Мер Віталій Кличко презентував цього тижня новий тип київських смітників — підземні контейнери для твердих побутових відходів. За повідомленням КМДА, у центральній частині міста вже встановлюють 50 таких контейнерів, до кінця року їхня кількість збільшиться до 300, а наступного року — до тисячі. За словами самого мера, перевагами нових смітників є:

  • місткість: новий підземний контейнер має об’єм у 5 кубічних метрів і заміняє 5 старих відкритих контейнерів, які займали багато місця;
  • охайність: нові контейнери закриті, тому сміття в них не видно і воно не пахне;
  • технологічність: нові контейнери обладнані сонячними інформаційними панелями та спеціальними датчиками, які передають інформацію диспетчеру, коли бак стає заповненим і сміття з нього необхідно вивезти;
  • безпечність: нові контейнери обладнані системою пожежогасіння на випадок, якщо до них потрапить недопалок чи інший предмет, який може викликати пожежу.

Попри суттєві переваги, нові смітники мають значний недолік — вони не передбачають роздільного збирання відходів. Київ досі не має ефективної системи сортування сміття. Впроваджуються нові дорогі смітники, обладнані купою датчиків і розумних систем, але сортування все одно не запроваджується. Здається, київські смітники скоріше навчаться заряджати телефони і роздавати wifi, ніж нормально сортувати сміття.

Нові контейнери руйнують навіть ту систему сортування, яка наразі склалася в місті. Сьогодні викинуте сміття у Києві сортують безпритульні люди. Цю систему важко назвати доброю, вона викликає суперечливі почуття, не шанується і висміюється іншими мешканцями міста. Але в її результаті місто отримує первинно відсортовані відходи, частина з яких потім переробляється чи використовується повторно. Безпритульні люди отримують хоча б якийсь засоби для існування.

Насправді, сортуванням відходів мали б займатися усі мешканці ще в себе вдома, до того, як викидати їх у смітник. З іншого боку, жодна людина не має бути в такій скруті, що змушує її порпатися у смітниках. Це небезпечно і принижує людську гідність. Обов’язком міської адміністрації є забезпечення гідних умов життя для всіх мешканців, в тому числі, тих, які з різних причин не мають де жити і що їсти.

КМДА не створює систему сортування та перероблення відходів. КМДА не надає допомогу безпритульним людям. Натомість, вона встановлює сотні нових дорогих смітників, які не дозволяють сортувати сміття і закриті для безпритульних людей.

У Києві має запрацювати ефективна соціальна система, яка надаватиме допомогу безпритульним людям, щоб вони більше не були змушені порпатися в баках, аби було що їсти і як вижити в найбагатшому місті України.

Великі підземні контейнери, безперечно, є кращими за маленькі і відкриті. Однак, вони мають передбачати сортування відходів. Потрібно встановлювати не один контейнер для всього сміття, а кілька поруч для різних типів відходів. Окрім цього — будувати сучасні переробні заводи, пропагувати сортування і зелене споживання, створювати цілу систему поводження з відходами, яка не зможе запрацювати, в тому числі, без роздільного збору сміття.

У модернізацію смітників вкладено великі гроші, тому дуже прикро бачити її результат таким недосконалим. Невже тепер нам потрібно буде чекати ще кілька десятиліть до наступного оновлення, перш ніж у місті з’явиться ефективна система сортування і перероблення відходів?

Ще один недолік, не такий значний, але дуже властивий київській адміністрації — впровадження будь-яких інновацій винятково в центральній частині міста. Це створює нерівність і дисбаланс у розвитку різних районів та якості життя їхніх мешканців і негативно впливає на згуртованість міської громади. Мешканці Троєщини, Борщагівки, Виноградаря і Бортничів не менш гідні мати якісну інфраструктуру у своїх дворах, ніж мешканці Подолу, Печерська і Верхнього міста.

 

Ця публікація є колонкою, яка висвітлює приватну думку автора, що може не збігатися з позицією редакції Mistosite або Аналітичного центру CEDOS. Ми запрошуємо всіх охочих до дискусії і будемо раді опублікувати ваші колонки на цю та інші теми.

Поділитися текстом