14 листопада в Івано-Франківську відбулася відкрита дискусія «Бюджет участі чи ґрантові програми: шляхи фінансування громадських проектів», організована Аналітичним центром CEDOS в рамках проекту «Посилання громадської участі в українських містах» за підтримки Фундації Чарльза Стюарта Мотта. Після презентації рекомендацій з поліпшення механізму бюджету участі Івано-Франківська учасники й учасниці обговорили його плюси та мінуси у порівнянні з ґрантовими програмами, які діють у місті.
Відмінністю Івано-Франківська від більшості українських міст є, власне, наявність кількох міських ґрантових програм, фінансованих з місцевих джерел і незалежних ні від держави, ні від міжнародних фондів. У 2016 році цими ґрантовими програмами було підтримано 36 проектів на загальну суму у кількасот тисяч гривень. Як функціонують ці програми і що фінансують, розповіли їхні мереджерки. Пропонуємо конспект презентацій.
Ґрантова програма Urban Space 100
Розповідає Наталія Стецко, керівниця Ґрантової програми Urban Space 100
Що таке «Urban Space 100»? Це приклад соціального підприємництва в форматі громадського ресторану силами 100 меценатів. 80% чистого прибутку рексторану йдуть на проекти розвитку міста.
Перед командою стояло кілька рівнів завдань перед запуском цього проекту. Створити цільовий фонд, направлений на фінансування некомерційних проектів, які можуть покращити розвиток міста Івано-Франківська. Створити майданчик для активізації проактивного кластеру, тобто місце, де можуть генеруватися ідеї проактивних людей. І ці ж ідеї потім щоб подавалися на проекти чи «Теплого міста» (на ґрантові програми), чи на «Urban Space».
Ґрантова програма «Urban» спрямована на фінансування некомерційних громадських проектів, які мають бути реалізовані безпосередньо в Івано-Франківську і націлені на розвиток Івано-Франківська.
Яким чином у нас відбувається реалізація кожного ґранту?
На початку оголошується конкурс. Конкурс у нас оголошується 4 рази на рік, тобто поквартально. Всі умови конкурсу, а також анкети, які необхідно надати, є на сайті «Urban Space». І також вони транслюються на сайті «Теплого міста», і в соціальних мережах. У нас немає обмежень щодо проектів, які подаються на фінансування. Це можуть бути проекти в напрямку освіти, мистецтва, культури, дитячий розвиток, може бути спорт, різні соціальні акції, фестивалі. Тобто, обмежень ніяких майже нема, окрім того, щоб вони не були спрямовані на якусь комерційну діяльність і політичну діяльність.
Перш за все, ґрантоподавачу щоб подати заявку необхідно зв’язатися з одним зі співвласників «Urban Space». Наразі всі їхні контакти є на сайті «Urban Space» і «Теплого міста». Сьогодні є 13 таких людей, які готові спілкуватися з кожним ґрантоподавачем, вони можуть зустрітися в будь-якому місці.
Після того, як проект був схвалений учасником «Urban Space», він попадає на розгляд, попереднє обговорення в закриту групу Facebook, де комунікують між собою 100 засновників ресторану. Після комунікації, обговорення, дискусії щодо тих чи інших питань проекту вони фіналізується. Голосування відбувається щоквартально, коли в приміщенні ресторану «Urban Space» збираються всі засновники. І після визначення переможців інформація подається в ЗМІ, на сторінку Facebook, сайт «Теплого міста». На наступний день результати повідомляються безпосередньо вже кожному із учасників, які подавали свої заявки на ґранти.
За результатом вже йде робота з документами. Це підписання договорів, здійснення оплати, реалізація проекту та звітність по проекту. Вона націлена на те, щоб кошти, які виділені на той чи інакший ґрант, були використані за цільовим призначенням.
«Urban Space» стрімко зростає як в підтримці проектів, так і фінансовій складовій. Якщо у 2015 році було підтримано 5 проектів і сума до розподілу в кварталі становила 25 тисяч гривень, то вже у 2016 році було підтримано 26 проектів, і сума до розподілу (квартальна сума) — 200 тисяч гривень. Тобто, ми бачимо різке зростання від 25 в квартал до 200 тисяч в квартал. Це є суттєве покращення.
