17-18​ ​червня​ ​у​ ​Львові​ ​відбулася​ ​конференція​ «Партисипативні​ ​практики​ ​в​ ​урбаністиці, бюджетуванні,​ ​культурі»,​ ​організована​ ​​Інститутом​ ​міста​ ​(Львів)​ ​та​ ​Аналітичним центром​ ​CEDOS​ ​за​ ​підтримки​ ​Представництва​ ​Фонду​ ​імені​ ​Гайнріха​ ​Бьолля​ ​в​ ​Україні, Фундації​ ​Чарльза​ ​Стюарта​ ​Мотта​ ​та​ ​Німецького​ ​товариства​ ​міжнародного співробітництва​ ​GIZ.

Публікацію матеріалів конференції завершуємо конспектами виступів доповідачки та доповідачів панелі «Партисипація в урбаністиці», які розповідали про виклики під час запровадження учасницького бюджетування в України та шляхи їхнього подолання. Модератор панелі Іван Вербицький.

Читайте також:

Висновки після року впровадження бюджетів участі в Україні

Костянтин Плоский, Фундація ПАУСІ

Минулого року почали допомагати трьом містам, в цьому році — шести. Чому? Ми займалися місцевими фінансами, програмно-цільовим підходом і вирішили піти далі. Минулого року партисипативний бюджет запроваджували лише Чернігів, Черкаси і Полтава, цього року близько 20 міст. Вчора Тернопіль долучився, і так кожного тижня різні міста починають.

На початку ми хотіли, щоб запрацювала механіка процесу: навчилася міська рада, активісти, були процедури для першого разу, в бюджеті виділили гроші. Тепер думаємо, чи стало це просто новою формою бюджетних запитів? Депутати можуть робити запити, розпорядники бюджетних коштів і тепер от люди. Але в одному з міст після прийняття в міськраді підкоригували один з проектів-переможців, його автор незадоволений, публікує статтю. Отже, бюджет участі — це про інші поняття. Про гідність, про те, щоб спілкуватися з людиною.

Якщо це сприймається як подарунок влади «з барського плеча», як подарунок Санта-Клауса, то може все вихолоститися. У Польщі один з мерів каже, що бюджету участі не треба, за ці гроші краще втілити один масштабний міський проект. Навіть у Бразилії деякі міста відмовляються від партисипативного бюджету.

Важливі дрібниці, на які ми почали звертати увагу, побічні явища. У Черкасах переселенці мати право голосувати, на відміну від виборів, це важливо. У Ромнах людина в 15 років написала в міську газету першу статтю про бюджет участі. В одному місті двоє людей передумали і захотіли переголосувати, і заради них переробили всю процедуру. Яка велика повага до індивідуального голосу! В іншому учасницьке бюджетування надихнуло відкрити хостел: автор спочатку хотів подати на голосування, але потім зрозумів, що на це грошей не дадуть, тому відкрив самостійно. В одному з міст активіст не розумів чиновників, а потім сказав: «Так ви ж теж волонтери, виявляється». Позавчора один зі службовців фінуправління сказав, що головне в партисипативному бюджетуванні — це те, що ми вчимося домовлятися; наслідки, а не гроші.

Такі маленькі знаки привносять інший вимір у цей процес. Діють на серце, дають нам можливість змінюватися.

Спочатку ми бачили бюджет участі як окремий механізм, але зараз почався зв’язок. В Сумах завдяки йому почався проект Map Me Happy. В одному з міст благодійник попросив інформацію про подані проекти, щоб профінансувати ті, які люди не підтримали. У Черкасах та Вінниці вирішили брати до розгляду усі проекти, які набрали понад 100 голосів, навіть якщо вони не перемогли.

Це вже не просто конкурс проектів, коли одні виграли, а інші програли. Це про більше, це про формування пріоритетів. Треба щоб це було не лише конкурсом чи плебісцитом, а чимось більшим. Міста припиняють партисипативне бюджетування, бо це перетворюється в плебісцит.

Кожне місто має саме вибирати, для чого це, куди це йде. Без стратегії і загального бачення цей механізм буде колесиком збоку. Потрібний зв’язок з іншими формами, інструментами участі. Від дослідження до подання проектів і голосування, це має бути спільна справа в місті. Справа міста. Але це дорога з відкритим результатом, це потрібно переглядати і змінювати. Довго і дбайливо з обережністю обмірковувати і приймати рішення. Це не раз і назавжди.

