У середині 18 століття індустріальна революція відкрила людству, здавалося б, необмежені можливості викопного палива. Його почали активно видобувати і використовувати. Разом з цим розросталися міста і, як з’ясувалося згодом, поступово підвищувалася загальна середня температура на планеті.
Зміни клімату проявляються, зокрема, через підвищення рівня моря, танення льодовиків, зміну структури опадів і погодних умов у різних країнах. Наприкінці 2015 року 195 держав світу підписали Паризьку кліматичну угоду. Дві головні цілі документу — не допустити підвищення середньої температури більше, ніж на 2 градуси Цельсія у порівнянні з доіндустріальним періодом і протягом другої половини 21 століття звести до нуля викиди парникових газів.
Український урбаністичний форум 2019 відбувся 21-22 червня у Запоріжжі. Екологічна стійкість є важливою темою для міста, адже Запоріжжя відоме низькою якістю повітря і промисловим забрудненням. Пропонуємо короткий конспект трьох доповідей про адаптацію до змін клімату, важливість зелених зон у місті та якість повітря.
Зміни клімату — реальні
У червні 2019 року американський журнал Time вийшов з обкладинкою, на якій чоловік стоїть по коліна в каламутній воді. Цим чоловіком був Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Головною темою видання стали зміни клімату і підвищення рівня моря. Одна зі статей описувала віддалене селище-привид на острові держави Фіджі. 5 років тому мешканки і мешканці, відтіснені морем, покинули поселення. Уряд Фіджі збудував для них нове містечко вище на пагорбі. Прем’єр-міністр країни пояснював, що протягом наступних 20 років рівень моря додатково зросте ще на 90 сантиметрів, тому вони планують переселити 40 нових містечок.
Зміни клімату яскраво відчутні для населення таких невеликих острівних країн як Фіджі. Однак, в Україні ми теж їх помічаємо. Учасниці та учасники форуму згадували, що за останні роки літо стало спекотнішим, зима холоднішою, а міжсезоння, осінь і весна, скоротилися. Люди говорили про підвищення метеозалежності і нездужання під час зміни погодних умов серед людей до 35 років.
Голова громадської організації «Еколтава» Марина Цигрик демонструвала візуалізацію середньої температури на планеті з 1901 до 2018 років. На ній помітно, що останні десятиліття температура зростає і, скоріше за все, продовжить це робити у майбутньому. Марина показала фотографії різних міст України, в яких нещодавно спостерігали незвичні погодні явища, як-от повінь у Львові 2018 року або торнадо поблизу Житомира у травні 2019 року.
Зміни клімату відбуваються, настав час у це повірити. Влітку цього року температура у багатьох містах України перевищувала 30 градусів. Який вихід мають міста? Потрібно розробляти стратегії адаптації та переходити на відновлювані джерела енергії. В нашій країні ми, переважно, використовуємо викопне паливо, що є однією з причин змін клімату і підвищення температури.
Читайте також:
Що робити Україні зі змінами клімату: конспект форуму «Енергія Змін 2018»
Житомир, Кам’янець-Подільський, Чортків, Львів — це чотири міста, які заявили про перехід на 100% відновлювані джерела енергії (ВДЕ) до 2050 року. Вони зобов’язалися поступово відмовлятися від викопного палива і паралельно розробляти стратегії кліматичної адаптації.
Організація «Еколтава» оцінювала вразливість цих міст до змін клімату. Ми звертали на увагу на такі індикатори:
- тепловий стрес;
- підтоплення;
- наявність і кількість зелених зон;
- стихійні гідрометеорологічні явища;
- зменшення кількість і погіршення якості питної води;
- енергетична система міста.
В Україні є складнощі з доступом до метеорологічних даних, їхньою обробкою і написанням кліматичних стратегій. Наша організація виявила, що дані Гідрометцентру про зміну температури і кількість опадів за останні 30 років є платними і коштують близько 140 тисяч гривень.
