Студентський простір: на шляху до змін

Студенти — повноцінні гравці освітнього процесу, які на такому ж рівні, як викладачі чи адміністрація, повинні вирішувати, яким має бути університет. Як не дивно, питання тут не тільки в науці та методиці викладання, питання також і в самоідентифікації акторів навчальної діяльності із університетом, де публічний простір займає одне з провідних положень. Починаючи від освітлення території, завершуючи правом сидіти на газонах — ми стикаємося із рядом проблем, які мають бути вирішеними, але мало хто наважується зробити перший крок. Студентство завжди було рушієм соціальних трансформацій, тому не дивно, що зміни в цьому процесі починаються, все ж таки, за вертикаллю «знизу-вгору».

Останні кілька років ми спостерігаємо активізацію студентів зі створення так званих «вільних просторів», як то «Вежа» в КПІ, «Білий Простір» в КМА чи «Читалка» в КНУ. Все це є свідченням того, що наразі існує певна криза публічного простору університету, та вже сформувалася критична маса людей, готова вступати в умовну боротьбу за нього. Головне, на що слід звернути увагу у цьому процесі, — це те, що студенти навчилися організовувати самовідтворювані потужні структури, що наскрізно імплементовані в «тіло» університету.

Так, під хвилею відчуття суспільно важливих зрушень в самоідентифікації студентства виникла ініціативна група «Урбанавт». Було вирішено змінити вихідний стан проблем організації студмістечка та почати серію поетапних трансформацій публічного простору КНУ ім. Т. Шевченка. Все це відбувалося у колаборації з адміністрацією, студентством, експертами та культурними активістами.

Головний меседж Урбанавту — «від радянського студмістечка до європейського кампуса» — був обраний невипадково, адже більшість студентів, коли мова йде про університет, захоплюється саме образом класичного кампуса як освітнього майданчика з відкритими площами, дружнім середовищем та великою кількістю культурних активностей. Цього дійсно бракує нашим вишам. Створюючи несприятливі умови для навчання та обігу інтелектуальних ресурсів, університет програє боротьбу за розвиток. Ідея «Урбанавту» полягає в тому, щоби довести, що український вищий навчальний заклад може бути сучасним, що те, що ми хочемо бачити в університеті, ми самі здатні втілити в життя: «якщо можеш зробити краще і знаєш як — роби».

Фокус трансформацій за пріоритетом

Оскільки територія університету дуже велика та різнопланова, нами було здійснено ряд досліджень тієї території КНУ, що найбільше припадає під визначення «кампуса» та розташована на ВДНГ. Через зосередження гуртожитків та більшості навчальних корпусів, тут найбільша концентрація студентів. Ця територія замикається в чіткі окреслені рамки. Зокрема, до уваги було взято корпуси по вулиці Васильківській, проспекту Академіка Глушкова, а також гуртожитки по вулиці Ломоносова.

Ще одним свідченням на користь цієї території є дані щорічного моніторингового опитування студентів (UNIDOS, УНІверситетське ДОСлідження) Київського національного університету імені Тараса Шевченка 2015 року. Було встановлено, що ландшафтним оформленням прилеглої території найменше задоволені студенти корпусів ВДНГ, а саме геологічний, біологічний та факультет соціології. Зовнішнім виглядом та інтер’єром навчального корпусу також найменше задоволені студенти факультету соціології.

Ініціативною групою «Ритміка», яка теж займається розвитком кампуса, було проведено соціологічне дослідження стосовно території студмістечка КНУ, що поєднує у собі спортивний майданчик та територію закинутого фонтану, що в майбутньому має стати осередком культурного життя. Було зібрано поради та побажання стосовно майбутнього облаштування саме цієї території, яка, за результатами спостережень, є умовним центром соціальної та культурної активності студентів, що проживають на території студмістечка.

Отже, проблемну зону було визначено. Команда Урбанавту вирішила сконцентрувати свою увагу на тому, що потрібно познайомити студентів зі своїм кампусом, розказати його історію, розкрити його потенціал. Так виникла ідея фестивалю. Тож, подальші дії були спрямовані на віднайдення ефективних шляхів взаємодії зі студентською спільнотою та пошук єдиного вектору розвитку для кампуса.

Від слів до дій

Ми почали з публічних заходів. Були проведені польові дослідження, кінопокази та публічні дискусії просто неба, прибирання території та багато іншого. За літній період нам вдалося зібрати необхідну інформацію та критичну масу людей, які готові до активних дій.

Перша зустріч в рамках «Урбанавту» була присвячена студентським вільним просторам. Були зібрані представники успішних проектів ревіталізації університетського простору й було виведено спільний кейс для ініціатив в інших містах.

Далі був фестиваль. Разом зі студентами, експертами та адміністрацією були заплановані різноманітні культурні заходи, що, так чи інакше, стосувалися студмістечка та його проблем. Умовно, структуру фестивалю можна поділити на такі блоки: експертні лекції, студентський досвід, воркшопи з розробки реальних проектів перетворення під наглядом експертів та культурна частина. Паралельно з вищезгаданими заходами відбувався картографування кампусу та збір ідей студентів, що власне потім і розроблялися у воркшопах. Так наші спостереження та дослідження підтвердилися.

Зрозуміти екосистему

Картографування демонструє нам правомірність гіпотез стосовно так званих «больових точок», та перспективних осередків розвитку кампусу:

  • Локація 1: «Яма» (закинутий фонтан)
  • Локація 2: «Сцена» (територія сцени та амфітеатру навпроти)
  • Локація 3: «Зелена зона» (територія навколо спортивних майданчиків та фонтану)
  • Локація 4 «Тенісні корти та місця для вболівальників»
  • Локація 5 «Планета» (територія між кафе «Марія» та Диско-клубом «Планета»)
  • Локація 6 «Геофак» (територія від метро «Виставковий центр» до географічного корпусу)
  • Локація 7 «Корпуси ВДНХ» (соціологічний факультет та інші)

Респонденти: учасники фестивалю розвитку міста «Урбанавт».

До локацій не увійшли зони, помічені як «невідомі», адже вони нерівномірно розпорошені по всій території університету. Найбільша їх концентрація на територіях, що огороджені парканами, та не мають чітких розпізнавальних знаків про приналежність до університету: автопарк КНУ, закинута недобудована будівля гуртожитку, зелені зони. Також у студентів викликають занепокоєння місця, що включені у територію кампусу, огороджені парканом, проте не мають стосунку до університету. Для більшості вони так і залишаються «terra incognita» й повністю випадають з повсякденного життя.

Ми бачимо, що більшість мешканців кампусу відмічає територію закинутого фонтану як таку, що постає символом життя у студмістечку. Тут спостерігається велика концентрація студентів і найбільша кількість пропозицій має відношення саме до цієї території. Територія фонтану, спортивних майданчиків та сцена створює різноплановий простір для взаємодії. Також, варто відзначити, що це єдина територія у студмістечку, яка візуально закрита будівлями гуртожитків для «чужих» відвідувачів і однозначно сприймається як безпечна та «своя».

Плани на майбутнє

Картографування показало, що студмістечко можна поділити на дві умовні зони: навчальна, де студенти проводять свій час за принципом навчання-дім, і майже не затримуються надовше; житлова, де студенти, що навчаються та проживають в кампусі, проводять більшу частину свого часу. Це свідчить про дві цільові аудиторії, на які ми орієнтуватимемося, адже потреби у цих груп дуже різні.

Важливі результати дала дошка ідей, де, серед провідних зібраних проектів, були такі як «Planeta HUB» (вільний простір в приміщенні старого диско-клубу «Планета»), «літня школа» (літня платформа для лекторію), трансформація «ями» (створення відкритого публічного простору, що слугуватиме точкою концентрації весняно-літніх культурних активностей: кінопоказів, музичних вечорів та інше) та сортування сміття. Ці проекти розглядатимуться в 2016 році.

Зараз у фокусі уваги команди «Урбанавту» співпраця з адміністрацією «зсередини», пошук фінансування та залучення експертів до конкретних проектів перетворення, які були названі раніше. Також нас турбує благоустрій: разом з адміністрацією було вирішено зайнятись цим питанням, але поки ми чекаємо на результати досліджень. Також ми плануємо розширювати сферу нашої діяльності та сконцентруватися на більш глибинному розгляді факторів, які не були враховані за перший рік.

Ми активно розвиваємося та шукаємо експертів з соціології, екології, архітектури та благоустрою. Ми радо відкриті до співпраці. Пишіть нам.

Ми хочемо стати кращими і потребуємо вашої думки.
Будь ласка, заповніть коротку анкету (гугл форма), це займе не більше 3 хвилин.
Дякуємо за співпрацю!

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі