В рамках співпраці аналітичних центрів CEDOS та Providus за підтримки Міністерства закордонних справ Латвії та Фундації Чарльза Стюарта Мотта Івета Кажока зібрала 10 цікавих практик електронного залучення громадян до процесу прийняття рішень з різних країн Європи.

Українською мовою статтю переклала Роксолана Машкова.

Читайте також:
Електронна демократія: 11 практик з України
Рівні співпраці влади і громади: шість типологій громадянської участі
Як оцінювати громадянську участь: шість інструментів

1. Бази відкритих даних — якими вони мають бути

data.gov.uk, Велика Британія

Про що йдеться? База даних, створена урядом Британії, де оприлюднені публічні дані про довкілля, здоров’я, суспільство, міста та містечка, освіту, державні витрати тощо. Ці дані може знову використати громадськість, щоб здійснювати власний аналіз та/або створювати корисні програми та додатки. Станом на кінець 2015 року цей веб-сайт містить більш ніж 20 тис. наборів даних. На ньому також є більш ніж 380 програм, розроблених на основі цих даних.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Іноді активісти відчувають, що в теорії відкритість урядових чи муніципальних даних — це правильний підхід, однак мають мало ідей про те, які дані можна опублікувати. Сайт data.gov.uk містить більш ніж 20 тис. наборів даних, які можуть надихати активістів домагатися публікації аналогічних даних у своїй країні.
  2. Сайт data.gov.uk містить більш ніж 380 програмних додатків, які можуть надихнути когось розробити аналогічний додаток у своїй країні — скажімо, про ризик паводків, про тривалість подорожей, про дані про довкілля тощо.
  3. Сайт data.gov.uk можна вказувати як приклад хорошої практики на зборах членів уряду чи муніципалітету, щоб переконати їх відкрити свої дані. Структура сайту, формати наборів даних та вже сама кількість опублікованих даних демонструє потенціал підходу відкритих даних.

2. Партнерство «Відкритий уряд»

opengovpartnership.org, весь світ

Про що йдеться? Партнерство «Відкритий уряд» — ініціатива, в рамках якої що два роки уряди беруть на себе конкретні зобов’язання уповноважувати громадян, відстоювати прозорість, боротися з корупцією, залучати нові технології, щоб підсилити урядування. Україна була частиною партнерства «Відкритий уряд» із 2012 року.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. У рамках партнерства «Відкритий уряд» уряди заохочують широко радитися з громадянським суспільством, розробляючи свої зобов’язання (плани дій). Це означає, що кожні два роки громадські активісти мають можливість змусити свої уряди взяти на себе більш далекосяжні зобов’язання у сферах уповноваження громадян, сприяння прозорості та боротьби з корупцією.
  2. Що два роки проводиться незалежний огляд того, чи кожен із урядів впровадив свій план дій — з цією метою оглядачі радяться з громадськими активістами.
  3. У партнерстві «Відкритий уряд» наявний елемент міжнародної конкуренції та бенчмаркінгу: читаючи звіти, опубліковані на сайті, активісти у певній країні можуть знайти корисні ідеї чи аргументи про найкращі практики в інших країнах, які вони могли би використати, щоб переконати власний уряд складати більш амбітні плани дій.

3. Відкриті парламенти

openingparliament.org, весь світ

Про що йдеться? Це декларація, що містить 44 критерії відкритості парламенту — наприклад, щодо інформування громадян про порядок денний парламенту, щодо надання інформації про бюджет, щодо сприяння комунікації в обидва боки. Цю декларацію підтримують різноманітні міжнародні організації та органи законодавчої влади. Вона доступна в перекладі більш ніж 20 мовами, серед яких і українська.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Цей сайт може знадобитися будь-якому активісту, що відстоює більшу відкритість у роботі національного чи регіонального парламенту. 44 критерії, включені до декларації, дозволяють оцінити свій парламент та забезпечують аргументи, щоб наполягати на необхідних змінах.
  2. На цьому сайті розміщені контакти схожих організації, що працюють над проблемами прозорості парламенту чи залучення громадян в інших країнах.
  3. Цей сайт збирає та публікує інформацію про хороші практики громадських активістів, які досягли хороших результатів своїми адвокаційними зусиллями: їхня робота призвела до більшої відкритості парламенту.

4. Вирішення дрібних проблем

fixmystreet.org, Велика Британія, весь світ

Про що йдеться? Започаткований у Великій Британії, проект «Полагодьте мою вулицю» (Fix My Street) став глобальним явищем — це сайт, на якому громадянин може повідомити про дрібні практичні проблеми (розбиті ліхтарі, вибоїни на дорозі) своєму муніципалітету. Програмне забезпечення проекту «Полагодьте мою вулицю» зараз доступне активістам з усього світу.

Чому активісту варто знати про цей сайт?

  1. «Полагодьте мою вулицю» — це досі найвідоміший випадок успішного використання технологій Web 2.0 для уповноваження громадян та покращення роботи державних служб.
  2. Програмне забезпечення «Полагодьте мою вулицю» доступне безкоштовно тим активістам, які хотіли би впровадити цю систему у своїй країні чи місті. Для цих цілей доступна деяка технічна підтримка.

