Маніфест учасників проектного семінару «Право на місто» у Києві 

УПРАВЛІННЯ

16 грудня 2015

Cьогодні в Україні формування міського простору відбувається здебільшого двома шляхами: традиційно через розроблення та реалізацію містобудівної документації (згори-вниз) та через активізацію локальних ініціатив (знизу-вгору). Конфліктність ситуації полягає в тому, що місцеві громади не мають важелів впливу на процес розроблення та погодження містобудівної документації, відтак стають заручниками спущених «згори» рішень. Натомість локальним ініціативам часто бракує системності бачення, координації дій, ресурсів та відповідальності. Тож протягом проектного семінару дві групи (формальна та неформальна), що відповідають двом тенденціям («згори-вниз» та «знизу-вгору») розробили нові сценарії збалансованого процесу прийняття рішень з урахуванням позиції містян.

10-12 грудня 2015 року відбувся проектний семінар «Право на місто», організований Департаментом містобудування та архітектури (КМДА) спільно з ГО «Гараж Генг», Аналітичним центром CEDOS та Фондом Генріха Бьолля, за фінансової підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Національного фонду підтримки демократії. Результатом його роботи стали принципи залучення громади до прийняття рішень щодо просторового розвитку міста, зафіксовані в цьому маніфесті, а також пропозиції щодо залучення міських громад у процес розроблення містобудівної документації та інструкції для локальних ініціатив, що стосуються вирішення міського простору на рівні громад. 

Вступне слово про причини проведення семінару від Ганни Бондар, виконувачки обов'язів директорки Департаменту містобудування та архітектори КМДА, перед початком публічної презентації результатів роботи

Преамбула

Просторовий розвиток міста (містобудівна документація, дизайн міського середовища, кадастрові дані та процес надання власності міста до рук приватного інвестора) має безпосередній вплив на всі аспекти суспільного життя та має відображати загальні цінності.

Українські міста потребують розроблення нової системи залучення громади до процесу прийняття рішень у визначенні просторового розвитку міста. В результаті аналізу попереднього міжнародного досвіду та міжнародних стандартів участі громад встановлено нагальну необхідність впорядкування сучасної практики в Україні. Нові моделі прийняття рішень, інкорпоровані у нормативні процедури проходження містобудівної документації, мають враховувати та інтегрувати роботу з громадськими ініціативами «знизу‐вгору».

В основу маніфесту покладено результати роботи учасників проектного семінару «Право на місто», ініційованого Департаментом містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації та проведеного 10‐12 грудня 2015 року. Учасниками були мешканці різних міст України, в тому числі представники міської влади, архітектори та планувальники, інженери, юристи, девелопери і інвестори, соціологи, представники міських ініціатив, містяни.

Маніфест

Ми, громадяни, засвідчуємо своє право на місто та своє право брати участь у процесі прийняття рішень у формуванні міського простору. Ми декларуємо свою відповідальність за місто та міський простір, бажання бути дієвими, втілювати проекти та ідеї, що створюють та зміцнюють громаду, підвищують рівень життя містян, унеможливлюють корупційні дії. Ми прагнемо побудувати збалансоване стале суспільство, в якому місто має стати платформою народження ідей, спілкування, добробуту та розвитку.

Зрештою, ми пропонуємо наступне:

Участь містян у процесі створення містобудівної документації:

  1. Участь: Громадяни, на яких потенційно впливає планувальна документація, мають право брати участь у процесі прийняття рішень.
  2. Відповідальність: Саме міська влада є відповідальною за організацію і реалізацію процесу участі громадян. Результати загальних напрацювань мають бути враховані в процесі створення та ухвалення містобудівної документації. Інвестор бере участь у процесі на загальних підставах, навіть якщо він фінансує та організовує розроблення містобудівної документації.
  3. Незалежність: Для організації процесу участі громади потрібен незалежний професійний модератор.
  4. Інформація: Кожен містянин має право на вчасне отримання чіткої та зрозумілої інформації щодо відповідних проектів та планів у місті.
  5. Прозорість: Рішення органів влади, інформація про діяльність органів влади та будь‐які зміни міського простору має оприлюднюватись і роз’яснюватися у доступній формі Прозорість прийняття рішень у містобудуванні є запорукою боротьби з корупцією.
  6. Часові межі: Громада має право надавати свої коментарі, пропозиції та зауваження на всіх стадіях планування.
  7. Вплив: Зауваження та пропозиції громадян мають бути враховані, прийняті або відхилені з обов’язковою обґрунтованою відповіддю. Зауваження, що не були враховані, мають бути прокоментовані, а відхилення — пояснені у письмовій формі.
  8. Децентралізація: Містобудівна документація, що стосується певного району, території, ділянки, має бути представлена в районі, на території, на ділянці, до якої стосується. Районні державні адміністрації мають бути відповідальні за організацію, проведення та врахування процесу залучення/участі громади.
  9. Співпраця: З метою допомоги містянам у отриманні інформації та розумінні процесу створення містобудівної документації центральні та місцеві органи влади мають налагодити та удосконалити міждисциплінарну співпрацю, взаємодію та обмін інформацією між собою.
  10. Перетворення процесу створення містобудівної документації: Система створення містобудівної документації має бути змінена відповідно до міжнародних стандартів та практик найрозвиненіших країн світу. Це значить наступне:
    • Містобудівна документація має бути відображена у зрозумілій формі, оцифрована та доступна на онлайн‐ресурсах.
    • Мають бути розроблені та представлені альтернативні варіанти планувального вирішення.
    • З метою найширшого розповсюдження інформації мають бути обрані найдієвіші канали інформування.
    • Кожен орган влади повинен мати інтернет‐ресурс для розміщення інформації про наміри, проект, графіки та проведення робіт.
    • У районах мають бути відкриті інформаційні центри ‐ офіси розвитку районів для обміну інформацією про міські, регіональні та локальні проекти.
  11. Різноманітність: Різні дії зі створення містобудівної документації потребують різних форм залучення та участі громади. Матриця показує застосування різних процедур до різних дій з розроблення різних видів містобудівної документації.
  12. Тривалість: Розроблення нової процедури участі/залучення громади має стати результатом широких громадських дискусій. Більш детальні процедури, методології та інструменти мають бути розроблені у подальших проектних семінарах, обговореннях та слуханнях.

Участь у громадських ініціативах, локальних проектах та інших неформальних діях з модифікування міського простору та міського життя:

Основні принципи оновлення міського простору:

Принципи залучення громади до прийняття рішень:

Необхідні складові процесу:

ПОДІЛИТИСЬ

Twitter share blue Fb share blue G share blue Vk share blue

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