Ключовим рушієм розвитку Олександрії та прилеглих сіл сучасної громади у XX ст. був вугільно-видобувний комплекс. Він впливав на економіку, соціальну структуру та ландшафт громади. Втім, занепад гірничого комплексу позбавив громаду економічної опори й частини ідентичності. Колишні кар’єри затоплені водою, заводи мовчать, і постає питання: що далі? На основі комплексного дослідження офіс просторового розвитку Urban Reform за підтримки активних мешкан_ок і міської ради розробляє Візію та просторову концепцію громади. У цій публікації ми розповідаємо більше про проєкт «Олександрія: Урбан Візія», що стає простором для діалогу між громадськістю, владою, бізнесом і молоддю.
Олександрія та її громада: територія різноманіття
Олександрійська громада розташована в центрі України, у Кіровоградській області. Вона є мозаїкою ландшафтів, історій і темпів життя. До складу входять 14 населених пунктів — місто, селище та 12 сіл, у яких проживають близько 85 тисяч людей. Тут поєднуються індустріальний ритм та історія, яка й сьогодні відчувається у просторі та локальних традиціях.
Індустріальна спадщина Олександрійської громади формувалася з 1920-х років. Видобування бурого вугілля призвело до появи кар’єрів, які сьогодні затоплені водою. Поруч із ними працювали брикетні фабрики, ТЕЦ і вузькоколійні залізничні гілки. У 1990–2000-х роках більшість промислових територій занепали, однак кар’єри перетворилися на місця неформального відпочинку й потенційні рекреаційні простори.
Поряд із цим частина промислових підприємств адаптувалися до сучасних умов і продовжують роботу. Серед них — НВО «Етал», завод підйомно-транспортного устаткування, підприємство «Оболонь», агрохолдинг Agrovista та інші.
Громада має глибоку культурну й історичну основу. У селі Головківка у шкільному музеї зберігаються унікальні вишиті рушники, що поєднують традиційні орнаменти з образами промислової спадщини. Це рідкісний приклад того, як індустріальний досвід регіону був осмислений через культуру і став частиною локальної ідентичності.
Історія громади пов’язана і з періодом Нової Сербії. Семенівка, названа від однойменного яру, та інші села — Іванівка, Пустельникове, Піщаний Брід, Ізмайлівка — формувалися як поселення сербських родів де-Радивоєвичів, Пиваревичів, Пустельникових і Зерваницьких, які створювали тут господарські й адміністративні осередки.
Особливу історію має Марто-Іванівка — село, яке тривалий час залишалося у власності однієї родини. Засноване подружжям Марфи та Івана Ошкалів, воно згодом перейшло до їхніх родич_ок і нащад_ок, зберігаючи тяглість родинної пам’яті та зв’язок поколінь із землею.
Сьогодні Олександрійська громада постає як багатошарова територія — з індустріальним минулим, історичною глибиною та природною трансформацією простору. Саме це поєднання формує її унікальний характер і потенціал для сталого розвитку в майбутньому.
Громада, що переосмислює своє майбутнє
Зараз Олександрійська громада перебуває в активному пошуку нових шляхів розвитку, усвідомлюючи, що ключовим рушієм майбутнього є люди — їхня ініціативність, креативність і готовність брати відповідальність за зміни.
«Занепад гірничого комплексу став серйозним викликом для громади та зумовив потребу переосмислити її подальший розвиток», — зазначає Роман Панашенко, керівник дослідження Urban Reform.
Попри складну трансформацію економіки, у громаді вже з’являються нові ініціативи — від малого бізнесу до культурних та освітніх проєктів. Саме вони поступово формують альтернативні сценарії розвитку.
Одним із таких прикладів є історія Андрія Дзюбенка, засновника школи брейкінгу Original Breaking Kids. Його шлях — не лише про танець, а й про наполегливість, віру в дітей і довгострокове бачення розвитку молодіжної спільноти в місті.
«Найперша складність — це кількість дітей на початковому етапі. Був період, коли учнів було зовсім мало, і потрібно було багато терпіння та віри, щоб не зупинитися. Ми продовжували працювати, навіть коли результат не був одразу помітний», — згадує Андрій.
Андрій дивиться на майбутнє Олександрії з оптимізмом. За його словами, у місті є багато талановитих дітей із сильним характером і високою мотивацією: «Вони швидко вчаться, мають внутрішній стрижень і бажання розвиватися. За правильних умов ці діти можуть представляти Олександрію на всеукраїнських та міжнародних змаганнях і сформувати сильну молодіжну спільноту».
Ця історія підсвічує важливу зміну фокусу: розвиток громади дедалі більше пов’язується з підтримкою молоді, культури та спорту як довгострокової інвестиції. Саме через такі ініціативи поступово вимальовується відповідь на відкрите питання громади: новим рушієм розвитку може стати не одна галузь, а мережа людських історій, локальних проєктів і спільнот, які формують живу, стійку й сучасну Олександрію.