Існують тактичні рішення, які можна застосовувати в міських проектах для адаптації до змін клімату. При планування нових публічних просторів не потрібно забувати про екологічну складову. Штучні накриття створюють додаткову тінь у громадських просторах. Вертикальні клумби допомагають збільшити кількість зелених насаджень. Газони на парковках зменшують кількість заасфальтованої території у місті. Арки, що розприскують воду, рятують людей у спеку.
Є також приклади з різних міст світу. В одному з районів Сеулу очистили і відновили невелику річку, а також збудували довкола неї зелену пішохідну зону. Забруднення повітря поблизу водойми знизилося на 36%, а середня температура зменшилася на 5 градусів. У польській Гдині створили ландшафтний об’єкт для збору і збереження дощої води. У Лондоні Олімпійський парк імені королеви Єлизавети має інтегроване сховище для води. За час існування його вже 9 разів тимчасово затоплювали, захищаючи цим навколишні будинки від повеней. Парк-басейн у Дрездені має спеціальні резурвуари, куди стікає дощова вода.
Озеленення і спека
Хвилі тепла, які накрили європейські міста цього року, встановлюють нові температурні рекорди, заявляє Всесвітня метеорологічна організація. Наприкінці червня у французькому місті Галларг-ле-Монтюе зафіксували спеку у 45,9 градусів Цельсія. Деякі європейські столиці вже починають трансформувати міський простір, готуючись до майбутніх «гарячих років». У 2016 році в Парижі правий берег Сени зробили пішохідним, а до 2024 року планують перетворити територію довкола Ейфелевої вежі у величезний сад.
Збільшення зелених зон — популярне рішення для адаптації до змін клімату. Відомо, що озеленення допомагає знизити температуру в місті. Перевірити це вирішили дослідниці та дослідники з громадської організації «Український екологічний клуб «Зелена Хвиля». У 2016 вони вимірювали температуру в житлових дворах Києва з різною кількістю озеленення. Результатами поділилася голова «Зеленої Хвилі» Олександра Халаїм.
У 2016 році ми досліджували, наскільки різні види дерев толерантні до спеки. Ми спостерігали за активністю фотосинтезу тополі, каштану, акації, клену та липи у жаркі дні. Наприклад, тополя добре фотосинтезує за високих температур, а клен за таких же умов майже не поглинає CO2. За допомогою дрону з тепловізором ми спостерігали, як нагріваються деякі частини міста. На основі цього склали теплову карту окремих районів Києва. Під час фінального етапу досліждення ми вимірювали здатність районів з різною кількістю озеленення охолоджуватися.
Читайте також:
«Зелений лист»: як одеські активісти борються з вирубуванням дерев
У новому дослідженні 2018 року ми вирішили звернути увагу на житлові двори. Комунальні підприємства погано опікуються прибудинковими територіями. Зазвичай, це відповідальність мешканок і мешканців будинку або ОСББ. Девелопери намагаються використати під будівлі якомога більше території і не надто переймаються зеленими зонами.
У Голосіївському районі Києва обрали 4 двори з різною кількістю озеленення. Ми слідкували за температурою в них у спекотні та звичайні дні протягом липня-серпня 2018 року. Перш за все, розмістили автономні датчики, які щодесять хвилин цілодобово збирали дані про вологість і температуру. Датчики були розміщені на стовпах, що не дають тіні, на поодиноких деревах, які створюють небагато тіні, та між кількох дерев, які відкидають глибоку тінь. Ми хотіли зрозуміти, чи має сенс саджати одне дерево, чи потрібно висаджувати їх групами. Чи, можливо, температурний режим у деяких місцях нормальний і зелені зони не потрібні. Ми також розробляли теплові карти дворів і вимірювали активність фотосинтезу для різних видів дерев у спеку.
Влітку температура у відкритих місцях зростає швидко. Майже у всіх дворах вона сягала 30 градусів Цельсія. Як виявилося, навіть невелике затінення від одного дерева сповільнює наростання спеки.
