Ми переконані, що кожен район Києва повинен мати якісний публічний простір. Зараз їх немає майже ніде. Ми вирішили створити такий простір у Старому (Верхньому) місті.

Дослідження і трансформація вулиці Ярославів Вал — це спільний проект «Агентів змін», Аналітичного центру CEDOS та Київської міської державної адміністрації під патронатом першого заступника голови КМДА Геннадія Пліса.

У цій статті ми пояснюємо, чому вибрали Ярвал і якими принципами керуємося у роботі з вулицею, що вже зробили і що будемо робити на Ярославовому Валі у найближчі місяці.

Чому Ярославів Вал?

Ярвал зв’язує центр міста, вулицю Володимирську та Львівську площу. Він віддалений від адміністративних кварталів, але має важливе локальне значення: це вулиця, яка поєднує район. Вона є затишною та спокійною у порівнянні з паралельними, які завантажені трафіком.

Культурологічний путівник по Ярвалу називає його однією з найбільш типових вулиць, що показує дух «історичного Києва». Вулиця виникла як дорога під міським валом, насипаним за часів Ярослава Мудрого. Планування кварталів цього району здійснювалося у 1830-х роках. Тут поєднуються класицизм, псевдоготика, неоренесанс, еклектика, модерн, неоампір і конструктивізм. За даними Департаменту містобудування та архітектури КМДА, на Ярвалі розташовані 32 пам’ятки історії, архітектури та ландшафтної архітектури.

Ярвал — візитівка міста з посольствами та готелями для різних категорій відвідувачів. Тут розвинута соціальна, культурна та дозвільнєва інфраструктура. На вулиці розташовані декілька театрів, багато закладів харчування для різної аудиторії, загальноосвітні школи, школи мистецтва й університети.

Вулиця є мультифункційною та соціально неоднорідною: тут живуть, працюють, відпочивають. За даними А+С, район Ярославового Валу має густоту населення від 12 900 до 34 100 людей на квадратний кілометр. За попередніми даними, тут живе близько 11 000 людей. Ярославів Вал активно використовується і як місце роботи. За даними А+С, концентрація робочих місць у цьому районі становить від 9880 до 23 670 на квадратний кілометр. Окрім місцевих жителів та людей, що тут працюють, Ярвал має й іншу постійну аудиторію: учні шкіл, студенти університетів, відвідувачі посольств та закладів культури (театрів і виставкових залів), торговельних та розважальних закладів, туристи (відвідувачі вулиці та жителі готелів). У районі Ярославового Валу розташовані 5 шкіл, у яких загалом навчаються 2812 учнів; а також Університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого з 1469 студентами.

Ярославів Вал — активна і жива вулиця, яка сьогодні використовується здебільшого з метою транзиту. Для такої кількості користувачів район має небагато публічних просторів та відкритих зон відпочинку.

Які наші ціннісні засади?

Прийняття рішень на основі даних та досліджень

Важливе завдання проекту — показати ефективність доказового підходу до розвитку міста: прийняття рішень на основі даних та реальних потреб.

Однією з ключових цінностей нашого підходу до проектування є обґрунтованість прийнятих рішень. Найкраще цього можна досягнути за допомогою дослідницької стратегії з застосуванням триангуляції: використання різних методів дослідження та джерел інформації, що доповнюють одне одного (збір кількісної та якісної інформації, міксування методів і підходів).

Спочатку ми провели просторове дослідження району Ярвалу, щоби з’ясувати, які в ньому є проблеми. Зібрали дані про кількість дерев, функції перших поверхів, активність фасадів перших поверхів, закритість території. Так ми визначили, що Ярославів Вал є однією з найактивніших та найзеленіших вулиць у районі. Це важлива передумова для створення якісного публічного простору.

Дивіться також Мапу змін з даними просторового дослідження

Зараз тривають соціальні дослідження ставлення жителів та користувачів до вулиці, їхніх потреб та бачень можливого розвитку. Ми обрали метод глибинних інтерв’ю, що дозволить ґрунтовно проаналізувати проблеми та потенціал Ярвалу. Вже завершене дослідження комерційних організацій, тривають дослідження культурних організацій і посольств. На вересень заплановане дослідження ставлення до вулиці та потреб місцевих жителів, людей, що працюють на вулиці та її відвідувачів.

Відкритість процесу та участь зацікавлених сторін

Для нас принципово, з одного боку, врахувати потреби усіх головних груп інтересів і користувачів вулиці, а з іншого, забезпечити реалізацію потреб найбільш уразливих категорій (таких як маломобільні, жінки, люди похилого віку, люди з інвалідністю, соціально незахищені верстви тощо).

Усі дослідницькі знахідки, плани та пропозиції є загальнодоступними та публічними.

Сторінка проекту у фейсбуці

Окрім соціальних досліджень, спрямованих на врахування думки користувачів простору, проект передбачає серію зустрічей зі спільнотою (у широкому значенні) вулиці. У вересні відбудеться низка обговорень, освітніх та інформаційних заходів, спрямованих на активізацію жителів і користувачів вулиці, обговорення можливих стратегій розвитку.

Створення якісного, доступного і відкритого простору, цікавого для різних соціальних груп

Розвиток вулиці має бути спрямований на покращення якості життя та умов перебування на ній. Цьому сприятиме відкритість, доступність для всіх соціальних груп та мультифункційність простору.

Для нас важливо зберегти ідентичність вулиці, її самість. З цією метою ми прагнемо активізувати локальну спільноту в широкому значенні — спільноту жителів, бізнесу, відвідувачів.

Ми прагнемо забезпечити сталий розвиток Ярвалу і знайти рішення, яке б відповідало потребам його користувачів. Тому окремим завданням проекту є уникнення можливої джентрифікації та кардинальної зміни соціального життя і функцій вулиці, що можуть бути спричинені підвищенням якості середовища та популярності місця.

Забезпечення сталості й інтегрованості розвитку вулиці та відповідність основним принципам «нового урбанізму»

Базуючись на Новій програмі розвитку міст, Лейпцизькій хартії, Стратегії розвитку Києва та інших документах, що декларують напрям розвитку сучасних міст, ми керуємося наступними принципами:

  1. Багатофункційність та різноманітність простору та активностей у ньому;
  2. Відкритість, доступність та демократичність простору;
  3. Висока якість та безпечність простору;
  4. Пішохідна доступність, акцент на дружності до пішоходів;
  5. Екологічність та зменшення шкоди довкіллю;
  6. Інклюзивність простору;
  7. Рівність умов просторової доступності та пересування;
  8. Збалансованість екосистеми та підвищення рекреаційної привабливості простору;
  9. Захист та примноження культурної спадщини вулиці;
  10. Розвиток простору як системи — розвиток сусідств у широкому значенні: взаємодія жителів, бізнесу, управлінців, користувачів та інших зацікавлених сторін, підтримка локального бізнесу;
  11. Привабливість простору як для користувачів, так і для комерції;
  12. Інтегрованість простору в міську структуру.

Який перший крок?

Ми підрахували кількість пішоходів та автомобілістів на вулиці. Виявилося, що у вечірню годину-пік по Ярвалу проходить 3300 пішоходів і проїжджає 750 автомобілістів. На автомобілі припадає лише 18% всього потоку людей, однак, їм відводиться 52% вуличного простору.

Однією з засад сталого міського розвитку є зменшення трафіку та пішоходизація міст. Досвід Барселони, Нью-Йорка, Копенгагена, Будапешта, Варшави, Кракова і багатьох інших міст показує, що зниження автомобільного трафіку робить вулиці більш комфортними, доступними та привабливими як для користувачів, так і для комерції. Пішоходизація позитивно впливає на розвиток соціальної взаємодії, підсилює локальну ідентичність та сприяє економічному розвитку.

Читайте також:
Чому автомобіль не має бути головним пріоритетом у місті

На основі результатів досліджень у нас виникла гіпотеза, що Ярославів Вал може стати зручним, доступним і привабливим пішохідним простором за умови зменшення транзиту, а також збільшення озеленення, поліпшення доступності для маломобільних, організації просторів для перепочинку і, головне, вирішення проблем з паркуванням. На 2017 рік КМДА запланувала капітальний ремонт Ярославового Валу з обмеженням руху по вулиці. Ми вирішили скористатись цією можливістю для перевірки гіпотези і провести транспортний експеримент.

Разом з А+С і Віктором Петруком ми перевірили на транспортній моделі Києва 12 варіантів реорганізації дорожнього руху на Ярославовому Валі шляхом перекриття різних ділянок вулиці. Транспортна модель — це інструмент оцінювання ефектів тих чи інших змін у транспортній системі міста на основі даних про транспортну пропозицію (усі параметри вулично-дорожньої мережі та системи громадського транспорту), а також транспортний попит (соціальне дослідження використання жителями транспортної системи міста).

Найбільш оптимальним серед 12 змодельованих варіантів є перекриття транзиту Ярвалом між вулицями Івана Франка та Стрілецькою. Це рішення дозволяє не лише реалізувати стратегію пішоходизації Ярославового Валу, але й покращує транспортну ситуацію в місті.

Читайте також звіт про результати моделювання перекриття Ярвалу

Пропускна спроможність одностороннього Ярвалу більша, ніж у двосторонньої Прорізної. Гіпотеза Віктора Петрука, автора обраного сценарію експерименту, полягає в тому, що це є однією з причин заторів у центрі міста. У вечірні години-пік нетерплячі водії виїжджають з Ярвалу і блокують перехрестя з Володимирською у її зеленій фазі. Володимирська, у свою чергу, зупиняє Богдана Хмельницького, Богдана Хмельницького зупиняє Хрещатик з боку Бессарабки, а Хрещатик зупиняє бульвар Шевченка і так далі. Ліквідація надлишкової пропускної спроможності Ярвалу може розірвати це зачароване коло.

З іншого боку, за даними транспортної моделі, у вечірні години-пік Ярославів Вал разом з Прорізною водії використовують для об’їзду заторів на Великій Житомирській та Михайлівській. Обидва ці шляхи приводять на Хрещатик і Європейську площу, які не можуть вмістити таку кількість машин: трафік потрапляє в «горлечко пляшки». Це означає, що транзит по Ярвалу не збільшує пропускну спроможність вуличної мережі центру Києва загалом. І навпаки, його перекриття дозволить перерозподілити трафік та зменшити затори.

Реорганізація схеми дорожнього руху в околиці Ярославового Валу зменшить відстань транспортних кореспонденцій (тобто, сумарний пробіг індивідуального транспорту в місті) на 2996 машинокілометрів за добу; а також зменшить загальний час кореспонденцій (тобто, сумарний час, витрачений людьми на дорогу) на 3309 людиногодин за добу. Це дає загальний ефект у 81,9 мільйона гривень на рік.

Згідно розрахунків на транспортній моделі, експериментальна схема руху зменшить автомобільний трафік на Ярвалі, в середньому, на 73%. Це знизить зашумленість, загазованість і запиленість простору, а також дасть пішоходам більше місця і відкриє можливість облаштувати тут публічні простори. З іншого боку, зона перекриття складає лише 40 метрів, тому всі під’їзди до житла, офісів і комерції залишаться відкритими.

Ми вдячні Київській міській державній адміністрації за сміливість та рішучість у проведені експерименту. За рішенням КМДА, він почнеться 24 серпня. Ділянка Ярославового Валу між вулицями Івана Франка та Стрілецькою буде перекрита. Частина Ярвалу від Івана Франка до Володимирської, а також вулиця Золотоворітська стануть двосторонніми.

Що буде відбуватися під час перекриття?

Це перекриття є експериментальним. Під час експерименту ми будемо здійснювати заміри змін в соціальному житті, функціонуванні вулиці та публічних просторів, а також автомобільного трафіку в районі. Якщо експеримент виявиться вдалим, ми будемо рекомендувати залишити перекриття після капітального ремонту вулиці на постійній основі.

Для активізації місцевої спільноти на вихідних відбуватимуться воркшопи та освітньо-інформаційні події, пов’язані із життям вулиці і сучасними підходами до міського розвитку. Також плануємо провести кілька кінопоказів. Для залучення до проекту дітей ми організуємо низку творчих заходів.

Щоб з’ясувати ставлення жителів і користувачів вулиці до можливих трансформацій, ми продовжимо соціальні дослідження та проведемо низку зустрічей зі спільнотою для обговорення проблем вулиці та стратегії її розвитку.

Формування живого публічного простору неможливе без створення якісної інфраструктури для відпочинку та спілкування. Тому у вересні ми організуємо воркшоп з виготовлення вуличних меблів.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі