Сьогодні більше ніж 54% людей у світі живуть у містах, де споживається 60-80% енергії та утворюється близько 75% викидів CO2. Транспорт є одним із найбільших забруднювачів повітря у місті. За підрахунками Європейської Комісії, на міські авто припадає близько 40% від усіх викидів вуглецю, що спричинені використанням автомобільного транспорту. Надмірна автомобілізація, окрім очевидних екологічних проблем (смог, шум, забруднення землі), створює ще й економічні. Лише від заторів у містах країни щорічно втрачають від 2 до 4% ВВП (витрачений час, пальне, амортизація автомобіля).

Усвідомлення потенційних переваг від використання «зелених» видів транспорту та активної мобільності призводить до того, що з кожним роком кількість міст, транспортна політика яких спрямована на популяризацію велоруху та пішохідних прогулянок, зростає. Збалансовані стратегії сталої міської мобільності, в яких перевага надається розвитку громадського транспорту, зручної вело- та пішохідної інфраструктури, роблять міста більш відкритими та комфортними для мешканців, дозволяють покращити екологію, заощадити кошти (як приватні, так і публічні) і навіть стимулювати економічне зростання.

Чому міста обирають велосипед?

Успішний досвід європейських міст свідчить про те, що велосипед може стати одним із пріоритетних видів міського транспорту (наприклад, в Копенгагені та Амстердамі, загальновизнаних велосипедних столицях, близько 30% всіх поїздок здійснюється на велосипеді).

Масштабне дослідження, проведене Європейською федерацією велосипедистів, дало змогу обрахувати сумарний економічний ефект від їзди на велосипеді, що оцінюється більше, ніж у 513 мільярдів євро.

1. Мобільність. Як показує практика, більше ніж 30% від всіх поїздок у місті здійснюються на відстань, меншу ніж 3 км, а близько 50% становлять поїздки до 5 км. Велосипед є найшвидшим видом транспорту для поїздок на таку дистанцію. Використання велосипеда замість автомобіля на короткі відстані дозволяє зменшити завантаженість доріг і відповідно, знизити економічні втрати від заторів.

2. Простір (раціональне використання землі). Для пересування та паркування велосипеди потребують значно менше місця, ніж інші види транспорту. З урахуванням того, що більшість європейських та пострадянських міст не розраховані на ту кількість автомобілів, що є сьогодні, цей аргумент є критично важливим.

3. Вартість інфраструктури. Велоінфраструктура потребує значно менших витрат на будівництво та об-слуговування у порівнянні з автомобільною. Наприклад, створення одного паркувального місця для автомобіля коштує від 4 до 8 тисяч євро, в той же час, паркінг для 8-10 велосипедів обійдеться місту приблизно у 1 тисячу євро. Вартість будівництва 1 км доріг в Україні коливається від 5 до 78 мільйонів гривень, що в 6-10 разів більше суми, необхідної для створення 1 км велодоріжки з нуля. Для порівняння, в таблиці розміщені витрати на будівництво велоінфраструктури в ЄС.

4. Соціальна справедливість та інклюзія. Велосипед є доступним видом транспорту: лише 10% людей у світі можуть дозволити собі авто, тоді як велосипед можуть купити близько 80%. За словами мера Боготи Енріке Пеньялоси, «велодоріжки — це символ демократії. Це означає, що громадянин, який їде на велосипеді за 30 доларів, так само важливий, як і громадянин, що їде на машині за 30 000 доларів».

5. Безпека. Велосипед безпечніший за автомобіль: із врахуванням середньої швидкості руху велосипеда у 20-30 км/год., майже повністю виключена можливість ДТП із смертельними наслідками для велосипедистів та пішоходів. Більше того, дані досліджень свідчать про те, що чим більша кількість велосипедистів на дорогах у місті, тим менша ймовірність летальної ДТП за їхньої участі. Для України, де кількість смертельних аварій у 3-4 рази вища, ніж в країнах Європи, а щорічні збитки від смертельних ДТП, за приблизними розрахунками, становлять від 10 до 26 мільярдів гривень (0,5-1,3% ВВП), це особливо актуально.

6. Екологія. Велосипед не забруднює повітря і не створює шуму. Для міст, в яких автомобілі є основним джерелом забруднення, велосипедизація є однією із найбільш дієвих стратегій розвитку сталої мобільності.

7. Здоров’я. За даними досліджень, близько 10% смертей у світі спричинені низькою фізичною активністю. Велосипед — це прекрасний спосіб підтримувати фізичну форму, яким можуть користуватись люди різних вікових категорій. Для національної системи охорони здоров’я це означає збільшення тривалості життя, зменшення витрат на лікування та кількості невиходів на роботу через хворобу, для економіки — підвищення продуктивності праці та значний потенціал для зростання ВВП.

8. Бізнес-середовище. Велосипед пожвавлює місцеву економіку: велосипедисти частіше зупиняються, щоб зробити покупки в крамницях чи посидіти в місцевих кафе. Інвестиції у велоінфраструктуру роблять міста більш привабливими для туристів, що стимулює розвиток не лише туристичної галузі, а й багатьох суміжних.

9. Мультиплікаційний ефект. Містам вигідно вкладати кошти у велосипедну інфраструктуру: збільшення кількості дружньої до велосипедистів інфраструктури збільшує кількість велосипедистів, що створює величезний імпульс для розвитку економіки і зростання ВВП.

Звідки взяти кошти для розвитку велоінфраструктури?

Не дивлячись на всі переваги велосипеда як міського транспорта, в українських містах побудовано вкрай мало необхідної для його використання інфраструктури. Одним із найвагоміших пояснень цього є брак коштів у місцевих бюджетах. Однак, крім традиційних фіскальних інструментів (місцеві податки, транспортні збори), муніципалітети можуть залучати «зелені» гроші з інших джерел.

«Зелені» облігації (Green bonds) — боргові інструменти, призначені для фінансування проектів з відновлюваної енергетики, енергоефективності та екологічно чистого транспорту. Дають змогу значно знизити вартість кредитних ресурсів. У листопаді 2017 року Мальме (Швеція) оголосило намір випустити «зелені» облігації для фінансування проектів зі сталого розвитку, в тому числі, чистого транспорту, що включає в себе розвиток громадського транспорту, вело- та пішохідної інфраструктури.

Гранти від міжнародних донорів. Німецьке товариство міжнародного співробітництва GIZ реалізує в Україні низку проектів, спрямованих на створення екологічно сприятливих систем міської мобільності. Завдяки підтримці GIZ Львову вдалося досягнути певних успіхів у розвитку велоруху: розробити програму розвитку велоінфраструктури, призначити радника міського голови з питань велотранспорту, почати створювати мережу велосипедних доріжок, проводити промо-кампанії з популяризації велосипеду як засобу пересування.

Фінансові інструменти для учасників Угоди Мерів. Угода Мерів — загальноєвропейської ініціативи у сфері відновлюваної енергетики, енергоефективності та енергозбережння. Її підписанти мають змогу залучати гранти та пільгові кредити для реалізації проектів у сфері міської мобільності. В Україні NEFCO пропонує кредити у гривні під 3% річних для міст в рамках програми «Енергоефективність». Кропивницькому вже вдалося отримати більше 12 мільйонів гривень на модернізацію вуличного освітлення заради покращення безпеки руху. Одним з перших українських міст до Угоди мерів приєдналася Долина у Івано-Франківській області. Там розробили і затвердили програму розвитку велотранспорту, будують велодоріжки та велопарковки і проводять Європейський тиждень сталої мобільності. Значну частину коштів для фінансування цих заходів місто отримало від міжнародних донорів, зокрема UNDP.

Поділитися текстом