5. Спілкування з членами парламенту

abgeordnetenwatch.de, Німеччина, весь світ

Про що йдеться? «Парламентська варта» (нім. Abgeordnetenwatch) — мабуть, найкращий у світі сайт, на якому громадянин може поставити питання будь-якому члену парламенту Німеччини та деяких регіональних парламентів і отримати від нього відповідь.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. «Парламентська варта» — багатофункціональний сайт, що надає багато корисної інформації німецьким виборцям і, що найважливіше, він пропонує можливість якісного спілкування з німецькими політиками. Цей сайт може слугувати джерелом натхнення для активістів в інших країнах.
  2. Активісти можуть подати заявку на допомогу у втіленні схожого проекту для своїх національних чи регіональних парламентів. Станом на сьогодні «Парламентську варту» впровадили у Франції, Ірландії, Австрії, Тунісі, Греції та Люксембурзі.

6. Свобода інформаційних запитів

asktheeu.org, Європейський Союз, весь світ

Про що йдеться? Це сайт, на якому будь-хто може надіслати запит у рамках свободи інформації інституції Європейського Союзу. Інституція мусить відповісти протягом 15 днів — її відповіді зберігаються в мережі.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Існують багато сайтів, розроблених для інформаційних запитів (після дуже успішного британського сайту WhatDoTheyKnow.com), але AskTheEU винятково якісний. Це проект громадської організації «Доступ до інформації Європа» (Access Info Europe), яка не лише пропонує можливість надсилати інформаційні запити інституціям Європейського Союзу, а й використовує дані з цього сайту (скажімо, швидкість і відсоток відповідей від різних установ) для своїх досліджень та для адвокаційної діяльності, щоб зробити ЄС більш прозорим.
  2. Цей сайт — один із багатьох сайтів на основі програмного забезпечення Alaveteli. Це програмне забезпечення розроблене конкретно для запитів у рамках свободи інформації — воно доступне безкоштовно в мережі, і його можуть використати інші активісти.

7. Структуровані консультації

ec.europa.eu/yourvoice/consultations, Європейський Союз, весь світ

Про що йдеться? Щоразу, коли Європейський Союз працює над новою важливою законодавчою ініціативою, організуються консультації з громадськістю. На цьому сайті оголошують про нові такі консультації.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Цей сайт є зразком зрозумілого способу, у який уряд може публікувати інформацію про всі консультації з громадськістю, які зараз відбуваються.
  2. Інституції Європейського Союзу зазвичай залучають громадян на дуже ранньому етапі розробки нової політики, і тому активісти можуть захотіти використати питальники (як у мережі, так і в реальності) та інші способи консультування, створені інституціями Європейського Союзу, як приклади для своїх урядів.

8. Повідомлення про суттєві проблеми

mazaksslogs.gov.lvЛатвія

Про що йдеться? Цей сайт створив уряд Латвії, щоб повідомляти про проблеми, з якими стикаються громадяни у державному секторі — зокрема, проблеми, пов’язані з надміром бюрократичних процедур, які можна оптимізувати. Кожне повідомлення отримує відповідь від Державної канцелярії — всі відповіді публікують у мережі.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Цей сайт — хороший приклад заохочення громадських активістів з боку уряду. Уряд зреагував на конкретну проблему (забагато бюрократичних процедур), і в результаті створення цього сайту багато проблем були вирішені завдяки повідомленням громадян
  2.  Цей сайт також може служити прикладом прозорого способу залучати громадян до прийняття рішень — усі питання до державних установ та відповіді на ці питання від державних установ публікують у мережі.

9. Масштабний краудсорсинг ідей

rahvakogu.ee, Естонія

Про що йдеться? Це естонський сайт є архівом масштабного заходу в Естонії для краудсорсингу ідей про політичні партії, регулювання виборів та інші політично чутливі питання. Після стадії краудсорсингу ідей експерти обговорили кілька пропозицій, які естонський парламент згодом перетворив на нові закони.

Чому варто знати про цей сайт?

  1. Rahvakogu (Народні збори) — це зразок ретельно розробленого масштабного проекту, який поєднує елементи з інтернету (краудсорсинг ідей), елементи дорадчого обговорення (випадково обрані громадяни брали участь в обговореннях), залучення експертів у розробці політики, традиційної роботи з адвокації та обговорень у парламенті.
  2. Процес Rahvakogu — один із рідкісних прикладів, коли краудсорсинг успішно використовують для розробки державної політики у складних питаннях.

10. Петиції

manabalss.lvЛатвія

Про що йдеться? Латвійський сайт для електронних петицій. Коли петиція набирає 10 000 підписів — кожен має бути підтверджений через банківський рахунок в інтернеті — її надсилають до парламенту Латвії. Парламентський комітет обговорює ідею і потім виносить її на розгляд усього парламенту.

Чому варто знати про цей сайт?

Це один найбільш функціональних сайтів для електронних петицій у світі. Він був у мережі з 2011 року, більш ніж 10 ініціатив досягли парламенту, і деякі з них були перетворені на нові закони. Громадські активісти з будь-якої країни можуть знайти на цьому сайті елементи, які знадобляться для схожих порталів.

Поділитися текстом

Facebook Twitter

Коментарі