Проєкт «Олександрія: Урбан Візія» — спільна робота над майбутнім
Проєкт «Олександрія: урбан-візія» реалізує офіс просторового розвитку Urban Reform за підтримки Олександрійської міської ради та локальної ініціативної групи Original Breaking Kids. Його головна мета — сформувати стратегічне бачення розвитку громади, спираючись на глибоке розуміння місцевого контексту. Проєкт базується на принципах сталого розвитку, інтегрованості просторових, соціальних і економічних вимірів та участі житель_ок, які надають змісту трансформаціям громади.
Проєкт складається з двох великих етапів:
- Комплексне дослідження громади — спроба «прочитати» громаду у всій її багатошаровості: від історичних контекстів до сучасних потреб і потенціалів.
- Розробка Візії Олександрійської громади — стратегічного бачення її майбутнього та просторової концепції, що втілює Візію у конкретних кроках і рішеннях.
«Щоб будувати майбутнє, спершу потрібно зрозуміти, як живе громада, що для неї важливо і які цінності вона обирає», — говорить Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.
Комплексне дослідження громади
Комплексне дослідження Олександрійської громади стало результатом кабінетних і польових досліджень, опитування, фокус-груп і воркшопів з мешкан_ками, проведених командою Urban Reform в Олександрії.
«Ми цільово вивчали думки та досвід людей і спільнот з різним досвідом, віком та ролями в громаді — через фокус-групи, воркшопи, інтерв’ю та опитування. Так нам вдалося побачити Олександрію як живу екосистему зі своєю історією і суспільними трансформаціями та підсвітити важливість і потенціали людського капіталу», — зазначає Анастасія Палій, урбаністка та керівниця проєктів Urban Reform.
У дослідженні команда Urban Reform розглянула шість основних шарів громади, щоб розкрити взаємозв’язки між різними аспектами її життєдіяльності:
- Історія та спадщина. Цей шар дозволяє простежити, які чинники впливали на розвиток міста та населених пунктів громади впродовж часу, яку спадщину вони залишили і як вона формує сьогодення. Завдяки цьому можна глибше зрозуміти сучасність як результат низки подій, рішень та їх наслідків і дати відповідь на запитання: чому Олександрійська громада виглядає саме так?
- Просторове дослідження дозволяє зрозуміти, які наслідки у фізичному середовищі залишила діяльність суспільства — зокрема в ретроспективі. Цей шар розглядає системи, що були сформовані на території.
- Економіка. Цей шар показує, як через різні види економічної діяльності суспільство опанувало територію з метою забезпечення власного добробуту та функціонування місько-сільської системи загалом. Він охоплює аналіз сфер економіки, трудових ресурсів, бюджету тощо.
- Природне середовище громади. Цей шар аналізує взаємовідносини між суспільством і природою, вивчаючи, як людина змінила природний баланс для забезпечення власного добробуту та як це вплинуло на сучасні природні ландшафти громади. Він охоплює аналіз екосистемних послуг, цінних природних територій, загроз тощо.
- Суспільство. Цей шар дає розуміння суспільної динаміки сьогодення, людського потенціалу у громаді й активних спільнот, а також як на це впливають просторові, економічні та інші чинники.
- Образ міста досліджує сукупність факторів, які впливають на формування комплексного образу Олександрії: як місто позиціонує себе назовні, як історично складався його образ і яким чином спадщина відображається в сьогоденні, як житель_ки сприймають місто та яким бачать його майбутнє. Цей шар є останнім, бо ґрунтується на глибшому розумінні всіх попередніх шарів.
Однією з найцікавіших частин дослідження стала робота з емоційним мапуванням — інструментом, який дозволяє побачити місто та громаду через відчуття його житель_ок. Люди позначали на мапі місця, де вони почуваються спокійно чи натхненно, а також ті, які викликають тривогу або потребують змін.
«Завершення дослідження — це початок нового етапу. Розуміння сильних сторін, ресурсів і цінностей громади — перший крок до сталого розвитку», — Роман Панашенко, керівник дослідження Urban Reform.
Урбан-візія
На основі комплексного дослідження Олександрійської громади, яке відображає цінності, потреби й очікування її мешкан_ок, а також наявні ресурси та потенціал території, розпочато роботу над розробкою Візії громади — стратегічного бачення, що визначає напрямки її розвитку, а також просторової концепції громади, що втілює її у конкретних кроках і рішеннях.
Візія формується з урахуванням локального контексту, історичних, соціальних та економічних особливостей громади, а також реальних можливостей для трансформацій. Документ урбан-візії окреслить цілі та пріоритети розвитку і підсилить сильні сторони громади, створюючи основу для ефективних практичних рішень, які відповідають потребам житель_ок.
Розробка Візії передбачає активну участь громади, що робить її інструментом, який сприяє зміцненню довіри, співпраці та колективної відповідальності. Олександрійська громада демонструє, як громади в Україні можуть знаходити свій шлях через залученість житель_ок і спільну віру в зміни.
Дослідження Олександрійської громади вже можна переглянути онлайн на сайті проєкту.