- У першому дворі дерева займають третину території. Різниця максимальних температур на затінених і відкритих ділянках становила до 20 градусів. При цьому, затінення від будинку не захищало від спеки місця відпочинку дітей і дорослих.
- У другому дворі площа озеленення менша — 21%. Дерева ростуть переважно у тіні від будинків навколо, тому ефективність охолодження території нижча.
- У третьому дворі озеленення складає 28% від загальної території, додатково там росте газон і чагарники. Комбінація різних видів озеленення підвищує охолоджуючий ефект. Максимальна температура відкритих ділянок цього двору найнижча серед усіх.
- Теплові карти четвертого двору показали, що більша кількість дерев дає прохолоду навіть для відкритих ділянок. Рівномірно посаджені дерева середнього розміру, які знаходяться не у тіні будинку — найоптимальніше рішення для озеленення двору.
Найкраще витримує спеку акація, а найшвидше росте верба. Для комфортного життя, у дворах потрібно зберігати кожне дерево. Згідно з державними будівельними нормами, у прибудинкових територіях озеленення має бути не менше 25%. Окремо існують санітарні правила ДСП-173, які рекомендують озеленення не менше 40%. Наша громадська організація радить 30% озеленення від загальної площі двору.
Дихати глибше
Проблема забруденення атмосферного повітря напряму пов’язана зі змінами клімату. Щороку міста України, зокрема Київ, накриває смог. Промислові міста, такі як Маріуполь, Запоріжжя і Кривий Ріг, очолюють списки населених пунктів із найбруднішим повітрям. Тамара Харчилава, координаторка з підтримки місцевих громад Центру екологічних ініціатив «Екодія» розповіла про джерела забруднення повітря і те, як вберегти себе від його впливу.
Найбільша загроза для здоров’я — теплові електростанції та промисловість. В Україні багато підприємств застаріли, не пройшли екологічну модернізацію і не мають якісних фільтрів. У сільській місцевості на якість повітря впливає діяльність великих агрокомплексів. У великих містах одним з основних джерел забруднення є автомобілі. Звичка спалювати побутове сміття і суху траву теж мають згубний вплив на наше здоров’я.
Небезпечними речовинами у повітрі є приземний озон, діоксид сірки, чадний газ. Однак, найшкідливіший вплив на організм людини має дрібнодисперсний пил, частки PM2,5 і PM10. Вони настільки малі, що можуть долати бар’єри легень, проникати у судини і накопичуватися там. Державна система моніторингу якості повітря не вимірює концентрації цих частинок.
Державних постів вимірювання якості атмосферного повітря у містах недостатньо. Немає можливості шкидко дізнатися про стан повітря онлайн. Мешканки і мешканці міст повинні самостійно боротися за право дихати чистим повітрям. Популярне рішення — портативні датчики для вимірювання концентрації дрібнодисперсного пилу. Існують онлайн-платформи, які об’єднують дані з різних приватних датчиків, наприклад, німецька платформа Luftdaten або китайський сайт Aqicn.org. В Україні теж з’вилися такі сервіси, наприклад, Eco City.
Читайте також:
Пальцем в небо? Як Україна вимірює забруднення повітря
Впровадження і виконання директив Європейського Союзу — ще один напрямок, довкола якого об’єднуються активістки і активісти за чисте повітря. Вони виступають за втілення директиви 2010/75/ЄС про контроль промислового забруднення, а також директиви 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря і чистіше повітря для країн Європи.
Як вберегти себе від пливу забрудненого повітря?
- Використовуйте бічні вулиці, провулки.
- Ходіть якомога далі від узбіччя.
- Робіть крок назад на перехрестях, доки чекаєте на зелене світло.
- Рідше відчиняйте вікна, що виходять на дорогу.
- Не займайтеся спортом біля доріг у години інтенсивного руху транспорту.
- Долучайтеся до кампаній за чисте повітря або створюйте їх.