Які це проекти? Повторюю, це проекти з музики, мистецтва, урбаністики, медицини, розвиток дітей, фестивалі, соціальні акції. Наразі це 31 проект. Проекти дуже різні у нас, є проекти дуже значні для міста. Хочу безпосередньо сфокусувати увагу на проекті «Ігровий майданчик — крок до здійснення дитячих мрій». Це проект, який був підтриманий. Створення нового інклюзивного майданчика (першого в місті) на базі дитячої обласної лікарні, на якому можуть гратися як здорові дітки, так і дітки з інвалідністю.
Також проект «Дитяча архітектурна школа»: проводилися майстер-класи для дітей, які могли себе віднайти в галузі архітектури. Підтримка фестивалів різного значення, наприклад, Міжнародний фестиваль крафтового пива, який відбувся в нас в серпні і залучив багато відвідувачів до Івано-Франківська не тільки з України, а й з інших країн.
Міські ґранти
Розповідає Ярина Мельник, операційна директорка платформи «Тепле Місто»
Менеджментом програми «Міські ґранти» займається «Тепле місто». Фонд формують місцеві бізнеси, які підтримують організацію. Метою цієї програми було активізувати та посилити ініціативи, сприяти розвитку прогресивних ініціатив, залучати громаду міста до активної участі. Чим ця програма принципово відрізняється від інших ґрантових програм і від бюджету участі?
Ми ставили собі за мету зробити її максимально простою, щоб можна було спробувати як зареєстрованій організації, тобто юридичній особі, так і просто ініціативній людині. Для того, щоб податись на програму «Міські ґранти», вам не обов’язково потрібно бути юридичною особою. У нас були випадки, коли подавались друзі, які разом навчаються, були випадки, коли подавались представники батьківського комітету дитячого садка. Тобто, ця проблема здизайнена таким чином, щоб дати можливість спробувати зреалізувати проект і зреалізувати певну ідею.
З яких етапів він складається ґрантовий процес? Перший етап — це оголошення конкурсу. Є місяць часу, протягом якого можна подавати заявку. У 2015 році був один конкурс, у 2016 році ми оголошували 2 конкурси, наступний буде приблизно в 20-х числах січня. На етапі подачі ви заповнюєте лише форму та бюджет-план. Під час цього місяця у вас є можливість у будь-який час через сторінку Facebook чи офіційну електронну адресу записатись на індивідуальну консультацію. Ми дизайнили програму таким чином, щоб обов’язково координатором був сертифікований проектний менеджер з досвідом роботи у різних проектах різної величини, в тому числі, ґрантових. І, відповідно, ми можемо десь трішки допомогти, скласти композицію проекту, допомогти в активностях.
Після подачі заявок відбувається оцінювання. Його забезпечує експертна комісія. Представники «Теплого міста», безпосередньо я, мої колеги, ми ніяким чином не впливаємо на результати. Тому, власне, можемо надавати консультації ще на етапі подачі заявок. Експертну комісію кожного разу формуємо по-різному. Зазвичай це громадські активісти, лідери думок Івано-Франківська. Їхні імена ми тримаємо в секреті до другого етапу оцінювання, тому що Івано-Франківськ — досить маленьке місто. І, щоб не було ніякого конфлікту інтересів, ми імена не розголошуємо. Більше того, кожен учасник експертної комісії з нами проговорює додатково, якщо в якомусь моменті десь є його друзі і є можливий конфлікт інтересів.
Як відбувається оцінювання? Знову ж таки, з досвіду різноманітних ґрантових програм ми бачили, що бракує комунікації, бракує іноді інформації. Для того, щоб зрозуміти, в чому полягає суть проекту, самого листка недостатньо. Тому оцінювання програми «Міські ґранти» відбувається у два етапи. Перший етап — це дистанційне оцінювання, під час якого учасники журі просто за певними критеріями оцінюють форми. І другий етап — це приблизно 30-40% проектів, які набирають найвищі бали, їх запрошують до особистої співбесіди.
Як показали вже три конкурси програми «Міські ґранти», особисті бесіди дуже впливають на результат. У нас було дві хвилі, під час яких ті учасники, які були не на лідируючих місцях після першого туру голосування, ставали лідерами після співбесіди. Особисте спілкування дає можливість задати додаткові питання, уточнити певні моменти проекту. Не завжди вдало описують якісь частини, особливо, якщо учасники є початківцями. Це їхній перший проект, не все чітко сформульовано, і особиста співбесіда допомагає розставити правильно акценти і, власне, зрозуміти, що саме буде в проекті.
Скажу вам відверто, під час цих співбесід іноді є і неприємні факти, які нам доводиться спостерігати. Наприклад, у нас були випадки, коли організації не зовсім розуміли самі, що ж вони будуть робити в тому проекті. І, наприклад, їхні витрати були, як би це м’яко сказати, не зовсім пов’язані з самою проектною діяльністю. Наприклад, комп’ютер, а організація має намір робити тренінги із дітьми у відкритій формі. І тоді ми запитуємо: «А для чого вам комп’ютер?» — «Ну, нам дуже треба». Тобто якраз такі ситуації можна прокоментувати тільки під час співбесіди.
Далі у нас відбувається погодження плану і контрактування проектів. Термін реалізації кожного проекту — 3 місяці. Іноді ми ці рамки трошки розширюємо. І, загалом, наші плани на 2017 рік — це зробити 3 конкурси. Ми в часі їх плануємо розводити і з тими ж ґрантами «Urban Space», і з тими можливостями, які є від міської ради.
Власне, ідея програми «Міські ґранти» — це дати можливість ініціативам-початківцям спробувати якусь ідею, можливо, навіть зробити невеличкий демонстраційний проект і потім вже мати можливість подаватися на більші конкурси, більші програми. Це програма для початківців.
Пріоритети конкурсу є дуже широкими. Це 7 тематичних напрямів: від «Міський простір» до «Розвиток прогресивного підприємництва». Найпопулярнішими є теми «Міський простір», «Мистецтво», в осінньо-зимовий період — «Освіта» і «Сучасне мистецтво». Одразу скажу, що дуже мало проектів за напрямками «Спорт», «Стала мобільність» і «Розвиток прогресивного підприємництва». Тому, якщо ваші проекти десь в цих темах, будь ласка, подавайтесь.
Ми намагаємось постійно збільшувати бюджет: від першого конкурсу — 40 тисяч гривень, зараз було 60 тисяч гривень. Бюджет першого конкурсу становив 10 тисяч гривень на проект (максимальна сума), а в останньому конкурсі це вже 15 тисяч. Зазвичай, в цій програмі не завжди затребуваний є весь бюджет. Є ініціативи, які подаються на менші суми, виграють, тому на кожному з конкурсів з’являється такий собі джокер, п’ятий переможець.
У трьох конкурсах було 24, 27 і 17 заявок відповідно. Досить часто кажуть, що у нас падає популярність конкурсу, менше заявок. Питають, як ми будемо з цим працювати, що робити. А ми розуміємо, що в місті є певний актив людей, які подаються на ґрантові програми. Це можуть бути не всі 100% мешканців. Тут ми дивимось правді у вічі. Для нас ключовим показником активності в програмі «Міські ґранти» є не кількість поданих заявок, а кількість заявок, які борються за проходження в другий тур. Тобто, на скільки високими є бали після першого етапу оцінювання. І тут є дуже позитивна тенденція.
Якщо говорити про особисті консультації, то із 17 проектів в третій хвилі п’ять команд приходили на індивідуальні консультації, деякі з них перемогли в «Міських ґрантах», інші стали переможцями в ґрантах «Urban Space 100». Ми не можемо чітко сказати, що тільки завдяки тому, що вони прийшли на консультації і ми трошки більше попрацювали над їхнім проектом, вони стали переможцями. Але нам подобається тенденція, що, все-таки, ті команди, які докладали зусиль, мають можливість зреалізувати свої ідеї.