Виклики під час впровадження бюджету участі Полтави

Леонід Донос, Інститут розвитку міста (Полтава)

В нас на бюджет участі закладено 0,1% дохідної частини бюджету без врахування трансфертів, тобто 1,5 мільйони гривень. Оптимально — 0,5-1%.

На підготовчому етапі найважливіше — це політична воля керівництва міста. Одна річ — якісь нормативні акти, але дуже важлива саме підтримка керівників, наради, в яких вони беруть участь, доручення. Інший виклик — створення робочої групи. Мінусом є відсутність відкритого конкурсу. Ми повинні задекларувати партисипативність ще на самому початку. Потрібно одразу визначити відповідальних за реалізацію, нормативну базу органів місцевого самоврядування для учасницького бюджетування (положення чи програма), розпорядження про визначення термінів і відповідальних, у яких чітко прописувати регламенти, правила гри. Наприклад, чи приймати всі проекти, чи лише публічні (тобто ті, до яких усі мешканці міста матимуть доступ). Важливим аспектом є визначення моделі партисипативного бюджету. Для кожного міста модель унікальна.

Має бути цікава проста змістовна інформаційна кампанія, стратегічна. Є проблема з зацікавленістю місцевих ЗМІ, ефективна промокампанія в соцмережах.

Спочатку ми запросили депутатів, думали, що вони будуть розповідати про бюджет участі людям, доносити інформацію. Потім запросили ОСББ — теж не спрацювало. А треба працювати безпосередньо з мешканцями. Чим більше зустрічей — тим більше проектів.

Ми не повинні вганяти усі міста в загальноукраїнські обов’язкові рамки, нормативи роботи бюджетів участі.

Промоція бюджету участі в Центральній Україні

Анна Шавиро, Суспільна служба України

Кожне місто втілює громадський бюджет по-своєму, тому ми хотіли максимально обґрунтовано надати інформацію про різні варіанти.

Обов’язково має бути визначена чітка сума або відсоток бюджету. Повинна бути зрозуміла редакція правил, бо люди не розуміють, що і як відбувається. Обов’язково — циклічний та повторюваний характер. Також інформаційна кампанія. Потрібне врахування місцевої специфіки, а не копіювання чийогось шаблону. Має бути майданчик для комунікації — людина або підрозділ міської ради, який буде спілкуватися з усіма охочими. Навіть комунікація всередині робочої групи з впровадження бюджету участі потребує відповідальної людини, щоб зв’язок був не лише раз в місяць, а й постійно.

Бюджет участі — це класно, дуже стрімко поширюється Україною. Кожен тиждень десь хтось починає. Але з таким темпом бракує комунікаційного майданчика. Одні й ті самі шишки набивають усі. Є міста, які просто беруть документи і копіюють, а не роблять, як Тростянець, довго з пошуком оптимального варіанту.

Серед ризиків — низька мотивація влади. Є ймовірність пасивної співпраці влади і громади для галочки в ЗМІ.

Найважливіше в бюджетах участі — це інформаційно-промоційна кампанія.

Яким буде громадський бюджет Львова

Юрій Лукашевський, Львівська міська рада

Є розуміння, що громадський бюджет — це не про гроші. Це створення дискусії або платформи, яка дасть більше часу, можливостей мешканцям говорити про розвиток своєї вулиці, середовища, мікрорайону. Щоб це було спільне народження проектів мешканцями.

Критерій вибору механізму — просте, зрозуміле і зручне адміністрування. Бо зрозумілий механізм — це довіра.

Хочемо, щоб фінансувалися інфраструктурні проекти, які зазвичай фінансують з бюджету розвитку, а не концерти чи якісь заходи. Бо є ще програма фінансування соціально-культурних проектів, гроші з якої йдуть напряму громадським організаціям для втілення певних соціо-культурних проектів власними силами.

З просвітницькою метою ми знизили вік участі до 16 років. Кажіть старшокласникам. Не лише громадяни України, а й особи без громадянства або громадяни інших країн матимуть змогу взяти участь, якщо доведуть свій зв’язок зі Львовом.

Фінансування має становити не менше 1% бюджету розвитку. Це буде близько 16 мільйонів гривень у 2016 році. Всі проекти будуть поділені на малі (по районах) і великі (загальноміські).

Адміністрування виключно в електронній формі. Механізм відбору наступний: після подання проект потрапляє у профільні департаменти, які перевіряють його на реалістичність кошторису і можливість реалізації. Якщо виникають зауваження — вони погоджуватимуться з профільною комісією міської ради.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі