Основними проявами змін клімату в українських містах дослідження називають хвилі тепла, підтоплення, вразливість зелених зон, стихійні гідрометереологічні явища, погіршення якості і зменшення кількості питної води, поширення інфекційних захворювань і алергій, а також вразливість енергосистем.

В Україні поки що не працюють з цими явищами комплексно — аби адаптуватися і бути готовити до них наперед, а не витрачати значно більше ресурсів на ліквідацію масштабних наслідків надзвичайних ситуацій. Щоправда, кілька місяців тому чотири міста — Львів, Житомир, Кам’янець-Подільський і Чортків, — взяли на себе зобов’язання розробити стратегії адаптації до змін клімату і перейти на відновлювальні джерела енергії до 2050 року.

Як працює така стратегія у Парижі, одному з міст-лідерів кліматичної політики, розповідає стаття CityLab. Роксолана Машкова переклала її для Mistosite українською мовою.

Столиця Франції під час каденції міської голови Анн Ідальго може стати взірцем того, як міста здатні пом’якшувати наслідки зміни клімату та розробляти плани з урахуванням кліматичної ситуації. Але ці нововведення даються нелегко.

Шкільне подвір’я паризької еколь-матернель на авеню Домесніль не схоже на місце розгортання революції: це скромний ігровий майданчик державного дитсадка.

Але варто придивитися пильніше. Подвір’я нещодавно ледь помітно відремонтували, щоб воно краще підходило для спекотнішого, вологішого світу. Під час літніх канікул традиційні непроникні бетонні поверхні на подвір’ї зірвали й замінили на пористий нижній шар, який може всотувати воду під час злив, наче губка. Над цією основою поклали повністю водопроникне покриття, яке дозволяє відтік води, мінімізуючи ризик затоплення.

Скоро по бетонних стінах пустять повзучі рослини, щоб вони не поглинали літнє тепло, а навіс та невеличкий ряд дерев будуть давати тінь. Дерева ж, на замовлення самих учен_иць (віком від трьох до шести років), оточені особливим, схожим на стіну замку парканом, який відчиняється. Діти просили написати на паркані цифри, але зрештою отримали букви — та нічого, адже не можна завжди мати все, що хочеш.

Усе це, звісно, дуже мило. Але по цих пристосуваннях не одразу видно, яка ідея за ними стоїть. Насправді це крихітне подвір’я слід сприймати як маленький символ нинішньої трансформації Парижа в одне з найбільш екологічно стійких міст на світі. Столиця Франції зараз перебуває у процесі виконання свого плану з розбудови зелених і прохолодних громадських просторів і радикального зниження забруднення та викидів карбону в межах міста.

Читайте також:
 Міста для життя: як Києву адаптуватися до змін клімату

«Насправді, ми розпочали міську революцію — ми серйозно вважаємо, що по-новому дивимося на місто, — сказав CityLab паризький комісар з довкілля та стійкості під час нещодавньої зустрічі. — Ми повертаємо сюди природу — передусім для дітей, але також і для того, щоб дати людям прихисток від нескінченного бетону й підготувати місто до адаптації».

Міські службов_иці можуть робити такі гучні заяви через те, що шкільне подвір’я на авеню Домесніль є частиною одного пакету разом з іншими, набагато складнішими проектами. Вони входять до програми співробітництва з глобальною організацією «100 стійких міст», що займається покращенням адаптації та підвищенням екологічної стійкості міст. До кінця 2019 року до нашого ігрового майданчика додасться ще 40 аналогічно адаптованих просторів, які, у свою чергу, зрештою стануть частиною складеної зі 761 частини мозаїки кліматично адаптованих шкільних повір’їв по всьому місту. В рамках подібних програм співпраці з організацією «100 стійких міст» будуть перебудовані цілі вулиці — як з метою підвищення безпеки, так і для кращого захисту від спеки та бурь. Крім того, місто створює треновані бригади волонтер_ок, які будуть допомагати у періоди криз — від природних катастроф до тероризму.

Щоб реалізувати таку трансформацію, за словами міської голови Анн Ідальго, необхідні не лише гроші й політична воля, а й певне рекалібрування гальської культури. Традиційно французи воліють, щоби природа в їхніх містах була відокремлена парканами й приручена. Це країна, де міські дерева безжально стрижуть, так що вони зрештою перетворюються на зболену плутанину гілок — країна, де парки часто наполовину складаються з посипаних гравієм доріжок із обнесеною парканами травою, яка має служити відрадою лише для очей і аж ніяк не для ніг. Навіть звичайнісінькі зелені насадження в ігрових просторах — це трохи шокуюче відхилення від норми.

«У минулому ми іноді захищалися від природи, так наче вона має намір нам нашкодити, — каже Ідальго. — Ми заново відкрили досить прості речі, і для мене та моєї команди дуже приємно повернутися до простоти — до ідеї, що дерева можуть дарувати прохолоду, що від дотика до рослини ніхто не помре. Ось такі прості речі зараз розгортаються в цьому місті».

Шматок пазла

Зеленіші ігрові зони — це лише одне коліщатко у значно масштабнішій машині, покликаній боротися з ефектом «острова тепла» в Парижі. Цього літа місто відкрило перші три так звані «Ilots de Fraicheur» — «острови прохолоди», тобто спеціально пристосовані громадські простори, де люди можуть насолоджуватися ретельно (але природним шляхом) охолодженим середовищем під час палючої літньої спеки. Поступово ці острови прохолоди об’єднаються в мережу по всьому місту й даватимуть прихисток від майбутніх хвиль спекотної погоди. Міські службов_иці також працюють над інформуванням мешкан_ок про розташування цих прохолодних місць. Його можна з’ясувати за допомогою додатку для телефона, що в режимі реального часу демонструє температуру в різних місцях та направляє користувач_ок до найближчих прохолодних зон.

Тим часом на деяких із основних осьових площ на паризьких бульварних колах частину автомобільних смуг заміняють на нові зелені насадження, що належать до 20 тисяч нових дерев, які заплановано посадити з 2014 до 2020 року. Також у цей період мають встановити 200 гектарів нових зелених дахів. Париж планує стати вуглецево нейтральним і почати користуватися електрикою виключно з відновлюваних джерел енергії до 2050 року.

Читайте також:
 «Зелений лист»: як одеські активісти борються з вирубуванням дерев

Цей план уже досить давно привертає увагу світу. Париж приймає новаторські закони та впроваджує проекти у найрізноманітніших сферах — від заборони автомобілів до програм оренди велосипедів, від зелених дахів до електроавтобусів. Після жовтневого звіту ООН про зміну клімату, автор_ки якого попереджають, що у нас лишилося тільки 12 років для того, щоб запобігти глобальному потеплінню катастрофічного рівня, цілі паризького міського плану нині виглядають ще більш необхідними.

Мало які міста так активно, як Париж, шукають способів справлятися з майбутніми екологічними, політичними та економічними негодами. Директор організації «100 стійких міст» Майкл Берковіц пояснює: «Для екологічної стійкості недостатньо сказати: „У нас тут спека — давайте збудуємо вирішення проблеми“. Можна почати з адаптації до спеки та клімату, але потім, скажімо, потрібно впровадити кращий відтік води, щоб знизити тиск на дощову каналізацію під час затоплення». Пізніше такі простори можна відкрити для широкої громадськості, щоби проводити там спільні заходи, підсилюючи соціальні зв’язки у місті. Це вже саме по собі є джерелом стійкості, за словами Берковіца.

«Багато таких подвір’їв мають вихід на вулиці, і громади можуть користуватися ними на вихідних і в неробочі години, що підсилює соціальну згуртованість і зв’язки у громаді. Це може дуже пригодитися Парижу з його кризою біжен_ок чи під час терактів. Саме такий об’єднавчий підхід ми намагаємося поширювати в містах по всьому світу».

Таке вирішення проблем, за словами Берковіца, також пов’язане з налагодженням кращої співпраці між розрізненими частинами уряду та громадянського суспільства. «Те, як зазвичай будують інфраструктуру, — це коли планувальни_ці шкіл спілкуються тільки між собою. А ми ставимо питання так: як можна взяти до уваги всі ці інтереси водночас? Це новий спосіб мислення про інфраструктуру, яка має бути краще інтегрована. Париж може це зробити. Дакар у Сенегалі може це зробити. Мельбурн може це зробити. Це конкретний спосіб міркування про те, як можна робити міста сильнішими».

Поряд із підготовкою до підвищення температури, пов’язаного зі зміною клімату, Париж також працює над зниженням викидів вуглецю від користування енергією. Можна стверджувати, що місто зайшло в цьому напрямі далі, ніж практично будь-який інший великий мегаполіс. Попередник Ідальго Бертран Деланое впровадив першу велику мережу оренди велосипедів у світі, надихнувши хвилю аналогічних програм у різних країнах, які допомогли виділити більше місця велосипедистам у центрах міст.

Тим часом приватні транспортні засоби, які забруднюють повітря, заплановано прибрати з міста. Автомобілям тепер заборонено їздити біля пристаней на Сені, де раніше була розташована дуже жвава траса крізь усе місто, а простір для автомобілів на сусідніх вулицях тим часом поступово, але систематично звужується. Місто врівноважило вплив таких кроків на вразливі групи населення, впровадивши безкоштовний громадський транспорт для людей з інвалідністю.

Усе нові й нові заходи зі зниження викидів вуглецю впроваджуються приблизно раз на місяць. Скажімо, цього жовтня муніципалітет оголосив, що дні, вільні від автомобілів, стануть щомісячною нормою у центральних районах міста.

«Ле-реаксьйон»

Такими заходами адміністрація Ідальго заробила собі міжнародну репутацію піонерів зеленого розвитку. Але, з іншого боку, вони накликали на себе цілий вихор скарг та інституційного опору. Більшість полеміки стосується виділення пішохідної зони на набережній Сени, внаслідок якого зник один із основних автомобільних маршрутів крізь усе місто, а берег річки повернули пішоход_кам і велосипедист_кам.

Поліція Парижа боролася проти цього заходу, стверджуючи, що це заважатиме їй достатньо швидко добиратися до певних частин міста. У лютому 2018 року федерація продав_чинь, асоціації воді_йок та мер_ки міст Іль-де-Франсу добилися судового ордеру на скасування заборони автомобільного руху на набережній. Суд визнав, що деякі твердження у муніципальній постанові про перекриття руху, які стосувалися покращення ситуації з забрудненням та громадським здоров’ям, були непослідовними.

Читайте також:
 Обережно, автомобілі! Які ризики для здоров’я несе забруднення повітря у Києві

Але муніципалітет подав апеляцію і в березні завдав удар у відповідь, видавши переформульовану постанову, що відстоює пішохідність на підставі культурної спадщини та туристичної привабливості. 25 жовтня Паризький окружний суд підтримав мерію, дозволивши залишити набережну Сени закритою для автомобілів.

В іншій сфері муніципалітет має проблеми з підрядником, що відповідає за колись новаторську паризьку систему оренди велосипедів під назвою Velib. Після перебудови парковок для велосипедів з метою зробити їх сумісними з електричними велосипедами значні частини мережі часто виходять з ладу, що призводить до масових відшкодувань коштів. Зрештою Деланое, який затвердив цю угоду, довелося вибачитися. А тим часом відставка керівника апарату Ідальго в минулому місяці породила чутки про конфлікти в ратуші. Звісно, жодна з цих запинок прямо не загрожує планам озеленення у місті, але кожна з них відкусує по шматочку від громадського кредиту довіри, який дає мерії право на проштовхування змін.

Мерка Ідальго наполягає, що опір планам муніципалітету чинять не мешкан_ки міста. Натомість, за її словами, цей опір пов’язаний із розщепленою ідентичністю Парижа як водночас місця розташування політичної й економічної влади в країні та місця, де живуть звичайні люди.

«Париж — це столиця, тож часом люди, які про нього говорять, не є тими, хто тут насправді живе, — сказала вона. — Нам іноді доводиться мати справу з лобіюванням, з людьми, які чіпляються за минулий світ енергії з викопного палива — менш людяний світ, ніж той, що нині виникає. Я ж — речниця людей, які, власне, живуть у цьому місті. Саме парижан_ки надихнули нас на впровадження цих змін. Населення цілком на нашому боці. І щоразу, коли ми пропонуємо перебудову подвір’я, ігрову вулицю для дітей, садок, місця для сімейних прогулянок, то парижан_ки реагують позитивно».

Потреби цих людей, її електорату, насправді досить чіткі, і їх легко одразу ідентифікувати як турботи людей по всьому світу, додає пані мерка.

«Потреби житель_ок Парижа такі самі, як і потреби житель_ок усіх інших міст світу, ба навіть найменшого села у Франції: щоб школи працювали, щоб повітрям можна було дихати, щоб були садочки, місця для наших батьків, коли ті постаріють, щоб можна було подбати про людей, які є бездомними».

Муніципальні вибори 2020 року покажуть, чи справді команда Ідальго змогла привернути паризьких вибор_чинь на свій бік. Однак поки що їхня рішуча налаштованість допомагає підтримувати паризькі зелені інновації цілими й неушкодженими та рухатися далі. В середині листопада мерка пообіцяла продовжити боротьбу з забрудненням повітря, перетворивши чотири центральні квартали міста у велику пішохідну зону, якщо вона переможе на виборах у 2020 році.

Враховуючи дедалі сильніше відчуття нагальності — і розуміння того, що протидію зміні клімату й підготовку до неї не можна залишати на державну владу, а натомість потрібно негайно діяти на місцевому рівні, — можна припускати, що дедалі більше міст будуть брати приклад з Парижа як взірця політично здійсненної кліматичної адаптації. Але, як показують нещодавні проблеми адміністрації Ідальго, ця ситуація може стати ще одним важливим уроком для міських голів: будь-як_а мер_ка, як_а спробує піти по її стопах, має бути готов_ою до битви.

Читайте також:
 Що робити Україні зі змінами клімату: конспект форуму «Енергія Змін 2018»

 

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі