В результаті децентралізації в Україні зросла кількість територіальних громад, які мають владу управляти та розпоряджатися місцевими ресурсами. Часто таке управління відбувається в ручному режимі, а об’єднані територіальні громади (ОТГ) ведуть різні обліки у doc-форматах. Через це неможливо уникнути критичних помилок і важко будувати прогнози. Рішенням проблеми може стати технологізація цього процесу, а саме, використання ІТ-інструментів для управління ОТГ.

Облік людей

«Проблема міст і громад у сфері ІТ — це відсутність доступного програмного продукту і фінансових ресурсів. Те, що обіцяла Державна міграційна служба, — не працює. У регіонах часто взагалі немає власного програмного продукту. Ніякого. Сьогодні у Києві ми установили та використовуємо Реєстр територіальних громад для обліку жителів міста. Ідеально було б розповсюдити наш реєстр на всю Україну і провести інтеграцію між різними реєстрами», — каже Наталя Гайдамака, начальниця Відділу координації реєстрації місця проживання та перебування Управління забезпечення координації районних державних адміністрацій Києва.

Інтеграція реєстрів потрібна для цілісності даних про міграцію людей. Це важливо, щоби не виникало ситуацій, коли людина прописалася у Києві знізвідки або виписалася внікуди, адже Київ не трекає у своєму реєстрі цю історію. Інтеграція дозволить також зробити ефективнішими роботу РАГСу та Державної міграційної служби, яким потрібні надійні дані.

Читайте також:
7 ІТ-стартапів, які дозволять контролювати владу

Однак, для запровадження інтеграції необхідно вносити зміни до законів, адже Реєстр територіальних громад — це робота з персональними даними громадян, що передбачає особливу відповідальність.

«Ще рано говорити про електронний документообіг у частині обміну інформацією, якщо мова йде про скани документів, адже це можливо тільки після внесення змін до закону. У той же час, ми маємо приклад такої взаємодії з веб-порталом ЦНАП. Це дуже важливо, адже інтеграція дозволяє видавати 30% довідок. Це значною мірою зменшує навантаження на відділ реєстрації, що доцільно для великих міст», — зауважує Наталя Гайдамака.

Облік адрес

Іншою актуальною проблемою є правильність написання адрес жителів або об’єктів. Неточності можуть призводити до неоднозначностей і непорозумінь. Однак, брати адреси в Гугла чи інших комерційних картографічних сервісів неможливо, адже ця інформація не є власністю міста.

«Наприклад, Департамент архітектури та містобудування присвоює поштову адресу будинку з написанням нумерації будинку і застосуванням слова „корпус“: вулиця Сергія Данченка, 3, корпус 3. Натомість, у Державний реєстр майнових прав внесли інформацію з написанням нумерації через слеш: вулиця Сергія Данченка, 3/3. Виникає питання: що первинне? Хто має право і обов’язок виправити таке написання?» — розповідає Інна Бачуріна, начальниця департаменту комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Аналізуючи таке написання, у деяких випадках можна точно сказати, що це той самий будинок. Однак, у інших випадках може існувати і написання через слеш, і з наведенням корпусу, і це зовсім різні будинки. Наприклад, проспект Науки, 24/2 і проспект Науки, 24, корпус 2 — це різні будинки. Якщо припустити, що мова йде про успадкування майна за цими адресами, слеш або його відсутність можуть позбавити людину права на власність.

«Існує проблема з нумерацією будинків і квартир у житлових комплексах. Наприклад, Регенераторна, 4. Офіційна адреса одна, але за нею збудовано багато будинків. Нумерація квартир нестандартна. І таких житлових комплексів дуже багато. Питання виникають і через велику кількість перейменувань вулиць та провулків. У який момент необхідно вносити зміни: з моменту виходу рішення/розпорядження про перейменування; чи з моменту звернення громадян; чи з моменту зміни номерів на будинках?» — розповідає Інна Бачуріна.

Читайте також:
Good Governance. Що таке хороше урядування?

Складності виникають і з застосуванням однакових назв вулиць у межах міста. Є випадки, коли навіть в одному адміністративному районі зустрічаються ті ж самі найменування, наприклад, вулиця Яблунева у Солом’янському районі існує у двох мікрорайонах: Совки і Жуляни. Багато проблем виникає, коли у первинних документах не вказуються топоніми. У результаті, мешканцям надають документи на неіснуючі будинки за неіснуючими номерами. Незрозумілим залишається питання, яку адресу записувати у документи за умови, що житловий будинок не введено в експлуатацію або це самочинне будівництво.

«Створення Єдиної системи адрес зможе зняти ці питання, адже всі інформаційні системи будуть користуватися єдиним джерелом інформації. Проте, є і загрози: якщо у державних реєстрах не будуть проводити коригування, то уніфікація адрес ніколи не відбудеться, а всі описані вище проблеми не вирішаться», — підкреслює Інна Бачуріна. Такий Єдиний адресний простір вже працює сьогодні у Києві та Одесі і вирішує проблеми, пов’язані з (не)правильним найменуванням адрес. «Місто чи громада можуть швидко перевірити у реєстрі достовірність адреси: яка зараз правильна назва, як вона змінювалась протягом історії, а також які є неправильні варіанти назви цієї адреси», — говорить Микола Козлов, директор компанії FDI — розробника таких реєстрів. Це дозволяє уніфікувати адресне поле, та привести його до єдиних стандартів.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі