21 червня 2016 року в приміщенні Київради відбувся круглий стіл з впровадження бюджету участі (що це таке, читайте тут) у Києві, організований Інститутом бюджету та соціально-економічних досліджень (ІБСЕД) в рамках проекту USAID «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи» (ЗМФІ-ІІ).

ІБСЕД має меморандум з міським головою про запровадження в Києві бюджету участі. Планується, що він буде втілений вже у цьому році: у такий спосіб буде розподілятися частина коштів бюджету міста на 2017 рік.

Пропозиція для Києва

Олена Нижник з ІБСЕД:

Ми розробили пакет документів, які прийматимуться Київрадою: положення про бюджет участі з додатками та рішення про затвердження параметрів бюджету участі.

Цього року інформаційна кампанія фінансуватиметься USAID, у наступні роки — як вирішить Київрада.

Хочемо забезпечити прозорість і довіру до бюджету участі через максимальне переведення всіх процедур в онлайн. Платформу для цього закінчує розробляти SocialBoost.

Скільки коштів буде передбачено на бюджет участі, чи буде бюджет участі лише на рівні всього міста, чи також на рівні районів, остаточні терміни і вимоги до проектів — вирішуватиме міська рада.

Пропонуємо визначити відповідальний орган КМДА, який адміністрауватиме проект; обрати комісії з питань бюджету участі (які паритетно складатимуться з чиновників, депутатів та громади); а також відкрити, наприклад, в кожному районі, пункти супроводу бюджету участі, куди можна буде подати проекти, проголосувати там, отримати консультації або іншу допомогу.

Взяти участь зможуть не обов’язково прописані, а й негромадяни, особи, які мають посвідчення, що мешкають в Києві. Ніхто, крім автора, не зможе вносити зміни в проект.

Для проектів ОСББ пропонуємо співфінансування.

В’ячеслав Зубенко, генеральний директор ІБСЕД:

Перевіряти проекти на моральність не будемо, лише на відповідність законодавству України.

Просимо всіх небайдужих надсидати свої відгуки, зауваження та пропозиції за адресою 04070, Київ, вулиця Борисоглібська 15-В, 2 поверх або за телефонами (044) 353-58-68, 492-97-80, 492-97-81 та факсом (044) 492-97-83.

Досвід Черкас

Роман Жовнір з Черкаської міської ради, яка минулого року однією з перших в Україні запровадила учасницьке бюджетування:

У Черкасах програма прийнята на 5 років, щороку громадський бюджет становить 5 мільйонів гривень. Подавати проекти можуть не бюджетні установи, не громадські організації, а просто громадяни України. Ніяких обмежень для проектів не було. Деякі громадські організації думали, що учасницький бюджет — це щось типу грантів, які готівкою чи на картку передадуть їм на реалізацію проектів-переможців. Насправді, ініціатори проектів-переможців не виграють грошей, натомість їхні проекти за бюджетні кошти реалізовують відповідні структурні підрозділи міської ради.

Голосувати за проекти могли люди з черкаською пропискою або переселенці, які не мають права участі у місцевих виборах, але у такий спосіб змогли хоч якось взяти участь у житті громади. Ідентифікація відбувалася за bank-ID або паспортом.

Частину проектів стосувалася комунальних закладів, через що потім були нарікання на використання адмінресурсу. Цього року вводимо можливість підтримувати під час голосування до 4 проектів, щоб уникнути таких спотворень. Також запроваджуємо параметр «загальна доступність жителів до проеку», щоб перемагали ті, користь від яких матиме якнайбільша кількість людей.

Інший недолік — змазана інформаційна кампанія через брак часу. Минулого року промо-кампанію фінансувала фудація ПАУСІ, ініціатор запровадження громадського бюджету в Черкасах, цього року кошти заклали у міському бюджеті. Хочемо друкувати рекламу на звороті комунальних платіжок, але комунальні підприємства пручаються, бо за комерційну рекламу вони отримують гроші, а соціальну зобов’язані розміщувати безкоштовно. В ідеалі, для такого міста, як Черкаси, потрібно 2-3 місяці на рекламну кампанію. Відсутність часу була, власне, найбільшим обмеженням — впроваджувати бюджет участі у місті почали лише в серпні.

Хочемо збільшити кількість офлайн-пунктів для голосувань в рамках громадського бюджету. Також поділимо проекти на великі і малі, бо минулого року великі інфраструктурні проекти задавили малі соціальні, які мали менше шансів перемогти у загальному конкурсі.

Треба збільшувати терміни розгляду проектів департаментами міської ради для їх детального пропрацювання спеціалістами перед винесенням на голосування, щоб потім не було несподіванок на етапі реалізації.

Поділитися текстом