Цьогорічний Український урбаністичний форум 2024 зосередиться на зв'язку між соціальним і просторовим розвитком українських міст. Протягом двох днів, 13 і 14 вересня, учасни_ці поміркують про питання житлової політики, розвитку соціального житла, інклюзивного міського планування та мобільності. Форум об’єднає панельні дискусії, воркшопи, прогулянки та неформальне спілкування, створюючи простір для обміну досвідом між представни_цями різних ініціатив і організацій. Цього року подія проходитиме в Чернівцях, запрошуючи охочих дослідити місто й ознайомитися з його планами розвитку. Зареєструватися на Форум можна за посиланням.
Ми запитали Анастасію Боброву, кураторку Урбаністичного форуму, про його тему та ключові події програми, а також поговорили з Богданом Стариком, представником департаменту архітектури й урбаністики Чернівецької міської ради, про значення цієї події для міста.
Соціальний та просторовий компоненти в міському розвитку. З якими викликами стикаються українські міста? Про головну тему Урбаністичного форуму 2024
Анастасія Боброва: «”Суспільство і простір” є доволі прямолінійною темою, адже поєднує в собі два нерозривні компоненти в міському розвитку — соціальний і просторовий. Часто урбаністичні дискусії зосереджені більше на естетиці, на конкретних рішеннях, а соціальні питання залишаються поза увагою. Мені хотілося поєднати ці частини і показати, що одна без іншої неможлива. Ця ідея спирається на ширшу дискусію в міських студіях про соціальну спродукованість простору, яку активно просував Анрі Лефевр в другій половині 20 століття та яка продовжується досі в роботах соціальних дослідни_ць, як-от Дорін Мессі чи Річарда Сенетта. Вони звертали увагу на те, що суспільства створюють свій власний простір, який так чи інакше відображає те, що відбувається в економічному, політичному, соціальному житті міст. Наприклад, якщо подивитися на лівий берег Києва, то можна побачити, як погоня девелоперів за прибутками та відсутність стратегічного планування породила дещо хаотичний і нерівномірний просторовий розвиток міста. Попри це, як у Києві, так і в інших містах, часто завдяки низовим ініціативам, виникають альтернативні публічні простори, що обʼєднують спільноти довкола себе.
Повномасштабна війна, безумовно, вплинула як на повсякденне міське життя, так і на можливість планувати майбутнє. За час повномасштабної війни питання про те, якими повинні бути українські міста й на потреби яких груп людей варто звертати особливу увагу при плануванні простору, лише загострилися. Українські міста сьогодні стикаються з різноманітними викликами. Якщо для Харкова чи Херсона йдеться про швидке фізичне відновлення і буквальний захист від атак, то для для Вінниці, де Форум проходив минулого року, чи для Чернівців, де подія буде цьогоріч, досить актуальними є питання того, як планувати соціально-економічний розвиток в умовах зростання рівня безробіття, бідності, нестачі доступного житла.
Ідея цьогорічного Форуму полягала в тому, щоб показати зв’язок цих двох компонентів, а також усю різноманітність викликів, з якими стикаються українські міста. Крім того, поміркувати, як ми можемо реагувати на них з різних позицій як дослідни_ці, активіст_ки, представни_ці урядів. Що ми можемо зробити, аби ці міста не лише виглядали адекватно, а й щоб людям було в них комфортно жити?»
Вплив війни й антропологічна перспектива, деколонізація в українських містах і можливості урбаністичної освіти. Дискусійні панелі на Урбаністичному форумі, на які варто звернути увагу
Суспільство і простір: сьогодення і майбутнє українських міст
13 вересня | 12:00–13:00
Анастасія Боброва: «Це є перша панель, де ми хотіли б задати напрямок розмові і підкреслити зв’язок соціального та просторового, а також поміркувати про те, як війна впливає на людей з антропологічної перспективи. До цієї розмови ми запросили Тіну Полек, співзасновницю «Центру прикладної антропології». Важливим є питання адаптації міст для різних груп людей, зокрема ветеран_ок. Якою має бути ветеранська політика як на національному, так і на місцевому рівні, на що варто звертати увагу містам? Про це зможе розповісти Любов Галан, співзасновниця та голова Правозахисного центру для військових «Принцип». Я ж буду говорити про аспект житла як серцевини майбутнього розвитку міст і відновлення. Житло було і лишається одним із найбільш пошкоджених у секторі економіки: на всій території України зруйновано близько 2 млн помешкань, мільйонам людей немає де жити і вони витрачають більше половину свого доходу на оренду. Будь-який розвиток міста звертається до питання житла, адже це також стосується повернення людей з-за кордону і загалом їхнього добробуту. Окрім того, що це величезна потреба, це також питання, якому інколи присвячується недостатньо уваги в урбаністичних розмовах про відновлення».
Деколонізація та міський простір: переосмислення «національного спадку» та репрезентація пам’яті
13 вересня | 17:00–18:00
Сьогодні досить часто звертаються до поняття «деколонізація», однак не завжди зрозуміло, що ми в нього вкладаємо і що він означає в контексті українських міст. У розмові, яку модеруватиме Світлана Шліпченко, директорка Центру урбаністичних студій, ми поміркуємо про те, як нам переосмислити національний спадок у просторовому аспекті. Як колективна й індивідуальна пам’ять може бути репрезентована у міському середовищі? До розмови долучаться Алла Петренко-Лисак, кандидатка соціології, доцентка КНУ, Василь Рожко, кандидат архітектури, засновник Штабу порятунку спадщини HERI, та Лілія Вахняк, дослідниця, магістр соціології Києво-Могилянської академії.
Майбутнє міст в Україні: магістралі та глухі кути урбаністичної освіти
14 вересня | 16:10–17:10
Протягом останніх років в Україні з’явилося кілька освітніх програм, пов’язаних з містом, соціально-економічною географією, архітектурою та плануванням. Якими є орієнтири цих програм? З одного боку, вони об’єднані схожими темами, а з іншого — готують різних людей: дослідни_ць, менеджер_ок, планувальни_ць. Якими можуть бути точки перетину між цими програмами? Які навички вони хотіли б розвивати у своїх студент_ок і де вони їх можуть застосувати? Якими є можливості співпраці між різними програмами й університетами?
Дискусію модеруватиме Костянтин Мезенцев, завідувач Кафедри економічної та соціальної географії КНУ імені Тараса Шевченка. Серед учасни_ць розмови будуть Олег Дроздов, магістр з архітектури, співзасновник і президент Харківської школи архітектури, Тетяна Водотика, академічна директорка магістерської програми з урбаністики та повоєнної відбудови у Київській школі економіки, Наталія Провотар, гарант освітньої програми «Урбаністика та міське планування» КНУ імені Тараса Шевченка, та Мирослав Заячук, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, декан географічного факультету, доктор географічних наук, доцент.
Крім основної програми, варто відзначити два воркшопи під час Форуму. Один є реакцією на запит Чернівців, аби поміркувати про їхню привокзальну площу. Інший воркшоп під назвою Society and Space: How to Research Cities збирає українські та міжнародні команди, які працюють із міськими дослідженнями, аби порефлексувати про методологію, якою ми послуговуємося у цій роботі. Для учасни_ць це нагода обмінятися досвідом і поміркувати, як ті чи інші підходи впливають на дослідження міст і спільнот, партисипативні практики та нагальні кроки до відновлення.
Чернівці у фокусі. Переосмислення вокзальної площі, реконструйовані простори та поїздка на ретро-тролейбусі
Богдан Старик: «Я дуже радий, що цього року нарешті є можливість привезти урбаністичну спільноту у Чернівці і що ми матимемо зустрічі з представни_цями громадських організацій, професійною спільнотою, міським урядом. Для Чернівців це можливість отримати новий досвід і дізнатися, як з темами міського розвитку працюють фахів_чині з інших міст, а також поділитися власними напрацюваннями — розповісти, як Чернівці розвиваються в умовах війни, коли є обмеження у фінансових і людських ресурсах.
Якщо говорити про локальні специфіки форуму, варто відзначити дводенний воркшоп з переосмислення привокзальної площі, якої наразі в міста немає. Зараз це магістральна вулиця посеред міста, яка є транзитною, шумною і незатишною. Це буде практичний воркшоп з планувальни_цями й архітектор_ками про те, як цей простір можна переомислити і зробити більш людиноцентричним.
Крім цього, містом заплановані дві екскурсії. Одна з них зосереджена на просторах міста, реконструйованих уже після початку повномасштабного вторгнення. Це не будуть якісь великі проєкти й об’єкти, це прогулянки кишеньковими скверами та більшими площами міста. Частина з них була оновлена з підтримки громади за міські гроші, частина — за допомогою меценат_ок і місцевого бізнесу.
Друга екскурсія пов’язана з транспортною складовою. Це поїздка на музейно-екскурсійному тролейбусі Škoda 9Tr № 208, побудованому у 1979 році. Під час екскурсії учасни_ці дізнаються про транспортну історію Чернівців: трамвайне минуле міста, перші тролейбуси, старе депо та збережені інфраструктурні артефакти центру. До прогулянки входять відвідини тролейбусного депо, аби ознайомитися з його роботою, як воно адаптується до сьогоденних реалій, яким чином воно покращує роботу працівни_ць транспортного управління та загалом реагує на виклики».
Ілюстрації: студія сері/граф