Якщо говорити про проекти-переможці, то вони є дуже різними. З першої хвилі, наприклад, один проект був інформаційний ресурс подій Івано-Франківська NEVDOMA (це онлайн-афіша, на якій можна побачити всі події, що відбуваються у місті). Проект з другого конкурсу — вулична зарядка. Це якраз команда, що складалась із друзів, студентів. Вони придумали такий проект — встановити вуличну лавку із сонячною панеллю. Ви її можете знайти на вулиці Незалежності, 3. Вона абсолютно мінімалістична. Там дуже продуманий дизайн. Хто не знає, що вона там була встановлена, то навіть і не дуже відрізнить від інших лавок.
Хлопці дуже грамотно в проекті розділили обов’язки. Вони не були ніякою юридичною особою. Вони просто були групою друзів, які хотіли зреалізувати проект. Один був менеджером: він відповідав за комунікацію з нами і за опис заявки. Інший хлопець забезпечував фото- і відеозйомку. А той, який займався більше якимись прикладними штуками з різним обладнанням, сонячною енергією і так далі, забезпечував технічну складову. І на прикладі цієї команди можна побачити, як збалансувати сили, щоб щось зреалізувати.
Є ще одна команда-переможець, яка облаштовувала спортивно-відпочинкову зону на території «Урагану», вони побачили цю лавку. І вже зараз ціла Санта-Барбара виходить. Наша команда «Ураган» співпрацює з командою «Uppy», і виграли ґрант від «Urban» і зараз реалізують ще інший проект, де в них також буде лавка, також сонячна панель, але вже на іншій території. Тобто, це класна спільнота, яка десь комунікує, подається на інші можливості.
Ми намагалися зробити так, щоб всі ці бюрократичні штуки, всі ці обмеження, вони були для нас. Учасники цього, здається, не відчувають і не бачать. Тому що вся ця правильна організація, дотримання процедур лягають на нас. Відповідно, є кілька етапів, під час яких ми готуємо відповідні протоколи, документи і так далі. Але це ніяк не стосується учасників. Все, що бачать учасники, — це форма бюджету і сам конкурс проектів.
Щодо обмежень по бюджету, в нас є обов’язкова умова — це те, що внесок учасників має становити не менше 10% від загальної затребуваної суми. Але, знову ж таки, тут ми пояснюємо, що це не обов’язково мають бути кошти. Це може бути внесок в натуральній формі, тобто якимись експертними послугами, будь-якими послугами, які учасники записують як власний внесок.
Якщо ви плануєте закупівлю обладнання, тільки його встановлення і ніяким чином не передбачаєте демонстраційні заходи, тобто якісь майстер-класи чи якусь забаву, яка там відбуватиметься, тоді цей проект є не збалансований до кінця і виходить, що ми підтримуємо тільки певне обладнання. Або, наприклад, пропонують часто якісь активності, турнір чи щось таке, але там немає оцінки, в чому полягає корисний ефект. Важливо збалансовувати проект з точки зору поєднання твердої частини (по обладнанню) і активностей, які, власне, зактивізовують, надають тому обладнанню якогось життя, якоїсь дії. І якщо, наприклад, є проект з залученням великої кількості осіб, закладайте туди, будь ласка, якісь корисні ефекти в плані певної соціології чи якогось дослідження, чи якогось квесту, чи ще щось.
Також в рамках ґрантових програм не можна отримувати прибуток (тобто це не може бути щось таке, де є комерційна діяльність).
Ми ні в якому разі не намагаємось конкурувати з партиципативним бюджетом чи, наприклад, наші програми між собою. Ми, скоріше, це бачимо як якийсь сталий ланцюг співпраці. Насправді, я скажу так, загалом, я зі Львова. У Франківськ переїхала весною цього року. Я була вражена тою кількістю різних можливостей, які мають ініціативи Івано-Франківська для реалізації своїх ідей. І мені здається, що тут, скоріше, не про конкуренцію, а про доповнення. Ми в часі всі розведені. І можна навіть від такого базового процесу пробувати якусь невеличку ідею, проект перерости до більшого вже за підтримки партиципативного бюджету чи інших ґрантодавців, які діють загалом на території країни. Тобто, тут є такий класний ланцюг зростання. І мені здається, що якщо є бажання, є ідея, то можна її зреалізувати.
