Ігор Скляревський, Світлана Шліпченко, Євгенія Моляр, Влодко Зотов, Наталія Кондель-Пермінова, Катерина Гончарова та інші. Ні, це не перелік підписантів чергового звернення-вимоги активістів та експертів до мера Києва. Це — лише частина нового складу Секції дизайну Архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури КМДА. Чим займається ця секція і які плани має? Колонка Ігоря Тищенка, який також увійшов до її складу.

З 7 березня ваш #цинічнийурбаніст разом з іншими поважними людьми входить до національної комісії з охорони урбаністичної моралі до секції дизайну архітектурно-містобудівної ради при Департаменті містобудування та архітектури КМДА. Думаю, це річ більш ніж своєчасна, і ось чому.

Відповідно до положення про секцію дизайну (так звану «Художню раду»), вона має право:

  • розглядати і оцінювати архітектурно-дизайнерські, художні, монументально-декоративні проектні пропозиції, архітектурні рішення з благоустрою та озеленення територій;
  • надавати рекомендації та експертні висновки з питань дизайну та архітектури, благоустрою та озеленення замовникам і розробникам проектної документації та органам виконавчої влади;
  • публікувати матеріали розглянутих проектів з архітектури, благоустрою, дизайну, фітодизайну;
  • надавати рекомендації місцевим органам влади та замовникам щодо передпроектних робіт, конкурсів.

До завдань ради входить розгляд всього, що стосується дизайну міського простору, в першу чергу, публічного. Це і схеми планування благоустрою в рамках містобудівної документації, і озеленення, і проекти та проектні пропозиції розміщення арт-об’єктів, пам’ятників та об’єктів декоративно-монументального мистецтва, і рекламне оформлення пам’яток архітектури чи охоронних зон, і рекламні конструкції, що маскуються під паблік-арт чи декор, і багато інших речей. Привіт, мурали, меценатські пам’ятники, фонтани, лавочки та скульптури, вивіски на пам’ятках, рекламні «кошики цукерок» в Парку Шевченка, кошики та піраміди Хеопса Зеленбуда на розв’язках. Все це, сподіваюсь, скоро знайде справедливу оцінку на секції. А потім — займе почесне місце на господарських подвір’ях історії. Окремо я б зауважив можливість розгляду досліджень та проектів конкурсів в складі інвестиційних програм з естетизації архітектурного середовища та самих цих програм, про які традиційно киянам практично нічого не відомо. Повністю положення про секцію можна почитати тут.

Особливо важливою для мене та багатьох моїх колег є можливість доопрацювати розділи в чинних чи запропонувати проекти місцевих правил благоустрою. Дивлячись, яке пекло відбувається в Києві з дизайном публічних просторів, їх кітчевою комерціалізацією, я бачу одним ключових завдань узгодження діяльності та недопущення волюнтаризму з боку численних балансоутримувачів та інших стейкхолдерів у місті. Окремо стоїть питання критичного аналізу та узгодження планів, проектів і стратегій різних комунальних підприємств і департаментів КМДА, які працюють з публічним простором та об’єктами дизайну за громадські кошти, таких як Київзеленбуд, КП Благоустрій чи комунальні проектні інститути. Роботи з усім цим, як ви розумієте, надзвичайно багато. Секція планує, серед іншого, вводити поняття «публічний простір» та інші дотичні речі щодо соціального використання міського простору в планувальну політику і практику всіх бюджетних організацій та, за можливості, взагалі в містобудівну практику в столиці.

Важливо! Секція, як і вся містобудівна рада, є дорадчим органом, який працює на добровільних засадах і колегіально розглядає питання містобудування і архітектури. З 2011 року резолюції ради мають рекомендаційний характер, згідно з типовим положенням про такі ради та розпорядженням КМДА № 2455 від 23 грудня 2011 року про її утворення. У положенні лише сказано, що рішення враховуються при доопрацюванні проектів, без уточнення. Це серйозне обмеження, враховуючи, що в секцію входять люди з перевіреною репутацією і на них неможливо буде тиснути, все одразу стане публічним. Питання та проекти, пов’язані з транспортною інфраструктурою міста та містобудівною документацією, детальним плануванням територій також розглядаються на раді і мають свої секції. Рішення щодо них так само мають дорадчий характер.

Кейси, які потребують розгляду на секції, шукати не потрібно. Зовсім навпаки, вони переповнюють місто і інформаційний простір. Це може бути і нове оформлення станції метро «Лівобережна», і різного роду скульптури у міському просторі, встановлені чи презентовані нещодавно, і арт-композиції відомих комунальних підприємств, і новації в озелененні, і проекти благоустрою площ, парків, скверів (як там справи у сквері «Червона пресня» біля кінотеатру «Жовтень»?) чи набережних, і монументальне мистецтво, яке здавна, якщо вірити літописам, процвітає в Києві. Ось, наприклад, чергова цитата, що надихає на невелике інквізиційне розслідування: «До речі, до Євробачення в столиці створять 10 панно з квітів, — повідомляє Київзеленбуд, — але поки ескізи композицій тримають в секреті».

На першому засіданні ради розглядалася передпроектна пропозиція реконструкції сходів з Пейзажної алеї на вулицю Гончарну та благоустрою пішохідної алеї від сходів до Андрівського узвозу. Старі зношені сходи були розібрані в минулому році. Замовником є КП «Інженерний центр», проект готує ТОВ «Архітектурна реноваційна група». Найбільше мені імпонує, що члени ради обговорювали саме питання функціонального наповнення сходів як живого публічного простору, а не лише транзитного місця, доступності та зручності сходів для маломобільних груп і мінімізації впливу на історичне та природне середовище, надавали коментарі і зауваження саме з цих питань. Незабаром з’явиться експертний висновок засідання.

 

Ця публікація є колонкою, яка висвітлює приватну думку автора, що може не збігатися з позицією редакції Mistosite або Аналітичного центру CEDOS. Ми запрошуємо всіх охочих до дискусії і будемо раді опублікувати ваші колонки на цю та інші теми.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі