12 травня в рамках Форуму міст Киргизстану прочитав лекцію Вісент Гвалларт. У 2011-2015 роках він працював головним архітектором Барселони. Також Вісент є співзасновником Інституту передової архітектури Каталонії (IAAC), а нині — керівником Лабораторії міст майбутнього Shukhov Lab і магістерської програми «Місто і технології: прототипування міст майбутнього» у Вищій школі економіки в Москві.

Сферою дослідницьких інтересів Вісента є взаємозв’язок між архітектурою, природою і технологіями при створенні нових моделей розвитку міста в інформаційному суспільстві. Пропонуємо короткі тези його лекції в Бішкеку на тему «Міста в епоху інтернету».

Ми працюємо в містах, які вже збудовані, а не з порожнім простором. Головне завдання — трансформація міст, які вже збудовані. Як використовувати потенціал нових технологій для оновлення застарілої інфраструктури?

Як інтернет, який має іншу логіку, ніж індустріальна, може змінити наші міста? В середині 19 століття революцією була залізниця, на початку 20 століття — автомобіль. Це змінило наші уявлення про міста. Сьогодні ми маємо третю індустріальну революцію, пов’язану з комп’ютерами. Довгі роки ми збільшували розмір міста, але сьогодні місто більше не може розширюватися. Що ми можемо зробити?

Потрібний холістичний погляд на міста. Всі міста у світі складаються з різних шарів: довкілля, інфраструктура, архітектура, ІТ, культура, економіка, функції (освіта, охорона здоров’я тощо), спільнота, управління. Кожним з них займаються відокремлені спеціалісти. Як інтегрувати ці різні шари? Нам вдалося досягнути результату у Барселоні, тому що ми створили новий департамент «Урбан Хабітат», зібравши різних професіоналів, представників цих шарів. Якби вони працювали окремо, кожен сказав би, що це неможливо. А так це були рішення, до яких вони спільно прийшли.

Сьогодні недостатньо, щоб авто могли проїжджати з одного місця в інше. Потрібно, щоб люди могли проходити без перешкод, проїжджати на велосипеді, щоб могли проходити тварини.

Безкоштовний wifi має бути гарантованим муніципальним сервісом. Це як вода з-під крану чи освітлення вулиць. Сьогодні нам не потрібно вводити пароль щоразу, коли викликаємо таксі чи вмикаємо світло. Не має бути і паролю для доступу в інтернет.

Для будівництва довгих інфраструктурних проектів у місті має бути консенсус. Реалізація таких проектів триває довгі роки, але вони важливі для міста. Мер змінюється раз на 5 років, але це не має їх зупиняти. Щоби проект тривав, щодо необхідності його реалізації у місті має бути досягнутий консенсус.

Кожен квартал має бути енергонезалежним. Сьогодні міста споживають енергію від зовнішніх електростанцій. Але якщо застосувати до електроенергії підхід інтернету, кожен квартал має сам продукувати електроенергію для своїх потреб. У Барселоні це легше зробити через середземноморський клімат, але є різні рішення для різних кліматичних зон. Ми маємо проблему з тим, що міська електрична компанія було приватизована: тепер важко втілювати інновації, коли вона не хоче цього.

Майбутнє мобільності буде електричним. Ви живете в регіоні, де багато бензину і газу. Однак, ми змінили кам’яний вік не тому, що в нас закінчилося каміння. Так само буде і з бензином. Ми повинні змінити бензиновий період. Це наше усвідомлене рішення, зумовлене розвитком людства.

Найкращий спосіб менеджменту сміття — перероблювання. Ми висадили парк на місці звалища. Це не тільки питання сміття, а й питання виробництва майбутнього. Майбутнє виробництва — локальне виробництво з локальних ресурсів. Ми зробили публічні майстерні у кожному районі Барселони. Тепер вони як школи чи спортивні зали. Публічні центри інновацій, де люди можуть зустрічатися і проводити разом час.

Мій найважливіший проект — демонтаж збудованої у 1990-х розв’язки. У нас є візія, що ми хочемо мати зелене місто людського масштабу, тому маємо план трансформації цієї розв’язки на парк. Весь процес займає 10 років. Але потрібні дешеві швидкі трансформації — місця для катання на роликах і скейтах, велосипедах, дерева в вазонах. Коли робите довгі проекти, потрібно робити швидкі трансформації, щоб люди відразу бачили результат.

Завдання уряду — зробити якісний публічний простір всюди. Тому що публічний простір — це простір, який належить всім. Ми багато працювали над тим, щоб люди насолоджувалися тротуарами.

Якщо застосувати модель інтернету до міста, воно не буде мати центру і периферії. Традиційно, міста були централізовані, як Москва, Пекін чи Париж, але ми хотіли зробити в Барселоні децентралізоване місто, щоб люди могли задовольнити важливі потреби у своєму районі. Потрібно мати доступну інфраструктуру всюди у місті.

Ідея поєднання цифрової революції з урбаністикою — це не літаючі машини. Це міста, комфортні для життя, з меншою кількістю машин, більше зелені, громадського транспорту. Кожне суспільство, яке проходить шляху прогресу, має стадію, коли хоче більше машин для репрезентації свого статусу. Коли кількість машин зростає до певної точки, місто стає в пробках. З’являються люди, які відмовляються від них, вимагають велосипедної інфраструктури і громадського транспорту. Підхід до автомобілів змінюється. Тому, якщо ви хочете збудувати автодорогу чи розв’язку в центрі, прошу, не робіть цього, збережіть ваші гроші.

Архітектура репрезентує владні стосунки, які є у суспільстві. Ми в Барселоні не маємо королівського палацу чи кремля, бо в нас інша структура суспільства. Не є добрими міста, де є кілька іконічних будівель, якими пишаються і за якими доглядають, а все інше місто — неважливе.

Найкращий спосіб зберегти архітектурну спадщину — примножити її. Коли ми будуємо щось, повинні думати, чи буде ця будівля культурно привабливою через 100 років. Ми любимо гарні міста, такі, як Барселона. Але вони такі не лише тому, що зберігають спадщину попередніх століть. Поруч з пам’ятками потрібно будувати також хорошу архітектуру. Нове будівництво має створювати ще більше хорошої архітектури.

Джентрифікація є у всьому світі, питання в тому, як знайти баланс. Уряд має будувати соціальне житло у всьому місті, щоб не було сегрегації між районами. Зараз китайці скуповують нерухомість у Барселоні і це підвищує ціни. Потрібно створювати плани з відновлення балансу, інакше станеться катастрофа.

Поїздка аналітика CEDOS на Форум міст Киргизстану профінансована Міжнародним фондом Відродження

Ми хочемо стати кращими і потребуємо вашої думки.
Будь ласка, заповніть коротку анкету (гугл форма), це займе не більше 3 хвилин.
Дякуємо за співпрацю!

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі