Чи не основним питанням, яке розглядатиметься на засіданні Київради 9 жовтня, є внесення змін до цьогорічного бюджету столиці, а також міської Програми економічного і соціального розвитку на 2014 рік.

Депутатам пропонують збільшити бюджет з 20 до 23,8 млрд гривень: він зросте на 18%. Київ отримає додаткові 5 млрд з державного кошторису. Відбудеться низка перерозподілів.

Що стоїть за цими цифрами? Звідки заберуть і на що використають отримані гроші?

Найбільші зміни плануються на перетині сфери ЖКГ і соціального захисту. 3 млрд 622 млн гривень надійшли з держбюджету на погашення заборгованості за водопостачання і водовідведення, яка виникла через різницю у фактичній вартості теплової енергії і затверджених тарифах. 156 млн буде виділено на субсидії та пільги на оплату комунальних послуг, ще 108 млн - на прямі дотації житлово-комунальному господарству. З іншого боку, на 116 млн зменшаться видатки на виплату допомоги по догляду за дитиною віком до 3 років; і ще на 89 млн - інші статті соціального захисту. Загалом же, соціальна сфера втратить 2% (тобто 81 млн грн).

В результаті перерозподілу з інших галузей на 276 млн зросте фінансування освіти: на 8% більше грошей отримають дитячі садки, на 6% - загальноосвітні школи. При цьому держава забирає назад у центральний бюджет 32 млн, які були виділені Києву на харчування учнів 5-11 класів. Гроші, мовляв, і так не надходили, тож бюджет просто привели у відповідність з реальністю.

Завдяки перерозподілу додаткові 53 млн отримає також сфера охорони здоров'я, але це становить всього 1% від усієї суми, передбаченої для галузі. Більше того, в рамках економії державного бюджету уряд забирає в міста 22 млн на придбання ліків, зокрема, засобів інгаляційної анестезії та медикаментів для швидкої допомоги.

Внаслідок змін на 52 млн гривень зростуть видатки на обслуговування боргу. Окрім цього, граничний обсяг боргів, які може мати місто, збільшується на 3,6 млрд гривень (тепер ця сума становитите 13,7 млрд).

На 95 млн гривень зростає фінансування цільових фондів. Зокрема, 15 млн виділяються на “виконання міським головою і депутатами передвиборних програм та доручень виборців”. Інші 70 млн, отримані від сплати пайової участі власників МАФів будуть спрямовані на благоустрій. Розмір цього внеску був визначений на одному з попередніх засідань Київради. Він мав би компенсувати бюджетні витрати на ліквідацію шкоди, яку кіоски завдають міському простору.

На 90 млн гривень зросли видатки на транспорт. Так, 55 млн направляється на “регулювання цін”, тобто компенсацію втрат через стримування росту тарифів; 29 млн - на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.

Окрім вже згаданого скорочення видатків на соціальну сферу, зменшується також фінансування будівництва. Зокрема, на 94 млн (11%) урізано капітальні видатки; на 92 млн (81%) - будівництво та придбання житла “для окремих категорій населення”; на 16 млн (52%) - розробка схем і проектних рішень масового застосування. Натомість, на 38 млн, тобто майже у 5 разів, збільшується фінансування будівництва метрополітену.

Загалом, з держбюджету для Києва додатково виділяється 5 млрд, але бюджет в результаті цього збільшується лише на 3,8 млрд. Це свідчить про те, що власні доходи міста зменшуються на 1,2 млрд гривень. Треба також розуміти, що додаткові 5 млрд спрямовані не на покриття цих втрат, а на нові видатки, які раніше не були передбачені - в основному, оплату заборгованості за теплову енергію і проведення заходів зі збільшення енергоефективності.

Таким чином, збільшення бюджету відбувається за рахунок нових статей, а видатки на старі загалом зменшуються. Коли ж взяти до уваги інфляцію, яка, за даними Деркомстату, становила у січні-вересні 16,2%, ситуація видається ще гіршою. Якщо від розміру зміненого кошторису відняти 3,6 млрд на оплату боргів за тепло і зробити поправку на інфляцію, бачимо зменшення реальних обсягів бюджету на 14%.

Чи будуть реально виділені всі ці гроші? КМДА каже: “Так!”. Відповідно до її даних, станом на 1 жовтня бюджет виконано на 91% від запланованого. Економія відбувається здебільшого за рахунок капітальних вкладень, передбачених Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2014 рік (Програмою ЕСР).

Це документ, в якому прописані всі міські будівництва, ремонти, закупівлі транспорту тощо. Станом на 1 вересня їх було профінансовано всього на 33%, а освоєно ще менше - лише 28% від запланованих коштів. Попри це, паралельно зі змінами до бюджету, фінансування Програми ЕСР має зрости на 712 млн гривень (тобто на 46% - до 2 млрд 256 млн гривень). Чому так?

Справа в тому, що фінансування Програми здійснюється з таких джерел:

  • бюджетні кошти:

    • власні кошти бюджету міста - 45% Програми;

    • цільові субвенції з держбюджету - 6%;

  • залучені під певні проекти позабюджетні кошти: гранти, кредити тощо - 49%.

Власне, збільшення відбудеться за рахунок зовнішніх по відношенню до бюджету Києва джерел: позабюджетних грошей і субвенцій. Так, 109 млн гривень надійде з Державного фонду охорони навколишнього середовища на реконструкцію Бортницької станції аерації.

Ще 714 млн місто отримає від Уряду Японії для другої черги реконструкції вагонів метро типу “Е” на Крюківському заводі. Ці кошти надаються Україні для реалізації соціальних та екологічних проектів завдяки продажу невикористаних квот на викиди вуглекислого газу за Кіотським протоколом.

По суті, саме за рахунок цих двох великих проектів складається враження про масштабне збільшення фінансування. Якщо ж проаналізувати інші статті, які фінансуються з власних коштів міста, бачимо хіба скорочення і перерозподіл. Так, з Бюджету Києва видатки на реалізацію Програми ЕСР зменшуються на 113 млн гривень. Це означає, що ми відмовляємося від втілення певних проектів або зменшуємо об'єм запланованих на цей рік робіт.

Здебільшого йдеться про об'єкти, де за підсумками восьми місяців бачимо низький відсоток освоєння вже виділених грошей. Наприклад, добудову школи №128 по вулиці Раїси Окіпної (-92 млн), будівництво легкоатлетичного манежу на проспекті Павла Тичини (-17 млн), реконструкцію ліцею “Поділ” (-8 млн), реконструкцію перинатального центру на Оболоні (-5 млн) і так далі.

Зекономлені на цих проектах гроші переспрямуються передовсім на покриття боргів за роботи, виконані, але не оплачені у попередні роки. Частину з них Київ зобов'язаний погасити за рішенням судів.

У березні КМДА відмовилася від цільової програми “Соціальна оренда”, тому гроші, які раніше були виділені на її виконання (20 млн), підуть на інші цілі. Також на 16 млн зменшиться фінасування проектних робіт, які виконує Департамент містобування і архітектури. Ще 15 млн вивільниться через відмову від проведення в Україні Чемпіонату Європи з баскетболу у 2015 році - раніше їх мали використати на будівництво тренувальної бази з цього виду спорту.

Окрім цього, скасовується запланована реконструкція Бессарабського ринку, на яку в попередній версії бюджету передбачалося 5 млн гривень. Не відбудеться також і встановлення модульних вбиралень, на які раніше було виділено 10 млн. У свою чергу, Уряд відкликає 12 млн державної субвенції на будівництво під'їзної дороги та зовнішніх інженерних мереж до “інноваційного парку Біонік Хілл”.

З іншого боку, місто отримує з державного бюджету 33 млн гривень для здійснення заходів з енергозбереження шкіл, лікарень та інших соціальних об'єктів в Оболонському і Святошинському районах. Окрім цього, додаткових 6 млн спрямуються на встановлення лічильників; а ще 15 - на перехід систем водопостачання бюджетних установ на відновлювальні джерела енергії.

Як вже зазначалося, 40 млн гривень перепаде метрополітену на добудову станції “Теремки”. На 27 млн збільшиться фінансування зведення житлового будинку в 4-му мікрорайоні на Позняках з прибудованим дитячим садком. Ще 20 млн виділиться на пілотний проект “Старт”, що передбачає створення велоінфраструктури у Дарницькому районі столиці. 5 млн отримає КП “Плесо” на роботи з очищення водойм, які, вочевидь, вже були проведені влітку.

Підсумовуючи, пропоновані зміни до бюджету можна класифікувати наступним чином:

  • виділення коштів на субсидії і дотації у сфері ЖКГ, виплату боргів і стримування росту тарифів - в основному, за гроші, отримані з держбюджету;

  • зменшення міських видатків на розвиток соціальної інфраструктури: реконструкцію шкіл і лікарень, створення фонду соціального житла тощо - проекти, які традиційно недофінансовуються;

  • залучення державних та іноземних інвестицій у “великі” проекти: реконструкцію вагонів метро, проведення заходів з енергозбереження, реконструкцію Бортницької станції аерації.

Як бачимо, частина змін пов'язана з державними дотаціями та іноземними інвестиціями, які мають цільовий характер. Київська влада не може змінювати їхнього призначення, але від її компетентності залежить наявність або відсутність цих грошей.

Інші зміни стосуються перерозподілу коштів, який здійснюється вже на рівні міста. У цьому випадку фінансові ресурси підуть на латання дірок у житлово-комунальному господарстві і виплату боргів. Такі заходи потрібні для виходу з кризи, але до розвитку вони не призведуть. Більше того, ці видатки виділяються за рахунок проектів розвитку, які вже традиційно не виконуються в повному обсягу.

Разом з тим, бюджет продовжує ховати в собі купу чорних дір: великих корупційних можливостей або неефективного використання ресурсів на статті типу “виконання депутатами доручень виборців”. Економити потрібно на них.

Якщо ми хочемо досягнути сталого розвитку, а не постійно вирішувати проблеми залатуванням дір, мусимо змінювати самі принципи формування міського бюджету. Нам надто дорого обходиться теперішня система розподілу грошей у ручному режимі, а не відповідно до комплексного бачення стратегічної мети, в напрямку якої рухається Київ.

Вперше опубліковано на Українській правді. Київ

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі