їхньому повсякденному житті, часто йшлося про «нейтральні» події, які не мали негативного або позитивного впливу на життя респондент_ок. Це стосувалося переїздів, зміни місця роботи тощо. При цьому більш відчутним для опитаних людей став вплив наслідків тривалої війни: економічні фактори, емоційне вигорання та втома, наслідки змін на глобальній політичній арені.
Під час третього року повномасштабної війни у деяких людей змінилися підходи до планування повсякденного життя. Це проявлялося, наприклад, у готовності швидко змінювати плани через загрозу обстрілів і повітряні тривоги, підготовці до тривалих блекаутів тощо.
Деякі люди шукали нові способи організації побуту та повсякденного життя, адже прийняли, що війна буде тривати довгий час. Частина учасни_ць дослідження зазначали, що перестали очікувати більш сприятливого та безпечного часу для втілення своїх задумів, а також висловлювали бажання повернутися до довоєнних планів та активностей.
«Намагаємось жити. Перестали відкладати на потім оздоблення двору, посадку рослин, відпочинок. В 2024 багато справ відкладали на “після війни”, зараз просто їх робимо».
Жінка, 54 роки, Миколаїв
Натомість серед учасни_ць дослідження були й ті, чий побут зазнав більш ґрунтовних трансформацій. Зокрема, це стало актуальним для людей, які долучилися до лав Сил оборони або мали рідних і близьких, які розпочали військову службу протягом 2024 року.
Матеріальні труднощі
Для великої кількості респондент_ок протягом минулого року погіршилася фінансова ситуація. Люди розповідали про втрату роботи, труднощі з пошуком працевлаштування та нестабільний дохід через наявність лише сезонних або короткочасних підробітків. Окрім цього, негативний вплив на матеріальне становище та рівень життя мали інфляція та стрімке зростання цін, зокрема на оренду житла, комунальні послуги, медикаменти та харчові продукти. Частині респондент_ок доводилося шукати додаткову роботу або працювати понаднормово, аби закривати фінансові потреби своїх сімей.
Перепрацювання та стрес через спроби облаштувати стабільний побут в умовах постійних змін та небезпеки у деяких випадках призводили до погіршення психоемоційного стану й апатії. У результаті частина респондент_ок переходили до своєрідного «режиму енергозаощадження» — приділяли увагу лише справам першої необхідності й уникали додаткових зобов'язань і стресорів. Стан погіршувався й через те, що деяким людям бракувало ресурсів та часу на якісний відпочинок і турботу про себе.
Особистий досвід і побут
Повсякденне життя учасни_ць дослідження значною мірою залежало від обставин і місця проживання. Зокрема, це стосувалося людей, які проживали у населених пунктах, наближених до лінії бойового зіткнення. Ця група людей не могла планувати свій побут і повсякденні справи через небезпеку обстрілів. Також ці люди ділилися переживаннями, що їхнім населеним пунктам загрожує тимчасова окупація. Багато людей розповідали про відчуття виснаженості, а також тривогу через думки про безпеку — свою та рідних — і подальший розвиток бойових дій.
«Стало важче витримувати буденність. Так як поруч фронт, то існує постійно два імовірних майбутніх і треба це враховувати».
Жінка, 37 років, Суми
Деякі з учасни_ць дослідження зазначали, що для них складніше стало взаємодіяти з людьми, які не мали подібного до їхнього досвіду. Найчастіше про це говорили респондент_ки, які є вимушеними переселен_ками, родич_ки або близькі яких є частиною Сил оборони, а також люди, які пережили окупацію.
Роль у війні
Перераховані вище обставини вплинули також на бачення учасни_цями дослідження їхньої ролі у війні. Суттєва кількість опитаних людей окреслювали свою роль як тилову підтримку — здійснення грошових пожертв на потреби Сил оборони, волонтерську діяльність, а також просвітницьку роботу та громадський активізм.
Через погіршення фінансової ситуації велика кількість респондент_ок розповідали про вимушене зменшення частоти та суми благодійних внесків. При цьому частина з них прагнули долучатися до допомоги війську іншими способами (наприклад, плетіння маскувальних сіток, використання власних професійних навичок на волонтерських засадах тощо). Серед цієї групи людей були також ті, хто висловлювали засмучення через зменшення їхніх благодійних внесків і прагнули збільшити допомогу війську у майбутньому.
«Фінансова ситуація вплинула на мої донати. Проте я організувала збори, доставляла та збирала, виробляла засоби та післяопераційний одяг для поранених бійців для стабпунктів та госпіталю».
Жінка, 40 років, Київ
Частина опитаних людей розповідали, що їхньою роллю у війні є безпосередня залученість до Сил оборони або піклування про близьких і родич_ок, які проходили або проходять військову службу. Деякі з учасни_ць дослідження роздумували про можливість долучення до війська.
Особисті переконання та коло спілкування
Змін зазнало також коло спілкування респондент_ок. Люди зазначали, що їм стало складніше знаходити спільну мову з оточуючими, зокрема з людьми, які не поділяли їхніх цінностей і переконань. Найчастіше у цьому контексті учасни_ці дослідження розповідали про небажання спілкуватися з людьми, які толерують російську культуру, споживають інформацію з російського інформаційного простору (наприклад, новини, політичну аналітику тощо) або висловлюють готовність до перемир'я з Росією та відмови від частини українських територій. Також респондент_ки говорили про бажання відгородитися від людей, які показують байдужість до війни: демонстративне ігнорування новин і політичної ситуації в Україні, відсутність благодійних пожертв на потреби Сил оборони або волонтерської діяльності.
«Дратують деякі категорії людей, ті, кому нема діла до того, що коїться в країні; ролі російської музики, російської мови, важливості донатів».
Жінка, 32 роки, Київ
Як бачимо, результати дослідження відображають наслідки тривалого проживання в умовах воєнного стану. Респондент_ки дедалі більше звикали до життя у період повномасштабної війни та пристосовувалися до небезпек і непередбачуваності війни. Велика кількість опитаних людей почали більш гостро відчувати економічні та соціальні наслідки воєнного часу. Люди переживали погіршення матеріального становища, що негативно впливало на якість життя, емоційний стан і стан здоров'я. Окрім цього, менші доходи змусили частину респондент_ок зменшити обсяги благодійних пожертв на потреби Сил оборони. При цьому деякі з них активно шукали способи «компенсувати» відсутність фінансової підтримки альтернативною волонтерською діяльністю. Для частини учасни_ць опитування третій рік повномасштабної війни став часом прийняття реальності, у якій війна може тривати ще довгий час, що призвело до переосмислення їхнього способу планування життя, власної ролі у війні, ставлення до оточення.
_______________________________________________________
Матеріал підготовлено на основі результатів сьомої хвилі «Дослідження думок, переживань і дій під час повномасштабної війни в Україні», проведеної Cedos у лютому–квітні 2025 року. У дослідженні ми розглядали переживання війни у різних сферах життя людини: тілесному вимірі, психологічному, соціальному, економічному та публічному. Дізнатися більше та детально ознайомитися з результатами цієї та попередніх хвиль дослідження можна за посиланням.
Ілюстрації: Сері/граф
