Є купа причин любити зелені зони в містах: вони красиві, вони вбирають надлишок дощової води, вони оздоровлюють нас. А зараз ще й з’явилися нові дослідження, що вивчають, як природа в містах впливає на злочинність. Виявляється, що наша турбота про дерева, кущі та газони відбивається на безпечності територій довкола них.
Цю сферу ще тільки почали вивчати, але нещодавні дослідження вже виявили значний зв’язок між доглядом за зеленими зонами та певними типами злочинів у Філадельфії, Балтиморі та Янгстауні, штат Огайо. Точний механізм впливу поки що не відомий, але теорія звертається до запропонованого Джейн Джейкобз поняття «очей на вулиці»: доглянуті газони та громадські сквери спонукають більше людей проводити час у цих місцях — таким чином, мешканці здійснюють неформальний нагляд над цією територією, що й відлякує злочинців.
У сукупності ці дослідження дають містам причини переглянути свою політику щодо очищення та озеленення порожніх ділянок, планування парків чи відведення дощової води через зелені конструкції. Крім екологічної користі та естетичної приємності, інвестиції в озеленення ще й створюють безпечніше середовище для мешканців довколишніх районів.
Відновлені зелені зони та рівень злочинності у Янгстауні
Янгстаун, штат Огайо, страждає через високий рівень безробіття та економічну стагнацію відтоді, як деіндустріалізація знищила робочі місця у цьому місті. Третина площі міської землі Янгстауна стоїть порожня, тож муніципалітет запустив програму перетворення цих порожніх ділянок на цінні активи. З 2010 до 2014 року мерія наймала підрядника для скошення трави на цих ділянках і встановлення довкола них парканів. Через рік після початку додалася ще й програма, в рамках якої місцевим громадам надавали фінансування для впорядкування порожніх ділянок у будь-який спосіб, як вони захочуть — наприклад, для висадження парків чи фруктових садів або встановлення пам’ятників.
Ця програма створила природний експеримент: у місті водночас застосували два різні способи «лікування» (облагородження через підрядників, облагородження силами місцевих жителів) та залишили контрольну групу (необлагороджені порожні ділянки). Коли команда науковців вивчила дані про злочинність довкола цих місць у рамках дослідження, опублікованого в 2015 році, вони виявили, що облагороджені ділянки мали нижчий рівень злочинів проти власності, на кшталт крадіжок та пограбувань, а також насильницьких злочинів.
Однак наслідки не були всюди однаковими. На ділянках, облагороджених через підрядників, сильніше впав рівень злочинів проти власності, а на громадських ділянках більш вираженим було зниження рівня насильницьких злочинів. Ці відкриття наштовхують на думку, що різні типи зелених зон мають різний вплив на злочинність. На ділянках, переданих підрядникам, можливо, краща видимість: злодіїв відлякують, викорчовуючи зарості, у яких можна затаїтися чи сховати здобич, як стверджує Мішель Кондо — одна з авторок дослідження та соціологиня при Лісничій службі США. Сади ж, котрі вирощують самі громади, можливо, привертають більше уваги місцевих мешканців, які краще про них піклуються — і це створює атмосферу, що запобігає випадковому насильству, скоєному зопалу.
Дослідники також вивчали злочинність у районах довкола експериментальних ділянок, щоб перевірити, чи облагороджені парки просто не витісняють насильство на сусідні території. Дані свідчать, що злочинність у довколишніх районах справді падає, а не просто переміщується. Втім, є й не такі хороші новини: суттєво зріс рівень автомобільних крадіжок довкола озеленених ділянок порівняно з ділянками, які залишилися порожніми. Автори висувають гіпотезу, що у приємніших місцях, імовірно, більше людей залишають свої автомобілі довкола зелених зон, тобто з’являється більше потенційних жертв. Загалом, згідно з цим дослідженням, містам слід внести оживлення порожніх ділянок до своїх пріоритетів не лише з естетичних чи економічних міркувань, а й задля боротьби зі злочинністю.
Зелені ділянки з дощовою водою та наркотики у Філадельфії
У 2000 році Філадельфія розпочала втілення програми з перетворення сірих зон на узбіччях доріг на зелені зони, що поглинали б дощову воду. Кондо та її колеги дослідили 52 ділянки по всьому місту, а також контрольні ділянки, які ще не були облагороджені, та простежили рівень 14 типів злочинів у цих місцях. Вони виявили статистично значуще зниження володіння наркотиками довкола зелених зон — рівень цього злочину був на 18-27% нижчим, ніж на контрольних ділянках, хоча по всьому місту рівень володіння наркотиками у цей час зріс на 65%.
Кондо припускає, що зменшення кількості випадків володіння наркотиками може бути наслідком видимої зміни в ділянках, що раніше були вкритими асфальтом і безликими. Коли з’явилися рослини та доглянуті газони, ці ділянки почали привертати більше позитивної уваги і створювати враження більшої присутності держави.
«Може бути так, що певний об’єкт, яким володіє, керує та який утримує муніципалітет, куди у будь-який момент може приїхати фургон [Департаменту водних ресурсів Філадельфії], відбиває у вас бажання там вештатися» для вчинення незаконних дій, каже Кондо. Можливо, ділянки, обрані для озеленення, відігравали важливішу роль саме у торгівлі наркотиками, ніж в інших типах злочинів.
Містам потрібні зелені зони передусім для відведення дощової води, щоб вона не перевантажувала каналізацію, а брудні стічні води не виринали на поверхню. У таких зон є й інші переваги — наприклад, вони створюють місця, де приємно проводити час. Це дослідження показує, що зелені зони можна проектувати так, щоб вони служили інструментом наркополітики міста. Навіщо обмежуватися відведенням води, якщо можна ще й запобігати торгівлі наркотиками?
Добре доглянуті газони та злочинність у Балтиморі
Перейдімо до приватної власності. Нове дослідження виявило, що добре доглянуті подвір’я житлових будинків пов’язані з нижчим рівнем злочинності, ніж погано доглянуті газони. Науковці ретельно обстежили газони 1000 будинків по всьому Балтимору та Балтиморському округу і звірили їх із даними про злочини, що відбулися у радіусі 150 метрів від кожного будинку. Цей аналіз, опублікований минулої осені у журналі Landscape and Urban Planning, виявив 10 статистично значущих характеристик ландшафту.
Найважливішими індикаторами зниженого рівня злочинності були наявність газону, використання садових шлангів чи розприскувачів, кущі, чохли для дерев, відсоток водопроникної площі та наявність дерев у дворі. Фактори, які найбільше корелювали з підвищеним рівнем злочинності, — це кількість невеликих дерев на вулицях, сміття, нескошений газон та висохлий газон.
Важко не помітити, що ці речі пов’язані з рівнем доходів: якщо ви можете собі дозволити жити в зеленому районі і доглядати за газоном із численними кущами та деревами, то велика ймовірність, що ви у більш безпечному місці, ніж якщо ви мешкаєте у заваленому сміттям кварталі з сухим, нескошеним газоном і кількома недоглянутими деревами-самосіями при дорозі.
Але річ не лише в цьому, як стверджує автор Морган Гроув, дослідник при Лісничій службі. Злочинці часто шукають місць, де можна діяти подалі від очей чи де їх не здадуть поліції, якщо побачать.
«Рівень догляду за подвір’ям функціонує майже як знак громадської варти, на якому написано: „У нас є очі на вулиці і ми все розкажемо“, — каже Гроув. — З одного боку, маємо фізичний факт, що люди можуть побачити злочинців. А з іншого боку, є й певне символічне значення, яке підкріплює суспільний порядок — те, що люди будуть діяти, щоб захистити себе та інших людей».
Тоді як теорія «розбитих вікон» говорить про те, що злочинці шукають матеріальних ознак занедбаності, коли обирають свої цілі, дослідження подвір’їв у Балтиморі підтримує теорію «натяків на піклування», яка стверджує, що помітна доглянутість спільного простору слугує «ознакою соціального капіталу та згуртованості, яка може відлякувати злочинців».
Отже, висновок такий: озеленення міст має відігравати важливішу роль у муніципальних програмах зі зниження злочинності. Хорошим першим кроком було би привернути увагу громадськості до благоустрою територій у криміногенних районах і допомагати мешканцям із доглядом за їхніми власними ділянками. У зв’язку з цим стає більш важливим питання муніципального догляду за рослинністю на громадській землі. Всохле дерево на тротуарі — це вже не просто всохле дерево.
Статтю CityLab переклала Роксолана Машкова
