Чоколівка — це історична назва місцевості в теперішньому Солом’янському районі Києва. Вона виникла на межі 19-20 століть як робітниче селище на міській околиці та за півстоліття стала найпрогресивнішою частиною Києва. Саме тут з’явився перший у столиці житловий масив, забудований типовими «хрущовками».
«Назву про (не)комфортну (не)околицю Чоколівку нам підказали наші попередні і, на перший погляд, поширені уявлення про цей район міста: вона територіально наче й не на околиці, але й не зовсім у центрі, наче зелений і затишний район, але далеко не все ок, приміром, з мобільністю. Щоб дізнатись, що сьогодні собою являє Чоколівка, як її собі уявляють мешканці, які є проблеми і які можуть бути потенційні точки розвитку, команда Центру урбаністичних студій запропонувала подивитись на Чоколівку з історичної перспективи, скористатись засобами й підходами соціології та застосувати методи урбан-аналізу,» — розповідає директорка Центру урбаністичних студій Світлана Шліпченко.
Читайте також:
«Смерть і життя великих американських міст», Джейн Джейкобс: уривок з книжки
Появі книжки передувало більш ніж двомісячне дослідження місцевості під час дослідницької практики, організованої Центром урбаністичних студій. Над дослідженням району працювала міждисциплінарна команда менторок напрямів — історикиня Тетяна Водотика, містопланувальниця Любов Апостолова-Сосса, соціологиня Марія Грищенко, та учасни_ць практики.
Збірка містить понад 200 сторінок текстів, фотографій і візуалізацій. Вона є першим ґрунтовним і всебічним дослідженням Чоколівки.
Команда Центру урбаністичних студій оголосила про збір коштів для видання збірки текстів про Чоколівку. Вихід книжки «(Не)комфортна (не)околиця: Чоколівка» можна підтримати на порталі Велика Ідея. Книжку вже зверстано, і вона доступна для перегляду в електронному форматі.
Для реалізації проекту необхідно зібрати через Спільнокошт 56 тисяч гривень. Іншу частину коштів планують залучити за допомоги фонду «Відродження».
Ми публікуємо уривок з книжки про дослідження громадського обслуговування і публічних просторів Чоколівки.
Аналіз системи громадського обслуговування і публічних просторів
Метою дослідження було розглянути соціальну інфраструктуру району, проаналізувати радіуси доступності до основних елементів цієї інфраструктури та зробити висновки про те, наскільки комфортним для життя є цей район. Окрім цього, був чіткий намір проаналізувати публічні простори району. Дослідження проводили Дмитро Вєліканов і Катерина Гуца.
Завдання, які поставили перед собою дослідни_ці: розглянути соціальну інфраструктуру Чоколівки та створити теплову мапу; побудувати радіуси доступності до елементів системи громадського обслуговування, зокрема навчальних закладів, закладів харчування, закладів культури, продовольчих товарів, спортивних закладів; вивчити стан стихійної торгівлі; дослідити активність фасадів і визначити публічні простори району. Окремим завданням було виділення зниклих місць району, які досі формують уявлення про цей простір.
Чоколівка — район, жителі якого мають доступ до основних елементів соціальної інфраструктури. Однак, аналіз радіусів обслуговування показав, що рівень забезпеченості для різних категорій не є однорідним. Так, жителі району мають безперешкодний доступ до навчальних закладів, серед яких загальноосвітні школи, гімназії та ліцеї.
Достатнім є рівень забезпеченості магазинами продовольчих товарів і закладами харчування, окрім їдалень (у районі налічується лише один подібний заклад). Слабке місце району — елементи соціальної інфраструктури, пов’язані з культурою. Наразі кращим є охоплення закладами культури у частині району ближче до Караваєвих Дач та Севастопольської площі. Промислова зона не охоплюється закладами культури.
Натурні дослідження району виявили значні осередки неорганізованої торгівлі. Стихійна торгівля (в основному продовольчими товарами) концентрується вздовж Чоколівського бульвару від Севастопольської площі до площі Космонавтів, в підземному переході на площі Космонавтів, поруч з ринками (Севастопольський ринок чи Волинська оптова база), а також точково розміщена по всій території житлової забудови Чоколівки.
Читайте також:
Наглядати і карати: стихійна торгівля в українських містах
Цікаві факти стосовно тимчасових споруд:
- площа Космонавтів є рекордсменом Чоколівки за їх кількістю, відносно невеличку територію «окупувало» близько 50 абсолютно різнопрофільних тимчасових споруд;
- на Чоколівці можна зустріти навіть тимчасові споруди Національної поліції, наприклад, на Радіоринку (перша така в місті), чи поблизу аеропорту Київ.
Було досліджено активність фасадів вздовж вулиць. Найбільш активними фасадами характеризуються магістральні вулиці, для інших категорій вулиць характерна слабка активність фасадів.
Публічні простори також сконцентровані переважно вздовж основних транспортних зв’язків.
1. Парк Юність та Палац дитячої та юнацької творчості
Невеликий парк у Першотравневому масиві із великим дитячим «містечком» і затишними гойдалками, поруч — районний палац дитячої та юнацької творчості.
2. Сквер перед центральним корпусом КНУБА
Одне з небагатьох місць для відпочинку студентів у перерві між парами.
3. Стадіон КНУБА
Одна з головних спортивних локацій місцевості, а також місце для галасливих студентських вечірок.
4. Севастопольська площа
Навколо площі сконцентрована велика кількість різнопланових закладів, найпопулярнішим з яких є єдиний МакДональдз на Чоколівці.
5. Сквер навколо Солом’янської РДА
Владнавши адміністративні питання, кожен має прекрасну можливість відпочити у сквері в тому ж місці.
6. Стадіон на розі Ушинського та Донецької
Популярне серед дітей, молоді і не тільки місце для гри з м’ячем і активного відпочинку.
7. Парк імені Мартиросяна
Маленький затишний парк у самому серці Чоколівки.
8. Площа Космонавтів
Та сама концентрація різнопланових закладів, що й на Севастопольській, проте так само майже немає місця для затишного тривалого відпочинку.
9. Бульвар на Авіаконструктора Антонова
Дещо занедбаний, але надзвичайно перспективний простір для тихого відпочинку у безпосередній близькості до метушливої площі Космонавтів.
10. Сквер Ушинського
Невелика зелена зона, один з порталів від жвавої магістралі до тихого Першотравневого.
11. Сквер перед Супутником
Прекрасне місце аби дочекатись кіносеансу або обговорити щойно побачений фільм з коханою людиною чи компанією друзів, а то й самому подумати про все на світі.
12. Парк Супутник
Елемент лісозахисної смуги залізниці, частинка відомого Кадетського гаю, де доглянуті й освітлені ділянки межують із майже дрімучими хащами. Теплову мапу концентрації закладів громадського обслуговування та публічних просторів цікаво зіставити з мапою пішоходної активності від групи мобільності.
Дослідження публічних просторів та соціологічні опитування й інтерв’ю виявили не лише існуючі об’єкти, а й ті, що зникли з мапи Чоколівки, але залишилися в пам’яті її мешканців. Ми вирішили зафіксувати ці «скелети в шафі» на мапі зниклих місць.
1. Учтехприлад
Радянський магазин, де продавалося ВСЕ для навчальних закладів. Місцеві згадують про «особливий запах науки».
2. Універмаг
Перший на Першотравневому масиві універмаг. Був розміщений на другому поверсі двоповерхової будівлі-вставки. На першому поверсі діяв гастроном.
3. Гастроном «Першотравневий»
У 70-80-их роках гастроном мав таку назву. Працював з 8 до 20, з обідньою перервою. У будинку розміщувалися магазини «Килими», «Металевий посуд». Зараз тут «Сільпо».
4. «Карась»
Магазин, що назавжди залишиться у студентських серцях.
5. Будинок послуг
Відкритий 1958 р. перший у Києві будинок послуг. У ньому діяли ательє мод, майстерні, кафе «Мелодія», у якому часом відбувалися «розбірки» (В. Лежньов «Налетчики. Легенды Чоколовского массива»).
6. Прибудинковий басейн
Споруджений наприкінці 1950-х рр. Єдиний у Києві відкритий дитячий басейн загального користування. Функціонував до середини 1990-х рр. У басейн водили дітей на уроках фізкультури.
Як висновок: система громадського обслуговування розподілена по території нерівномірно, промислова зона має значно менше можливостей і є не такою розвиненою, як частина району поблизу Севастопольської площі. Варто відзначити високий рівень розвитку стихійної торгівлі, який вказує на потреби жителів району. Значною виявилась кількість публічних просторів, однак проблемою є занедбаність більшості з них. Інша проблема району — нерозвинене культурне життя.
Дослідження відбувалося в травні — липні 2020 року за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, науково-мистецької платформи «Острів» і факультету урбаністики та просторового планування КНУБА.
