У квітні 2016 року в Україні презентували конкурс ІТ-проектів з електронної демократії EGAP Challenge, організований Фондом Східна Європа та Державним агентством з питань електронного урядування за фінансової підтримки Швейцарської Конфедерації. Також конкурс підтримав Прем’єр-міністр України.

Конкурс складається з двох циклів. 16 переможців першого були оголошені у вересні 2016 року. Інші 12-16 проектів будуть відібрані у квітні 2017 року в рамках другого циклу конкурсу, але вже відомий список потенційних переможців.

Метою EGAP Challenge є пошук ІТ-рішень, які сприятимуть соціальним інноваціям в Україні. Це можуть бути мобільні додатки, сайти, плагіни, боти, і тому подібні проекти, навіть на рівні ідей, які зроблять більш комфортним життя у містах, спростять ведення бізнесу чи зроблять прозорішою взаємодію з владою. Призовий фонд двох циклів — 4 мільйони гривень. Крім фінансування, переможці отримують менторську та експертну підтримку проектів.

Переможці першого циклу конкурсу. Фото: фейсбук-сторінка EGAP Challenge

Для участі у конкурсі потрібно було зареєструвати свою ідею чи існуючий проект, який, наприклад, потребував масштабування. Ідеї міг подавати будь-хто, не залежно від уміння писати код, адже організатори допомагали у формуванні команд однодумців-розробників.

Головні критерію відбору: проект повинен мати соціальну значущість, вирішувати певну проблему і ґрунтуватися на використанні відкритих даних. Проекти обиралися у чотирьох сферах: екологія, інфраструктура, агропромисловість та освіта.

Перший етап конкурсу — це реєстрація та відбір проектів. Під час першого циклу зареєструвалося 70 проектів, а під час другого, який триває ще досі, було зареєстровано 300. Другий етап — відбір проектів на хакатонах, що проводилися у 4 містах: Одесі, Дніпрі, Вінниці, Луцьку. Учасники презентували свої ідеї менторам та експертам конкурсу, які обирали до 20 проектів на подальший етап — інкубацію. Остання фактично означала доопрацювання проектів, кожен з яких отримував по 3 000 євро (це поза призовим фондом) для покращення ідеї. Наступний етап — ідеатони, які відбудуться у Києві 7 лютого — у сфері інфраструктури, 9 лютого — освіти, 14 лютого — екології, 16 лютого — агропромисловості. На ідеатонах ще можливе дообрання учасників (для цього потрібно зареєструватися на сайті конкурсу).

Учасники другого циклу конкурсу. Фото: сайт проекту EGAP

Сьогодні у другому циклі беруть участь 17 проектів, але ідеатон пройдуть не всі. Вони будуть доопрацьовувати проекти, аби у квітні представити готові ІТ-продукти на Демо-Дей, під час якого між обраними командами буде розділено призові 2 мільйони гривень.

Серед представлених ідей особливу увагу викликають проекти, які дозволяють впливати на владу та контролювати її, тобто, є інструментами електронної демократії. За допомогою цих сервісів журналісти та громадські діячі матимуть візуалізовані відкриті дані, зведені у визначені системи, що значно спростить та збільшить ефективність розслідувань діяльності чиновників і місцевих депутатів.

Виборча Варта

Виборча Варта — ІТ-стартап, який створює візуалізацію та аналізує відкриті дані виборів. Це інтерактивна платформа, яка показує підсумки виборів на карті, дозволяє виявити «аномалії» під час голосування, різного роду порушення, дізнатися історію кожного кандидата, віднайти закономірності голосування по кожному окрузі у часовому розрізі. Сервіс створений на основі відкритих даних Державного реєстру виборців.

Скріншот сайту Виборча Ватра

MyRada

Ідея проекту виникла з проблеми відсутності єдиного порталу для публікації документів рад. Звідси — відсутність прозорого механізму контролю рішень влади. Стартап має за мету протидіяти корупції, забезпечуючи відкритість рад від найменших населених пунктів до найбільших територіальних громад. «Для прикладу, є рішення ради щодо передачі земельної ділянки у 100 квадратних метрів. Це рішення прийняли і розмістили чи на сайті громади, чи, взагалі, на дошці оголошень. Проходить певний час і якимись не зовсім чесними домовленостями ця земельна ділянка зростає втричі. Документ просто підробили, оновили і знову перезавантажили на сайт і ніхто про це навіть не знає та не контролює. Проект „MyRada“ унеможливить фальсифікацію таких документів», — каже його координатор Юрій Левченко.

Odessa Open rada

Проект покликаний усунути проблему непоінформованості громадян про проекти рішень чи вже прийняті рішення міської ради, результати поіменного голосування. За словами координаторів, передбачається створення та підтримка спеціального додатка для сучасних електронних пристроїв, завдяки якому всі зацікавлені громадяни разом з журналістами, громадськими активістами та політиками зможуть у комфортний та сучасний для себе спосіб отримати інформацію про заплановані проекти рішень міської ради, ознайомитись з короткими резюме по кожному проекту рішення та, при необхідності, прочитати його оригінал. Крім того, Odessa Open rada планує створювати базу даних кожного депутата з біографією, історією голосувань, згадуваннями у ЗМІ та контактами у соціальних мережах та офіційних сторінках політика.

Паспорт доріг

Найбільшою проблемою у будівництві та ремонті доріг є значний рівень корупції та схеми, спрямовані на розкрадання виділених коштів. Проект «Паспорт доріг» передбачає розробку прозорого механізму покращення стану доріг, прозорих закупівель та контролю витрачених коштів. За його допомогою можна буде проконтролювати, як місцева влада витрачає гроші на ремонт, та подати пропозицію щодо того, які саме ділянки потребують ремонту.

Edupay

Edupay — сервіс, який дозволяє протидіяти корупції в освіті. За його допомогою батьки можуть самі визначати, на що йдуть благодійні внески у дитячих садках, і контролювати витрати. Учні та студенти зможуть онлайн сплачувати за навчання, харчування, гуртки та факультативи у вишах. Це позбавляє корупціонерів можливості брати до кишень, наприклад, кошти за місця у гуртожитках.

Ефективні державні підприємства

Стартап, який збирає та аналізує дані про підприємства: кому вони належать (отримання інформації з API Єдиного державного реєстру), які ключові показники діяльності (прибуток, оборот, ROI/ROE та інші) та транзакції (через казначейські рахунки API Е-data чи з порталу державних закупівель API Prozzoro). Сервіс призначений для спрощення роботи з даними для журналістів, активістів, які займаються антикорупційними розслідуваннями. Він дозволяє поєднати великі об’єми даних та нечитабельних цифр у єдину візуалізовану картину зав’язків підприємств з міністерствами та конкретними персонами.

Архітектура системи E-vox

E-vox

E-vox — система голосування для місцевих рад, політичних партій та громад, яка забезпечує поіменне голосування та здійснює автоматичне онлайн-оприлюднення результатів. За допомогою E-vox можна вести пленарні засідання та голосувати з телефона чи комп’ютера. Система створена на основі блокчейну — технології, яка зберігає дані у відкритому реєстрі і захищає їх від будь-яких змін чи видалення (перша відома blockchain система — це Bitcoin, що створена була для обігу криптовалюти).

E-vox дозволяє створити персональний кабінет депутата з функціями отримання повідомлень про сесії та розклад пленарних засідань, порядок денний, зареєстровані пропозиції, проекти рішень; перегляду результатів голосування, аудіозапису виступів. Отримати доступ до кабінету можна за допомогою цифрового підпису, ID-карти/паспорту, банк ID, мобільного ID, відбитків пальців. Першим містом для пілотного запуску стартапу стала Балта в Одеській області.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі